Постанова

від 02.10.2014 по справі 920/757/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2014 р. Справа № 920/757/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Єфіменко Л.І.

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2639 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 20.08.2014 року у справі

за позовом ПАТ "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз", м. Охтирка,

до Підприємства матеріально-технічного постачання ТОВ "Аграрник" в особі Сумської філії підприємства матеріально-технічного постачання товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрник", м. Суми

про розірвання договору та стягнення 13 321,03 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз", звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до відповідача - Підприємства матеріально-технічного постачання товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрник" в особі Сумської філії підприємства матеріально-технічного постачання "Аграрник" товариств з обмеженою відповідальністю про розірвання договору № 3114-Р на виконання робіт з капітального ремонту трьох мостів до тракторів "Кіровець", укладеного 18.05.2010 р. ПАТ "Укранфта" в особі НГВУ "Охтирканафтогаз" та Сумською філією ПМТП "Аграрник" ТОВ; стягнення з відповідача 13321,03 грн. у відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням (прострочкою виконання) зобов'язання.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем вказаного вище договору щодо переліку визначених калькуляцією робіт, що зумовило відмову позивача від прийняття виконання робіт.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.08.2014 року (суддя Суслова В.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки умовами спірного договору не встановлено підстав та порядку його розірвання у позивача не виникло, встановлене частиною 1 статті 615 Цивільного кодексу України, право на відмову від свого зобов'язання у разі неналежного виконання своїх обов'язків іншою стороною договору.

Позивачем подано апеляційну скаргу на зазначене рішення суду, в якій останній просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає про невірне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, зокрема, статті 615 Цивільного кодексу України, а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а саме - неповне дослідження судом умов укладеного між сторонами договору.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

18 травня 2010 року між позивачем (замовником) та відповідачем (виконавцем) було укладено договір № 3114-Р (далі - "договір"), відповідно до умов якого (п. 1.1) виконавець зобов'язується власними силами виконати і здати у встановлені терміни, а замовник - прийняти і оплатити роботи по капітальному ремонту мостів тракторів "Кировец" в кількості 3 шт. Код згідно класифікатора ДК-016-97-50.20.2.

Для виконання умов договору сторони погодили калькуляцію за капітальний ремонт (а.с. 17-19).

Згідно п. 2.3 договору виконавець виконує весь обсяг робіт протягом 10-14 робочих днів після 30% попередньої оплати. На підтвердження факту виконання виконавцем робіт сторонами підписується акт приймання-передачі виконаних робіт.

27 травня 2011 року позивач сплатив відповідачу 13321,03 грн. - 30% попередньої оплати за договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 20-21).

Позивач стверджує, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе за договором зобов'язання, не використав визначені в калькуляції запчастини, про що надав акт від 08.06.2011 р. (а.с. 22) та ухиляється від підписання акту прийому-передачі фактично виконаних робіт.

Листом від 05.10.2012 р. вих. № 24-юр-01/8218 (а.с. 26), у зв'язку з викладеними обставинами, позивач відмовився від прийняття виконаних відповідачем за договором робіт та просив останнього відшкодувати в якості збитків вказані вище грошові кошти в сумі 13321,03 грн.

Претензією (а.с. 29) позивач також повідомляв відповідача про розірвання договору.

Як стверджує позивач, викладені вище його вимоги не були задоволені відповідачем.

Позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, обумовлених не використанням визначених в погодженій калькуляції запчастин, а також відмовою від підписання акту приймання-передачі фактично виконаних робіт, просить суд розірвати договір, а сплачені в якості передплати по договору кошти в розмірі 13321,03 грн. - стягнути з відповідача в якості збитків.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення позову та вимог апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно з положеннями частин 1-3 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з положеннями частини 1 статті 843 та частин 1-3 статті 844 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Особливої уваги у даному випадку заслуговують положення статей 849 та 852 Цивільного кодексу, які вочевидь, залишились поза увагою місцевого господарського суду, під час прийняття останнім оскаржуваного рішення.

Так, відповідно до частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Крім того, відповідно до норм частини 2 статті 852 Цивільного кодексу України, за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

З правового аналізу вищевказаним норм Цивільного кодексу України вбачається, що Цивільним кодексом передбачено право замовника на розірвання договору підряду у разі порушення підрядником строків виконання робіт за договором підряду.

Право на розірвання договору при порушенні підрядником строків виконання робіт також передбачено і умовами укладеного між позивачем та відповідачем договору, зокрема, пунктами 3.3.2, 3.3.3.

Вказані вище обставини не були враховані місцевим господарським судом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 615 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Неналежне виконання своїх обов'язків за договором підряду з боку відповідача, а саме - порушення строків проведення робіт - 10-14 днів з дня попередньої оплати - 27.05.2011 року, підтверджено матеріалами справи.

Колегія суддів вважає, що порушення цих строків підрядником є істотним відступом від умов укладеного між сторонами договору, у зв'язку з чим у позивача, відповідно до положень частини 2 статті 852 Цивільного кодексу України виникло право на розірвання договору та відшкодування збитків.

Таким чином, позовні вимоги в частині розірвання договору № 3114-Р на виконання робіт з капітального ремонту трьох мостів до тракторів "Кіровець", укладеного 18.05.2010 р. ПАТ "Укранфта" в особі НГВУ "Охтирканафтогаз" та Сумською філією ПМТП "Аграрник" ТОВ колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 13321,03 грн. у відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням (прострочкою виконання) зобов'язання, колегія суддів зазначає наступне.

Так, в обґрунтування цієї частини позовних вимог позивач посилається на положення статей 612, 623 Цивільного кодексу України. Позивач обґрунтовує позовні вимоги щодо стягнення збитків в розмірі 13321,03 грн. тим, що саме така сума була ним сплачена на користь відповідача на виконання умов договору.

Тобто позивачем до стягнення заявлено 13321,03 грн. саме у якості збитків.

З цього приводу місцевий господарський суд вірно зазначав про те, що відповідно до положень статті 22 Цивільного кодексу України, статей 224, 225 Господарського кодексу України кошти в сумі 13321,03 грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача в якості збитків мають іншу правову природу та не можуть бути розцінені збитками навіть за умови встановлення факту порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором.

Проте, колегія суддів зазначає, що невірна кваліфікація позивачем спірних правовідносин, та у зв'язку з цим - невірне обрання норм законодавства для підтвердження своїх позовних вимог не може бути підставою для відмови стороні у захисті її прав та законних інтересів у суді.

Так, посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв'язку з цим господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Аналогічна правова позиція міститься і в пункті 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Таким чином, колегія суддів вважає необхідним самостійно здійснити правильну правову кваліфікацію спірних правовідносин та застосувати у прийнятті рішення саме ті норми матеріального, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини сторін у спорі.

Так, відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Як вбачається з матеріалів справи, та вже зазначалась вище, 27.05.2011 року позивач сплатив відповідачу 13321,03 грн. в якості попередньої оплати за спірним договором підряду.

Проте, вище колегія суддів дійшла висновку про розірвання договору № 3114-Р на виконання робіт з капітального ремонту трьох мостів до тракторів "Кіровець", укладеного 18.05.2010 р.

Таким чином, відповідач отримав грошові кошти позивача на підставі договору, який в подальшому розірваний за рішеннями суду. Таким чином, підстава, на якій відповідач набув грошові кошти позивача у розмірі 13321,03 грн. - відпала.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає про те, що кошти у розмірі 13321,03 грн. підлягають стягненню с відповідача на користь позивача, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги норм процесуального права і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, і при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів.

Оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято за умов невірного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим це рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Відповідно до положень частини 1 та пункту 10 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України, за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову, в якій має бути, зокрема, зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення. При розподілі судових витрат колегія суддів керується положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючи статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 20.08.2014 року скасувати.

Постановити нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Розірвати договір № 3114-Р на виконання робіт з капітального ремонту трьох мостів до тракторів "Кіровець", укладений 18.05.2010 р. ПАТ "Укранфта" в особі НГВУ "Охтирканафтогаз" та Сумською філією ПМТП "Аграрник" ТОВ.

Стягнути з Підприємства матеріально-технічного постачання ТОВ "Аграрник" (ЄДРПОУ 31439852, 61162, м. Харків, проспект Героїв Сталінграду, 136-В, кв. 4) в особі Сумської філії підприємства матеріально-технічного постачання "Аграрник" ТОВ (ЄДРПОУ 33898718, 40021, м. Суми, вул. Лебединська, 19) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» (ЄДРПОУ 05398533, 42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Київська, 119) грошові кошти у розмірі 13321,03 грн.

Стягнути з Підприємства матеріально-технічного постачання ТОВ "Аграрник" (ЄДРПОУ 31439852, 61162, м. Харків, проспект Героїв Сталінграду, 136-В, кв. 4) в особі Сумської філії підприємства матеріально-технічного постачання "Аграрник" ТОВ (ЄДРПОУ 33898718, 40021, м. Суми, вул. Лебединська, 19) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» (ЄДРПОУ 05398533, 42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Київська, 119) витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі - 3045 грн.

Стягнути з Підприємства матеріально-технічного постачання ТОВ "Аграрник" (ЄДРПОУ 31439852, 61162, м. Харків, проспект Героїв Сталінграду, 136-В, кв. 4) в особі Сумської філії підприємства матеріально-технічного постачання "Аграрник" ТОВ (ЄДРПОУ 33898718, 40021, м. Суми, вул. Лебединська, 19) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» (ЄДРПОУ 05398533, 42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Київська, 119) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі - 1522,50 грн.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 01.10.2014 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Пелипенко Н.М.