Постанова

від 01.10.2014 по справі 813/5374/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД79018,  м. Львів,  вул. Чоловського,  2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 01 жовтня 2014 року                                                                        № 813/5374/14      м.Львів Львівський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого-судді Сасевича О.М., за участю секретаря судового засідання Чижук М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Классика» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій, -                                                            В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «Классика» (надалі – ТзОВ «Классика») звернулося до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (надалі – ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві), у якій просило: -          визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, що полягають у проведенні зустрічної звірки ТзОВ «Классика» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.04.2014 року по 31.04.2014 року та зустрічної звірки ТзОВ «Классика» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року; -          визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, що полягають у відображенні акта №1606/26-55-22-02/32160455 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Классика» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.04.2014 року по 31.04.2014 року» в АІС Податковий блок «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»; -          визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, що полягають у відображенні акта №1767/26-55-22-02/32160455 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Классика» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року» в АІС Податковий блок «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»; -          визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, що полягають у внесенні на підставі акта №1606/26-55-22-02/32160455 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Классика» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.04.2014 року по 31.04.2014 року» та на підставі акта №1767/26-55-22-02/32160455 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Классика» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року» змін в інформаційну систему «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»; -          зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві поновити задекларовані ТзОВ «Классика» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року та за період з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року в інформаційній системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оспорювані ним дії контролюючого органу були вчинені останнім із грубим порушенням норм матеріального права та є такими, що суперечать чинному законодавству України, у зв'язку з чим їх слід визнати протиправними. А окрім того, позивач вважає, що для відновлення свої прав, які були порушені протиправними діями контролюючого органу, необхідно зобов'язати його вчинити такі дії. Позивач вказує на те, що відповідачем було без належних на те правових підстав проведено зустрічні звірки та за результатами таких звірок складено не довідки, як це передбачено податковим законодавством, а акти, які хоча й називаються «про неможливість проведення зустрічної звірки», проте за своїм змістом є актами перевірки, що є неприпустимим. Позивач зазначає, що при проведенні зустрічної звірки обов'язковим є надсилання податковим органом запиту про подання інформації та тільки після отримання за таким запитом необхідної інформації проводиться зустрічна звірка. У даних же випадках позивач не отримував жодного запиту про подання інформації, оскільки він відповідачем у встановленому порядку не надавався, а тому зазначене свідчить про порушення порядку проведення звірок та їх протиправність. Окрім того, закон передбачає два варіанти завершення зустрічної звірки, – складання довідки або акта про неможливість її проведення. Так, у разі неможливості проведення зустрічної складається відповідний акт, який виключно фіксує фактичну неможливість здійснити звірку та не може мітити аналізу документів, діяльності платника податків та пов'язаних з цим висновків податкового органу. У даних же випадках, відповідач провів зустрічні звірки без надсилання запиту та за результатами проведеної звірки склав акт про неможливість проведення зустрічної звірки, у якому виклав порядок та результати її проведення, а також свої висновки про порушення позивачем податкового та цивільного законодавства, що є неправомірним. Також позивач висловлює сумнів у наявності підстав для проведення зустрічних звірок, тобто ініціативи податкового органу в порядку, передбаченому чинним законодавством, що вказує на проведення таких звірок відповідачем самовільно і протиправно. Окрім того, позивач вказує на те, що облік, зберігання та опрацювання матеріалів зустрічних звірок провадиться в АІС «Зустрічні звірки». Натомість відповідач відобразив дані, складених ним актів про неможливість проведення зустрічних звірок в АІС Податковий блок «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», що також є протиправним. Такі протиправні дії щодо самовільного ініціювання звірки та її проведення призвели до безпідставного коригування показників податкового кредиту та податкового зобов'язання з ПДВ позивача в АІС Податковий блок «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Із врахуванням цього, позивач вважає, що дії відповідача щодо проведення зустрічних звірок і відображення їх результатів в інформаційних системах неправомірними й протиправними. Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2014 року дану позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення її недоліків. 06 серпня 2014 року позивач виконав вимоги ухвали судді від 31.07.2014 року, усунувши недоліки позовної заяви, яку було залишено без руху. Ухвалами судді від 11.08.2014 року у даній адміністративній справі відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. На заперечення позовних вимог 01.09.2014 року відповідачем було надіслано на адресу суду заперечення проти адміністративного позову, в якому останній обґрунтовує законність оспорюваних податкових своїх дій, а його позиція полягає в наступному. Відповідач зазначає, що з метою отримання податкової інформації органи податкової служби мають право проводити зустрічні звірки. Із такою метою ним було вжито заходи щодо проведено зустрічних звірок позивача. Для цього на адресу позивача було підготовлено запити про надання інформації, для вручення яких здійснювався вихід за податковою адресою позивача. Однак, у зв'язку з його відсутністю за такою адресою, позивачем не було надано до органів податкової служби запитувані письмові пояснення та їх документальне підтвердження, тобто позивачем не було підтверджено реальності власної господарської діяльності. Окрім того, відповідачем було встановлено відсутність будь-якої інформації про наявність складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для діяльності позивача, а господарські операції позивача не підтверджуються стосовно врахування реального часу їх здійснення, наявності трудових ресурсів, іншого майна тощо. Ураховуючи наведене, відповідач прийшов до висновку щодо проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру. Зазначені висновки щодо діяльності позивача відповідач відобразив в актах про неможливість проведення зустрічних звірок, що вважає цілком правомірним, оскільки чинним законодавством не заборонено такі дії. Також відповідач вважає, що сам по собі акт про неможливість проведення зустрічної звірки є обставиною, що не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача, оскільки він є лише службовим документом і носієм доказової інформації, а не рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень. Окрім того, відповідач вважає, що відображення даних акта про неможливість проведення зустрічної звірки в інформаційних системах податкової служби також не порушує прав та інтересів позивача. Він зазначає, що закон допускає зберігання та опрацювання податкової інформації в інформаційних базах, у т.ч. й АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». При цьому, відповідач наголошує, що внесення інформації до інформаційних систем само по собі не спричиняє жодних наслідків для платника податків, а лише за результатами перевірки таких даних можливе прийняття того чи іншого рішення податкового органу. У зв'язку із чим, відповідач не вбачає підстав для задоволення вимог позивача. Позивач і відповідач не забезпечили належного представництва у судовому процесі, подали клопотання про розгляд справи без участі їх представників. У таких клопотаннях позивач підтримав свої вимоги повністю та просив позов задовольнити, а відповідач проти позовних вимог заперечив і просив у позові відмовити. Розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що ТзОВ «Классика» як юридична особа зареєстроване Головним управлінням юстиції у м.Києві 10.09.2002 року. На податковий облік позивача взято 17.09.2002 року та на час проведення оспорюваних заходів зустрічних звірок він перебував на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, але в стані переходу до ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві. У періоді, за який проводилися звірки, ТзОВ «Классика» було зареєстровано як платник ПДВ, згідно Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 03.04.2014 року. Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2014 року ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві було двічі вжито заходів із проведення зустрічних звірок платника податків – ТзОВ «Классика». Так, у ході підготовки до проведення зустрічних заходів відповідачем було здійснено спроби вручити позивачу запити про надання інформації та її документальне підтвердження, а саме – запит №26782/10/26-55-22-02-10 без дати і запит №28570/20/26-55-22-02-10 від 20.06.2014 року. Однак, у зв'язку з відсутністю позивача за адресою, яка облікується в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві (вул.Васильківська, 38/127, м.Київ), такі запити Товариству не були вручені. У зв'язку з неможливістю вручення запитів про надання інформації, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві було складено акт №1606/26-55-22-02/32140455 від 10.06.2014 року і акт №1767/26-55-22-02/32160455 від 24.06.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Классика» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.04.2014 року по 31.04.2014 року і з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року, відповідно. Однак, незважаючи на формальне найменування таких актів, у них відповідачем було зафіксовано місце проведення зустрічних звірок (за адресою ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві), день їх проведення (10.06.2014 року і 24.06.2014 року), дані які аналізувалися, а також висновки щодо господарської діяльності позивача. Зокрема, на підставі податкової інформації та базуючись на тому, що у позивача відсутні основні засоби, трудові ресурси, устаткування, обладнання транспорт, інше майно і ресурси, які необхідні для реального здійснення господарських операцій, що вказує на їх безтоварність, відповідач дійшов висновків про те, що позивач шляхом маніпулювання показниками звітності здійснював свою діяльність з метою формування технічного податкового кредиту контрагентам-покупцям; проводив транзитні фінансові потоки, спрямовані на здійснення операцій надання податкової фінансової вигоди, з метою формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру. Із приводу чого суд відзначає, що, відповідно до п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін. Правовідносини з приводу проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків деталізовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 27.12.2010 року (надалі – Порядок). Пунктом 3 Порядку передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту. Відповідно до п.2 Порядку, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. Пунктом 4 Порядку визначено, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку. Виходячи з системного аналізу зазначених правових норм, суд приходить до висновку, що зустрічна звірка проводиться лише у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, а, отже, й висновки в тому числі для з'ясування реальності господарських відносин та повноти відображення їх в обліку платника податків можуть бути зроблені та викладені у довідці за результатами проведення зустрічної звірки лише у випадку співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, які отримані від нього. Так, вимоги щодо оформлення запиту визначені п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, відповідно до якого, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, у разі проведення зустрічної звірки. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. Вказана норма кореспондується з положеннями п.6 Порядку, якою закріплено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. Виходячи з вищевикладеного, у разі відсутності у податкового органу інформації, необхідної для проведення зустрічної звірки та оформлення її результатів такий орган зобов'язаний направити суб'єкту господарювання письмовий запит про подання пояснень та їх документального підтвердження. Як вбачається з матеріалів справи, у даному випадку ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві було підготовлено такі запити про надання інформації та здійснено спробу вручити їх платнику податків, однак, у зв'язку з відсутністю позивача за адресою, котра облікується у відповідача, такі запити вручені не були, а відповідно не отримано запитуваних пояснень, інформації та їх документального підтвердження. З огляду на вищенаведене, податковим органом під час складення актів про неможливість проведення зустрічної звірки не здійснювалося співставлення бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що є порушенням вимог чинного законодавства, оскільки зустрічна звірка можлива лише за результатами такого співставлення, що і складає її зміст, відтак, у цих актах органом доходів і зборів було безпідставно, без отримання від платника податків інформації та без належного з'ясування відомостей щодо факту здійснення господарських операцій, зроблено висновки про нереальність, безтоварність і нікчемність таких операцій  позивача. Суд також зазначає, що з метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби наказом Державної податкової адміністрації України №236 від 22.04.2011 року було затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (надалі – Методичні рекомендації). Відповідно до п.4.4 Методичних рекомендацій, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При цьому, суд звертає увагу, що в зразку акта про неможливість проведення зустрічної звірки, який є додатком 3 до Методичних рекомендацій, не передбачено зазначення інформації про реальність господарських операцій, їх товарний чи нетоварний зміст, чинність укладених правочинів суб'єкта господарювання, щодо якого виявилось неможливим провести зустрічну звірку, інші аспекти його господарської діяльності. Відтак, суд відзначає, що висновки, викладені відповідачем в актах про неможливість проведення зустрічної звірки, є за своєю суттю нічим іншим, як висновками, складеними за результатами перевірки, які здійснюються податковим органом з метою контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства суб'єктами господарювання, а не з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, чим по суті повинна бути зустрічна звірка. Враховуючи викладене, фактичні дії відповідача щодо проведення такої перевірки ТзОВ «Классика» були здійснені не на підставі та не у межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, а тому є протиправними. Суд звертає також увагу на те, що поведінка суб'єкта владних повноважень у такий спосіб ставить суб'єкта господарювання (позивача) у правову невизначеність, оскільки, з однієї сторони наявні висновки актів про встановлені порушення закону, а з іншої сторони формально відсутня можливість для оскарження таких актів або визнання їх незаконними, з огляду на те, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки є лише проявом зовнішньої фіксації перевірки. А тому, такі дії суб'єкта владних повноважень очевидно суперечать матеріальному інтересу платника податків у податкових правовідносинах, який полягає у належній фіксації податковим органом обставин його господарської діяльності, неухильному дотриманні контролюючим органом визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності законом визначених підстав, а також не відповідають приписам чинного законодавства України, якими регламентуються дії податкових органів. У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що вимоги про визнання протиправними дій ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві щодо проведення зустрічних звірок з ТзОВ «Классика», які були вчинені безпідставно та за своїм змістом фактично є перевірками, що було оформлено актами про неможливість проведення зустрічної звірки №1606/26-55-22-02/32140455 від 10.06.2014 року і акт №1767/26-55-22-02/32160455 від 24.06.2014 року підлягають задоволенню. При цьому, суд відзначає, що позиція щодо можливості визнання протиправними дій податкового органу у разі безпідставності проведення зустрічної звірки та проведення такої з порушенням нормативних приписів підтримується Вищим адміністративним судом України, що випливає з ухвал про відмову у відкритті касаційного провадження з підстав необґрунтованості викладених податковим органом в касаційній скарзі доводів у справах за №№2а-11060/12/2670 (ухвала від 21.01.2013 року), 2а-9881/12/2670 (ухвала від 24.12.2012 року), 2а-9979/12/2670 (ухвала від 12.12.2012 року), 2-а-900/12/2170 (ухвала від 31.10.2012 року) та ін. Окрім того, судом встановлено, що після складення актів про неможливість проведення зустрічної звірки №1606/26-55-22-02/32140455 від 10.06.2014 року і №1767/26-55-22-02/32160455 від 24.06.2014 року відповідачем було відображено їх дані й висновки в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». За результатом чого, у даній системі було здійснено коригування показників податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість позивача. При цьому, суд критично оцінює доводи відповідача з приводу того, що інформаційні бази податкового органу є виключно його внутрішнім джерелом інформації і не впливають на права платника податків. Так, система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №266 від 18.04.2008 року (надалі – Порядок взаємодії). Відповідно до п.п.2.10.3 Порядку взаємодії, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол.2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол.3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю. Згідно до п.2.14 Порядку взаємодії, інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту. Пунктом 2.21 Порядку взаємодії передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення. Згідно до п.4.16 Порядку взаємодії, якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений п.4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення. Таким чином, процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту й характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом лише після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку. При цьому, суд відзначає, що Податковим кодексом України передбачено два способи визначення податкових зобов'язань платника податків: самим платником податків шляхом подання податкової декларації (податкового розрахунку) або податковим органом шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення. Суд також наголошує, що в податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у встановленому законом порядку. А тому, наведене виключає можливість застосування до платника податків негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту нарахування платникові податкового зобов'язання в порядку, встановленому Податковим кодексом України, та його узгодження. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого адміністративного суду України №К/800/17701/13 від 14.05.2014 року та №К/800/7581/14 від 05.06.2014 року. Враховуючи викладене, внесення змін податковим органом до інформаційних баз даних відомостей щодо позивача на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення чи без зміни цих показників цим підприємством самостійно шляхом подання декларацій (розрахунків), порушує права і інтереси останнього. Окрім того, суд звертає увагу й на інші прояви негативних наслідків оскаржуваних дій відповідача, позаяк, збереження внесених до інформаційних систем податкової служби даних і висновків, викладених в актах про неможливість проведення зустрічної звірки, та їх використання у подальшому може призвести до визнання нікчемними угод, укладеними за ланцюгами постачання, до визнання відсутньою бази об'єкта оподаткування податком на додану вартість тощо і негативно відобразиться на взаємовідносинах з контрагентами позивача та державою. Суд також вважає за необхідне підкреслити й те, що, виходячи з постулатів чинного законодавства України, протиправні дії не можуть породжувати будь-які правомірні наслідки, будь-то складений акт, довідка, висновки тощо, а так само не може вважатися правомірною, законною та достовірною інформація та дані, що містяться в даних документах. Спірні ж акти про неможливість проведення зустрічних звірок, зважаючи на протиправність дій з проведення таких звірок, про що вказано вище, є по суті доказами, здобутими з порушенням закону, а тому такі акти та наведені в них обставини й висновки не можуть бути підставою для прийняття будь-якого рішення, або використовуватися будь-якими контролюючими чи іншими державними органами та їх посадовими (службовими) особами в якості носія доказової бази чи податкової інформації. У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що дії податкового органу по внесенню змін в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки №1606/26-55-22-02/32140455 від 10.06.2014 року і №1767/26-55-22-02/32160455 від 24.06.2014 року є протиправними, а тому, належним способом захисту прав та інтересів платника податків повинно бути поновлення в базі узгоджених показників, які були відображені до цього, тобто задекларовані позивачем. Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 67 Конституції України регламентовано, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. У відповідності до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується також з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п.110 рішення у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, висловленої у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у п.53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом». Так, наведені ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що могли б спростувати доводи позивача та підтвердити поза розумними сумнівом правомірність дій податкового органу. У даному спорі відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки та заперечення, та ним не було спростовано доводів позивача. Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень, вчинивши оскаржувані дії, не дотримався принципу верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, вимог чинного податкового законодавства України та передбачених ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів. Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Керуючись ст.ст.2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 128, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд – П О С Т А Н О В И В : Адміністративний позов задовольнити повністю. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, що полягають у проведенні зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Классика» (код ЄДРПОУ 32160455) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.04.2014 року по 31.04.2014 року та зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Классика» (код ЄДРПОУ 32160455) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, що полягають у відображенні акта №1606/26-55-22-02/32160455 від 10.06.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Классика» (код ЄДРПОУ 32160455) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.04.2014 року по 31.04.2014 року» в АІС Податковий блок «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, що полягають у відображенні акта №1767/26-55-22-02/32160455 від 24.06.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Классика» (код ЄДРПОУ 32160455) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року» в АІС Податковий блок «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, що полягають у внесенні на підставі акта №1606/26-55-22-02/32160455 від 10.06.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Классика» (код ЄДРПОУ 32160455) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.04.2014 року по 31.04.2014 року» та на підставі акта №1767/26-55-22-02/32160455 від 24.06.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Классика» (код ЄДРПОУ 32160455) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року» змін в інформаційну систему «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві поновити задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю «Классика» (код ЄДРПОУ 32160455) суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року та за період з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року в інформаційній системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Классика» сплачений судовий збір у сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження. Суддя                                                                                 Сасевич О.М. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06 жовтня 2014 року.