Ухвала

від 01.12.2014 по справі 813/5374/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2014 р. Справа № 876/9864/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Ільчишин Н.В., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року у справі №813/5374/14 за позовом ТзОВ «Классика» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

30.07.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Классика» (далі - Товариство) звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - ДПІ), просило:

- визнати протиправними дії ДПІ, що полягають у проведенні зустрічної звірки Товариства щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.04.2014р. по 31.04.2014р. та зустрічної звірки Товариства щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.05.2014р. по 31.05.2014р.;

- визнати протиправними дії ДПІ, що полягають у відображенні акта №1606/26-55-22-05/32160455 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Классика» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.04.2014р. по 31.04.2014р.» в АІС Податковий блок «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»;

- визнати протиправними дії ДПІ, що полягають у відображенні акта №1767/26-55-22-02/32160455 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Классика» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2014р. по 31.05.2014р.» в АІС Податковий блок «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»;

- визнати протиправними дії ДПІ, що полягають у внесенні на підставі акта №1606/26-55-22-05/32160455 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Классика» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.04.2014р. по 31.04.2014р.» та на підставі акта №1767/26-55-22-02/32160455 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Классика» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2014р. по 31.05.2014р.» змін в інформаційну систему «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»;

- зобов'язати ДПІ поновити задекларовані Товариством суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.04.2014р. по 31.04.2014р. та за період з 01.05.2014р. по 31.05.2014р. в інформаційній системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.10.2014р. позов задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ДПІ подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.10.2014р. та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що у зв'язку з відсутністю суб'єкта господарювання за податковою адресою, посадовими особами Товариства не надано до перевірки письмові пояснення та їх документальне підтвердження щодо формування податкових зобов'язань за квітень 2014 року. Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, автомобільний чи інший транспорт, устаткування, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності. Вважає, що Товариство не могло фактично здійснювати операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна та віддаленості контрагентів один від одного. Відповідно до декларації з податку на додану вартість Товариство фактично не могло здійснювати реалізацію товарів в квітні 2014 року у зв'язку з тим, що не формувало податковий кредит за період з січня 2008 року по квітень 2014 року. Таким чином вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру. За результатами звірки Товариства не підтверджено також задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ, сформовані за рахунок контрагентів-постачальників за травень 2014 року, не підтверджено задекларований податковий кредит за цей період. Перевіркою встановлено, що правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Оспорюванні акти складенні відповідно до вимог податкового законодавства і не порушують охоронюваних законом прав та інтересів Товариства, оскільки є службовим документом, а не рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень. Жодних нарахувань або збільшення податкових зобов'язань, рівно як і зменшення суми податкового кредиту, за результатами перевірок, які призводять до змін у структурі податкових зобов'язань платника податків, в картці особового рахунку Товариства податковим органом здійснено не було.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Апелянт клопотав про розгляд справи без участі повноважного представника, а тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд даної справи судом апеляційної інстанції здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство як юридична особа зареєстроване Головним управлінням юстиції у м.Києві 10.09.2002р., взято на податковий облік 17.09.2002р. та на час проведення оспорюваних заходів зустрічних звірок перебувало на обліку в ДПІ, проте в стані переходу до ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві. У періоді, за який проводилися звірки, Товариство зареєстровано як платник ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2014 року ДПІ двічі вживалось заходів до Товариства з питань проведення зустрічних звірок.

В ході підготовки до проведення зустрічних заходів ДПІ сформовано запити про надання інформації та її документальне підтвердження: №26782/10/26-55-22-02-10 без дати і запит №28570/20/26-55-22-02-10 від 20.06.2014 року.

Однак, у зв'язку з відсутністю позивача за адресою, яка облікується в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві (вул.Васильківська, 38/127, м.Київ), такі запити Товариству не були вручені, про що складено акт №1606/26-55-22-02/32140455 від 10.06.2014 року і акт №1767/26-55-22-02/32160455 від 24.06.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Классика» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.04.2014 року по 31.04.2014 року і з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року, та в яких відповідачем зафіксовано місце проведення зустрічних звірок (за адресою ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві), день їх проведення (10.06.2014 року і 24.06.2014 року), дані які аналізувалися, а також висновки щодо господарської діяльності позивача: відсутність основних засобів, трудових ресурсів, устаткування, обладнання транспорту, іншого майна і ресурсів, які необхідні для реального здійснення господарських операцій вказує на безтоварність господарських операцій.

На підставі вищезазначених актів, ДПІ внесено зміни в інформаційну систему «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»: проведено коригування задекларованих Товариством сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.04.2014р. по 31.04.2014р. та за період з 01.05.2014р. по 31.05.2014р., з чим не погодився позивач, оскарживши такі дії до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 73 Податкового кодексу України (далі-ПК України) та Порядком отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1245 (далі - Порядок №1245), врегульовано порядок звернення податкового органу до платників податків із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується уповноваженою особою і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту та надсилається платнику податків за наявності певних підстав, зокрема, у разі проведення зустрічної звірки. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. У разі коли запит складено з порушенням вимог, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Згідно п.14 Порядку №1245 передбачено, що суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України. У разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Відповідно до п.73.5 ст.73 ПК України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно із п.3 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1232 (далі-Порядок №1232), зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків та проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Відповідно до п.4 Порядку №1232, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

У пункті 6 Порядку №1232 передбачено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Порядок реалізації матеріалів зустрічних звірок передбачено наказом ДПА України від 22.04.2011р. №236 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» (надалі - Наказ №236), в ч.4 п.3.2 якого зазначено, що у разі відсутності в органі ДПС - виконавця запитуваної інформації та її документального підтвердження, такий орган протягом 2-х робочих днів з дня отримання запиту надсилає завірений печаткою Запит про надання інформації та її документального підтвердження (додаток 2) суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному (уповноваженому) представникові під розписку. Такий запит реєструється як вихідна кореспонденція у загальному порядку.

Відповідно до п.3.3 Наказу №236, обов'язок здійснення відповідних заходів (направлення запитів, повторних запитів, здійснення моніторингу відповідей, що надходять, тощо) з метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення зустрічних звірок, у тому числі і по ланцюгу проходження ТМЦ (робіт, цінних паперів, нематеріальних активів тощо) покладається на орган ДПС - ініціатора. При цьому, обов'язок направлення запиту на адресу суб'єкта господарювання та забезпечення проведення зустрічної звірки покладається на орган ДПС - виконавця, в якому такий суб'єкт господарювання перебуває на обліку (крім випадків, визначених у абзаці шостому п.3.1 Методичних рекомендацій).

Пунктом 4.5 Наказу №236 передбачено, що при отриманні від суб'єкта господарювання (у встановлений статтею 73 Кодексу термін) інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження відповідальний підрозділ проводить зустрічну звірку суб'єкта господарювання протягом 3 робочих днів з дня, наступного за днем отримання такої інформації та її документального підтвердження.

Отже, надсилання платнику податків, щодо якого проводиться зустрічна звірка, запиту про подання інформації та її документального підтвердження, є обов'язковим етапом визначеного законом порядку проведення звірки, якщо у податкового органу відсутня необхідна для звірки інформація.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ підготовлено запити про надання інформації, однак, у зв'язку з відсутністю позивача за адресою, котра облікується у відповідача, такі запити вручені не були, і як наслідок не отримано запитуваних пояснень, інформації та їх документального підтвердження.

Будучи виконавцем проведення зустрічної звірки ДПІ не надало суду доказів в підтвердження виконання вимог ПК України, Порядку №1232 та Наказу №236: доказів надсилання Товариству відповідного запиту, що є підставою для висновку суду про протиправність дій ДПІ.

Відповідно до п.п.7-9 Порядку №1232, за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Довідка про проведення зустрічної звірки підлягає реєстрації в органах державної податкової служби (як ініціатора, так і виконавця). Матеріали зустрічної звірки надсилаються до органу державної податкової служби (ініціатора).

Підпунктом 4.4 Наказу №236 передбачено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Слід зауважити, що Форма акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, згідно додатку №3 до Наказу №236 не передбачає формулювання в ньому яких-небудь висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що в досліджених актах №1606/26-55-22-02/32140455 від 10.06.2014р. і №1767/26-55-22-02/32160455 від 24.06.2014р. ДПІ вийшла за межі наданих їй повноважень, оскільки дійшла висновків про відсутність обєктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у постачальників та по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям за періоди з 01.04.2014р. по 31.04.2014р. та з 01.05.2014р. по 31.05.2014р. без дослідження жодного первинного бухгалтерського та податкового документа, та склала акти без дотримання форми.

У зв'язку з чим, правильні є висновки суду першої інстанції, що вимоги про визнання протиправними дій щодо проведення зустрічних звірок з ТзОВ «Классика», слід вважати обґрунтованими, а дії ДПІ такими, що вчинені безпідставно та за своїм змістом фактично є перевірками, що були оформлені актами про неможливість проведення зустрічної звірки №1606/26-55-22-02/32140455 від 10.06.2014р. і №1767/26-55-22-02/32160455 від 24.06.2014р.

Позиція щодо можливості визнання протиправними дій податкового органу у разі безпідставності проведення зустрічної звірки та проведення такої з порушенням нормативних приписів узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, що слідує з ухвал про відмову у відкритті касаційного провадження з підстав необґрунтованості викладених податковим органом в касаційній скарзі доводів у справах за №№2а-11060/12/2670 (ухвала від 21.01.2013 року), 2а-9881/12/2670 (ухвала від 24.12.2012 року), 2а-9979/12/2670 (ухвала від 12.12.2012 року), 2-а-900/12/2170 (ухвала від 31.10.2012 року).

Окрім того, судом першої інстанції встановлено, що після складення актів про неможливість проведення зустрічної звірки №1606/26-55-22-02/32140455 від 10.06.2014р. і №1767/26-55-22-02/32160455 від 24.06.2014р. ДПІ відображено їх дані й висновки в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», та як наслідок здійснено коригування показників податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість позивача.

Слід зауважити, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008р. №266, який на підставі Наказу Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року №165, втратив чинність та яким, окрім того, затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця.

Згідно пункту 2.5.6. Наказу №165 зазначено, що до впровадження у промислову експлуатацію АС «Камеральна електронна перевірка» за результатами проведеного аналізу та зіставлення даних автоматизованого контролю податкової звітності, інформації з інших джерел формується Висновок про наявність значної кількості ризиків після проведеної камеральної перевірки, які будуть підставою для прийняття рішення про проведення планової/позапланової документальної виїзної/невиїзної перевірки (далі - висновок). Начальником (заступником начальника) територіального органу Міндоходів протягом трьох робочих днів з дня отримання реєстрів висновків шляхом накладання резолюції приймається рішення про організацію та проведення планової/позапланової документальної виїзної/невиїзної перевірки та визначається відповідальний підрозділ.

Система призначена для проведення зіставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні із забезпеченням доступу до результатів зіставлення підрозділам органів Міндоходів на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для контрольно-перевірочної роботи.

Податковий орган не може самостійно внести зміни до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міндоходів, оскільки, декларуючи податкові зобов'язання та податковий кредит, платник податків має право на те, щоб задекларовані ним показники відповідали показникам, відображеним в електронній базі податкової звітності.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження.

Таким чином, в разі виявлення під час проведення перевірки заниження чи завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення.

Висновок щодо правильності або недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до бази, може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов`язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Разом із тим, в даному випадку податкові повідомлення-рішення не приймались та відповідні податкові зобов'язання не узгоджувались, однак ДПІ, проігнорувавши наведені вище вимоги, внесла відповідні коригування до бази даних, виключивши з неї задекларовані позивачем у податковій звітності дані стосовно податку на додану вартість, що підтверджується письмовими доказами.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо внесення змін до Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині коригування відомостей, задекларованих позивачем, оскільки саме ці дії призвели до порушення прав позивача.

Як це зазначив Верховний суд України в Ухвалі від 02.06.2010р. у справі за позовом ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» до фізичних осіб, третьої особи акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», про визнання незаконними дій посадових осіб товариства, захист прав це передбачені законом способи охорони прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

З урахуванням того, що висновки Актів про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що дії відповідача, що полягають у відображенні цих вищезгаданих актів АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» слід визнати протиправними, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків повинно бути поновлення в АІС узгоджених показників, які були відображені у ній, оскільки задекларовані Товариством.

Подібну правову позицію викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2013 року №К/9991/74156/12 та постановах №К/800/17701/13 від 14.05.2014 року та №К/800/7581/14 від 05.06.2014 року.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п.110 рішення у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що суб'єкт владних повноважень, вчинивши оскаржувані дії, не дотримався принципу верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, вимог чинного податкового законодавства України та передбачених ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом», про що зазначив у своєму рішенні Європейський суд з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України».

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не довів правомірності своїх дій, та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи. Рішення прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року у справі №813/5374/14 - без змін.

Ухвала набирає законної через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді: Н.В. Ільчишин

М.А. Пліш