Постанова

від 26.09.2014 по справі 810/4591/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2014 року №810/4591/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елліс» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

31.07.2014 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Елліс» (далі - позивач, ТОВ «Елліс», Товариство) до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач, Податковий орган) з урахуванням уточнення позовних вимог згідно з заявою від 18.09.2014 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.03.2014 №0002642201, №0002652201, №0002662201.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками акту №131/10-06-22-01/20576722 від 20.02.2014 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Елліс» (код за ЄДРПОУ 20576722) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Сімпро Ком» (код за ЄДРПОУ 37152695), ПП «Вектор 8» (код за ЄДРПОУ 35837547), ТОВ «Ларон» (код за ЄДРПОУ за 38556834), ТОВ «Ратуш» (код за ЄДРПОУ 37293136), ТОВ «Комплект маркет» (код за ЄДРПОУ 37502002) за період з 01.08.2010 року по 31.12.2013 року» (далі - Акт перевірки), який став підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з наступним.

Позивач зазначає, що в Акті перевірки відповідач наводить доводи фіктивності договорів, укладених між Товариством та вказаними контрагентами, на підставі й через призму податкової інформації у вигляді актів перевірок цих суб'єктів господарювання без належного дослідження та оцінки руху активів Товариства у процесі здійснення господарських операцій і не беручи до уваги, що правочини ані станом на дату оформлення Акту перевірки, ані станом на дату прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не визнані судом недійсними чи фіктивними, у тому числі й на вимогу контролюючого органу. Натомість, у правовідносинах з вказаними контрагентами позивач діяв виключно в межах правового поля, що підтверджується належним чином оформленими первинними та іншими документами.

Відповідач проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні. В письмових запереченнях проти позову послався на обставини, викладені в Акті перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Елліс», код за ЄДРПОУ 20576722, зареєстроване як юридична особа 22.05.2002 та перебуває на обліку в Броварській ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області. Види діяльності Товариства за КВЕД: 28.29 (виробництво інших машин і устатковання загального призначення, н. в. і. у.), 46.69 (оптова торгівля іншими машинами й устаткованням (основний) ), 46.90 (неспеціалізована оптова торгівля); 49.41 (вантажний автомобільний транспорт), 33.12 (ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення), 33.20 (установлення та монтаж машин і устатковання).

З 08.02.2014 по 13.02.2014 посадовою особою Податкового органу на підставі наказу №183 від 07.02.2014, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Елліс» (код за ЄДРПОУ 20576722) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Сімпро Ком» (код за ЄДРПОУ 37152695), ПП «Вектор 8» (код за ЄДРПОУ 35837547), ТОВ «Ларон» (код за ЄДРПОУ за 38556834), ТОВ «Ратуш» (код за ЄДРПОУ 37293136), ТОВ «Комплект маркет» (код за ЄДРПОУ 37502002) за період з 01.08.2010 по 31.12.2013.

За результатом вказаної перевірки складено акт №131/10-06-22-01/20576722 від 20.02.2014, відповідно до висновків якого встановлено наступні порушення з боку Товариства:

1) п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ, що підлягають сплаті (перерахуванню) на загальну суму 71465,00 грн., в тому числі за квітень 2011 року на 3683,00 грн., за травень 2011 року на 15170,00 грн, за червень 2011 року на 6830,00 грн, за липень 2011 року на 22000,00 грн, за вересень 2011 року на 7167,00 грн, за квітень 2012 року на 8917,00 грн, за травень 2012 року на 3698,00 грн, за серпень 2013 року на 4000,00 грн., та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування підлягає, включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 6110,00 грн. в тому числі за листопад 2011 року на 6110,00 грн.;

2) п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп. 139.1.13 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України - занижено податок на прибуток на загальну суму 87160 грн, в тому числі: за II квартал 2011 року на загальну суму - 29536,00 грн, за III квартал 2011 року на загальну суму - 33543,00 грн, за IV квартал 2011 року на загальну суму - 7015,00 грн, за II квартал 2012 року на загальну суму - 13266,00 грн, II- IV квартали 2013 року на загальну суму - 3800,00 грн.

До вказаних висновків контролюючий орган дійшов на підставі наступних викладених у Акті перевірки обставин:

«До Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів надійшла податкова інформація з Дарницького району м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімпро Ком» (код ЄДРПОУ 37152695) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Епіцентр К» (код ЄДРПОУ 32490244) та ТОВ «Метро Кеш енд кері Україна» (код ЄДРПОУ 32049199), в рамках кримінальної справи №72-00187, за період діяльності з 01.10.2010 по 30.04.2011». З акту стало відомо: основними постачальниками ТОВ «Сімпро Ком» надано пояснення про відсутність будь-яких взаємовідносин з ТОВ «Сімпро Ком», що свідчить про неправомірне декларування та відображення у податковій звітності підприємством фінансово-господарські операції які фактично не були здійснені.

До Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів надійшла податкова інформація з ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ларон» (код ЄДРПОУ 38556834) щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період з 28.01.2013 по 31.08.2013 року». З акту стало відомо наступне: перевіркою встановлено, що відповідно до ІС «Податковий Блок» стан платника податків - 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням (№6863-9-26-54-18-05-55-752). Чисельність працюючих: податкова звітність за ф. №1-ДФ за перевіряємий період не подавалась, отже на підприємстві заробітна плата не нараховувала та не виплачувалася, наймані працівники відсутні. Наявність активів: фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва ф. №1 Баланс за І квартал 2013 року до ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не подавався. Інформація про наявні активи та повноту формування статутного фонду підприємства у ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відсутня. Враховуючи вищенаведене, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

До Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів надійшла податкова інформація з Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «РАТУШ» (код за ЄДРПОУ 37293136) з питань правильності нарахування до бюджету податку на додану вартість по придбанні товарів (робіт, послуг) у підприємств постачальників та подальшої їх реалізації підприємствам покупцям за період з 01.04.2012 по 30.04.2012. З акту стало відомо наступне: від ГВПМ у Дніпровському районі м. Києва ДПС отримано висновок від 20.05.2013 №04/05-125/166-31 щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «РАТУШ» (код за ЄДРПОУ 37293136). Висновок за квітень 2012 року. Під час обстеження юридичної адреси встановлено, що підприємство за вказаною адресою не знаходиться. За результатами відпрацювання встановлено що на підприємстві рахується тільки 1 співробітник, відсутні виробничі потужності, використовуючи які можна здійснювати господарську діяльність, відсутні складські приміщення, на яких можливо розміщення придбаних товарів з метою їх подальшої реалізації, відсутні транспортні засоби, за допомогою яких можливо здійснювати перевезення товарів. Свідоцтво ПДВ скасовано 14.02.2013. Акт складено за результатами аналізу баз даних ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС «Податковий блок». Дані факти свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Ратуш».

До Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів надійшла податкова інформація з ДПІ у Деснянському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплект маркет» (код за ЄДРПОУ 37502002) щодо підтвердження правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання із платниками податків, реальності здійснення фінансово-господарської діяльності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 та з 01.12.2011 по 31.01.2012. З акту стало відомо наступне: ТОВ «Комплект маркет» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим ТОВ «Комплект маркет» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Також, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Комплект маркет» до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. У зв'язку з відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів здійснення основного виду діяльності не є можливим. Фінансово-господарська діяльність ТОВ «Комплект маркет» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ «Комплект маркет», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Комплект маркет» та контрагентами-покупцями є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

До Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів надійшла податкова інформація з ДПІ у Дарницькому районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «ВЕКТОР - 8» (код ЄДРПОУ 35837547) за період діяльності жовтень 2012 року - лютий 2013 року». З акту стало відомо наступне: зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Згідно висновку спеціаліста від 02.11.2012 №604 встановлено що підписи від імені ОСОБА_2 виконані не гр. ОСОБА_2, а іншою особою. Відповідно висновку щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності, переданого Службовою запискою №5544/7/07-2/3 від 05.11.2012 де зазначається, що директор та засновник ПП «Вектор 8» (код ЄДРПОУ: 3587547) гр. ОСОБА_2 за місцем реєстрації не проживає, де перебуває на даний момент невідомо, встановити фактичне місцезнаходження останнього не виявилося можливим.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Сімпро Ком» (код за ЄДРПОУ 37152695), ПП «Вектор 8» (код за ЄДРПОУ 35837547), ТОВ «Ларон» (код ЄДРПОУ 38556834), ТОВ «Ратуш» (код за ЄДРПОУ 37293136), ТОВ «Комплект маркет» (код ЄДРПОУ 37502002) здійснюється поза межами правового поля, що в свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «Сімпро Ком» (код за ЄДРПОУ 37152695), ПП «Вектор 8» (код за ЄДРПОУ 35837547), ТОВ «Ларон» (код ЄДРПОУ 38556834), ТОВ «Ратуш» (код за ЄДРПОУ 37293136), ТОВ «Комплект маркет» (код ЄДРПОУ 37502002), фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Сімпро Ком» (код за ЄДРПОУ 37152695), ПП «Вектор 8» (код за ЄДРПОУ 35837547), ТОВ «Ларон» (код ЄДРПОУ 38556834), ТОВ «Ратуш» (код за ЄДРПОУ 37293136), ТОВ «Комплект маркет» (код ЄДРПОУ 37502002) та ТОВ «ЕЛЛІС» є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Враховуючи вищевикладене, взаємовідносини між ТОВ «ЕЛЛІС» та ТОВ «Сімпро Ком» (код за ЄДРПОУ 37152695), ПП «Вектор 8» (код за ЄДРПОУ 35837547), ТОВ «Ларон» (код ЄДРПОУ 38556834), ТОВ «Ратуш» (код за ЄДРПОУ 37293136), ТОВ «Комплект маркет» (код ЄДРПОУ 37502002) згідно ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України мають ознаки нереальності здійснення, і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю».

За результатом розгляду заперечень Товариства проти Акту перевірки останні залишені без змін листом Податкового органу №2628/10/10-06-22-01 від 06.03.2014.

На підставі Акту перевірки Податковим органом прийняті наступні оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» №0002642201від 11.03.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку прибуток приватних підприємств на 91427,00 грн., у тому числі за основним платежем 87160,00 грн., штрафні санкції 4267,00 грн.;

- форми «В4» №0002662201 від 11.03.2014, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 6100,00 грн. (за податковою декларацією від 19.12.2011 за листопад 2011 року №9012635310);

- форми «Р» №0002652201 від 11.03.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 82912,00 грн., у тому числі за основним платежем 71465,00 грн., штрафні санкції 11447,00 грн.

За результатом адміністративного оскарження приведені податкові повідомлення-рішення залишені без змін рішенням Головного управління Міндоходів у Київській області №1295/10/10-36-10-01-04/313 від 28.05.2014 та рішенням Міністерства доходів і зборів України №11284/6/99-99-10-01-15 від 26.06.2014.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Між ТОВ «Елліс» (замовник) та ТОВ «Сімпро Ком» (виконавець) укладено низку договорів про виконання робіт (надання послуг), а саме №02/08/2010 від 02.08.2010, №10/08/2010 від 10.08.2010, №01/09/2010 від 01.09.2010, №08/09/2010 від 08.09.2010, №02/11/10 від 02.11.2010, №01/04/11 від 01.04.2011, №1/04/05 від 04.05.2011 та №04/05/11 від 04.05.2011. На підтвердження правомірності та реальності виконання умов вказаних угод, оплати виконаних робіт (наданих послуг) позивачем надані належним чином завірені копії:

- договорів та специфікацій до них;

- видаткових накладних №01/04/11 від 01.04.2011, №1/04/05 від 04.05.2011, №04/05/11 від 04.05.2011;

- книг реєстрації доручень;

- актів прийому-передачі робіт від 05.08.2010, від 20.08.2010, від 01.09.2010, від 10.09.2010, від 02.11.2010;

- податкових накладних №94 від 05.08.2010, №99 від 20.08.2010, №112 від 01.09.2010, №123 від 10.09.2010, №286 від 12.11.2010, №29 від 01.04.2011, №49 від 04.05.2011, №47 від 04.05.2011;

- банківських виписок з рахунку Товариства від 16.09.2010, від 17.09.2010, від 10.09.2010, від 15.10.2010, від 19.10.2010, від 26.10.2010, від 29.09.2010, від 30.09.2010, від 03.12.2010, від 06.12.2010, від 07.12.2010, від 14.04.2011, від 07.06.2011, від 20.05.2011;

- журналів-ордерів по рахунках 631, 6852;

- оборотно-сальдових відомостей рахунку 201.

Також між ТОВ «Елліс» (замовник) та ТОВ «Сімпро Ком» (виконавець) укладено договори №01/04/11 від 01.04.201, №1/04/05 від 04.05.2011 та №04/05/11 від 04.05.2011 на поставку металу транспортом виконавця (балка №55-кг 7200, лист рифл №5*1260*6000-кг 430, балка 30-кг 3192, лист 24-кг 580). На підтвердження правомірності та реальності виконання умов вказаних угод, оплати виконаних робіт (наданих послуг) позивачем надані належним чином завірені копії: вказаних угод; видаткових накладних: №01/04/11 від 01.04.2011 року на суму 22095,00 грн. (у т.ч. ПДВ 3682,50грн.), №04/05/11 від 04.05.2011 на суму 23400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 3900,00 грн.) та №1/04805 від 04.05.2011 на суму 23400,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3900,00 грн.); податкових накладних №29 від 01.04.2011, №47 від 04.05.2011 та №49 від 04.05.2011; банківських виписок.

На підтвердження використання виконаних робіт у власній господарській діяльності та подальшої реалізації відповідної готової продукції позивачем надані належним чином завірені копії: договорів, укладених із третіми особами; рахунків №317 від 21.06.2011, №362 від 07.07.2011, №216 від 11.05.2011; актів виконаних робіт від 20.07.2011, від 19.09.2011, від 21.10.2011, від 03.11.2011, від 12.07.2011 №105, від 25.06.2011 №93, від11.05.2011 №57; кошторисів про вартість виконаних підрядних робіт, як додатки до договорів; податкових накладних №48 від 26.05.2011, №58 від 25.06.2011, №39 від 12.07.2011, №5 від 11.05.2011; банківських виписок від 20.07.2011, від 20.09.2011, від 21.10.2011, від 03.11.2011, від 12.07.2011, від 19.07.2011, від 28.07.2011, від 29.06.2011, від 25.06.2011, від 26.05.2011, від 19.05.2011, від 16.05.2011, від 26.05.2011; калькуляцій вартості виробництва продукції та накладних на внутрішнє переміщення №15 від 12.07.2011, №32 від 25.06.2011, №16 від 20.07.2011, №26 від 19.09.2011, №33 від 21.10.2011, №41 від 04.11.2011, №18 від 25.07.2011, №19 від 25.07.2011, №15 від 10.07.2013, №38 від 25.10.2011, №31 від 27.09.2011, №1 від 20.03.2012, №16 від 27.08.2013, №9 від 11.05.2011; журналів-ордерів по рахунках 6852; оборотно-сальдових відомостей рахунків 201, 281; видаткових накладних №161 від 13.07.2011, №155 від 01.07.2011, №176 від 26.07.2011, №177 від 27.07.2011, №151 від 11.07.2013, №267 від 31.10.2011, №237 від 29.09.2011, №55 від 26.03.2012, №198 від 29.08.2013, №92 від 12.05.2011; довіреностей №34 від 12.07.2011, №238 від 23.06.2011, №687 від 26.07.2011, №597658 від 25.07.2011, №124 від 10.07.2013, №730729/1366 від 26.09.2011, №107 від 22.03.2012, №2476 від 29.08.2013, №4 від 12.05.2011; податкових накладних №13 від 13.07.2011, №16 від 18.08.2011, №7 від 13.05.2011, №2 від 01.07.2011, №23 від 18.07.2011, №33 від 26.07.2011, №28 від 21.07.2011, №10 від 04.07.2013, №40 від 16.09.2011, №37 від 26.03.2012, №38 від 21.08.2013, №27 від 24.03.2011, №3 від 04.04.2011, №5 від 12.05.2011; Додатками №5 до податкових декларацій з ПДВ; реєстрів отриманих та виданих податкових накладних; банківських виписок від 15.07.2011, від 18.05.2011, від 13.05.11, від 05.09.2011, від 25.08.2011, від 18.07.2011, від 21.07.2011, від 04.07.2013, від 16.09.2011, від 11.04.2012, від 15.03.2012, від 21.08.2013, від 24.03.2011, від 04.04.2011, від 29.06.2011, від 01.07.2011, від 21.07.2011, від 30.08.2011, від 23.09.2011, та інше.

Між ТОВ «Елліс» (покупець) та ПП «Вектор 8» (постачальник) укладено договори поставки №52 від 21.05.2012 та №Р-17 09.04.2012, на підтвердження правомірності та реальності виконання умов яких, а також оплати за ними, позивачем надані належним чином завірені копії: видаткової накладної №142 від 22.05.2012; книги реєстрації доручень; акту прийому-передачі виконаних робіт від 11.04.2012; рахунків №168 від 09.04.2012, №230 від 22.05.2012; податкових накладних №29 від 22.05.2012, №20 від 11.04.2012 та додатків №5 до податкових декларацій з ПДВ, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних; банківських виписок від 19.04.2012, від 03.05.2012, від 15.05.2012, від 22.05.2012, від 23.05.2012, від 06.06.2012; журналів-ордерів по рахунках 631, 6852; оборотно-сальдових відомостей.

На підтвердження використання поставленого товару у власній господарській діяльності та подальшої реалізації відповідної готової продукції позивачем надані належним чином завірені копії: договорів з третіми особами; видаткових накладних №143 від 27.06.2012, №266 від 08.11.2012, №144 від 02.07.2012; видаткових накладних №73 від 11.04.2012, №70 від 18.04.2012, №75 від 11.04.2012; довіреностей на отримання товарів №197 від 27.06.2012, №312 від 05.11.2012, №106 від 25.06.2012, №092 від 10.04.2012, №352519/5629 від 18.04.2012, №340243 від 11.04.2012; податкових накладних №11 від 11.04.2012, №36 від 23.03.2012, №30 від 29.12.2011, №13 від 11.04.2012, №18 від 18.05.2012, №16 від 17.09.2012, №3 від 08.11.2012, №18 від 19.04.2012; додатків №5 до податкових декларацій з ПДВ; реєстрів отриманих та виданих податкових накладних; банківських виписок від 16.03.2012, від 08.06.2012, від 29.12.2011, від 09.07.2012, від 10.04.2012, від 19.04.02012, від 27.04.2012, від 21.05.2012, від 08.06.2012, від 18.05.2012, від 17.09.2012, від 26.12.2012, від 19.04.2012.

Між ТОВ «Елліс» (замовник) та ТОВ «Ларон» (виконавець) укладено договори про виконання робіт №27 від 20.08.2013 та №51 від 11.11.2013, на підтвердження правомірності та реальності виконання умов яких, а також оплати за ними, позивачем надані належним чином завірені копії: видаткової накладної №171 від 18.11.2013; книги реєстрації доручень; акту прийому-передачі робіт від 23.08.2013; податкових накладних №10 від14.11.2013, №13 від 18.11.2013, №43 від 23.08.2013; додатків №5 до податкових декларацій з ПДВ; реєстрів отриманих та виданих податкових накладних; банківських виписок від 14.11.2013, 18.11.2013, 05.09.2013, 18.09.2013; журналів-ордерів по рахунках 631, 6852; оборотно-сальдових відомостей.

На підтвердження використання поставленого товару у власній господарській діяльності та подальшої реалізації відповідної готової продукції позивачем надані належним чином завірені копії: договорів з третіми особами; видаткових накладних №297 від 29.11.2013; видаткових накладних №191 від 23.08.2013, №190 від 23.08.2013; довіреностей на отримання ТМЦ №001686 від 14.11.2013, №1411 від 21.08.2013, №686287/34 від 22.08.2013; податкових накладних №11 від 11.11.2013, №23 від 18.06.2013, №36 від 21.08.2013, №40 від 23.08.2013; додатків № 5 до податкових декларацій з ПДВ; реєстрів отриманих та виданих податкових накладних; банківських виписок від 21.08.2013, від 23.08.2013 та від 18.06.2013; журналів-ордерів; оборотно-сальдових відомостей.

Між ТОВ «Елліс» (замовник) та ТОВ «Ратуш» (виконавець) укладено договори про виконання робіт №14 від 12.05.2011, №18 від 24.05.2011, №19 від 24.05.2011, №27 від 13.06.2011, №33 від 11.07.2011, №39 від 21.07.2011, №42 від 25.07.2011, №55 від 02.09.2011, №59 від 14.09.2011, №64 від 23.09.2011 та №81 від 10.11.2011, на підтвердження правомірності та реальності виконання умов яких, а також оплати за ними, позивачем надані належним чином завірені копії: актів прийому-передачі виконаних робіт від 17.05.2011, від 30.05.2011, від 30.05.2011, від 17.06.2011, від 15.07.2011, від 25.07.2011, від 29.07.2011, від 08.09.2011, від 16.09.2011, від 23.09.2011 та від 11.11.2011; рахунків №054-11 від 17.05.2011, №069-11 від 30.05.2011, №071-11 від 30.05.2011, №087-11 від 17.06.2011, №104-11 від 15.07.2011, №131-11 від 25.07.2011, №139-11 від 29.07.2011, №167-11 від 08.09.2011, №193-11 від 16.09.2011, №218-11 від 28.09.2011, №273-11від 15.11.2011; податкових накладних №25 від 17.05.2011, №71 від 30.05.2011, №70 від 30.05.2011, №71 від 17.06.2011, №67 від 15.07.2011, №112 від 25.07.2011, №133 від 29.07.2011, №48 від 08.09.2011, №82 від 16.09.2011, №150 від 28.09.2011, №64 від 11.11.2011; додатків № 5 до податкових декларацій з ПДВ; реєстрів отриманих та виданих податкових накладних; банківських виписок від 17.05.2011, від 30.05.2011, від 02.06.2011, від 22.06.2011, від 19.07.2011, від 01.08.2011, від 08.08.2011, від 09.08.2011, від 08.09.2011, від 12.09.2011, від 21.09.2011, від 29.09.2011 та від 15.11.2011; журналів-ордерів; оборотно-сальдових відомостей.

Фінансово-господарські відносини між ТОВ «Елліс» (покупець) та ТОВ «Комплект маркет» (постачальник) здійснювалися на підставі усної угоди, на виконання якої постачальником виставлено рахунок на оплату №72910 від 29.07.2011 на суму 48000,00 грн., у т.ч. ПДВ 8000,00 грн. (номенклатура товар «балка №30», «швелер №12») (т. 6 а.с. 146). На підтвердження правомірності та реальності виконання умов договору, а також оплати за ним, позивачем надані належним чином завірені копії видаткової накладної №72904 від 29.07.2011; книги реєстрації доручень; податкової накладної №86 від 29.07.2011; та додатками № 5 до податкової декларації з ПДВ; реєстру отриманих та виданих податкових накладних; рахунку №72910 від 29.07.2011; банківської виписки від 02.08.2011; журналу-ордеру; оборотно-сальдових відомостей.

На підтвердження використання поставленого товару у власній господарській діяльності та подальшої реалізації відповідної готової продукції позивачем надані належним чином завірені копії: договору з третьою особою (ТОВ ПОЛІБУД), акту виконаних робіт від 30.06.2012; довідки про вартість виконаних підрядних робіт від 30.06.2012; податкових накладних №2 від 11.06.2012, №4 від 30.06.2012; банківських виписок від 03.07.2012, від 19.07.2012, від 08.08.2012, від 27.08.2012, від 17.09.2012, та інше.

Також позивачем надані належним чином завірені копії: свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу АІС 194243, АІС 019406, КХС 503257; страхових полісів обов'язкового страхування відповідних транспортні засобів; висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи продукції Товариства «Ваши тензометричні платформні ВТП»; витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо приведених контрагентів; зовнішньоекономічного контракту №4 від 12.01.2011, укладеного між Товариством та компанією «CONTROLS s.r.l.», Італія.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладені положення норм чинного процесуального законодавства, суд вважає, що посилання Податковим органом в Акті перевірки на податкову інформацію, зафіксовану у складених за результатами проведення перевірок (неможливості проведення зустрічних звірок) актах щодо вищезазначених контрагентів Товариства, не можуть бути належними доказами у даній адміністративній справі та свідчити про порушення вимог податкового законодавства при формуванні Товариством податкового кредиту та віднесенні сум до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, за результатами господарської діяльності з цими контрагентами.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 №742/11/13-11, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до частини 2 статті 70 КАС сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Тобто, Податковий орган повинен надати суду відповідні докази, які підтверджують доводи щодо відсутності господарських операцій між ТОВ «Елліс» та ТОВ «Сімпро Ком», ПП «Вектор 8», ТОВ «Ларон», ТОВ «Ратуш», ТОВ «Комплект маркет».

В свою чергу, суд констатує, що фактичне здійснення господарських операцій між цими контрагентами підтверджується зазначеними вище первинними та іншими документами.

При цьому суд вважає помилковим посилання Податковим органом в Акті перевірки на положення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 №363 (зі змінами відповідно до наказу Мінтрансу №493 від 22.05.2006), оскільки вони не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Аналогічну правову позицію висловлено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.07.2012 у справі №2а-10294/09/1570.

Таким чином, позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, тому не визнання Податковим органом права на податковий кредит та висновок про заниження податкових зобов'язань є безпідставними.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідач не надав жодних доказів того, що позивача відповідно до положень пункту 201.6 Податкового кодексу України було повідомлено про наявність розбіжностей в задекларованих податкових зобов'язаннях і кредитах ТОВ «Елліс» та вказаних контрагентів, тоді як позивачем доведено правомірність та своєчасність відображення податкового кредиту за наслідками взаємовідносин із зазначеними суб'єктами господарювання у звітних документах.

Наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин з ТОВ «Сімпро Ком», ПП «Вектор 8», ТОВ «Ларон», ТОВ «Ратуш», ТОВ «Комплект маркет» за період, що перевірявся Податковим органом, суду доведено.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд дійшов висновку про обгрунтованість дій Товариства щодо формування податкового кредиту та формування валових витрат по взаємовідносинах зі вказаними контрагентами.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення Податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу «Інтерспав» проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

У рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський суд з прав людини, зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, покупець не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності першим щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ТОВ «Сімпро Ком», ПП «Вектор 8», ТОВ «Ларон», ТОВ «Ратуш» чи ТОВ «Комплект маркет», можливо, порушують вимоги податкового законодавства, зокрема, щодо подання податкової звітності, відсутності за юридичним місцезнаходженням тощо, а також доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Беручи до уваги викладені норми та обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за результатами господарської діяльності з ТОВ «Сімпро Ком», ПП «Вектор 8», ТОВ «Ларон», ТОВ «Ратуш» та ТОВ «Комплект маркет».

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем відсутності реального характеру правочинів, укладених між позивачем та вказаними контрагентами; доведеність обгрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту в отриманих від цих контрагентів первинних документах сум податку на додану вартість та віднесення сум до валових витрат; суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Вимог про розподіл судових витрат сторонами у справі не заявлено, відтак положення статті 94 КАС України застосуванню не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 11 березня 2014 року: форми "Р" №0002642201, форми "Р" №0002652201 та форми "В4" №0002662201.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.