Ухвала

від 05.02.2015 по справі 810/4591/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4591/14 Головуючий у 1-й інстанції:Спиридонова В.О. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

05 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дешко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елліс» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Елліс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Сімпро Ком», ПП «Вектор 8», ТОВ «Ларон», ТОВ «Ратуш», ТОВ «Комплект маркет» за період з 01.08.2010 по 31.12.2013.

За результатом вказаної перевірки складено акт №131/10-06-22-01/20576722 від 20.02.2014 року, відповідно до висновків якого встановлено наступні порушення з боку Товариства: п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ, що підлягають сплаті (перерахуванню) на загальну суму 71465,00 грн.; п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп. 139.1.13 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України - занижено податок на прибуток на загальну суму 87160 грн.

На підставі Акту перевірки Податковим органом прийняті наступні оскаржувані податкові повідомлення-рішення: форми «Р» №0002642201від 11.03.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку прибуток приватних підприємств на 91427,00 грн., у тому числі за основним платежем 87160,00 грн., штрафні санкції 4267,00 грн.; форми «В4» №0002662201 від 11.03.2014, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 6100,00 грн. (за податковою декларацією від 19.12.2011 за листопад 2011 року №9012635310); форми «Р» №0002652201 від 11.03.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 82912,00 грн., у тому числі за основним платежем 71465,00 грн., штрафні санкції 11447,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду, в якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

В основу обґрунтування свого рішення про задоволення позову, Київський окружний адміністративний суд посилався на те, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що фінансово-господарські операції між позивачем та його контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, а первинні документи, складені позивачем та його контрагентами у ході господарських операцій, відповідають вимогами чинного законодавства.

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Так, згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Водночас відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Доказом того, що в структурі активів та власному капіталі позивача та його контрагента виникли зміни є наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «Елліс» (замовник) та ТОВ «Сімпро Ком» (виконавець) укладено низку аналогічних договорів про виконання робіт (надання послуг, а саме №02/08/2010 від 02.08.2010, №10/08/2010 від 10.08.2010, №01/09/2010 від 01.09.2010, №08/09/2010 від 08.09.2010, №02/11/10 від 02.11.2010, №01/04/11 від 01.04.2011, №1/04/05 від 04.05.2011 та №04/05/11 від 04.05.2011. На підтвердження правомірності та реальності виконання умов вказаних угод, оплати виконаних робіт (наданих послуг) позивачем надані належним чином завірені копії: договорів та специфікацій до них; видаткових накладних; книг реєстрації доручень; актів прийому-передачі робіт; податкових накладних; банківських виписок з рахунку Товариства; журналів-ордерів по рахунках; оборотно-сальдових відомостей.

Також між ТОВ «Елліс» (замовник) та ТОВ «Сімпро Ком» (виконавець) укладено договори №01/04/11 від 01.04.201, №1/04/05 від 04.05.2011 та №04/05/11 від 04.05.2011 на поставку металу транспортом виконавця.

На підтвердження правомірності та реальності виконання умов вказаних угод, оплати виконаних робіт (наданих послуг) позивачем надані належним чином завірені копії: вказаних угод; видаткових накладних; податкових накладних; банківських виписок.

Крім того, на підтвердження використання виконаних робіт у власній господарській діяльності та подальшої реалізації відповідної готової продукції позивачем надані належним чином завірені копії: договорів, укладених із третіми особами; рахунків; кошторисів про вартість виконаних підрядних робіт, як додатки до договорів; податкових накладних; банківських виписок; калькуляцій вартості виробництва продукції та накладних на внутрішнє переміщення; журналів-ордерів по рахунках; оборотно-сальдових відомостей рахунків; видаткових накладних; реєстрів отриманих та виданих податкових накладних; банківських виписок.

Між ТОВ «Елліс» (покупець) та ПП «Вектор 8» (постачальник) укладено договори поставки №52 від 21.05.2012 та №Р-17 09.04.2012, на підтвердження правомірності та реальності виконання умов яких, а також оплати за ними, позивачем надані належним чином завірені копії: видаткової накладної; книги реєстрації доручень; акту прийому-передачі виконаних робіт; податкових накладних та додатків до податкових декларацій, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних; банківських виписок; журналів-ордерів; оборотно-сальдових відомостей.

На підтвердження використання поставленого товару у власній господарській діяльності та подальшої реалізації відповідної готової продукції позивачем надані належним чином завірені копії: договорів з третіми особами; видаткових накладних; видаткових накладних; довіреностей на отримання товарів; податкових накладних; реєстрів отриманих та виданих податкових накладних; банківських виписок.

Між ТОВ «Елліс» (замовник) та ТОВ «Ларон» (виконавець) укладено договори про виконання робіт №27 від 20.08.2013 та №51 від 11.11.2013, на підтвердження правомірності та реальності виконання умов яких, а також оплати за ними, позивачем надані належним чином завірені копії: видаткової накладної; книги реєстрації доручень; акту прийому-передачі робіт; податкових накладних; реєстрів отриманих та виданих податкових накладних; банківських виписок; журналів-ордерів; оборотно-сальдових відомостей.

На підтвердження використання поставленого товару у власній господарській діяльності та подальшої реалізації відповідної готової продукції позивачем надані належним чином завірені копії: договорів з третіми особами; видаткових накладних; видаткових накладних; довіреностей на отримання; податкових накладних; реєстрів отриманих та виданих податкових накладних; банківських виписок; журналів-ордерів; оборотно-сальдових відомостей.

Між ТОВ «Елліс» (замовник) та ТОВ «Ратуш» (виконавець) укладено договори про виконання робіт, на підтвердження правомірності та реальності виконання умов яких, а також оплати за ними, позивачем надані належним чином завірені копії: актів прийому-передачі виконаних робіт; податкових накладних; реєстрів отриманих та виданих податкових накладних; банківських виписок; журналів-ордерів; оборотно-сальдових відомостей.

Фінансово-господарські відносини між ТОВ «Елліс» (покупець) та ТОВ «Комплект маркет» (постачальник) здійснювалися на підставі усної угоди, на виконання якої постачальником виставлено рахунок. На підтвердження правомірності та реальності виконання умов договору, а також оплати за ним, позивачем надані належним чином завірені копії видаткової накладної; книги реєстрації доручень; податкової накладної; реєстру отриманих та виданих податкових накладних;; банківської виписки; журналу-ордеру; оборотно-сальдових відомостей.

На підтвердження використання поставленого товару у власній господарській діяльності та подальшої реалізації відповідної готової продукції позивачем надані належним чином завірені копії: договору з третьою особою, акт виконаних робіт; довідки про вартість виконаних підрядних робіт; податкових накладних.

Також позивачем надані належним чином завірені копії: свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу АІС 194243, АІС 019406, КХС 503257; страхових полісів обов'язкового страхування відповідних транспортні засобів; висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи продукції Товариства «Ваши тензометричні платформні ВТП»; витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо приведених контрагентів; зовнішньоекономічного контракту №4 від 12.01.2011, укладеного між Товариством та компанією «CONTROLS s.r.l.», Італія.

Таким чином, враховуючи все вище наведене, суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Сімпро Ком», ПП «Вектор 8», ТОВ «Ларон», ТОВ «Ратуш», ТОВ «Комплект маркет», здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що якщо платник податку на додану вартість, придбав товари (роботи, послуги) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, при цьому сплатив у складі вартості цих товарів (робіт, послуг) податок на додану вартість і це підтверджується належним чином оформленими первинними документами, він має право віднести сплачені ним суми податку до складу податкового кредиту.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення , а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.