Постанова

від 17.09.2014 по справі 816/3488/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/3488/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

представника позивача - Зємцової А.В., Єгорової Н.П.,

представника відповідача - Боровик Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Малого колективного підприємства "Фірма "Аделла" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та рішень про застосування штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

03 вересня 2014 року позивач МКП "Фірма "Аделла" (далі за текстом - позивач, платник податків) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької ОДПІ (далі за текстом - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 квітня 2014 року № 0004971702/578, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 28 березня 2014 року № 56/16-03-17-04-20/22522029 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28 березня 2014 року № 57/16-03-17-04/22522029 (редакція позовних вимог від 17 вересня 2014 року (а.с. 67).

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що контролюючим органом передчасно та в порушення вимог пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 квітня 2014 року № 0004971702/578, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 28 березня 2014 року № 56/16-03-17-04-20/22522029 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28 березня 2014 року № 57/16-03-17-04/22522029. Посилаючись на відсутність вироку у кримінальній справі, в межах якої податковим органом проводилась перевірка, що стала наслідком для прийняття спірних податкового повідомлення-рішення та рішень про застосування штрафних санкцій, вважає їх такими, що прийняті з порушенням чинного податкового законодавства та за відсутності правових підстав для винесення, внаслідок чого зазначені рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, дії Кременчуцької ОДПІ вважає правомірними, а спірні податкове повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій - такими, що відповідають чинному законодавству внаслідок того, що податковим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства. Заперечуючи доводи позовної заяви, вказував на те, що кримінальна справа відносно директора підприємства позивача порушена за ознаками злочину, предметом якого є дотримання вимог трудового законодавства, а не податки та збори, що у свою чергу за приписами Податкового кодексу України не обмежує контролюючий орган у прийнятті податкових повідомлень-рішень.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 20 березня 2014 року по 26 березня 2014 року Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку МКП "Фірма "Аделла" щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01 лютого 2013 року по 28 лютого 2014 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 лютого 2013 року по 28 лютого 2014 року у зв'язку з надходженням інформації щодо можливих порушень вимог чинного законодавства посадовими особами МКП "Фірма "Аделла" на підставі постанови Лінійного відділу на станції Кременчук Управління МВС України на Південній залізниці від 13 березня 2014 року у кримінальному провадженні № 42014170380000002 від 25 лютого 2014 року за фактом вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 172 Кримінального кодексу України.

За результатами перевірки складено акт від 28 березня 2014 року № 863/1603-17-02-22522029 (а.с. 7-20), в якому відображено встановлені наступні порушення:

- підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового Кодексу України в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на 4686,74 грн.

- підпункту 1 пункту 1 статті 4, пункту 2 статті 6 розділу II, підпункту 1 пункту 1 статті 7 та статті 9 розділу III Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" із змінами і доповненнями, в результаті чого донараховано своєчасно не нарахований єдиний внесок за період, що перевірявся, на суму 12205,88 грн.

- підпункту 1 пункту 1 статті 4; пункту 2 статті 6 розділу II, підпункту 1 пункту 1 статті 7 та статті 9 розділу III Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в результаті чого не сплачено (не перераховано) єдиний внесок за період, що перевірявся, на суму 13372,66 грн.

На підставі акта перевірки від 28 березня 2014 року № 863/1603-17-02-22522029 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 11 квітня 2014 року № 0004971702/578 (а.с. 59), рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 28 березня 2014 року № 56/16-03-17-04-20/22522029 (а.с. 61) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28 березня 2014 року № 57/16-03-17-04/22522029 (а.с. 63).

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності донарахування податкових зобов'язань, штрафних санкцій та пені, вважає спірні податкове повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій необґрунтованими, протиправними, такими, що суперечать законодавству з питань оподаткування, обмежують та порушують права, свободи та інтереси позивача, оскільки прийняті без урахування фактичних обставин, з порушенням чинного законодавства, а також без наявності правових підстав для винесення, внаслідок чого вказані податкове повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірним податковому повідомленню-рішенню від 11 квітня 2014 року № 0004971702/578, рішенню про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 28 березня 2014 року № 56/16-03-17-04-20/22522029 та рішенню про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28 березня 2014 року № 57/16-03-17-04/22522029, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення документальної позапланової перевірки позивача стала постанова Лінійного відділу на станції Кременчук Управління МВС України на Південній залізниці від 13 березня 2014 року у кримінальному провадженні № 42014170380000002 від 25 лютого 2014 року за фактом вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 172 Кримінального кодексу України (а.с.58).

На виконання зазначеної постанови начальником Кременчуцької ОДПІ прийнято наказ від 20 березня 2014 року № 981 (а.с. 54) та на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову перевірку МКП "Фірма "Аделла", за результатами якої складено акт від 28 березня 2014 року № 863/1603-17-02-22522029, винесено спірні податкове повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій.

Згідно вимог пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи-підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Відповідно до пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Таким чином, відповідно до вимог зазначених норм при визначенні контролюючим органом платнику податків грошового зобов'язання за результатами перевірки, проведеної на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України за постановою про призначення документальної позапланової перевірки, відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Розділом IV пункту 7 Наказу ДПА України від 22 грудня 2010 року № 984, зареєстрованому у Мін'юсті України за № 34/18772 від 12 січня 2011 року (далі за текстом - Наказ ДПА України № 984 від 22 грудня 2010 року), передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Отже, Наказ ДПА України № 984 від 22 грудня 2010 року, розроблений на виконання та відповідно до вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для використання посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів перевірок, прямо встановлює, що податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Посилання податкового органу на те, що кримінальна справа відносно директора підприємства позивача порушена за ознаками злочину, предметом якого є дотримання вимог трудового законодавства, а не податки та збори, що у свою чергу за приписами Податкового кодексу України не обмежує контролюючий орган у прийнятті податкових повідомлень-рішень, суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Диспозиція підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 та пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України не здійснює розмежування проведення документальних позапланових перевірок на підставі постанови органу дізнання, слідчого, прокурора чи виключно на підставі постанов про порушення кримінальних справ, пов'язаних зі сплатою податків, зборів за об'єктивним та суб'єктивним складом, в зв'язку з чим у органів ДПС відсутні, до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, законодавчі підстави для винесення податкових повідомлень-рішень за результатами таких перевірок.

Вищезазначена позиція також викладена і в Листі ДПС України від 31 липня 2012 року № 20727/7/10-0217/2986 "Щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання", який був складений за результатами проведення круглого столу з питань однакового застосування норм Податкового кодексу України у Вищому адміністративному суді України, відповідно до якого роз'яснено практичний аспект застосування вказаних норм права, зокрема, досліджено питання, чи у всіх випадках орган ДПС не приймає податкове повідомлення-рішення за результатами проведених документальних позапланових перевірок на підставі постанови органу дізнання, слідчого, прокурора чи виключно на підставі постанов про порушення кримінальних справ, пов'язаних зі сплатою податків, зборів.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Посилання податкового органа на матеріали кримінальної справи, що не розглянута судом, суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки судом не надана правова оцінка доказам у кримінальній справі та не винесено остаточне судове рішення.

Згідно статті 15 Кримінально-процесуального кодексу України, ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню, інакше, як за вироком суду й відповідно до закону.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В ході розгляду справи встановлено та не заперечувалось сторонами, що станом на дату розгляду цієї справи судом, у кримінальній справі, порушеній відносно директора МКП "Фірма "Аделла" за фактом вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 172 Кримінального кодексу України, відсутнє остаточне рішення суду, яке б набрало законної сили, в тому числі не ухвалено постанови про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач в порушення вимог пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України прийняв оскаржувані податкове повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій, в зв'язку з чим позовні вимоги МКП "Фірма "Аделла" обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Таким чином, суд приходить до висновку, що винесення відповідачем спірних податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій є передчасним та вчиненим за наявності порушень прямих норм закону.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги про скасування спірних податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Абзацом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позову майнового характеру визначена 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

За правилами частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

До позовної заяви додано квитанцію від 28 серпня 2014 року № 100704.915.1 про сплату судового збору у розмірі 182,70 грн.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Отже, понесені позивачем судові витрати у розмірі 182,70 грн. підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Малого колективного підприємства "Фірма "Аделла" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та рішень про застосування штрафних санкцій - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 11 квітня 2014 року № 0004971702/578.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 28 березня 2014 року № 56/16-03-17-04-20/22522029.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28 березня 2014 року № 57/16-03-17-04/22522029 (редакція позовних вимог від 17 вересня 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38742715) на користь Малого колективного підприємства "Фірма "Аделла" (ідентифікаційний код 22522029) витрати зі сплати судового збору в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 18 вересня 2014 року.

Суддя А.О. Чеснокова