Постанова

від 23.04.2014 по справі 807/651/14

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2014 рокум. Ужгород№ 807/651/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Скраль Т.В.,

при секретарі Химинець В.В.,

за участю сторін:

позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурси" - представник -Терпак О.В.,

відповідача: Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області - представник - Токар М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурси" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 23 квітня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 30 квітня 2014 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурси" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, якою просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС від 07.05.2012 року за № 000040/22-0/30257374 та № 000042/22-0/30257374.

09 квітня 2014 року представник позивача в судовому засіданні надала суду заяву від 09.04.2014 року за № 37 про зменшення позовних вимог, за якою просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС від 07.05.2012 року за № 000042/22-0/30257374.

У судовому засіданні представник позивача підтримала зменшені позовні вимоги у повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог, просила такі задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти позову з мотивів наведених у письмових запереченнях. Вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурси" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року. Перевірка проводилась на підставі наказу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС за № 6 від 19.03.2012 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 03.05.2012 року № 268/22-0/30257374 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року (а.с. 9-39).

На підставі акту, за результатами виїзної планової документальної перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми "П" від 07.05.2012 року № 000042/22-0/30257374, що згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 ст. 54 та пунктом 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та згідно п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень та п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергоресурси» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі - 23509278 грн. Сума завищеного від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі - 33365247 грн. (а.с. 40).

У відповідності до вимог п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України передбачено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об»єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від»ємного значення отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від»ємного значення.

Представник позивача, в судовому засіданні посилалася на приписи пункту 6.1. статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". За нормами даного закону, слідує, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат 1-го календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів з наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення". У 2010 році зазначена норма Закону застосовувалася з урахуванням вимог пункту 22.4. статті 22 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", чинного на той час.

За пунктом 22.4. статті 22 Закону встановлено особливості, що полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат, визначених платником податку у порядку статті 6 Закону, сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за 1 квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Водночас, згідно з абзацом другим пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу 1-ого цього пункту не була врахована у складі валових витрат (80%), та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом".

Отже, суд погоджується з доводами позивача, що у 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону обмеження щодо можливості врахування усієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право враховувати у складі валових витрат 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникла у 2010 році.

Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток: як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

Саме такий порядок включення сум від'ємного значення об'єкта оподаткування є законодавчою особливістю застосування статті 150 Податкового кодексу України та надає право платнику податку декларувати від'ємне значення накопичувальних витрат попередніх звітних періодів у складі поточних загальних витрат такого платника податків за відповідні звітні періоди (квартали) 2011 року.

Отже, до складу валових витрат 2-го, 2 і 3, 2-4 кварталів 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року. яка. в свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат 1-го календарного кварталу 2011 року всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також тих, що виникли протягом 2010 року.

З аналізу викладених норм ПКУ судом критично оцінюються доводи відповідача, що положення пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПКУ передбачають, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Зазначені норми законодавства також відображені у формах податкової звітності з податку на прибуток, які підлягали використанню платниками в 1 та 2 кварталах 2011 року, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року N 114.

Від'ємне значення з податку на прибуток, задеклароване Позивачем у 4 кварталі 2011 року включає накопичувальне від'ємне значення об'єкта оподаткування, в тому числі відображене у Деклараціях за 1 та 2 квартали 2011 року в розмірі 23 509 278 гривень, що є сумою збитків Позивача за період 2009-2010 років.

Як слідує із акту перевірки, по відображеному показнику за період з 01.10.2010 року по 31.03.2011 року, контролюючим органом перевірялися такі документи: податкові розрахунки по валових доходах та витратах за вказані періоди, аналізи по рах. 23,92,93,79,70.71, за якими не встановлено заниження або завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.9 Декларацій «Від»ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» (а.с. 23). Крім того, перевіркою встановлено, що Позивачем подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, які підтверджені у попередньому акті позапланової перевірки від 23.12.2010 року №201/23-1/30257374".

Вищевказані висновки контролюючого органу свідчать про відсутність претензій Відповідача щодо порядку формування Позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток як станом на 01.01.2010 року, так і станом на 01.01.2011 року, а відтак судом критично оцінюються доводи відповідача, що позивач не мав права включити узагальнену суму збитків у розмірі 23 509 278,00 гривень до валових витрат 1-го кварталу 2011 року з подальшим відображенням таких у звітних деклараціях наступних податкових періодів, зокрема у декларації за 4 квартал 2011 року з наростаючим підсумком від'ємного значення за попередні звітні періоди.

Таким чином, вищевказані акти перевірок, складені Відповідачем за результатами документальних ревізій діяльності Позивача, підтверджують правильність формування та декларування вказаної суми від'ємного значення в розмірі 23 509 278,00 гривень.

Окрім того, за рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.03.2013 року, яка набула законної сили по адміністративній справі №2а-0770/350/12 за позовом ТОВ "Енергоресурси" до Відповідача - Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС, правова позиція ТОВ "Енергоресурси" щодо правомірності формування Товариством валових витрат у 2-3 кварталах 2011 року у сумі 23 509 278,00 гривень з урахуванням збитків минулих звітних періодів визнана законною.

Щодо суми збитків в розмірі 9 855, 60 грн судом встановлено наступне.

Валові витрати в розмірі 9 846 619 - це нараховані відсотки за 2011 рік по кредитному договору з АКБ «ТАС-Комерцбанк» від 24.07.2007 року , в т.ч. за І квартал 2011 року 2 395 645,00 грн + 7 450 974,00 грн ( 2, 3 ,4 квартал 2011 року: 2 436 131,00 грн + 2 476 234,00 + 2 538 609,00 грн) + 9 350, 00 грн (перехідне сальдо за 4 квартал 2010 року.

Перевіркою встановлено завищення валових витрат за 1 квартал 2011 року у сумі 2 395 645,0 грн. внаслідок порушення вимог п. 1.32 ст.1, пп. 5.2.1 п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування підприємств», а саме за період з 01.10.2010 року по 31.03.2011 року, включено валові витрати відсотки за користування кредитними коштами.

Висновки контролюючого органу ґрунтувалися, на тому , що позивач, не використовує основні засоби у господарській діяльності за 1 квартал 2011 року, не здійснює реалізацію палива та стисненого природного газу, а надає їх в оренду. В представлених до перевірки розрахунках орендної плати ТОВ «Енергоресурси» включено у собівартість амортизацію основних засобів. ТОВ «Енергоресурси» визначало вартість реалізації палива та газу через АЗС виходячи із вартості його придбання, витрат на збут, без врахування витрат на сплату відсотків за користування залученими коштами, зокрема за кредит із ТАС «Комерцбанк» за 1 квартал 2011 року в сумі 2 395 645,0 грн ( а.с.29-30)

Згідно з п. 1.32 ст.1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, якщо безпосередня участь такої особи в організації діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

За п. 5.1 ст.5 цього Закону «Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній та нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються, виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п.5.2. ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

За висновками відповідача, слідує, що товариство «Енергоресурси» за 1 квартал 2011 року, не здійснювало господарську діяльність, не отримувало дохід від реалізації палива та не включало в оренду плату відсотки за кредит у сумі 2 395 645,0 грн.

Висновки відповідача ( а.с. 62), ґрунтувалися на тому, що за довідкою про включення до ЄДРПОУ, вид діяльності ТОВ «Енергоресурси» КВЕД 50.50.0. роздрібна торгівля пальним, 40.20.2 - розподілення газоподібного палива системою трубопроводів.

На спростування доводів відповідача, ТОВ «Енергоресурси» надано суду довідки Головного управління статистики у Закарпатській області, за якими у переліку видів діяльності, одним із видів діяльності ТОВ «Енергоресурси» у період з 14.12.2010 року по 10.06.2011 року є «Здавання в оренду власного нерухомого майна» ( а.с. 103-112), що має класифікацію за КВЕД « 70.20.0»

Однак, зважаючи на надані докази, суд зазначає, що сам по собі вид діяльності за відповідною класифікацією за КВЕД, не може доводити правильність формування витрат, що спричинили виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування, тому суд оцінює такі докази в сукупності із іншими обставинами.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Визначальною ознакою господарської операції є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства ( ст..1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

Із аналізу вказаних норм права та правовідносин які склалися в процесі даних господарських операцій, а саме використання власних основних засобів у господарській діяльності, шляхом надання їх в оренду, не включаючи в орендну плату відсотки за кредит, свідчать про порушенням підприємством вимог п.1.32 ст.1, п.п. 5.2.1 п 5.2.,п.п.5.3.9. п.5.3. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а отже, Ужгородською ОДПІ правомірно встановлено завищення валових витрат за 1 квартал 2011 року у сумі 2 395 645,0 грн, а позивачем не доведено в цій частині адміністративний позов, щодо правильності формування витрат, що спричинили виникнення від'ємного значення.

Крім того, Проведеною перевіркою встановлено, що за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. підприємством включено у валові витрати відсотки за користування кредитними коштами, не пов'язані з отриманням доходів ( а.с. 24 акт перевірки), у сумі 7450974,0 грн., в т.ч. 2 кв. 2011р. - 2436131,0 грн., З кв. 2011р. - 2476234,0 грн., 4 кв. 2011р. - 2538609,0 грн. (згідно кредитного договору від 24.07.2007р. № 001-Д/Л з Львівське відділення АКБ "ТАС - Комерцбанк" та кредитного договору № 325/КВ-07 від 26.09.2007р. з ТОВ "Український промисловий банк").

ТОВ "Енергоресурси" використовувало отримані кредити від Львівське відділення АКБ "ТАС - Комерцбанк" за кредитним договором від 24.07.2007р. № 001-Д/Л та від ТОВ "Український промисловий банк" за кредитним договором № 325/КВ-07 від 26.09.2007р. на будівництво АЗС та придбання обладнання.

За висновками податкового органу, згідно з Довідкою про включення до ЄДРПОУ вид діяльності ТОВ "Енергоресурси" КВЕД-50.50.0 - роздрібна торгівля пальним, 40.20.2- розподілення газоподібного палива системою трубопроводів.

Позивачем, як вже зазначалося судом, на підтвердження права здавати в оренду власні основні фонди, надано довідки Головного управління статистики у Закарпатській області, за якими одним із видів діяльності ТОВ «Енергоресурси» у період з 14.12.2010 року по 10.06.2011 року є «Здавання в оренду власного нерухомого майна» ( а.с. 103-112), що має класифікацію за КВЕД « 70.20.0»

Однак, суд звертає увагу позивача, що здавання в оренду власних основних фондів, як організація господарської діяльності, є правом позивача, в т.ч. за видами діяльності визначеними за КВЕД, однак не знайшли свого підтвердження обставини, що на протязі перевіреного періоду, ТОВ «Енергоресурси» включало витрати по відсотках у собівартість орендної плати чи у формування ціни палива.

За податковою декларацією з податку на прибуток підприємства ( а.с.66) за ІІ, ІІ-ІІІ, ІІ-ІV квартали 2011 року позивачем до інших витрат віднесено витрати по процентам, що включаються до витрат з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 141.2 ст.141 Розділу ІІІ Податкового кодексу України.

За пунктом 141.2 ст.141 Розділу ІІІ Податкового кодексу України, до складу витрат включаються будь-які витрати пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями ( в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку ) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Згідно представлених до перевірки бухгалтерських документів встановлено, що за період грудень 2010р. - травень 2011р. ТОВ "Енергоресурси" не використовувало власні основні засоби у господарській діяльності, а надавало їх в оренду згідно укладених договорів.

Як слідує із акту перевірки та заперечень відповідача ( а.с. 62), в представлених до перевірки розрахунках орендної плати ТОВ "Енергоресурси" не включено у собівартість орендної плати за 2 квартал 2011 року витрати по відсотках за кредит, що вже зазначалося судом.

ТОВ "Енергоресурси" здійснювало реалізацію палива та стисненого природного газу протягом 3 та 4 кварталів 2011р. через мережу власних газових та багатопаливних АЗС, а саме: 1) АГНКС №1 (Ужгородський район, с. Баранинці, вул. Об'їзна, 9), АГНКС №2 (Мукачівський район, с.В. Коропець, вул. Мукачівська, І/в), БП АЗС №3 (м. Хуст, вул. Львівська, б/н), БП АЗС №4 (Берегівський район, с. Яноші, вул. Головна, І/в), БП АЗС №5 (м. Ужгород, вул. Баб'яка, 26).

ТОВ "Енергоресурси" в структуру ціни реалізації 1 л палива включено: собівартість придбання палива та природного газу; витрати на збут, а саме: витрати на заробітну плату, єдиний соціальний внесок, витрати на електроенергію, витрати на зв'язок, витрати на охорону, витрати на обслуговування РРО, витрати на комунальні платежі, обслуговування обладнання, місцеві податки, адміністративні витрати, розмір торгової націнки.

ТОВ "Енергоресурси" в структуру ціни реалізації та 1 куб.м. газу включено: вартість придбання природного газу, транспортування природного газу магістральними газопроводами, витрати на оплату праці, єдиний соціальний внесок, витрати на електроенергію, витрати на зв'язок, витрати на охорону, витрати на обслуговування РРО, витрати на комунальні платежі, обслуговування обладнання, місцеві податки, адміністративні витрати, розмір торгової націнки.

Таким чином, ТОВ "Енергоресурси" визначало вартість реалізації палива та газу через АЗС виходячи із вартості його придбання, витрат на збут, без врахування витрат на сплату відсотків за користування залученими коштами.

Згідно п. 14.1.36 ст. 14. Податкового кодексу України "господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами".

Згідно п.п.139.1.1. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ із змінами та доповненнями не включаються до складу витрат витрати, пс пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Таким чином, позивачем не доведено перед судом правильність формування витрат, що спричинили виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування, шляхом включення відсотків за кредит до валових витрат, при цьому не включаючи їх до розрахунку у собівартість орендної плати за 2 квартал 2011 року та не включаючи такі, в структуру ціни реалізації 1 л палива, а відповідно не включаються до складу витрат - витрати не пов'язані з провадженням господарської діяльності, як того вимагає п.п.139.1.1. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України, а тому позов не підлягає до задоволення в частині 9 855 969,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, внаслідок порушення позивачем вимог п.14.1.36 ст.14., п.п.139.1.1. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ із змінами та доповненнями, контролюючим органом правомірно встановлено завищення витрат на загальну суму 7450974,0 грн., в т.ч. 2 кв. 2011р. - 2436131,0 грн., З кв. 2011р. - 2476234,0 грн., 4 кв. 2011р. - 2538609,0 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, щодо підстав формування валових витрат, задекларованих Позивачем у звітній податковій декларації за 2-4 квартал 2011 року у розмірі - 33 365 247,00 гривень = 23 509 278,00 грн + 9 855 969,00 ( 9 846 610,00 грн + 9350,00 грн) підлягає скасуванню в частині 23 509, 278,00 грн, як таке що не відповідає вимогам Податкового кодексу України та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 07 травня 2012 року № 000042/22-0/30257373, діяв не в повній мірі на підставі та в спосіб визначений чинним законодавством, а тому вказане податкове повідомлення-рішення в частині завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 23 509 278, 00 грн. підлягає скасуванню, в решті позовних вимог адміністративний позов не підлягає до задоволенню, як безпідставний та не обґрунтований.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Уточнений адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурси" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 07 травня 2012 року № 000042/22-0/30257374 в частині завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в розмірі 23 509 278 (двадцять три мільйона п'ятсот дев'ять тисяч двісті сімдесят вісім гривень).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурси" (89425, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Баранинці, вул. Об'їзна, буд. 9, код ЄДРПОУ 30257374) витрати зі сплати судового збору в сумі 243, 60 грн. (двісті сорок три гривні, 60 коп) грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Т.В. Скраль