КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20451/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.
Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 вересня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Безименної Н.В.,
суддів: Аліменка В.О. та Карпушової О.В.,
при секретарі Авраменко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Континентбуд" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Континентбуд" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Континентбуд" звернулося в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 29 листопада 2013 року № 0005562240.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 березня 2014 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду вмотивовано тим, що позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ «Мега Сіті Буд» та ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс» носять реальний характер, а придбані підрядні роботи використано в межах господарської діяльності позивача, чи придбано з такою метою.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, постанову скасувати та постановити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.
У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 19 вересня 2013 року № 452-П та на підставі п.п. 75.1.2 п. 45.1, ст. 75, п.п. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України відповідачем було проведено невиїзну документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Континентбуд" з питань господарських взаємовідносин з ТОВ «Мега Сіті Буд» за грудень 2012 року та ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс» за грудень 2012 року та лютий 2013 року.
За результатами перевірки складено Акт № 1003/26-51-22-04/32920223 від 19 вересня 2013 року (том 1 а.с.7-18).
Як вбачається з акта податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та п. 4 Порядку ведення реєстру отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 № 969, зареєстрований в Міністерстві Юстиції України від 29.12.2010 № 1401/18696 підприємством занижено податок на додану вартість за грудень 2012 року та лютий 2013 року на загальну суму 666 862, 82 грн., в тому числі за грудень 2012 року на суму ПДВ 607 906,82 грн., за лютий 2013 року на суму ПДВ 58 956, 00 грн.
На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2013 року № 0005562240, яким збільшено суму податкового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Континентбуд" за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 1 000 294, 23 грн., з яких за основним платежем на 666 862, 82 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 333 431, 41 грн.
Податковий орган дійшов до висновку, що взаємовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "Континентбуд" і його контрагентами ТОВ «Мега Сіті Буд» за грудень 2012 року та ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс» за грудень 2012 року та лютий 2013 року мають ознаки нереальності і не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
На думку колегії суддів, Окружний адміністративний суд м. Києва необґрунтовано погодився з висновком податкового органу, про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість за спірний період виходячи з наступного.
Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Згідно п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
З матеріалів справи вбачається, що 2 квітня 2012 року між ТОВ "Континентбуд" (замовник) та ТОВ "Мегасітібуд" (генеральний підрядник) укладено договір генерального підряду №1, за умовами якого замовник доручає, а генеральний підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами та засобами, відповідно до проектної документації, у встановлені терміни, в порядку та на умовах визначених договором, за плату здійснити будівництво об'єкту розташованого за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 42-А, та здати замовнику у встановленому законодавством порядку (том 1 а.с. 20-26).
На підтвердження реальності виконання операцій за вказаним договором, позивачем надано акти приймання виконаних будівельних робіт № 2/12 за грудень 2012 року, (том 1 а.с. 39-42); податкові накладні № 2 від 3 грудня 2012 року, № 3 від 4 грудня 2012 року, від 5 грудня 2012 року № 4, від 6 грудня 2012 року № 7, від 7 грудня 2012 року № 8, від 1 грудня 2012 року №10, від 11 грудня 2012 року № 11, від 12 грудня 2012 року № 14, від 13 грудня 2012 року № 15, від 14 грудня 2012 року № 17, від 17 грудня 2012 року № 19, від 18 грудня 2012 року № 22, від19 грудня 2012 року № 23, від 20 грудня 2012 року № 26, від 21 грудня 2012 року № 29, від 24 грудня 2012 року № 32, від 25 грудня 2012 року № 36, від 26 грудня 2012 року № 37, від 27 грудня 2012 року № 40, від 28 грудня 2012 року № 42(том 1 а.с. 117-136); платіжні доручення від 3 грудня 2012 року № 3585, № 3594, № 3606, від 4 грудня 2012 року № 3608, № 3610, від 5 грудня 2012 року № 3653, № 3662, № 3678, від 6 грудня 2012 року № 3688, № 3690, № 3692, від 7 грудня 2012 року № 3716, № 3719, №3722, від 9 грудня 2012 року № 3725, від 10 грудня 2012 року № 3727, від 11 грудня 2012 року № 3748, № 3743, № 3740, № 3750, № 3758, від 12 грудня 2012 року № 3774, № 3778, № 3780, від 13 грудня 2012 року № 3798, № 3796, від 14 грудня 2012 року № 3802, № 3806, № 3808, № 3811, від 25 грудня 2012 року № 3924, № 3927, № 3930, № 3933, № 3947, від 26 грудня 2012 року № 3966, № 3968, від 27 грудня 2012 року № 3980, від 28 грудня 2012 року № 3982, № 3987, № 3990, від 17 грудня 2012 року № 3818, № 3829, від 18 грудня 2012 року № 3836, № 3832, № 3842, від 19 грудня 2012 року № 3845, № 3846, № 3850, № 3855, № 3858, від 20 грудня 2012 року № 3863, № 3867, № 3860, від 24 грудня 2014 року № 3887, від 21 грудня 2014 року № 3868, №3876, № 3881, № від 22 грудня 2012 року № 3884, від 24 грудня 2012 року № 3893, № 3895, № 3898, № 3900, № 3904, № 3906, № 3907, № 3917 (том 2 а.с. 77-88, 90-115).
Також, між ТОВ "Континентбуд" (замовник) та ТОВ "Агросервіс Інвест Плюс" (підрядник), 01 листопада 2012 року укладено договір підряду №11, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню підрядних робіт, перелік яких зазначено у додатку до договору.
На підтвердження реальності виконання операцій за вказаним договором, позивачем надано акт приймання виконаних будівельних робіт № 3 за грудень 2012 року, (том 1 а.с. 43-46); податкові накладні від 7 грудня 2012 року № 186, від 26 грудня 2012 року № 911, від 7 лютого 2013 року № 174, (том 1 а.с. 137-139); платіжне доручення від 7 грудня 2012 року № 3721 (том 2 а.с. 89).
На думку колегії суду, суд першої інстанції не обґрунтовано не прийняв до уваги зазначені вище первинні документи та платіжні доручення (т. 1 а.с. 47-115), оригінали яких за твердженням представника позивача подавалися для огляду до суду першої інстанції, якими підтверджується реальне здійснення господарської діяльності за вищевказаними договорами між позивачем та його контрагентами, оскільки останні відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно до ст. 9 зазначеного Закону є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та фіксують факти здійснення господарських операцій.
Крім того, судом першої інстанції не враховано, що статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлено що, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
На момент складання податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ у встановленому законом порядку.
Крім того, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.
При цьому, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Наведена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем, всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано суду будь-яких доказів, які покладено в основу висновків акту перевірки на підтвердження відсутності факту реальності господарських операцій, вчинених позивачем із вказаними контрагентами , суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Континентбуд" - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2014 року - скасувати та постановити нову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Континентбуд" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 29 листопада 2013 року № 0005562240.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови виготовлено 29 вересня 2014 року.
Головуючий суддя: Н.В. Безименна
Судді: В.О. Аліменко
О.В. Карпушова
Головуючий суддя Безименна Н.В.
Судді: Аліменко В.О.
Карпушова О.В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2014 |
Оприлюднено | 07.10.2014 |
Номер документу | 40770290 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Безименна Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні