Ухвала

від 23.09.2014 по справі 815/1684/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/1684/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЗС АВТО ЕЛІТ» до державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

14.03.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю ««ЗС АВТО ЕЛІТ» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000362201 від 12.02.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 154025 грн. (в т.ч. за основним платежем - 102683 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 51342 грн.).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.04.2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 14.04.2014 року державна податкова інспекція в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Податковий орган посилався на те, що товариством у перевіряємий період було неправомірно сформовано податковий кредит за рахунок операцій з ТОВ «Техно-Еліт», які не мали реального характеру.

У зв'язку з вказаним державна податкова інспекція в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, а тому скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 10.04.2014 року та постановлення нової, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «ЗС АВТО-ЕЛІТ» в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КАС України, за відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 14.01.2014 року по 20.01.2014 року державною податковою інспекцією в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «ЗС Авто-Еліт» щодо підтвердження відомостей ї, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Техно-Еліт» за липень 2013 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 25.01.2014 року №64/15-21-22-01/36718476, на підставі якого державною податковою інспекцією в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000362201 від 12.02.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 154025 грн. (в т.ч. за основним платежем - 102683 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 51342 грн.).

В ході зазначеної перевірки органом податкової служби встановлено порушення ТОВ «ЗС Авто-Еліт» вимог Податкового кодексу України, в результаті чого товариством було занижено податок на додану вартість за липень 2013 року в сумі 102683 грн.

В акті перевірки податковий орган зазначив, що перевіркою суб'єкта господарювання - ТОВ «ЗС Авто-Еліт» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Техно-Еліт», їх вид, обсяг, якість та розрахунки за період липень 2013 року.

Крім того, ДПІ дійшла висновку, що із врахуванням акта ДПІ в Оболонському районі м. Києва від 23.08.2012 року № 388/22.5-03/35847508 «Про результати неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Техно-Еліт» з питань відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку та податкових обліках при взаємовідносинах з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за період з 01.01.2013 року по 31.07.2013 року» операції ТОВ «ЗС Авто-Еліт» з ТОВ «Техно-Еліт» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, іншого майна, яке економічно необхідне для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог ТОВ «ЗС Авто-Еліт», зважаючи на наступне:

П.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено актом перевірки та підтверджено матеріалами справи, у перевіряємий період ТОВ «ЗС Авто-Еліт» мало договірні відносини з ТОВ «Техно-Еліт».

Відповідно до договору про організацію робіт з модернізації автомобілів від 30.05.2013 року ТОВ «Техно-Еліт» зобов'язувалось організувати виконання робіт по модернізації при проведенні передпродажної підготовки автомобілів, які знаходяться у продажу Замовника (ТОВ «ЗС Авто-Еліт»), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах, передбачених вказаним договором (т. 1 а.с. 99-100).

У Додатках № 1-15 до договору від 30.05.2013 року визначено, які саме роботи по модернізації автомобілів повинен організувати Виконавець (ТОВ «Техно-Еліт»), визначено об'єм таких робіт та загальну вартість модернізації (т. 1 а.с. 101-115).

У підтвердження виконання умов укладеного договору позивачем були надані акти приймання-передачі (т. 1 а.с. 138, 144, 150, 156, 162, 174, 180, 186, 192, 196, 199, т. 2 а.с. 3-11), податкові накладні (т. 1 а.с. 139, 145, 151, 157, 163, 175, 181, 187, 193, 195, 197), а також рахунки на оплату, виписані ТОВ «Техно-Еліт».

В свою чергу, згідно договору про надання послуг по транспортуванню автотранспортного засобу (послуги евакуатора) та перевезенню вантажів від 30.05.2013 року ТОВ «Техно-Еліт» (Виконавець) зобов'язувалось надати Замовнику (ТОВ «ЗС Авто-Еліт») послуги по транспортуванню автомобілів та перевезенню вантажів за заявками Замовника (т. 1 а.с. 116-118).

ТОВ «ЗС Авто-Еліт» були надані заявки на транспортування автомобілів від 17.07.2013 року, від 07.06.2013 року, від 06.06.2013 року, від 31.05.2013 року, від 25.07.2013 року, від 23.07.2013 року, від 21.07.2013 року, від 18.07.2013 року, від 07.07.2013 року, від 03.07.2013 року, від 02.07.2013 року, від 30.06.2013 року, від 30.06.2013 року (т. 1 а.с. 119-133).

У підтвердження виконання умов укладеного договору позивачем були надані акти надання послуг (транспортування автомобілів) (т. 1 а.с. 135, 141, 147, 153, 159, 165, 168, 171, 177, 183, 189, т. 2 а.с. 12-22), податкові накладні (т. 1 а.с. 136, 142, 148, 154, 160, 166, 169, 172, 178, 184, 190).

Оплата наданих послуг (організації виконання робіт по модернізації автомобілів, а також транспортування автотранспортних засобів) здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 200-212).

Крім того, у підтвердження надання ТОВ «Техно-Еліт» послуг з перевезення вантажів, позивачем були надані товарно-транспортні накладні, в яких зазначено Автопідприємство, яке здійснювало перевезення (ТОВ «Техно-Еліт»), Замовника (ТОВ «ЗС Авто-Еліт»), Вантажовідправника, Вантажоодержувача, пункт навантаження, пункт розвантаження, відомості про вантаж, а саме: назву продукції, яка перевозилась, одиниці виміру, ціну та ін. (т. 3 а.с. 23-44).

Дослідивши вказані первинні документи колегія суддів вважає, що факт надання ТОВ «Техно-Еліт» послуг за укладеними з ТОВ «ЗС Авто-Еліт» договорами підтверджується належним чином складеними первинними документами.

Слід зазначити, що юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, надання послуг, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів (послуг) у власній господарській діяльності.

Відмовляючи особі у праві на податковий кредит, податковий орган повинен довести саме недобросовісність у діях платника.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для податкової економії.

Таким чином, визначальною умовою виникнення у платника права на податковий кредит, окрім документального оформлення господарської операції, є реальність здійснення цієї операції в рамках провадження господарської діяльності платника.

ДПІ не подано доказів того, що по спірним операціям між ТОВ «Техно-Еліт» та ТОВ «ЗС Авто-Еліт» у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та ТОВ «Техно-Еліт» діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

В свою чергу, досліджені в ході судового розгляду справи докази свідчать про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентом реально відбулися та тягнуть настання правових наслідків.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції також погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно безпідставності посилань податкового органу на акт іншого податкового органу, а саме: акт ДПІ в Оболонському районі м. Києва від 23.08.2012 року № 388/22.5-03/35847508 «Про результати неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Техно-Еліт» з питань відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку та податкових обліках при взаємовідносинах з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за період з 01.01.2013 року по 31.07.2013 року».

Судом першої інстанції вірно встановлено, що зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається Довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

При цьому, згідно з п.4.4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку встановленням відсутності суб'єкта господарювання за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3). Відповідно до затвердженої форми вказаного Акту в ньому може відображатися інформація, яка наявна в даних ДПС про податкову звітність, дані раніше проведених перевірок, звірок, що мають (можуть мати) відношення до питань, наведених у запиті на проведення зустрічної звірки, інша наявна інформація.

Акт ДПІ в Оболонському районі м. Києва від 23.08.2012 року № 388/22.5-03/35847508, на який посилається відповідач в обґрунтування нереальності здійснюваних позивачем та ТОВ «Техно-Еліт» операцій, не містить відомостей щодо дослідження податковим органом первинних документів контрагента позивача.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до вимог чинного законодавства в актах, складених відповідно до п.73.5 ст.73 ПК України щодо проведення зустрічних звірок суб'єкта господарювання органами податкової служби не можуть бути зроблені висновки про будь-які порушення суб'єкта господарювання, оскільки зустрічна звірка не є перевіркою.

Таким чином, посилання ДПІ в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області на акт ДПІ в Оболонському районі м. Києва від 23.08.2012 року № 388/22.5-03/35847508 як на доказ нереальності господарських операцій між ТОВ «ЗС Авто-Еліт» та ТОВ «Техно-Еліт» є безпідставним та необґрунтованим.

Крім того, слід зазначити, що постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 року, визнано протиправними дії ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у місті Києві щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Техно-Еліт», за результатами якої наслідками яких був складений акт №388/22.5-03/35847508 від 23.08.2013 року «Про результати неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Техно-Еліт» (код ЄДРПОУ 35847508) з питань відображення господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліках при взаємовідносинах з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за період 01.01.2013 року по 31.07.2013 року» ( т.1 а.с.19-37).

У зазначеній постанові вказано, що перевірка податковим органом ТОВ «Техно-Еліт» проведена з порушенням норм закону; висновки акту перевірки про укладення договорів ТОВ «Техно-Еліт» без мети настання реальних наслідків є помилковими та викладеними з порушенням норм податкового законодавства. Також зазначено, що самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Техно-Еліт» без зміни цих показників самим платником податків порушує його права та інтереси, а використання суб'єктом владних повноважень висновків акту перевірки шляхом введення інформації акту до електронної бази «Податковий блок» без прийняття відносно платника податків на підставі цього акту податкового повідомлення-рішення відповідно до ПК України ставить суб'єкта господарювання у правову невизначеність.

Зазначене також підтверджує безпідставність висновків відповідача, викладених в акті, складеного за наслідками проведення перевірки ТОВ «ЗС Авто-Еліт».

Також колегія суддів звертає увагу на те, що в ході перевірки податковим органом не були досліджені належним чином первинні документи, а висновки перевіряючих ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях та не підтверджуються жодними документами.

Зважаючи на все вищезазначене, колегія суддів вважає, що ДПІ в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області безпідставно посилалось на непідтвердженість реальності здійснюваних ТОВ «ЗС Авто-Еліт» та ТОВ «Техно-Еліт» господарських операцій, та неправомірно позбавила позивача права на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що податкове повідомлення-рішення №0000362201 від 12.02.20014 року про збільшення TOB «ЗС АВТО ЕЛІТ» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 154025 грн. є неправомірним та підлягає скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Бойко

Судді: Т.М. Танасогло

О.В. Яковлєв