Справа № 580/180/14-к
Номер провадження 1-кп/580/23/14
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 червня 2014 року Лебединський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3 ;
обвинуваченого ОСОБА_4 ;
захисників обвинуваченого адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;
потерпілих - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ;
представника потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_13 ;
представника потерпілого ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_14 ;
представника КЗ Сумської обласної ради - Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв ОСОБА_15 ;
представника цивільного відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України ОСОБА_16 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, уродженця м. Новомиргород Новомиргородського району Кіровоградської області, освіта повна середня, одруженого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не судимого
за ч. 2 ст. 286 КК України;
В С Т А Н О В И В:
Обвинувачений ОСОБА_4 06.07.2013 року о 09:05 годині, керуючи легковим автомобілем марки «Тойота Камрі» д.н. НОМЕР_1 , який належить останньому, рухаючись на ділянці автомобільної дороги «Київ-Суми-Юнаківка» в районі 295 км + 200 м, допустив порушення вимог п.п. 2.3 б), 10.1, 12.2, 13.1, 8.5.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, спричинивши зіткнення з автомобілем марки ГАЗ-2217 д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_18 , який належить КЗ Сумської обласної ради - Сумському обласному науково-методичному центру культури і мистецтв.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажирка автомобіля ГАЗ-2217 - потерпіла ОСОБА_19 померла на місті пригоди. Смерть останньої настала від розм`якшення головного мозку, в результаті тупої відкритої травми голови. Крім цього, пасажири даного автомобіля ОСОБА_12 , ОСОБА_20 Коршак ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_18 отримали ушкодження різного ступеня тяжкості.
Так, потерпілий ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому середньої третини правої ключиці зі зміщенням, рваних ран верхньої третини правого передпліччя, які кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Потерпіла ОСОБА_20 отримала тілесні ушкодження у вигляді забою грудного відділу хребта, забою грудної клітини справа, саден м`яких тканин лобно-скулової ділянки справа, після травматичний плеврит справа, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткостроковий розлад здоров`я. Потерпіла ОСОБА_24 отримала тілесні ушкодження у вигляді забійної рани правої тім`яної області правого плеча та ссаден кінцівок, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Потерпіла ОСОБА_22 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини та забою грудної клітини, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Потерпілий ОСОБА_23 отримав тілесні ушкодження у вигляді забою та садна правого ліктьового суглобу, забою правої стопи, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Потерпілий ОСОБА_18 отримав тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин лівого стегна, другого пальця правої кістки, розтягнення зв`язок правого гомілко-ступневого суглобу, ЗЧМТ, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив суду, що вранці 06.07.2013 року він разом зі своєю дружиною ОСОБА_25 та племінником ОСОБА_26 їхав на власному автомобілі «Тойота Камрі» від своїх батьків, мешканців м. Новомиргород, в напрямку кордону України із Російською Федерацією. В районі с. Штепівка його автомобіль став наздоганяти вантажний автомобіль марки ЗІЛ і деякий час він рухався за цим автомобілем, а на підйомі автомобіль ЗІЛ став наче пригальмовувати. Він збільшив швидкість та, порушивши дистанцію, виїхав на зустрічну смугу руху. Вважає, що в цей час їхав зі швидкістю близько 80-90 км/год., але точно не знає. Пам`ятає, що він став гальмувати, машину наче «струснуло», був начебто якийсь хлопок, далі нічого не пригадує. Після того як він прийшов у свідомість, то побачив, що його автомобіль зіткнувся з автомобілем ГАЗ, пасажири якого постраждали внаслідок даної пригоди. В послідуючому виявилося, що одна із жінок, яка знаходилася в автомобілі ГАЗ, загинула на місці ДТП. Постраждалим він надавав допомогу яку міг надати.
У скоєному щиро розкаюється.
Щодо позовних вимог, то він згоден відшкодувати потерпілим шкоду в обсязі, який визначить суд.
Захисники обвинуваченого адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні заявили клопотання про звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році» так як той скоїв злочин з необережності, який не є особливо тяжким та має неповнолітню дитину.
Позови ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 до ОСОБА_4 просили залишити без розгляду, так як цивільна відповідальність останнього на час скоєння ДТП була застрахована, але потерпілі не зверталися до страхової компанії з вимогами щодо відшкодування їм завданої шкоди. Тому такі позови не підлягають розгляду у даному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_4 клопотання своїх захисників про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році» підтримав.
Представник потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_13 в судовому засіданні просила стягнути кошти за позовами даних осіб у даному кримінальному провадженні саме з обвинуваченого ОСОБА_4 .
Представник потерпілого ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_14 в судовому засіданні позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_12 маральної шкоди в сумі 15000 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 3000 грн. підтримав в повному обсязі.
Представник КЗ Сумської обласної ради - Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що Моторно (транспортним) страховим бюро України на сьогодні відшкодовано закладу майнову шкоду на суму 33843,01 грн. Решта збитків в сумі 4871,04 грн. на його думку підлягає стягненню з винуватця ДТП. Тому він підтримує в цьому обсязі позовні вимоги КЗ Сумської обласної ради - Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв до ОСОБА_4 .
Представник цивільного відповідача, Моторного (транспортного) страхового бюро України, в судовому засіданні пояснила, що вимоги потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до МТСБУ слід залишити без розгляду, оскільки цивільно-правова відповідальності ОСОБА_4 на час настання ДТП була застрахована у визначеному законом порядку, однак потерпілі до сьогодні не скористалися своїм правом на страхове відшкодування від МТСБУ, так як не подали відповідних заяв. Тому МТСБУ на даний час не може виступати відповідачем за вказаними позовами.
Щодо позову КЗ Сумської обласної ради - Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв, то МТСБУ провело позивачеві відповідне відшкодування матеріальної шкоди на суму 33843,01 грн., а в решті вимоги закладу вважає необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що в той день після 9 години ранку йому зателефонувала мати і повідомила, що сестра загинула в ДТП. Він зустрічався з водієм автомобіля ЗІЛ, який був присутній при даній дорожньо-транспортній пригоді, і він пояснив, що коли трапилося зіткнення, то до нього підійшов водій автомобіля «Тойота» і сказав, що він заснув за кермом та повідомив, що автомобіль «Тойота» рухався на дуже великій швидкості. Позовні вимоги підтримує та зазначає, що його сестра ОСОБА_19 на той час жила з своєю сім`єю, а він також був одружений з 2004 року і проживав окремо зі своєю сім`єю.
Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що в той день близькі родичі їй повідомили, що дочка загинула в дорожньо-транспортній пригоді. Вона з донькою розмовляла по телефону на передодні і знала, що та їхатиме з колегами у відрядження. Також просить її позовні вимоги задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що обставин події особисто він не знає, а в той день коли трапилася ДТП йому зателефонував син і повідомив, що дочка загинула. На позовних вимогах наполягає.
Потерпілий ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що також обставин подій не знає, а йому був телефонний дзвінок з якого він дізнався, що дружина загинула в ДТП. На своєму позові також наполягає.
Потерпілий ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що під час ДТП він перебував в салоні автомобіля на передньому сидінні поруч з водієм. Коли вони рухалися неподалік с. Штепівка, то він побачив, що раптово з`явився на полосі їхнього руху легковий автомобіль. Він не встиг подумати, а тільки почув як водій сказав: «Що ж ти робиш ?». Після чого відчув удар в заднє колесо автомобіля і втратив свідомість. Вперше коли він прийшов до тями, то вияв, що він лежить, а рука його не рухається. В цей час він від когось почув, що «Лена» лежить під автомобілем. Хтось йму допоміг залишити авто. Потім він потрапив до лікарні, була операція, реабілітація і на даний час він продовжує лікуватись. Він є музикантом, але інструментом володіти до сих пір не може. Позовні вимоги просить задовольнити.
Свідок ОСОБА_18 , допитаний в судовому засіданні показав, що в той день він керував автомобілем ГАЗ 2217, перевозячи пасажирів до с.м.т Недригайлів. На зазначеному місці, яке вказане у кримінальній справі, він побачив як на зустріч йому рухався вантажний автомобіль марки ЗІЛ та на великій швидкості легковий автомобіль. Він зробив маневр якомога правіше, але зіткнення не уникнув. Удар прийшовся в ліве заднє колесо. Від цього удару їхній автомобіль перекинувся. Після цього він чув крики та стогін пасажирів. Вилізти через лобове скло, яке було побите, він не зміг, а виліз через вікно дверей і став допомагати потерпілим. В цей час почув голос директора відносно «Лени» і хтось із пасажирів сказав, що вона під машиною. Її витягли, але вона вже була не жива. Коли в послідуючому робили слідчий експеримент всі обставини підтвердилися.
Свідок ОСОБА_22 , допитана в судовому засіданні показала, що в районі с. Штепівка трапилась аварія. Вона нічого не бачила і не могла зрозуміти, так як був удар, машину розвернуло і вони стали з неї вилазити через заднє скло. На той момент машина була перевернута. Коли вона вилазила, то побачила, що ОСОБА_19 лежить придавлена автомобілем.
Свідок ОСОБА_20 , допитана в судовому засіданні показала, що вона також була в складі колективу, який їхав на службовому автомобілі до с.м.т. Недригайлів. Під час руху вона з колегами розмовляла і в цей час стався поштовх. Вона пам`ятає, що лежала на підлозі. Як покинула авто не знає, оскільки вдарилася головою. ОСОБА_19 вона бачила, лежачою без руху на дорозі.
Свідок ОСОБА_23 , допитаний в судовому засіданні показав, що він теж того дня перебув в складі групи, яка їхала з м. Суми до с.м.т. Недригайлів і він пам`ятає, що після 9 год. ранку було зіткнення з іншим автомобілем. В їхньому авто посипалося розбите скло. Після цього автомобіль перевернувся. Він вибив скло і таким чином покинув автомобіль.
Свідок ОСОБА_24 , допитана в судовому засіданні показала, що того дня вона групою колег їхали до с.м.т. Недригайлів в робоче відрядження. Під час руху побачила вантажний автомобіль з-за якого виїхав легковий автомобіль. Вона зрозуміла, що при таких обставинах зіткнення уникнути не вдасться. Потім був удар і вона втратила свідомість. Прийшла до тями коли їх авто уже перекинулося. ОСОБА_19 в транспортному засобі уже не було. Коли вона залишила авто, то побачила, що ОСОБА_19 лежить на дорозі і їй здалося, що та жива. Після цього вона стала викликати допомогу.
З наказу (а.с. 37 т. 1), дослідженого в судовому засіданні, вбачається, що 06.07.2013 року група працівників КЗ Сумської обласної ради - Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв в туму числі ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 були відряджені до с.м.т. Недригайлів.
З звіту та акту (а.с. 46-52, 53-56 т. 1), досліджених в судовому засіданні, вбачається, що власнику транспортного засобу ГАЗ-2217 д.н. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження у ДТП завдано матеріальної шкоди на суму 38714,05 грн., а вартість матеріальної шкоди (з урахування зносу) становить 33843,01 грн.
З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 06.07.2013 року та фототаблиці до нього (а.с. 1-26 т. 2), досліджених в судовому засіданні, вбачається, що місцем ДТП являється ділянка автодороги «Київ-Суми-Юнаківка» 295 км + 200 м. На місці пригоди були виявлені транспортні засоби «Тойота Камрі» д.н. НОМЕР_1 та ГАЗ-2217 д.н. НОМЕР_2 з пошкодженнями, характерними для ДТП, а також труп жінки.
З протоколу проведення слідчого експерименту (а.с. 27-29 т. 2), дослідженого в судовому засіданні, вбачається, що 06.08.2013 року на місці дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_12 детально розповідав та показував як сталася дана пригода.
З протоколу проведення слідчого експерименту (а.с. 31-33 т. 2), дослідженого в судовому засіданні, вбачається, що 11.07.2013 року на місці дорожньо-транспортної пригоди свідок ОСОБА_18 детально розповідав та показував як сталася дана пригода.
З протоколу проведення слідчого експерименту (а.с. 35-37 т. 2), дослідженого в судовому засіданні, вбачається, що 06.08.2013 року на місці дорожньо-транспортної пригоди свідок ОСОБА_24 детально розповідала та показувала про обставини даної пригоди.
З протоколу проведення слідчого експерименту (а.с. 39-43 т. 2), дослідженого в судовому засіданні, вбачається, що 18.07.2013 року на місці дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 розповідав та показував, що він пам`ятає про обставини ДТП, яка сталося 06.07.2013 року з його участю.
З висновку експерта № 67 від 07.08.2013 року (а.с. 45-47 т. 2), дослідженого в судовому засіданні, вбачається, що смерть потерпілої ОСОБА_19 настала від розм`якшення головного мозку, в результаті тупої відкритої травми голови, про що свідчить наявність скальпованої рани від надбрівних дуг спереду на зад до потиличної ділянки волосяної частини голови, дугоподібної форми, з відшаруванням м`яких тканин спереду на зад, дном рани є ушкоджені деформовані кістки лицьового черепа з переходу на кістки основи черепу з ушкодженням, у вигляді розчавлення головного мозку , крововиливи темно-червоного кольору в м`яких тканинах голови зі сторони кісток черепу на всіх поверхнях, під м`якими мозковими оболонками головного мозку в проекції переломів та ушкодження тканини головного мозку у вигляді розчавлення в проекції переломів, рідкий стан крові в порожнинах серця та великих судинах.
З висновку експерта № 196 від 04.09.2013 року (а.с. 48 т. 2), дослідженого в судовому засіданні, вбачається, що потерпілий ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження у вигляді рваних ран верхньої третини правого передпліччя, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, а також тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому середньої третини правої ключиці зі зміщенням, які кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.
З висновку експерта № 73 від 22.08.2013 року (а.с. 52-55 т. 2), дослідженого в судовому засіданні, вбачається, що несправності ходової частини та кермового управління автомобіля «Тойота Камрі» носять аварійний характер утворення, що визначається часом виникнення їх під час дорожньо-транспортної пригоди в момент зіткнення з автомобілем ГАЗ-2217.
З висновку експерта № 123 від 28.08.2013 року (а.с. 56-61 т. 2), дослідженого в судовому засіданні, вбачається, що водій автомобіля ГАЗ в даній дорожній обстановці зобов`язаний був діяти відповідно вимог п.п. 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху. Водій автомобіля ГАЗ не мав технічної можливості запобігти зіткненню транспортних засобів. В діях водія автомобіля ГАЗ невідповідностей вимогам пунктів Правил дорожнього руху не вбачається. Водій автомобіля Тойота в даній дорожній обстановці зобов`язаний був діяти відповідно вимог п.п. 2.3(б), 13.1, 12.2, 10.1, 8.5.1, 12.6(г) Правил дорожнього руху. Водій автомобіля Тойота мав технічну можливість запобігти зіткненню виконанням вимог п.п. 13.1, 10.1, 8.5.1 Правил дорожнього руху. В діях водія автомобіля Тойота маються невідповідності вимогам п.п. 2.3(б), 13.1, 12.2, 10.1, 8.5.1 Правил дорожнього руху. Дії водія автомобіля Тойота не відповідають вимогам п.п. 13.1, 10.1, 8.5.1 Правил дорожнього руху, знаходяться в причинному зв`язку з пригодою. Якщо швидкість руху автомобіля Тойота складала 120-130 км/год, то в діях водія також маються невідповідність п. 12.6(г) Правил дорожнього руху, яке не знаходиться в причинному зв`язку з пригодою. В діях водія автомобіля ЗІЛ невідповідностей вимогам пунктів Правил дорожнього руху не вбачається.
Враховуючи все вище викладене, суд вважає необхідним дії ОСОБА_4 кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, так як він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
При обранні міри покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, те, що обвинувачений вину визнав, у скоєному розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, частково відшкодував заподіяні збитки, його сімейний стан, характеристику та те, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався і вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі з позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів.
Разом з цим, суд враховує те, що даний злочин вчинений ОСОБА_4 з необережності і відповідно до ст. 12 КК України не являється особливо тяжким.
При цьому встановлено, що ОСОБА_4 має доньку ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається з свідоцтва про народження (а.с. 239 т. 1) і не позбавлений відносно неї батьківських прав.
Пункт «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року № 1185-VII, говорить, що особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.
За правилами ст. 14 Закону № 1185-VII особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання.
В зв`язку з цим суд вважає можливим звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбуття покарання, призначеного йому даним вироком, на підставі п. в ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року № 1185-VII .
Цивільний позов, заявлений в інтересах потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди в сумі 300 000 грн. суд вважає необхідним задовольнити частково. При цьому суд враховує те, що незаконними діями ОСОБА_4 позивачам дійсно була завдана моральна шкода, що полягає у душевних стражданнях, яких вони зазнали у зв`язку зі смертю своєї доньки, що привело до істотних змін звичного устрою їх життя. При цьому, враховуючи обставини справи, глибину душевних страждань та переживань потерпілих, а також вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне розмір моральної шкоди, заявлений в позові, зменшити, визначивши його в сумі 100 000 грн., по 50 000 грн. кожному.
Вимоги щодо відшкодування ОСОБА_7 та ОСОБА_8 процесуальних витрат, а саме витрат на правову допомогу в сумі 3000 грн., по 1500 грн. кожному суд вважає необхідним задовольнити відповідно до вимог ч. 1 ст. 124 КПК України, стягнувши їх з обвинуваченого в повному обсязі.
Позов ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в частині відшкодування матеріальної шкоди суд вважає необхідним залишити без розгляду.
Таке рішення суд приймає, виходячи з того, що під час скоєння ДТП ОСОБА_4 керував транспортним засобом щодо якого був виданий страховий сертифікат «Зелена картка».
В зв`язку з цим за правилами ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV у даному випадку відшкодування шкоди, завданої потерпілим, повинно брати на себе Моторно (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) на умовах, визначених даним Законом.
Статтею 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.
Відповідно до вимог ст. 35 даного Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Тобто вказаним Законом визначено порядок у разі дотримання якого потерпіла особа має право на відшкодування шкоди страховиком, який застрахував цивільну відповідальність завдавача шкоди, у даному випадку на відшкодування шкоди Моторно (транспортним) страховим бюро України за заподіяну шкоду ОСОБА_4 , володільцем транспортного засобу.
Оскільки цивільно-правова відповідальності ОСОБА_4 за для захисту своїх майнових інтересів була застрахована на час настання ДТП і ліміт страхового полісу ОСОБА_4 дозволяє в повному обсязі відшкодувати дану матеріальну шкоду, але потерпілі не скористалися правом, визначеним ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», щодо звернення за страховим відшкодування від МТСБУ, внаслідок чого останнє не розглядало дане питання та не приймало відповідне рішення про виплату страхового відшкодування, то суд вважає, що вимоги потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди заявлені передчасно і в даному кримінальному провадженні розгляду не підлягають.
Тому їх слід залишити без розгляду.
Щодо цивільного позову, заявленого в інтересах потерпілого ОСОБА_9 , брата загиблої ОСОБА_19 , про відшкодування моральної шкоди в сумі 150 000 грн., то у його задоволенні суд вважає необхідним відмовити в повному обсязі, приймаючи до уваги положення ч. 2 ст. 1168 ЦК України, яка говорить, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
Хоча ОСОБА_9 і являється родичем загиблої, але до осіб, що мають право на відшкодування маральної шкоди внаслідок смерті ОСОБА_19 , він не відноситься.
Цивільний позов, заявлений в інтересах потерпілого ОСОБА_10 про відшкодування моральної шкоди в сумі 150 000 грн. суд вважає необхідним задовольнити частково. При цьому суд враховує те, що незаконними діями ОСОБА_4 позивачеві дійсно була завдана моральна шкода, що полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку зі смертю своєї дружини, що привело до істотних змін звичного устрою його життя. При цьому, враховуючи обставини справи, глибину душевних страждань та переживань потерпілого, а також вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне розмір моральної шкоди, заявленої в позові, зменшити, визначивши її в сумі 50 000 грн. Також суд вважає необхідним врахувати те, що за для погашення моральної шкоди ОСОБА_4 уже сплатив потерпілому 20 000 грн., тобто стягненню підлягають кошти в сумі 30 000 грн.
Цивільний позов, заявлений в інтересах потерпілої ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди в сумі 150 000 грн. суд вважає необхідним також задовольнити частково. При цьому суд враховує те, що незаконними діями ОСОБА_4 позивачці дійсно була завдана моральна шкода, що полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнав у зв`язку зі смертю своєї матері, що привело до істотних змін звичного устрою її життя. При цьому, враховуючи обставини справи, глибину душевних страждань та переживань потерпілої, а також вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне розмір моральної шкоди, заявленої в позові, зменшити, визначивши її в сумі 50 000 грн. Також суд вважає необхідним врахувати те, що за для погашення моральної шкоди ОСОБА_4 уже сплатив потерпілій 20 000 грн., тобто стягненню підлягають кошти в сумі 30 000 грн.
Цивільний позов ОСОБА_12 про відшкодування моральної шкоди в сумі 15 000 грн. суд вважає необхідним задовольнити частково. При цьому суд враховує те, що незаконними діями ОСОБА_4 позивачеві дійсно була завдана моральна шкода, що полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з ушкодженням здоров`я, і яке до цього часу в повному обсязі не відновлене, що привело до істотних змін звичного устрою його життя. При цьому, враховуючи обставини справи, глибину душевних страждань та переживань потерпілого, а також вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне розмір моральної шкоди, заявленої в позові, зменшити, визначивши його в сумі 7 500 грн. Також суд вважає необхідним врахувати те, що за для погашення моральної шкоди ОСОБА_4 уже сплатив потерпілому 2500 грн., тобто стягненню підлягає 5000 грн.
Вимоги щодо відшкодування ОСОБА_12 процесуальних витрат, а саме витрат на правову допомогу в сумі 3000 грн. суд вважає необхідним задовольнити відповідно до вимог ч. 1 ст. 124 КПК України, стягнувши їх з обвинуваченого в повному обсязі.
Задовольняючи цивільні позови в частині відшкодування потерпілим моральної шкоди, суд приймає до уваги те, що ліміт відшкодування такої шкоди за рахунок МТСБУ відповідно до вимоги Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є не значним, а тому сплату коштів слід покласти на ОСОБА_4 , роз`яснити потерпілим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 те, що стягнуті суми моральної шкоди за даним вироком не є остаточними. Свої вимоги з даного приводу вони також мають право пред`явити до Моторного (транспортного) страхового бюро України у порядку, визначеному Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та отримати відповідне відшкодування в розмірах, передбачених ст. ст. 26-1, 27 даного Закону.
Цивільний позов КЗ Сумської обласної ради - Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди суд вважає необхідним задовольнити частково, стягнувши з останнього на користь позивача кошти в сумі 500 грн. на відшкодування витрат за проведення експертизи, в решті вимог слід відмовити. При цьому суд приймаючи до уваги те, що 33843,01 грн. на даний час відшкодовано позивачеві за рахунок МТСБУ. Решта позовних вимог в сумі 4871,04 грн. задоволенню не підлягають, так як дана сума являється залишковою вартістю пошкодженого автомобіля, який за вироком суду повертається власнику транспортного засобу.
Крім цього суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_4 на користь держави Україна отримувач Лебединське УК/м.Лебедин/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37345566, ГУДКСУ у Сумській області, код банку (МФО ГУДКСУ) 837013, номер рахунку 31114115700010, код класифікації доходів 24060300, найменування ККД «Інші надходження» кошти на відшкодування витрат за проведення експертиз: №75 від 21.08.2013 року в сумі 1 223,60 грн., №73 від 22.08.2013 року у сумі 1 101,24 грн., № 74 від 26.08.2013 року в сумі 1 101,24 грн., №123 від 28.08.2013 року в сумі 1529,50 грн., № 9811/10231/12563 від 26.12.2013 року в сумі 6 593,20 грн. та № 122 від 05.12.2013 - у сумі 1223,60 грн.
Заставу в розмірі 40 145 грн. грн., внесену на депозитний рахунок ТУДСА в Сумській області ОСОБА_4 , на підставі ст. 182 КПК України повернути останньому.
Речові докази:
- автомобіль марки «Тойота Камрі» д.н. НОМЕР_1 , належний ОСОБА_4 , який зберігається на спецмайданчику Лебединського MB УМВС України в Сумській області повернути власнику, знявши з даного транспортного засобу арешт, накладений ухвалою Лебединського райсуду від 12.07.2013 року;
- автомобіль марки ГАЗ-2217 д.н. НОМЕР_2 , належний КЗ Сумської обласної ради - Сумському обласному науково-методичному центру культури і мистецтв, який зберігається на спецмайданчику Лебединського MB УМВС України в Сумській області повернути власнику.
Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286, КК України і призначити йому покарання по цьому закону у виді позбавлення волі стром на 6 років з позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 2 роки.
Звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбуття як основного, так і від додаткового покарання, призначеного даним вироком суду, на підставі п. в ст. 1, ст. 14 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року № 1185-VII.
Стягнути з ОСОБА_4 , мешканця АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , виданий Новомиргородським відділенням Маловисківської МДПІ) на користь ОСОБА_7 , мешканця АДРЕСА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) та ОСОБА_8 , мешканки АДРЕСА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) моральну шкоду в сумі 100 000 грн. по 50 000 грн. кожному, а також 3000 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу, по 1500 грн. кожному.
Цивільний позови ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в частині відшкодування матеріальної шкоди залишити без розгляду, роз`яснивши потерпілим те, що вони не позбавлені права в подальшому звернутися до суду за захистом своїх порушених прав у порядку позовного провадження, визначеному ЦПК України.
В задоволенні позову ОСОБА_9 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди в сумі 150000 грн. відмовити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_4 , мешканця АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , виданий Новомиргородським відділенням Маловисківської МДПІ) на користь ОСОБА_10 , мешканця АДРЕСА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) моральну шкоду в сумі 30 000 грн. В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 , мешканця АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , виданий Новомиргородським відділенням Маловисківської МДПІ) на користь ОСОБА_11 , мешканки АДРЕСА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ) моральну шкоду в сумі 30 000 грн. В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 , мешканця АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , виданий Новомиргородським відділенням Маловисківської МДПІ) на користь ОСОБА_12 , мешканця АДРЕСА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8 ) моральну шкоду в сумі 5000 грн., а також 3000 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу. В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 , мешканця АДРЕСА_2 Російської Федерації (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , виданий Новомиргородським відділенням Маловисківської МДПІ) на користь КЗ Сумської обласної ради - Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв, розташованого за адресою: м. Суми вул. Петропавлівська, 49 (код ЄДРПОУ 02221515) кошти в сумі 500 грн. на відшкодування матеріальної шкоди. В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 , мешканця АДРЕСА_2 Російської Федерації (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , виданий Новомиргородським відділенням Маловисківської МДПІ) на користь держави Україна отримувач Лебединське УК/м.Лебедин/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37345566, ГУДКСУ у Сумській області, код банку (МФО ГУДКСУ) 837013, номер рахунку 31114115700010, код класифікації доходів 24060300, найменування ККД «Інші надходження» кошти на відшкодування витрат за проведення експертиз: №75 від 21.08.2013 року в сумі 1 223,60 грн., №73 від 22.08.2013 року у сумі 1 101,24 грн., № 74 від 26.08.2013 року в сумі 1 101,24 грн., №123 від 28.08.2013 року в сумі 1529,50 грн., № 9811/10231/12563 від 26.12.2013 року в сумі 6 593,20 грн. та № 122 від 05.12.2013 - у сумі 1223,60 грн.
Речові докази:
- автомобіль марки «Тойота Камрі» д.н. НОМЕР_1 , належний ОСОБА_4 , який зберігається на спецмайданчику Лебединського MB УМВС України в Сумській області повернути власнику, знявши з даного транспортного засобу арешт, накладений ухвалою Лебединського райсуду від 12.07.2013 року;
- автомобіль марки ГАЗ-2217 д.н. НОМЕР_2 , належний КЗ Сумської обласної ради - Сумському обласному науково-методичному центру культури і мистецтв, який зберігається на спецмайданчику Лебединського MB УМВС України в Сумській області повернути власнику.
Заставу в розмірі 40 145 грн., внесену ОСОБА_4 згідно квитанції № QS18838281 від 10.07.2013 року на депозитний рахунок ТУДСА в Сумській області код 26270240, банк ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013, р/р 37317006000459, повернути заставодавцю - ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Лебединський районний суд Сумської області протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1
Суд | Лебединський районний суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2014 |
Оприлюднено | 11.01.2023 |
Номер документу | 40772154 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Лебединський районний суд Сумської області
Чхайло О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні