Постанова

від 01.10.2014 по справі 813/5241/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2014 року № 813/5241/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лейко-Журомської М.В.,

секретар судового засідання Сільник Н.Є.,

за участю представника позивача Корнаги Ю.Ф., Дацко Ю.С., представника відповідача Квасниці Н.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-канадське підприємство «Росан» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-канадське підприємство «Росан» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно з нормами Податкового кодексу України покупець не має права на включення сум ПДВ за податковими накладними лише у випадку наявності одночасно двох обставин: 1) у разі відсутності факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; 2) порушення порядку заповнення податкової накладної. Вказано, що позивач отримав податкові накладні з відміткою про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому не було необхідності звіряти їх наявність у цьому реєстрі. Податкові накладні, які виписані ТзОВ СП «Міст-Тур» були складені належним чином, не мали недоліків заповнення та були підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 року, позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.06.2014 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби задоволено частково, Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 року та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 року у справі №2а-13863/11/1370 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Відповідно до статті 55 КАС України здійснено заміну відповідача на правонаступника - Державну податкову інспекцію Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали. Додатково пояснили, що позивач скористався правом подати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на постачальника - ТзОВ СП «Міст-Тур», яку скерував засобами електронного зв'язку так і поштовою кореспонденцією. Тому мав право на включення сум ПДВ по цих накладних до податкового кредиту. Просили позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив. Вказав, що відсутність факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних вже є порушенням порядку заповнення таких накладних. Також вказав, що перевірко встановлено, що позивачем при подачі звітності з податку на додану вартість за липень 2011 року не було подано заяву зі скаргою на постачальника. Це неодноразово наголошувалося податковим органом при розгляді вказаної справи як в першій інстанції, так і в апеляційній та касаційній інстанціях. Зазначив, що в свою чергу, позивачем не заперечувався факт неподання такої заяви. І лише при новому розгляді адміністративної справи позивач вказав, що заява зі скаргою на постачальника подавалася до податкового органу. На спростування позиції позивача представник відповідача подав відповідні документи щодо ненадходження такої заяви до податкового органу. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи судом встановлено, що 01 жовтня 2011 року Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ СП «Росан» з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за липень 2011 року при здійсненні взаєморозрахунків з ТОВ СП «Міст-Тур» та встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України), що викладено в акті № 3667/23-209/14369134.

Під час перевірки позивачем було надано протокол загальних зборів від 26 липня 2011 року, яким вирішено збільшити статутний капітал товариства на суму 1914600,00 грн. за рахунок учасника ТОВ СП «Міст-Тур» шляхом внесення останнім до статутного капіталу товариства адміністративного будинку з кімнатами для приїжджих позначеного літерою «М-2» загальною площею 554,6 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 147 за ціною 1299840,00 грн. та адміністративного будинку позначеного літерою «А-2»загальною площею 531,3 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 147 за ціною 614760,00 грн.

Внаслідок такої операції ТОВ СП «Міст-Тур» виписано податкові накладні від 26.07.2011 року за № 595 на загальну суму 614760,00 грн., в тому числі ПДВ 102460,00 грн., № 596 на загальну суму 1299840,00 грн., в тому числі ПДВ 216640,00 грн. Суми ПДВ по отриманих податкових накладних включені ТзОВ СП «Росан» до складу податкового кредиту за липень 2011 року.

Перевіркою встановлено, що зазначені вище податкові накладні не зареєстровані постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних. Враховуючи викладене податковим органом встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.

За результатами розгляду заперечення на акт перевірки Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова винесено податкове повідомлення рішення № 0002652321 від 21 жовтня 2011 року яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 305481,25 грн. (в тому числі за основним платежем 244385,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 61096,25 грн.).

За результатами адміністративного оскарження Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова прийнято повідомлення рішення № 0003082321 від 01 грудня 2011 року, яким зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 74715,00 грн.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Враховуючи наведені вище норми покупець мав право на формування податкового кредиту у разі отримання ним податкових накладних лише після їх реєстрації продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних або, у випадку порушення продавцем порядку їх заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі, у разі звернення платника податків до податкового органу із заявою зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Отже, позиція позивача, що покупець не має права на включення сум ПДВ за податковими накладними лише у випадку наявності одночасно двох обставин: 1) у разі відсутності факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; 2) порушення порядку заповнення податкової накладної спростовується наведеними вище положеннями статті 201 ПК України.

Дотримуючись принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, який передбачений частинами 4 та 5 статті 11 КАС України та вживши передбачені законом заходи необхідні для з'ясування всіх обставин у справі суд отримав від Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, на обліку якої перебуває ТОВ СП «Міст-Тур», інформацію та відповідні підтверджуючі документи щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі продавцем товарів/послуг ТзОВ СП «Міст Тур» (код ЄДРПОУ 25234466), виданих ТзОВ «Спільне українсько-канадське підприємство «Росан» (код ЄДРПОУ 14369134), а саме від 26.07.2011 року № 595 на суму 614 760,00 грн. (в т.ч. ПДВ 102 460,00 грн.) та від 26.07.2011 року № 596 на суму 1 299 840,00 грн. (в т.ч. ПДВ 216 640,00 грн.). Судом встановлено, що факт реєстрації вказаних податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних відсутній.

Відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту у такому випадку є подача покупцем до податкової декларації за звітний податковий період заяви із скаргою на такого постачальника.

Отже, позивач мав право на включення вказаних сум ПДВ за цими податковими накладними, які не включені до Єдиного реєстру податкових накладних за наявності подачі до податкової декларації за липень 2011 року заяви із скаргою на такого постачальника.

Як зазначили представники позивача, ТзОВ СП «Росан» скористалося правом подати до податкової декларації за звітний податковий період заяви зі скаргою на постачальника - ТОВ СП «Міст-Тур», яку скерував як засобами електронного зв'язку так і поштовою кореспонденцією. На підтвердження цього подав оригінал опису вкладення та копію квитанції про оплату послуг поштового зв'язку.

Однак суд зауважує, що вказані документи є доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку та не підтверджують скерування позивачем до податкового органу податкової декларації за липень 2011 року із заявою зі скаргою на постачальника.

Долучені до матеріалів справи у 2012 році копії електронних квитанцій про скерування податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року з додатками до них підтверджують відсутність скерування заяви зі скаргою на постачальника засобами електронного зв'язку.

В матеріалах справи наявний лист відповідача, а також акт перевірки позивача, які є належними та допустимими доказами, що підтверджують факт неподання позивачем заяви зі скаргою на постачальника разом із податковою декларацією за звітний податковий період.

Суд погоджується із позицією податкового органу про недотримання позивачем положень пункту 201.10 статті 201 ПК України при формуванні податкового кредиту у липні 2011 року за рахунок сум податку на додану вартість в податкових накладних, щодо яких було порушено порядок їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та про те що позивачем не було подано скарги на постачальника, який допустив таке порушення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатні докази в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача безпідставні, не підтверджені матеріалами справи, не доведені у судовому засіданні, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 06 жовтня 2014 року.

Суддя М.В. Лейко-Журомська