ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.09.2014 р. Справа № 914/669/13-г
За позовом: Малого комерційного науково-виробничого підприємства "Рейтинг", м. Дубляни Львівської області;
до відповідача: Львівської міської ради, м Львів;
з участю Прокуратури м. Львова, м. Львів;
про визнання права власності.
Суддя Манюк П.Т.
При секретарі Альховській І.Б.
Представники:
від прокуратури : Леонтьєва Н.Т.
від позивача: Дем'яновська Ю.Д. - представник
від відповідача : не з'явився
Зміст ст. 22 ГПК України прокурору та представнику позивача роз'яснено.
Розглядається справа за позовом Малого комерційного науково-виробничого підприємства "Рейтинг" до Львівської міської ради, з участю Прокуратури м. Львова про визнання права власності.
Рішенням Господарського суду Львівської області (суддя Рим Т.Я.) від 27.03.2013 р. у справі № 914/669/13-г позовні вимоги Малого комерційного науково-виробничого підприємства "Рейтинг" про визнання права власності було задоволено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 р. рішення Господарського суду Львівської області від 27.03.2013 р. залишено без змін, в задоволенні апеляційної скарги заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.07.2014 р. рішення Господарського суду Львівської області від 27.03.2013 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 р. у справі № 914/669/13-г скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.08.2014 р. справу № 914/669/13-г прийнято до провадження та призначено її розгляд в судовому засіданні на 18.08.2014 р.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.
В судових засіданнях, представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених в позовній заяві та усних поясненнях. Представником позивача була подана заява про уточнення позовних вимог щодо адреси спірного приміщення, оскільки при підготовці первинного позову було помилково зазначено «вулиця Д. Галицького» замість «площа Д. Гальцького», тому позивач просить суд визнати за ним право власності на нежитлові приміщення, що знаходяться на пл. Д. Галицького, 14, що у м. Львові, позначені на поверхневому плані індексами ІІ-І, ІІ-2, ІІ-3, ІІ-4, ІІ-5, загальною площею 37, 0 кв.м.
Представник відповідача в судові засідання не з'явився, вимоги ухвал суду про прийняття справи до провадження та про відкладення розгляду справи виконав частково, подавши письмові пояснення.
Прокурор в судових засіданнях позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у письмових та усних поясненнях.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Мале комерційне науково-виробниче підприємство "Рейтинг" звернулося в господарський суд з позовом до Львівської міської ради про визнання права власності за Малим комерційним науково-виробничим підприємством "Рейтинг" на нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, пл. Д. Галицького, 14, що позначені на поверхневому плані індексами ІІ-І, ІІ-2, ІІ-3, ІІ-4, ІІ-5, загальною площею 37, 0 кв.м. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.)
В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 18.08.1996 р. між МКНВП «Рейтинг» (надалі - позивач, виконавець) та ВАТ «Львіввторчормет» (надалі - замовник) укладено договір встановлення преса РІ-450 в ВАТ «Львіввторчормет» м. Червоноград. Відповідно до умов договору замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання робіт з встановлення преса РІ-450 за адресою: м. Червоноград / цех "Вторчормет".
В подальшому договір від 18.08.1996 р. був доповнений додатком від 17.02.1998 р., відповідно до якого ВАТ "Львівторгчормет" (замовник) на основі договору б/н від 18.08.1996 р. «На встановлення преса РІ-450 в ВАТ «Львівторгчормет» в м. Червоноград» на виконання оплати за роботу, згідно з пунктом 1.3 договору, передає у власність МКНВП "Рейтинг" (виконавцеві) приміщення підвалу за адресою: м. Львів, вул. Д. Галицького, 14, площею 37 кв.м, в якості оплати виконаних робіт в сумі 27 619,00 грн. по встановленню преса РІ-450.
Згідно з актом приймання передачі від 17.02.1998 р. приміщення підвалу за адресою: м. Львів, вул. Д.Галицького, 14, площею 37 кв.м. передано позивачу.
Листом від 11.07.2012 р. № 102 позивач звернувся до Гальцької районної адміністрації з заявою про оформлення права власності на вказані приміщення, проте листом від 25.07.2012 р. № 31вих3756 було відмовлено в оформленні права власності за позивачем через відсутність документів, які підтверджують право власності ВАТ «Львіввторчормет» на вказані приміщення.
Крім того, ухвалою Господарського суду Львівської обасті від 27.01.2005 р. у справі № 2/1139-7/403 юридичну особу - ВАТ «Львіввторчормет» ліквідовано. 27.02.2005 р. державним реєстратором Управління державної реєстрації Львівської міської ради проведено припинення державної реєстрації ВАТ «Львіввторчормет», про що в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України зроблено запис № 14151170002003414.
Таким чином, як зазначає позивач, приймаючи виконання зобов'язання згідно договору від 18.08.1996 р. ним набуто право власності на нежитлові приміщення, однак оформити таке право він не може.
Згідно довідки Львівського ОКП «БТІ та ЕО» від 06.02.2013 р. право власності на нежитлові приміщення загальною площею 37,0 кв.м, позначені на поверхневому плані індексами ІІ-І, ІІ-2, ІІ-3, ІІ-4, ІІ-5, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Данила Галицького, 14 - в бюро не зареєстровано.
07.03.2013 р. представником позивача була подана заява про зміну підстави позову, в порядку ст. 22 ГПК України, в якій позивач просить суд визнати за ним право власності за набувальною давністю на нежитлове приміщення за адресою: м. Львів, вул. Д. Галицького, 14, що позначені на поверхневому плані індексами ІІ-І, ІІ-2, ІІ-3, ІІ-4, ІІ-5, загальною площею 37, 0 кв.м.
Представник відповідача у письмових поясненнях зазначив, що враховуючи заяву позивача від 22.09.2014 р. про уточнення адреси спірного приміщення, підтримує позицію господарського суду викладену у рішенні від 27.03.2013 р. у даній справі.
Прокурор у письмових поясненнях позовні вимоги заперечив з підстав, що докази, на які посилається позивач, а саме копії рахунків про оплату телекомунікаційних послуг, електричної енергії та оплату за газопостачання, не можна вважати належними та допустимими, які доводять про тривале, добросовісне, відкрите та безперервне володіння позивачем приміщенням по вул. Д. Галицького, 14, оскільки перелічені послуги надавалися за адресою: м. Львів, вул. Лесі Українки, 27. Доступ до спірних приміщень з вул. Лесі Українки через браму-прохід будинку № 27 не свідчить про те, що приміщення за адресою - вул. Д. Галицького, 14 і приміщення за адресою - вул. Лесі Українки, 27, є одним і тим же.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.03.2013 р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 р., позов Малого комерційного науково-виробничого підприємства "Рейтинг" задоволено повністю. Визнано за Малим комерційним науково-виробничим підприємством "Рейтинг" право власності на нежитлове приміщення за адресою: м. Львів, вул. Д. Галицького, 14, що позначені на поверхневому плані індексами ІІ-І, ІІ-2, ІІ-3, ІІ-4, ІІ-5, загальною площею 37, 0 кв.м.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.07.2014 р. рішення Господарського суду Львівської області від 27.03.2013 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 р. у справі № 914/669/13-г скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області. У мотивувальній частині постанови Вищим господарським судом України зазначено, що суди визнаючи право власності на спірне приміщення не звернули уваги на те, що звіт про оцінку майна стосується приміщення за адресою пл. Д. Галицького, 14, тобто судом визнано за позивачем право власності на об'єкт, належним чином не ідентифікований, адже в матеріалах справи зібрані документи, що стосуються трьох різних об'єктів: по вул. Д. Галицького, по вул. Лесі Українки та на пл. Д. Галицького, але без належного обгрунтування суд прийшов до висновку про наявність у позивача права власності в порядку набувальної давності саме на об'єкт, розташований на вул. Д. Галицького, 14 у м. Львові.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Частиною першою статті 344 ЦК України встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.08.1996 р. між МКНВП «Рейтинг» та ВАТ «Львіввторчормет» укладено договір встановлення преса РІ-450 в ВАТ «Львіввторчормет» м. Червоноград. Відповідно до умов договору ВАТ «Львіввторчормет» доручив, а МКНВП «Рейтинг» виконало роботи по встановленню преса РІ-450 за адресою: м. Червоноград / цех "Вторчормет".
В подальшому договір від 18.08.1996 р. був доповнений додатком від 17.02.1998 р., відповідно до якого ВАТ "Львівторгчормет" (замовник) на основі договору б/н від 18.08.1996 р. «На встановлення преса РІ-450 в ВАТ «Львівторгчормет» в м. Червоноград» на виконання оплати за роботу, згідно з пунктом 1.3 Договору, передає у власність МКНВП "Рейтинг" (виконавцеві) приміщення підвалу за адресою: м. Львів, вул. Д. Галицького, 14, площею 37 кв.м, в якості оплати виконаних робіт в сумі 27 619,00 грн. по встановленню преса РІ-450.
Згідно з актом приймання передачі від 17.02.1998 р. приміщення підвалу за адресою: м. Львів, вул. Д. Галицького, 14, площею 37 кв.м. передано позивачу.
Суд зазначає, що при визнанні права власності на нерухоме майно за набувальною давністю позивачем має бути доведено обставини, які мають суттєве значення для розгляду справи, а саме: момент виникнення фактичного володіння особою майном, стосовно якого заявлені позовні вимоги про визнання права власності; добросовісний характер володіння; безтитульність володіння; відкрите та безперервне володіння нерухомим майном протягом десяти років. Відсутність хоча б однієї з викладених обставин виключає можливість набуття права власності на нерухоме майно на підставі положень ст. 344 ЦК України.
Частиною 3 статті 397 ЦК України встановлено, що фактичне володіння вважається правомірним, якщо інше не випливає з закону або не встановлено рішенням суду.
Судом встановлено, що позивач правомірно заволодів спірним майном та продовжує ним володіти. Момент виникнення фактичного володіння позивачем приміщенням за адресою: м. Львів, вул. Д. Галицького, 14, співпадає із датою складання позивачем та ВАТ «Львіввторчормет» акту приймання-передачі основних засобів за додатком до договору від 18.08.1996 р.
Із довідки ЛКП «Старий Львів» від 30.12.2011 р. № 1331 вбачається, що позивач проводив оплату за утримання будинків та прибудинкових територій в період з 2008-2011 рр. з розрахунку тарифу на експлуатаційні внески відповідно до займаної площі приміщень будинку № 14 на пл. Д. Галицького. Також, позивач отримував телекомунікаційні послуги, отримував електричну енергію та газопостачання, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії рахунків на оплату за надані послуги. Вказані послуги надавалися за адресою: м. Львів, вул. Лесі Українки, буд. 27.
Щодо посилання прокурора на те, що копії рахунків про оплату телекомунікаційних послуг, електричної енергії та оплату за газопостачання, не можна вважати належними та допустимими, які доводять про тривале, добросовісне, відкрите та безперервне володіння позивачем приміщенням по вул. Д. Галицького, 14, оскільки перелічені послуги надавалися за адресою: м. Львів, вул. Лесі Українки, 27, а також те, що доступ до спірних приміщень з вул. Лесі Українки через браму-прохід будинку № 27 не свідчить про те, що приміщення за адресою - вул. Д. Галицького, 14 і приміщення за адресою - вул. Лесі Українки, 27, є одним і тим же, то суд зазначає наступне.
Як вбачається із звіту ТзОВ «ГАЛ-СВІТ» про оцінку майна, здійсненого на замовлення МКНВП «Рейтинг», об'єктом оцінки є вбудовані нежитлові приміщення №№ ІІ-І - ІІ-5, загальною площею 37, 0 кв.м., які знаходяться у підвальному поверсі триповерхової цегляної житлової багатоквартирної будівлі за адресою: м. Львів, пл. Д. Галицького, 14. Всі три вікна оцінюваних приміщень виходять на пл. Д. Галицького. Незважаючи на те, що доступ до квартир будівлі об'єкта оцінки здійснюється з під'їзду (з пл. Д. Галицького), доступ до оцінюваних приміщень здійснюється з вул. Лесі Українки (паралельній вул. Гавришкевича, будівлі якої стоять в одній лінійній вуличній забудові з будівлею об'єкта оцінки), через браму-прохід будинку № 27, внутрішнє подвір'я та коридор загального користування.
Крім того, як вбачається з довідки Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 06.02.2013 р. № 721 спірні нежитлові приміщення знаходяться саме на пл. Галицькій, 14, що у м. Львові.
Таким чином, суд приходить до висновку, що спірні нежитлові приміщення, знаходяться за адресою: м. Львів, пл. Д. Галицького, 14, вхід до яких проходить з вул. Лесі Українки через браму-прохід будинку № 27, внутрішнє подвір'я та коридор загального користування. Щодо адреси вул. Д. Гальцького, 14, то в рішенні Господарського суду Львівської області від 27.03.2013 р. помилкова адреса зазначена у зв'язку з тим, що в первісній позовній заяві та деяких матеріалах справи зазначена саме така адреса.
В частині відкритості та безперервності володіння нерухомим майном протягом десяти років, суд зауважує наступне.
Володіння має бути безперервним протягом визначених законом строків. Тривалість володіння передбачає, що має закінчиться визначений у Кодексі строк, що розрізняється залежно від речі (рухомої чи нерухомої), яка перебуває у володінні певної особи, і для нерухомого майна складає десять років.
За змістом п.п.1, 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 01.01.2004 р.; правила ст. 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Отже, правила про набувальну давність можуть поширюватись на випадки, коли володіння майном (в тому числі нерухомим) почалося за три роки до набрання чинності ЦК України, тобто відлік строку, про які йдеться в частині першій статті 344 цього Кодексу, зокрема, 10-річного, може починатися для позивача з 01.01.2001 р.
Як вбачається з матеріалів справи з 17.02.1998 р. позивач продовжує володіти спірним майном. Враховуючи положення п.п.1, 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, обчислення строку безперервного володіння майном слід розпочати з 01.01.2001 р. Таким чином, сплив строку набувальної давності, встановлений частиною першою статті 344 Цивільного кодексу України, завершується 01.01.2011 р. Таким чином, матеріалами справи підтверджено тривале та безперервне володіння позивачем нежитловим приміщення за адресою: м. Львів, пл. Данила Галицького, 14.
Відповідно до статей 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Долучені позивачем до матеріалів справи докази укладення договорів (про надання телекомунікаційних послуг, про постачання електричної енергії, про газопостачання) із третіми особами, свідчить про відкритість користування спірним приміщенням.
Зважаючи на те, що позивач добросовісно, відкрито, безперервно та протягом тривалого часу, володіє майном як своїм власним, є всі правові підстави для набуття позивачем права власності за набувальною давністю на нежитлові приміщення загальною площею 37,0 кв.м., позначені на плані під інд. №№ ІІ-1 - ІІ-5, що знаходяться за адресою: м. Львів, пл. Данила Галицького, 14, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а відтак підлягають до задоволення.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
1. Позов задоволити повністю.
2. Визнати за Малим комерційним науково-виробничим підприємством «Рейтинг» (юридична адреса: 80381, м. Дубляни Жовківського району Львівської області, вул. Шевченка, 23/17; фактична адреса: м. Львів, площа Данила Галицького, 14, код ЄДРПОУ 04812410) право власності на нежитлові приміщення за адресою: місто Львів, пл. Д. Галицького, 14, що позначені на поверховому плані індексами ІІ-1, ІІ-2, ІІ-3, ІІ-4, ІІ-5, загальною площею 37,0 кв.м.
Повне рішення складено 03.10.2014 року.
Суддя Манюк П.Т.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 29.09.2014 |
Оприлюднено | 09.10.2014 |
Номер документу | 40775032 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні