Постанова

від 25.09.2014 по справі 813/2933/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2014 року № 813/2933/14

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого - судді: Костецького Н.В.

за участю секретаря судового засідання: Олексяк І.Р.

представника позивача Гуліна Ю.О.

представника відповідача Чубак Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Елада-Т» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0003192240 від 17.12.2013 року та № 0003202240 від 17.12.2013 року, -

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство«Елада-Т» ( далі - ПП«Елада-Т» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому просить :

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003192240 від 17.12.2013 року винесене ДПІ у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, в повному обсязі;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення та № 0003202240 від 17.12.2013 року винесене ДПІ у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, в повному обсязі;

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму сплаченого судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, всупереч Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань фінансово-господарських відносин з ТзОВ «Євробуд» (код ЄДРПОУ 33499358), ТОВ «Викуп»(код ЄДРПОУ 35917680), ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» (код ЄДРПОУ 37403533), ТОВ «Гарант Буд Сервіс» (код ЄДРПОУ 37635291), а також використання у власній господарській діяльності товарів (робіт,послуг) чи подальшу реалізацію цих товарів від вище перелічених контрагентів ґрунтуються виключно на власних нічим не обґрунтованих припущеннях про те, що відповідні господарські операції не відбулись, та через не правильне застосування норм податкового і цивільного законодавства. Протиправними, на думку позивача, слід вважати доводи контролюючого органу з посиланням на акти інших ОДПС щодо неможливості проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, оскільки такі не містять жодних відомостей про господарську діяльність таких суб'єктів господарювання та операції з позивачем, а виходи на такі перевірки здійснювались після припинення даних суб'єктів господарювання як юридичних осіб.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, надав суду пояснення аналогічні доводам, викладеним у позові, просив суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила у повному обсязі з підстав, викладених в поданих суду письмових запереченнях (І том а.с.228-230). Додатково пояснила, що Державна податкова інспекція у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області при перевірці діяла в межах норм ПК України. Просила суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, покази свідка, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 ст.2 КАС України можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

ПП «Елада-Т» зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради 28.04.2000 року, свідоцтво про державну реєстрацію від 28.04.2010 року №379016, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 30918998.

Місцезнаходження ПП «Елада-Т» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 79005, Львівська область, м. Львів, вул. Кирила і Мефодія 21.

Перевіркою встановлено, що фактично ПП «Елада-Т» знаходиться за адресою: 79005,Львівська область, м. Львів, вул. Кирила і Мефодія дім 2, кв. 4.

Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 06.05.2000 року, станом на 16.01.2012 року перебуває на обліку в ДПІ у Галицькому районі м.Львова.

У періоді, який перевірявся, ПП «Елада-Т» було платником: податку на прибуток, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб.

У періоді, за який проводилася перевірка, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 22.09.2004 року №17834483, виданого ДПІ у Галицькому районі м.Львова, індивідуальний податковий номер 330738013052, був зареєстрований платником ПДВ з 17.05.2000 року.

Фактичний вид діяльності - монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування.

Судом встановлено, що посадовими особами ДПІ у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Елада-Т» (код ЄДРПОУ 30918998) з питань фінансово-господарських відносин з ТзОВ «Євробуд» (код ЄДРПОУ 33499358), ТОВ «Викуп»(код ЄДРПОУ 35917680), ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» (код ЄДРПОУ 37403533),ТОВ «Гарант Буд Сервіс» (код ЄДРПОУ 37635291), за період з 01.10.2010 року по 30.09.2013 року, а також використання у власній господарській діяльності товарів (робіт,послуг) чи подальшу реалізацію цих товарів (робіт, послуг) від вище перелічених контрагентів.

За результатами перевірки складено акт від 03.12.2013 року №598/22-40/30918998 (далі - акт перевірки) ( І том а.с.16-38), у висновках якого зафіксовано порушення позивачем, а саме:

- на порушення п.п. 198.2, п.198.3, ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI(із змінами і доповненнями), внаслідок чого завищено суму податкового кредиту по операціях з ТОВ БТК «Євробуд» (код ЄДРПОУ 33499358) на загальну суму ПДВ 59 980,55 грн., в тому числі за вересень 2011 року в сумі ПДВ 38 938,89 грн., жовтень 2011 року в сумі ПДВ 21041,66 грн., по взаєморозрахунках з ТОВ «Викуп» (код ЄДРПОУ 35917680) за вересень 2011 року на загальну суму ПДВ 1058,14 грн., по взаєморозрахунках із ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» (код ЄДРПОУ 37403533) за лютий 2011 року на загальну суму ПДВ 680,75 грн., по взаєморозрахунках з ТОВ «Гарант Буд Сервіс» (код ЄДРПОУ 37635291) за листопад 2011 року на загальну суму ПДВ 7 278,19 грн.;

- на порушення п.п.44.1, 44.3 ст.44, п.п.138.1.1, п.п.138.2, п.п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), внаслідок чого завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.10.2010 року по 30.09.2013 року у сумі 344988,15 грн., що призвело до заниження суми податку на прибуток на суму 80369,63 грн., в тому числі за І кв. 2012 року - 714,78 грн., ІV кв. 2011 року - 79654,85 грн.

Таких висновків податковий орган дійшов, аналізуючи господарські відносини позивача з ТзОВ «Будівельно - торгова компанія «Євробуд», ТОВ «Викуп», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТОВ «Гарант Буд Сервіс».

Зокрема, перевіркою встановлено, що провести зустрічні звірки по вказаних контрагентах неможливо, оскільки такі не знаходяться за юридичними адресами та не надали податковому органу первинних документів, в тому числі по взаємовідносинах з позивачем. Вказане підтверджується актами про неможливість проведення зустрічних звірок, складених ДПІ у Печерському м.Києва:

- акт від 16.05.2013 року №1689/22-8/33499358 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Будівельно - торгова компанія «Євробуд» (код за ЄДРПОУ-33499358) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2011 року по 24.11.2011 року;

- акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Викуп» (код за ЄДРПОУ-35917680) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.048.2010 року по 31.03.2013 року;

- акт від 23.05.2013 року №1788/22-8/37403533 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Інтеграл Ай Ті»,(код за ЄДРПОУ-37403533) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.11.2011 року по 31.10.2012 року;

- акт від 17.05.2013 року №1691/22.8/37635291 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Гарант Буд Сервіс», (код за ЄДРПОУ-37635291) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2011 року по 30.04.2012 року.

На підставі акта перевірки від 03.12.2013 року №598/22-40/30918998 податковий орган 17.12.2013 року прийняв податкові повідомлення - рішення №0003192240 яким збільшено суму грошового зобов'язання на податок на додану вартість в сумі 80 548,32 грн. (основний платіж - 80 369,63 грн., штрафні санкції - 178,69 грн.) та №0003202240, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 103 496,44 грн.( основний платіж - 68 997,63 грн., штрафні санкції - 34 498,81 грн.)( І том а.с.10-11).

Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

До спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на момент їх виникнення, оскільки згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (постанова Верховного Суду України від 20 листопада 2012 р. у справі № 3-52гс12).

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку (який є основою будь-якого іншого обліку) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Відповідно до ст.1 зазначеного Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Вирішуючи спір, суд керується принципом законності та виходить з положень Конституції України, відповідно до частини 2 статті 19 якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За положеннями Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Позивачем, на підтвердження взаємовідносин з ТзОВ «Євробуд», ТОВ «Викуп», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» та ТОВ «Гарант Буд Сервіс» долучено до матеріалів справи копії всіх первинних документів, які були підставою для відображення таких господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліках, а саме:

- копію договору №3110-2 від 01.08.2011року укладеного з ТзОВ «Будівельно - торгова компанія «Євробуд» (І том а.с.59);

- податкові накладні № 74 від 05.08.2011 року (І том а.с.62), № 462 від 17.10.2011 року (І том а.с.64), №364 від 14.10.2011 року (І том а.с.68-69), №142 від 08.09.2011 року (І том а.с.72), №461 від 17.10.2011 року (І том а.с.75-76), №356 від 16.09.2011 року (І том а.с.78);

- видаткові накладні №5/08-07 від 05.08.2011 року (І том а.с.62); №17/10 від 17.10.2011 року (І том а.с.65), №14/10-03 від 14.10.2011 року (І том а.с.66-67), №8/09-02 від 08.09.2011 року (І том а.с.71), №17/10-10 від 17.10.2011 року (І том а.с.73-74), №16/09-06 від 16.09.2011 року(І том а.с.77);

- рахунок фактура №8808 від 05.08.2011 року(І том а.с.63), №5409 від 08.09.2011 року(І том а.с.70);

- договір №1711-2 від 17.11.2011 року укладеного з ТОВ «Гарант Буд Сервіс» (а.с.79-80);

- видаткові накладні №17/11-03 від 17.11.2011 року(І том а.с.81), №28/11-07 від 28.11.2011 року(І том а.с.84);

- податкові накладні № 634 від 17.11.2011 року (І том а.с.82), №998 від 28.11.2011 року(І том а.с.85-86);

- рахунок фактуру №28/11-3 від 28.11.2011 року(а.с.83), №23/09 від 23.09.2011 року;

- видаткову накладну № РН-9-23002 від 23.09.2011 року (постачальник ТзОВ «Викуп»)( І том а.с.87);

- рахунок фактуру № РН-9-23002 від 23.09.2011 року (постачальник ТзОВ «Викуп»)( І том а.с.88);

- податкову накладну № 462 від 23.09.2011 року(постачальник ТзОВ «Викуп») (І том а.с.89);

- видаткові накладні № 28/02-08 від 28.02.2012 року(постачальник ТзОВ «Інтеграл Ай Ті»)( І том а.с.90), №РН-9 від 25.10.2011 року (І том а.с.96), №1 від 23.09.2011 року (І том а.с.101);

- податкову накладну № 400 від 28.02.2012 року(постачальник ТзОВ «Інтеграл Ай Ті»)( І том а.с.91-92);

- рахунки-фактур №СФ-10/21 від 16.08.2011 року (І том а.с.94), №СФ-10/25 від 17.10.2011 року (І том а.с.95), №СФ-10/24 від 10.10.2011 року (І том а.с.97);

- акти приймання виконаних робіт від 31.10.2011 року (замовник АТ «ОТП Банк», виконавець ПП «Елада-Т»)( І том а.с.98), від 15.09.2011 року (замовник ТзОВ «ТПК «Інвіктус», виконавець ПП «Елада-Т»)( І том а.с.99), від 23.11.2011 року(замовник «Компрофбуд», виконавець ПП «Елада-Т»)(І том а.с.110-114), від 30.11.2011 року (замовник «Компрофбуд», виконавець ПП «Елада-Т»)( І том а.с.129-132)( І том а.с.151-164), за лютий 2012 року (замовник Давидівська сільська рада, генпідрядник ПП «Елада-Т») (І том а.с.171-174);

- видаткові накладні №1 від 23.09.2011 року (І том а.с.101)

- копії договорів підряду №23/11 від 23.11.2011року укладеного з ПП «Компрофбуд» (І том а.с.102-107), №24/10-11 від 24.10.2011 року(І том а.с.121-126), додаток № до договору №24/10-11 від 24.10.2011 року(І том а.с.127), №05/09-11 від 05.09.2011 року(І том а.с.145-150);

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрат/ за грудень 2011 року(І том а.с.108),( І том а.с.140),( І том а.с.165), від 13.12.2011 року(І том а.с.175-176) ;

- договірну ціну на влаштування зовнішнього водовідводу біля салону та офісних приміщень на об'єкті за 2011 рік(І том а.с.109),( І том а.с.141-144),( І том а.с.166-167);

- підсумкові відомісті (витрат-по факту)(а.с.115-118),(а.с.133-137), до локального кошторису №2-1-1 на поточний ремонт водопостачання та каналізування (І том а.с.178-180);

- розрахунок загальновиборчих витрат до локального кошторису №6-1-1 на влаштування зовнішнього водовідводу(а.с.119-120), на трубопровід пожежогасіння (І том а.с.138-139);

- кошторис від 22.03.2011 року матеріалів для прокладання трубопроводу пожежогасіння на об'єкті (І том а.с.128);

- копію договору №3/12 від 09.12.2011 року укладеного з Давидівською сільською радою (І том а.с.168-170);

- локальний кошторис №2-1-1 на поточний ремонт водопостачання та каналізування в приміщенні дошкільного навчального закладу(І том а.с.181-188);

- копію договору №20-9 від 20.09.2011 року укладеного з ТзОВ «Викуп» ( І том а.с.240-242);

- копію договору поставки №2802-4 від 28.02.2012 року укладеного з ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» ( І том а.с.243-245);

- копії договорів оренди від 01.01.2011 року, від 01.10.2011 року, від 01.07.2012 року, 01.04.2013 року та від 01.01.2014 року укладеного з приватною особою ОСОБА_5 ( І том а.с.246-250).

Згідно з п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. п. 138.1.1. п. 138.1. ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.4. ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 201.4. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п.201.6 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 201.7. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2 цього ж Положення передбачено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника

В судовому засіданні допитано в якості свідка ОСОБА_5 - директора ПП «Елада-Т», який фактично підтвердив здійснення господарських операцій по поставці товарів з контрагентами зазначеному акті перевірки.

Щодо покликання відповідача на акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Будівельно - торгова компанія «Євробуд», ТОВ «Викуп», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТОВ «Гарант Буд Сервіс», а саме на факт відсутності їх за місце знаходженням, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.1-2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1232 "Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок" зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Як свідчать матеріали справи, ДПІ у Печерському районі м. Києва не зіставлялися дані первинних бухгалтерських та інших документів щодо діяльності ТзОВ «Будівельно - торгова компанія «Євробуд», ТОВ «Викуп», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТОВ «Гарант Буд Сервіс» з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів.

Відтак, покликання відповідача на акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Будівельно - торгова компанія «Євробуд», ТОВ «Викуп», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТОВ «Гарант Буд Сервіс», - суд до уваги не бере.

Судом на підставі зібраних у справі доказів встановлено здійснення господарських операцій позивача з ТзОВ «Євробуд», ТОВ «Викуп», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» та ТОВ «Гарант Буд Сервіс».

Щодо покликання представника відповідача на протоколи допиту свідків, то суд їх не бере до уваги з огляду на те, що кримінальні справи, у яких здійснювався допит свідків, не є завершені провадженням. Відтак, суд не може брати до уваги зазначені докази, як такі, що неповно підтверджують обставини справи.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з с.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Зокрема, при розгляді Європейським судом з прав людини податкових спорів в мотивувальній частині рішення найчастіше застосовується ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950 року. Даною статтею гарантується право на мирне володіння своїм майном. У ній, зокрема, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У контексті податкових спорів (в т.ч. даного конкретного спору) позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит) розглядається як позбавлення власності.

Так, у своєму Рішенні від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України» Європейський суд з прав людини зазначає, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також: сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між: вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року справа №21-47а10.

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні у справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Представлені позивачем суду докази свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обовязків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентами , та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Суд зазначає, що заявляючи вимогу про визнання податкових повідомлень-рішеннь відповідача нечиннми, позивач не врахував, що така вимога може пред'являтися лише стосовно нормативно-правового акта. У даному ж випадку позивачем оскаржується акт індивідуальної дії, відтак суд з урахуванням вимог п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України дійшов до висновку, що спірні податкові повідомлення-рішенння слід визнати протиправними.

Враховуючи зазначене вище, оскаржені податкові повідомлення-рішенння є незаконним і підлягає скасуванню, відтак позов слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0003192240 від 17.12.2013 року та № 0003202240 від 17.12.2013 року.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Елада-Т» 369 грн. 00 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повий текст постанови виготовлено 30 вересня 2014 року.

Суддя Костецький Н.В.