Постанова

від 30.09.2014 по справі 804/14735/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 р. Справа № 804/14735/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніної О.С. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрейдбуд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2014 року ТОВ «Укртрейдбуд» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) в якому просить:

- визнати неправомірними дії ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві при проведенні зустрічних звірок ТОВ «Укртрейдбуд» (код ЄДРПОУ 38291653), в результаті яких складено акти:

1) від 14.05.2014 р. № 1345/26-55-22-07/38291653 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укртрейдбуд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р.;

2) від 30.07.2014 р. № 2106/26-55-22-07/38291653 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укртрейдбуд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014 р. по 30.06.2014 р.;

- визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо виключення (коригування) на підставі актів від 14.05.2014 р. № 1345/26-55-22-07/38291653 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укртрейдбуд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р., від 30.07.2014 р. № 2106/26-55-22-07/38291653 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укртрейдбуд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014 р. по 30.06.2014 р., з Автоматизованої системи співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» та інших електронних баз даних, суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Укртрейдбуд» у податкових деклараціях за періоди лютий - червень 2014 р.;

- зобов'язати ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ «Укртрейдбуд», зазначені останнім в податкових деклараціях за періоди лютий - червень 2014 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, не маючи будь-яких правових підстав, без огляду та належного витребування документів фактично провів зустрічні звірки позивача та на підставі складених актів неправомірно здійснив коригування податкової звітності позивача за період лютий - червень 2014 року.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Положення ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Щодо підсудності справи Дніпропетровському окружному адміністративному суду, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

У відповідності до виписки з ЄДРПОУ (т. 1 а.с. 7), позивач має зареєстроване місце знаходження у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, вул. Автопаркова, буд. 3.

На підставі викладеного, справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем складено акт від 14.05.2014 р. № 1345/26-55-22-07/38291653 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укртрейдбуд» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р.

Перевіркою встановлено порушення:

- п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198, п. 198.2, 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р. на суму 1 374 754,00 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р. на 1 353 789,00 грн.

За результатами звірки ТОВ «Укртрейдбуд» не підтверджено задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р., а також не підтверджено задекларований податковий кредит з ПДВ за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р.

Перевіркою встановлено, що правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

У вказаному акті відповідач вказує, що фактичне місцезнаходження ТОВ «Укртрейдбуд» не встановлено.

Також відповідачем складено акт від 30.07.2014 р. № 2106/26-55-22-07/38291653 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укртрейдбуд» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.03.2014 р. по 30.06.2014 р.

Перевіркою встановлено порушення:

- п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198, п. 198.2, 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.03.2014 р. по 30.06.2014 р. на суму 6 045 154,00 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.03.2014 р. по 30.06.2014 р. на 5 952 966,00 грн.

За результатами звірки ТОВ «Укртрейдбуд» не підтверджено задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ за період з 01.03.2014 р. по 30.06.2014 р., а також не підтверджено задекларований податковий кредит з ПДВ за період з 01.03.2014 р. по 30.06.2014 р.

Перевіркою встановлено, що правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Відповідно до ст. 2, п.1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Таке рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи зі змісту п. 1.1. ст. 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року, врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Так, згідно з п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Контролюючими органами є органи державної податкової служби щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби - п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України.

Відповідно до п.п. 62.1.3 п. 6.2.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 73.5 ст.73 ПК України передбачено, органам державної податкової служби з метою отримання податкової інформації надано право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюються між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Суд зазначає, що правовідносини з приводу проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків урегульовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1232 (далі - Порядок №1232).

Згідно п.п.1, 2 Порядку №1232, зустрічна звірка полягає у співставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій, з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Пунктом 3 Порядку № 1232 передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку, в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

В актах від 14.05.2014 р. № 1345/26-55-22-07/38291653 та від 30.07.2014 р. № 2106/26-55-22-07/38291653 відповідачем взагалі не зазначається інформація щодо запитів ініціаторів зустрічної звірки - податкових органів, в яких знаходяться на обліку контрагенти позивача, отримання яких, передує проведенню зустрічної звірки.

Також, з п.73.5 ст.73 ПК України, п.п. 6, 7 Порядку №1232, вбачається, що зустрічна звірка полягає у співставленні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання (в даному випадку позивача) з даними платника податків (відносно якого, проводиться перевірка), з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Таким чином, зустрічна звірка суб`єкта господарювання може бути проведена податковим органом лише з питань взаємовідносин з певним платником податків (відносно якого, проводиться основна перевірка, в ході якої, і виникає необхідність ініціювання зустрічної звірки) та лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу.

В актах від 16.05.2014 р. № 1403/26-55-22-07/38704156 та від 30.07.2014 р. № 2106/26-55-22-07/36291653 відповідачем вказано, що за юридичною адресою ТОВ «Укртрейдбуд» директор відсутній, фактичне місцезнаходження підприємства встановити немає можливості. Отже, перевірка проводилася без присутності директора та головного бухгалтера ТОВ «Укртрейдбуд». Жодної інформації щодо направлення на адресу вказаного підприємства або вручення його посадовій особі чи уповноваженому ним представнику запита про надання інформації та її документального підтвердження в актах не міститься.

Оцінюючи дії податкового органу стосовно вжиття ним заходів для повідомлення позивача про необхідність надання пояснень та належним чином засвідчених копій документів з метою проведення зустрічної звірки, суд зазначає наступне.

Згідно п. 5 п.п. 73.3 ст. 73 ПК України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що їх підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі проведення зустрічної звірки.

Відповідно до зазначеного вище Порядку № 1232, також передбачено надіслання податковим органом запиту про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) у разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації.

Так, запит про подання інформації та її документального підтвердження надсилається податковим органом на адресу платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Водночас, п. 4.4. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011 р. № 236 визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Частиною 1 ст. 18 вказаного закону України закріплено - якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і не можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Судом встановлено, що згідно Виписки з ЄДРПОУ, виданої 06.06.2014 р., місцезнаходження ТОВ «Укртрейдбуд» - 49127, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Автопаркова, буд. 3.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковий орган перед проведенням зустрічної звірки за результатами якої складено акт від 14.05.2014 р. № 1345/26-55-22-07/38291653 та перед проведенням зустрічної звірки за результатами якої складено акт від 30.07.2014 р. № 2106/26-55-22-07/86291653, взагалі не надсилав листів з запитом інформації ТОВ «Укртрейдбуд», чим порушив права підприємства, тому позивач не отримував від податкового органу письмовий запит про надання інформації та копій первинних бухгалтерських документів. За таких обставин, у податкового органу були відсутні визначеним законом підстави для вчинення дій по проведенню зустрічної звірки

Пунктом 86. 1 ст. 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Також, відповідно до пункту 7 Порядку № 1232 визначено, що за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

З огляду на вказані правові норми вбачається, що проведення звірки - це дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, за результатами здійснення яких, складається довідка. При цьому, заходи спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто, спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, однак, без фактичного здійснення таких дій, не можуть вважатись діями по проведенню зустрічної звірки.

Таким чином судом встановлено, що у межах спірних правовідносин відповідачем зустрічну звірку ТОВ «Укртрейдбуд» не проведено, дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача не здійснено, відповідної довідки не складено, про що свідчать й самі акти про неможливість проведення зустрічної звірки. А під час здійснення заходів з метою проведення зустрічних звірок ТОВ «Укртрейдбуд» відповідачем фактично вчинено дії по проведенню документальних позапланових невиїзних перевірок позивача, за результатами яких і складено акти про неможливість проведення зустрічної звірки.

Так, відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої, є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого, проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Виходячи зі змісту вищевказаної правової норми, вбачається, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою є перевірка, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, податкової інформації тощо, яка не передбачена у плані роботи органу державної податкової служби, та в приміщенні органу державної податкової служби.

Зміст актів про неможливість проведення зустрічної звірки свідчить про те, що відповідач провів у приміщенні органу державної податкової служби не передбачені у плані роботи документальні позапланові невиїзні перевірки ТОВ «Укртрейдбуд», при цьому при проведенні перевірок використано інформаційні бази даних - ІАС «Податковий блок», «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів», Пошукова - довідкова система ЦБД ДПС України, акти про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Ізотехно» (ЄДРПОУ 28926608), ТОВ «Сателіт-Дніпро» (ЄДРПОУ 34884135), ТОВ «Експопрастм» (ЄДРПОУ 38948380), податкові декларації з ПДВ позивача, подані до податкового органу.

Відповідна правова позиція, відображена Вищим адміністративним судом України в ухвалах: від 14.01.2014р. №К/800/34146/13, від 03.02.2014р. №К/800/62884/13, від 21.01.2014р. №К/800/36142/13, від 18.11.2013р. №К/800/35845/13.

Отже, суд вважає, що дії ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічних звірок ТОВ «Укртрейдбуд» здійснені не на підставі та не у межах, визначених Податковим кодексом України, а тому, такі дії відповідача, є протиправними.

Як вбачається з витягу з електронної бази даних «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» Автоматизованої системи «Податковий блок», доданого позивачем до клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, на підставі актів від 14.05.2014 р. № 1345/26-55-22-07/38291653 та від 30.07.2014 р. № 2106/26-55-22-07/38291653 про неможливість проведення зустрічної звірки, податковий орган здійснив виключення (корегування) податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ позивача за лютий-червень (включно) 2014 р. в електронній базі даних «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» Автоматизованої системи «Податковий блок» по контрагентам - постачальникам та контрагентам-покупцям.

Ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі від 16.09.2014 р. судом вживалися заходи щодо витребування у відповідача доказів, а саме: належно завірений витяг з АС «Податковий блок» (автоматизованої системи «Деталізована система по платнику ПДВ, щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА») відносно ТОВ «Укртрейдбуд» (код 38291653) за період лютий - червень 2014 р. та в розрізі контрагентів ТОВ «Укртрейдбуд», зазначених в актах перевірок від 14.05.2014 р. № 1345/26-55-22-07/38291653 та від 30.07.2014 р. № 2106/26-55-22-07/38291653, а саме щодо показників податкового кредиту та зобов'язань підприємства; довідку з ЄДРПОУ відносно позивача станом на час розгляду справи. Проте відповідач ані пояснень, ані заперечень проти адміністративного позову, ані документів на вимогу суду не надав. У зв'язку з неотримання документів, 25 вересня 2014 року судом винесено ухвалу про витребування доказів, якою повторно витребувано зазначені документи. Дану ухвалу відповідач отримав, що підтверджується звітом про надсилання факсу, що міститься в матеріалах справи.

Суд також зазначає, що процес співсталення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів, є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого, податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже, питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Сама по собі, здійснена відповідачем кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до електронної бази даних «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» Автоматизованої системи «Податковий блок».

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Суд звертає увагу, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене, також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Аналогічну правову позицію займає і Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 13.02.2013 року по справі № К/9991/74156/12 (номер у ЄДРСР 29332909).

Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, у постанові від 31.01.2011 року № 14/11 у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм Закону, Верховний Суд України дійшов висновку про те, що «чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких, нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Верховний Суд України у вказаному рішенні, також наголосив, що такий висновок «узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності».

Отже, відповідач без достатніх на те підстав прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства.

Крім того, перелік інформаційних баз, а також, форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань (ч. 74.2 ст. 74 ПК України).

Податкова інформація, є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби (п. 62.1.2 ПК України), який, у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Відповідно до ч. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також, дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи.

«Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», як спосіб податкового контролю, введена в дію ДПА України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої платниками податків податкової звітності з ПДВ, тобто, податкових декларації з податку на додану вартість з додатками № 5. Прийняття податкової декларації, є обов'язком контролюючого органу. Водночас, обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності, а показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ із додатком № 5, і повинні їм відповідати.

Відповідно до ст. 74 ПК України, податкова інформація, є власністю держави і може використовуватись лише для визначених Податковим кодексом цілей. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби створюються відповідні інформаційні бази, перелік яких, визначається Державною податковою адміністрацією України. Персональна інформація про платників податків, яка знаходиться в інформаційних базах даних контролюючих органів, не може бути розголошена. Порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як: необґрунтована відмова від надання відповідної інформації; надання інформації, що не відповідає дійсності; поширення відомостей, що не відповідають дійсності. Викладене свідчить, що «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», є одним із різновидів податкового контролю, а відтак, ураховуючи приписи Закону України «Про інформацію», вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

Виходячи із змісту положень п. 1.1 Методичних рекомендацій, інформація, викладена в базі «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» може бути використана при перевірці ДПІ контрагента постачальника платника податку.

При цьому, суд зазначає, що нормами матеріального права, не передбачено право податкового органу проводити коригування задекларованих платником податків показників, на підставі висновків акту перевірки без винесення податкових повідомлень-рішень.

Податок на додану вартість за своєю економічною суттю, відноситься до непрямих податків, тобто, його сума включається у вартість товарів, що поставляються продавцем. Одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін такої операції, які є платниками ПДВ, у продавця - податкові зобов'язання, у покупця - податковий кредит. Тобто, якщо у продавця товару податкові зобов'язання рівні нулю, то і покупця товару податковий кредит більший бути не може. За таких обставин, у разі зміни в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", податкового зобов'язання з ПДВ у платника податку, автоматично виникає питання щодо зміни податкового кредиту і у контрагента - постачальника.

Самостійна зміна ДПІ в базі «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності. Така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем, з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань, відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності, тощо.

Суд зауважує, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, задекларованих позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам відображеним в електронній базі, може мати негативні наслідки, як для самого платника податків, так і для його контрагентів.

Таким чином, суд прийшов до висновку про протиправність дій відповідача щодо виключення (корегування) з електронної бази даних «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» Автоматизованої системи «Податковий блок» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Укртрейдбуд» у податкових деклараціях за період з 01.02.2014 р. по 30.06.2014 р. без винесення податкового повідомлення - рішення та його узгодження на підставі актів від 14.05.2014 р. № 1345/26-55-22-07/38291653 та від 30.07.2014 р. № 2106/26-55-22-07/38281653 про неможливість проведення зустрічної звірки.

Отже, у зв'язку із встановленням судом порушеного права позивача, останнє підлягає відновленню, а тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо зобов'язання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити в електронній базі даних, в тому числі в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС «Податковий блок», показники податкової звітності ТОВ «Укртрейдбуд», зазначених останнім в податкових деклараціях за період з 01.02.2014 р. по 30.06.2014 р

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України, суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги за заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на підтвердження правомірності своїх дій жодних доказів суду не надав. Також відповідач не надав інформації щодо причин не виконання вимоги суду про витребування документів.

Таким чином, суд прийшов до висновку про можливість вирішення справи по суті та прийняття судового рішення за наявних в матеріалах справи доказів.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Укртрейдбуд» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір, що підтверджується квитанцією, яка міститься в матеріалах справи, підлягає компенсації з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрейдбуд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві області по проведенню зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрейдбуд», за результатами якої складено акт від 14.05.2014 р. № 1345/26-55-22-07/38291653 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укртрейдбуд» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р. та акт від 30.07.2014 р. № 2106/26-55-22-07/38291653 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрейдбуд» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.03.2014 р. по 30.06.2014 р.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо виключення (коригування) на підставі акту від 14.05.2014 р. № 1345/26-55-22-07/38291653 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укртрейдбуд» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р. та акту від 30.07.2014 р. № 2106/26-55-22-07/38291653 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укртрейдбуд» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.03.2014 р. по 30.06.2014 р. з електронних баз данних, в тому числі в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС «Податковий блок», суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Укртрейдбуд» у податкових деклараціях за період 01.02.2014 р. по 30.06.2014 р.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити в електронній базі даних, в тому числі в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС «Податковий блок», показники податкової звітності ТОВ «Укртрейдбуд», зазначені останнім в податкових деклараціях за період з 01.02.2014 р. по 30.06.2014 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрейдбуд» судовий збір, сплачений за подання адміністративного позову у сумі 146,16 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна