Рішення

від 23.09.2014 по справі 911/3907/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2014 р. Справа № 911/3907/14

Господарський суд Київської області у складі судді А.Ф. Черногуза, розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 року» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський інститут оцінки землі» про розірвання договору,

представники:

позивача: Писанко О.І. (дов. № ЮР205-12/13 від 23.12.2013);

відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 року» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський інститут оцінки землі» про розірвання договору.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на виробництво науково-технічної продукції № 4 від 26.04.2012, у зв'язку з чим просить розірвати останній та зобов'язати відповідача повернути суму отриманих грошових коштів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.09.2014 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 23.09.2014.

В судовому засіданні 23.09.2014 суд заслухав пояснення представника позивача, він підтримав позовні вимоги. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд зазначає, що в ухвалою суду про порушення провадження у справі від 12.09.2014 у зв'язку з надходженням до господарського суду Київської області (вх. № 134/14 від 08.04.2014) повідомлення Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" про тимчасове призупинення приймання до пересилання поштових відправлень адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим, з метою забезпечення процесуальних прав відповідача та відсутністю визначених законом можливостей у господарського суду, позивачу було запропоновано направити копію ухвали на адресу відповідача кур'єрською службою доставки та надати суду докази відправки зазначеної ухвали. На виконання вказаної ухвали позивачем було направлено копію на адресу відповідача та надано суду авіанакладну № 6762-80612(міститься в матеріалах справи), що підтверджує факт направлення ухвали на юридичну адресу відповідача.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 23.09.2014 суд, після виходу з нарадчої кімнати в порядку ст. 82-1 Господарського процесуального кодексу України, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача-2, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

19.04.2012 між Приватним акціонерним товариством «Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 року» (сторона-1) та Семисотською сільською радою Ленінського району АРК (сторона-2) було укладено попередній договір про взаємодію і співпрацю у сфері реалізації земельних прав № 19/04/КЕВРЗ/СПВ-12216/ю, відповідно до п.п. 2, 3 якого першим етапом співпраці між сторонами є перемовини щодо участі сторони-1 в поетапному фінансуванню робіт по коректуванню генерального плану розвитку населеного пункту с. Каменецьке Ленінського району АРК, в територіальній підвідомчості якого знаходиться земельна ділянка, що належить стороні-1 і використовується останньою для функціонування бази відпочинку співробітників «Чайка» за адресою: с. Каменецьке, вул. Набережна, 20-В. Сторони зобов'язуються у 30-денний строк після укладення даного договору укласти трьохсторонній договір між виконавцем, стороною-1, стороною-2 на виконання робіт по коректуванню генерального плану розвитку населеного пункту с. Каменецьке Ленінського району АРК з детальним описом етапів робіт, обсягу, строків, зобов'язань/прав.

Вказана база відпочинку належить позивачу на праві власності на підставі затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 142 від 25.02.2003 доповнення до акту передачі нерухомого майна у власність Відкритому акціонерному товариству «Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 року» (Приватне акціонерне товариство «Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 року»), затвердженого наказом Міністерства транспорту № 238 від 23.04.2001.

26.04.2012 між Семисотською сільською радою Ленінського району АРК (основний замовник), Приватним акціонерним товариством «Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 року» (пайовий замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримський інститут оцінки землі» (виконавець) було укладено договір на виробництво науково-технічної продукції № 4, відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується виконати наступні роботи для оновлення планово-картографічного матеріалу на території с. Каменецьке Семисотської сільської ради Ленінського району АРК, а саме: виконати кадастрову зйомку земельної ділянки орієнтованої площі 124,6 га, розміщеної за адресою: с. Каменецьке Ленінського району АРК.

Відповідно до п. 4.1. договору виконання робіт оформлюється актом прийому-передачі науково-технічної продукції.

Згідно п.п. 2.2., 2.3., 3.4. пайовий замовник протягом 30-днів з дня підписання договору зобов'язується здійснити авансовий платіж виконавцю в розмірі 50% від суми договору (91700,00 грн). Пайовий замовник після прийняття робіт від виконавця (підписання трьохстороннього акта приймання-передачі) зобов'язаний перерахувати залишок суми, передбаченої п. 2.2. договору на розрахунковий рахунок виконавця в 5-ти денний строк.

Відповідно до календарного плану виконання робіт та протоколу погодження договірної ціни на виробництво науково-технічної продукції (додатки № 1 та № 2 до договору) загальна вартість робіт складає 91700,00 грн, а строк їх виконання з 03.08.2012 по 16.11.2012.

На виконання умов договору згідно платіжного доручення № 3646 від 17.05.2012 позивачем було перераховано відповідачу авансовий платіж у сумі 45850,00 грн.

Так, судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання.

Крім того, відповідно до платіжних доручень № 4401 від 25.12.2013, № 8 від 09.01.2014, № 150 від 17.01.2014, № 188 від 21.01.2014 позивачем було перераховано залишок вартості робіт у сумі 45850,00 грн.

Отже, позивачем було сплачено на користь відповідача повну вартість робіт за договором у сумі 91700,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Так, відповідачем в порушення умов договору, обумовлені сторонами роботи виконано не було, у зв'язку з чим позивач просить розірвати договір та зобов'язати відповідача суму отриманих грошових коштів.

Суд зазначає, що в ухвалі суду про порушення провадження у справі відповідачу було запропоновано надати суду відзив на позов з документальним обґрунтуванням його доводів, проте ані відзиву, ані доказів виконання робіт або повернення отриманих коштів відповідачем подано не було.

Відтак, судом встановлено, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ст. 651 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Так, оскільки відповідачем не було виконано взяті на себе договірні зобов'язання, суд вважає вимогу позивача про розірвання договору на виробництво науково-технічної продукції № 4 від 26.04.2012 правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, оскільки відповідач обумовлені в договорі роботи не виконав, у позивача виникло право вимоги повернення сплачених грошових коштів за договором.

Факт неповернення грошових коштів підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, наданою Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Експрес-Банк» (міститься в матеріалах справи).

Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимогу позивача про зобов'язання відповідача повернути грошові кошти у сумі 91700,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору в порядку ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача. Оскільки судом встановлено, що при подачі позову позивачем було не доплачено судовий збір за немайнову вимогу (розірвання договору), і вказана вимога задоволена судом, витрати зі сплати судового збору у цій частині також покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю

2. Розірвати договір на виробництво науково-технічної продукції № 4 від 26.04.2012, укладений між Семисотською сільською радою Ленінського району АРК, Приватним акціонерним товариством «Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 року» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримський інститут оцінки землі».

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримський інститут оцінки землі» (код ЄДРПОУ 34308977) повернути Приватному акціонерному товариству «Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 року» (код ЄДРПОУ 00480247) грошові кошти у сумі 91700,00 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський інститут оцінки землі» (код ЄДРПОУ 34308977) на користь Приватного акціонерного товариства «Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 року» (код ЄДРПОУ 00480247) 1834,00 грн судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський інститут оцінки землі» (код ЄДРПОУ 34308977) в доход Державного бюджету України 1218,00 грн судового збору.

6. Видати накази.

Повний текст рішення складено 06.10.2014.

Суддя А.Ф. Черногуз