Рішення

від 02.10.2014 по справі 910/14557/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14557/14 02.10.14

За позовом Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Земля"

про стягнення 63 993,15 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Погоріла Л.П.

від відповідача: Горлач В.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова (далі -позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Земля" (далі -відповідач) про стягнення з відповідача 55 462,56 грн. - основної заборгованості та 8 530,59 грн. - пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати орендних платежів згідно договору №1 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 15.01.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 29.07.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання ними вимог суду.

04.09.2014 р. у судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строків вирішення спору.

У судовому засіданні 04.09.2014 р. судом оголошувалася перерва до 11.09.2014 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2014 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог та у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що за договором №1 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 15.01.2008 р., в період, який заявлений у позовній заяві, позивач майном не користувався.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 02.10.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2008 р. між Національним педагогічним університетом ім. М.П. Драгоманова та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Земля" укладено договір №1 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, умовами якого передбачено, що позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - обладнання, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, 46, на першому-другому поверхах центрального корпусу, вартість якого визначено згідно з актом оцінки на 15.01.2008 р. і становить за незалежною оцінкою/залишковою вартістю 190 958, 12 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 (зі змінами), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за перший місяць оренди - січень 2008 р. 1113, 92 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3. договору).

Згідно з п. 5.2. договору, відповідач зобов'язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 5.8. договору визначено, що відповідач зобов'язаний щомісяця до 15 числа надавати позивачу інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговувального банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України. На вимогу позивача проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах та оформляти відповідні акти звіряння.

Даний договір укладено строком на один рік, з 15.01.2008 р. до 15.01.2009 р. включно (п.п. 10.1 договору).

У відповідності з п. 10.6 договору, чинність даного договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено, загибелі орендованого майна, достроково за взаємною згодою сторін або за рішення суду, банкрутства орендаря, ліквідації орендаря-юридичної особи, у разі смерті орендаря (якщо орендарем є фізична особа).

З матеріалів справи вбачається, що 01.012.2006 р. позивач передав відповідачеві у користування орендоване майно, що підтверджується актами прийому-передачі.

Як вказує позивач, відповідно до розрахунку заборгованості з орендної плати по договору №1 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 15.01.2008 р., позивачем за період з 10.10.2010 р. по 10.01.2013 р. нараховано відповідачу заборгованість за оренду і користування обладнанням у розмірі 55 462, 56 грн.

При цьому, відповідачем були порушені умови договору, а саме п. 3.1., щодо оплати орендних платежів та повернення об'єктів оренди, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 55 462, 56 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 8 530, 59 грн. - пені за період з 11.05.2013 по 10.06.2014 р.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що за надані позивачем орендні послуги відповідач не розрахувався, внаслідок чого, станом на 12.06.2014 р. за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 55 462, 56 грн.

При цьому, суд відзначає, що відповідачем не надано суду доказів повернення позивачу об'єктів оренди, відповідно суд приходить до висновку, що ТОВ "Нова Земля" користувалося обладнанням після закінчення строку дії договору, що підтверджується зокрема, оплатою відповідачем орендних послуг згідно банківських виписок з призначенням платежу "сплата за оренду обладнання згідно договору №1 від 15.12.2008." протягом 2009-2010 років (копії в матеріалах справи).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №1 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 15.01.2008 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 55 462, 56 грн. визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 8 530, 59 грн. - пені за період з 11.05.2013 по 10.06.2014 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку пені і встановлено, що в останньому допущено помилку у визначенні моменту виникнення прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання та нарахованої суми пені.

Так, відповідно до п. 5.8. договору, відповідач зобов'язаний щомісяця до 15 числа надавати позивачу інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговувального банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України).

За розрахунком суду, обґрунтованими визнаються позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 449,62 грн. за період з 11.05.2013 р. по 15.07.2013 р. (оскільки позивачем визначено період з 11.05.2013 р.)

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Земля" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 8, ідентифікаційний код - 32344725), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова (01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 9, ідентифікаційний код - 02125295) 55 462 (п'ятдесят п'ять тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 56 коп. - основної заборгованості, 1 449 (одну тисячу чотириста сорок дев'ять) грн. 62 коп. - пені та 1 624 (одну тисячу шістсот двадцять чотири) грн. 84 коп. - судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 07.10.2014 р.

Суддя Бондарчук В.В.