Рішення

від 03.10.2014 по справі 910/13196/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13196/14 03.10.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ВИБІР" про розірвання агентського договору та стягнення 267 657,65 грн. Суддя Блажівська О.Є.

за участю представників:

позивача:Бузінський А.В. за дов. №б/н від 01.01.2014 року до 31.12.2014 року. відповідача:не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ВИБІР" про розірвання агентського договору та стягнення 267 657,65 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Капцова Т.П.) від 03.07.2014 року порушено провадження по справі № 910/13196/14, розгляд справи призначено на 04.08.2014 року.

Розпорядженням керівника апарату "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" від 01.08.2014 року № 04-23/647 у зв'язку з тривалим лікарняним судді Капцової Т.П. було призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи № 910/13196/14, за результатами якого справу № 910/13196/14 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 03.08.2014 року справу №910/13196/14 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 10.09.2014 року.

10.09.2014 року розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва Паламаря П.І., у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. у відрядженні справу № 910/13196/14 передано для розгляду судді Головатюку Л.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2014 року справу № 910/13196/14 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 01.10.2014 року.

12.09.2014 року розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва Паламаря П.І., у зв'язку з виходом судді Блажівської О.Є. з відрядження, справу № 910/13196/14 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2014 року справу № 910/13196/14 прийнято до провадження.

Судом встановлено, що в п. 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 10.09.2014 року було допущено технічну описку в даті призначення розгляду справи, яка не змінює змісту ухвали та не зачіпає її суті, а саме замість: "призначити розгляд справи на 29.09.2014 року о 10:45 год." помилково зазначено: "призначити розгляд справи на 01.10.2014 року о 12:00 год.".

Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України, суддя за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне виправити допущену в ухвалі Господарського суду міста Києва від 10.09.2014 року у справі 910/13196/14 технічну описку в даті призначення розгляду справи, замінивши дату призначення розгляду справи, а саме: з "призначити розгляд справи на 01.10.2014 року о 12:00 год."на "призначити розгляд справи на 29.09.2014 року о 10:45 год."

29.09.2014 року представник позивача у судове засідання з'явився.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав суду клопотання про продовження строку розгляду справи.

Клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку із клопотанням позивача строк розгляду справи продовжено на 15 днів та в зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, відповідно до п.1 п.2 ч.1 ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 03.10.2014 року.

03.10.2014 року представник позивача у судове засідання з'явився.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що відповідачу ухвали господарського суду міста Києва від 03.08.2014 року у справі № 910/13196/14 про прийняття даної справи до провадження та призначення до розгляду, від 10.09.2014 року, від 12.09.2014 року та від 29.09.2014 року про відкладення розгляду справи № 910/10976/14 направлені на юридичну адресу, зазначену в позовній заяві, - 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б, що також підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.07.2014 року № 18940839, однак, ухвала суду від 03.08.2014 року була повернута поштовою установою з відміткою: "за закінченням встановленого строку зберігання", а також враховуючи те, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Представник позивача надав суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник позивача надав суду усні пояснення по суті позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 03.10.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

24.07.2012 року між Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування» (далі - страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТО ВИБІР» (далі - агент) було укладено агентський договір № 33006369/00/12 (договір доручення) (далі - договір) строком дії до 31 січня 2013 року включно.

Згідно з п. 2.1. страховик доручає, а агент приймає на себе зобов'язання від імені та за дорученням страховика укладати договори страхування (поліси, сертифікати) та/або сприяти укладанні договорів страхування зі страхувальниками на території України, за видами страхування (страховими продуктами) зазначеними в цьому договорі та у довіреності.

Відповідно до п. 2.2. з метою реалізації цього договору агент за умови надання страховиком довіреності безпосередньо укладає та підписує договори страхування (поліси сертифікати) зі страхувальниками на підстав такої довіреності та виключно в межах наданих нею повноважень.

Згідно з п. 3.5. за надання послуг, зазначених у п. 2.1. та п. 2.2. цього договору, страховик сплачує агентську комісійну винагороду у розмірі встановленому в додатку № 1 до цього договору, та на умовах цього договору.

Відповідно до п. 4.2.11. страховик має право, на власний розсуд та виходячи із власних потреб перераховувати агенту комісійну винагороду авансом в рахунок наступних платежів (в рахунок майбутніх виплат комісійної винагороди). Розмір комісійної винагороди, яка перераховується авансом в рахунок майбутніх виплат комісійної винагороди визначається страховиком самостійно.

На виконання умов договору страховик перерахував агенту аванс комісійної винагороди в розмірі 400 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 23157 від 31.07.2012 року.

За період з 12.12.2012 року по 28.02.2013 року загальна сума комісійної винагороди відповідача склала 72342,35 грн., що підтверджується відповідними актами наданих послуг за вказаний період, підписаними в двосторонньому порядку представниками сторін та скріпленим їх печатками, завірені копії яких залучені до матеріалів справи. А також вказана сума комісійної винагороди підтверджується довідкою позивача від 03.10.2014 вих. № 04-5328.

Відповідно до п. 3.9.22. у випадку отримання від страховика письмової вимоги про повернення комісійної винагороди сплаченої страховиком авансом, агент зобов'язаний повернути страховику суму такої комісійної винагороди, в строки зазначені у вимозі страховика.

Враховуючи загальну суму перерахованого позивачем авансу комісійної винагороди - 400000,00 грн., а також загальну суму комісійної винагороди відповідача - 72342,35 грн., відповідач мав повернути позивачу залишок авансу в сумі 327657,65 грн.

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань аванс комісійної винагороди в повному обсязі позивачу не повернув, перерахувавши страховику лише частину авансу в сумі 60000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 13.02.2013 року № 452, завірена копія якого залучена до матеріалів справи

Таким чином, не повернутою залишилась сума авансу комісійної винагороди в розмірі 267 657,65 грн.

Крім того, 01.02.2013 року між Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТО ВИБІР» було укладено агентський договір № 4791200/00/13 (договір доручення).

Вказаний договір № 4791200/00/13 було пролонговано сторонами до 31.01.2015 року.

Відповідно до п. 3.12.7. агентського договору № 4791200/00/13, страховик має право в односторонньому порядку достроково розірвати (припинити) цей договір, про що письмово повідомляє агента за п'ять календарних днів до дати дострокового розірвання (припинення) договору. Агент в такому випадку зобов'язаний негайно, але за будь-яких обставин до дати очікуваного розірвання договору повернути страховику довіреність (якщо вона була видана), невикористані бланки договорів страхування (полісів, сертифікатів), Інструкції страховика, Правила страхування, копії ліцензій, інформаційні і рекламні матеріали, а також будь-які інші документи отримані агентом під час виконання цього договору.

31.03.2014 р. страховиком було прийнято рішення про розірвання договору № 4791200/00/13 в односторонньому порядку. Очікувана дата розірвання договору 11.04.2014 року.

04.04.2014 року страховик направив агенту лист щодо розірвання агентського договору (вих. № 04-2119), однак станом на дату звернення до суду з позовом вимоги страховика агентом не виконані.

З огляду на викладені обставини, страховик просить суд стягнути з агента суму авансу комісійної винагороди в розмірі 267 657,65 грн. за агентським договором № 33006369/00/12 (договір доручення) та розірвати агентський договір № 4791200/00/13.

Страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти. Страхові агенти - фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком. (ч.ч. 1, 7 ст. 15 ЗУ «Про страхування»).

Укладені між сторонами спору договори за своєю правовою природою є договорами доручення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Згідно з ст. 1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1008 Цивільного кодексу України договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі відмови довірителя або повіреного від договору.

Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час (ч. 2 ст. 1008 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 1008 Цивільного кодексу України якщо повірений діє як підприємець, сторона, яка відмовляється від договору, має повідомити другу сторону про відмову від договору не пізніш як за один місяць до його припинення, якщо триваліший строк не встановлений договором.

Матеріали справи містять повідомлення страховика направлене на адресу агента, за змістом якого позивач повідомляє відповідача про дострокове розірвання договору № 4791200/00/13 на підставі його умов.

Згідно з п. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розірвати агентський договір № 4791200/00/13 укладений 01.02.2013 року між Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТО ВИБІР».

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача суми авансу в розмірі 267 657, 65 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Тобто, до відсутності правової підстави вищенаведена стаття відносить також і випадок, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала.

В силу приписів ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 570 Цивільного кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Згідно з ч. 3 ст. 571 Цивільного кодексу України у разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача суми авансу в розмірі 267 657, 65 грн. підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, заперечень чи пояснень по суті спору суду не надав, доказів на спростування документально підтверджених позовних вимог суду не надав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ВИБІР» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б, ідентифікаційний номер 35533814) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, ідентифікаційний номер 24745673) 267 657 (двісті шістдесят сім тисяч шістсот п'ятдесят сім) грн. 65 коп. авансу комісійної винагороди, 6 571 (шість тисяч п'ятсот сімдесят одну) грн. 15 коп. судового збору.

3. Розірвати агентський договір № 4791200/00/13 (договір доручення) від 01.02.2013 року, укладений між Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування» (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, ідентифікаційний номер 24745673) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТО ВИБІР» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б, ідентифікаційний номер 35533814)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено: 03.10.2014 року.

Суддя О.Є. Блажівська