Постанова

від 29.09.2014 по справі 826/13157/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29 вересня 2014 року 15 год. 31 хв. № 826/13157/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Приходько О.В., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Солюшн Хаус" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 29 вересня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 05 вересня 2014 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Солюшн Хаус" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо проведення зустрічної звірки позивача, за результатами якої складено акт від 21 серпня 2014 року № 2550/26-55-22-07/37142975 "Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Солюшн хаус" (податковий номер 37142975) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період із 01.03.2014 по 31.03.2014 року" (далі - акт) ;

- зобов'язання відповідача вилучити з інформаційної системи "Податковий блок" інформацію, внесену на підставі акту.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що позов підлягає задоволенню, оскільки дії відповідача та складені ним документи, зокрема акт, суперечать нормам податкового законодавства та, як наслідок, порушують права та законні інтереси позивача як платника податків.

Ухвалою суду від 19 вересня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю.

Представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову та доказах на їх обґрунтування, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування у судовому засіданні 24 вересня 2014 року.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем 21 серпня 2014 складено акт, у якому зазначено, що згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) , ним здійснено відповідні заходи з метою проведення позапланової виїзної перевірки позивача з питань правильності обчислення податкових зобов'язань по взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "Ферреро Україна" та товариством з обмеженою відповідальністю "Байєрсдорф Україна" за березень 2014 року.

Суд погоджується з доводами представників позивача щодо наявності ознак протиправності у діях відповідача, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.

Так, відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) , з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, згідно з п.п. 1, 2, 3, 4, 6, 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (далі - Порядок № 1232) , цей Порядок визначає механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Тобто, з вище викладених норм вбачається, що проведення зустрічних звірок направлено на співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин із платником податків, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Поряд з цим, заходи, направлені на проведення зустрічної звірки, тобто, на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, без фактичного здійснення таких дій, не можуть вважатись діями, здійсненими з метою проведення зустрічної звірки.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що зустрічну звірку позивача відповідачем не проведено, дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача не здійснено, відповідної довідки не складено, про що свідчить факт складання акту.

Незгода позивача з висновками, які містяться в акті, за переконанням суду, не є підставою для визнання протиправними дій, факт вчинення яких відсутній, оскільки вчинення таких дій виключає їх протиправність.

Отже, враховуючи вище викладені норми та обставини, а також зважаючи, що судом не виявлено, а позивачем не доведено наявність протиправних дій відповідача щодо проведення саме зустрічної звірки позивача, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заявленої позивачем вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення зустрічної звірки позивача, за результатами яких складено акт.

При цьому, як з'ясовано судом у ході розгляду справи та підтверджується інформацією, зазначеною в акті, відповідачем фактично вчинено дії по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

Зокрема, відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Тобто, з вище викладених норм вбачається, що документальною позаплановою виїзною перевіркою є перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, податкової інформації тощо, яка не передбачена у плані роботи контролюючого органу та проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Під час ознайомлення зі змістом акту судом з'ясовано, що фактично відповідачем проведено не передбачену у плані роботи документальну перевірку позивача, оскільки у тексті акту зазначено:

- про проведення перевірки;

- факти, встановлені за результатами саме перевірки, зокрема, надано характеристику господарським операціям позивача;

- про порушення позивачем норм ПК України, зокрема, у розділі "Висновок" зазначено, що перевіркою виявлено порушення п. 187.1 ст. 187, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України.

Згідно з п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Тобто, як вбачається з вище викладеної норми, документальна позапланова перевірка може проводитись тільки на підставі наказу керівника органу контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення. Вичерпний перелік обставин для проведення документальної позапланової перевірки визначено п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Крім того, нормами ПК України передбачено, що право на проведення документальної позапланової перевірки надається контролюючому органу тільки у тому випадку, коли платнику податків до початку перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Слід зазначити, що у матеріалах справи міститься копія наказу від 18 серпня 2014 року № 2458 "Про проведення документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ "Рекламна агенція "Солюшн Хаус", зі змісту якого вбачається, що перевірку призначено на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Зокрема, відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Тобто, з вище викладеної норми вбачається, що перевірку платника може бути призначено у разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податкового, валютного та іншого законодавства, за умови, якщо платник не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Поряд з цим, як зазначено відповідачем у акті, відповідь, у тому числі необхідні документи, на письмовий запит відповідача позивачем надано, а тому, враховуючи дотримання позивачем норм ПК України, є незрозумілим, у зв'язку з чим відповідачем призначено перевірку позивача.

Суд зазначає, що про намір контролюючого органу провести перевірку у порядку, встановленому ПК України, позивача не повідомлено, що підтверджується інформацією, яка міститься в акті.

Крім того, у акті зазначено про проведення перевірки позивача у приміщенні відповідача, що, по суті, є невиїзною перевіркою.

Таким чином, системно проаналізувавши вище викладені норми та обставини, суд прийшов до висновку, що відповідачем безпідставно та із порушенням норм ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача.

Враховуючи вище викладені норми та обставини, а також зважаючи на необхідність повного захисту прав та законних інтересів позивача, суд, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, прийшов до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та визнання протиправними дій відповідача по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки позивача щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень 2014 року, за результатами якої складено акт.

За переконанням суду, акт не відповідає встановленій формі та змісту, оскільки містить інформацію про відсутність реального здійснення позивачем господарських операцій.

Зокрема, з метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби, наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Методичні рекомендації) .

Згідно з п. 2.2 розділу 2, п. 4.4 розділу Методичних рекомендацій, необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби (далі - органи ДПС) за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т.ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т.ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - акт) (додаток 3), реєструє його у журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Відповідно до додатку 3 до Методичних рекомендацій, яким є зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, не передбачено зазначення інформації про реальність господарських операцій та чинність укладених правочинів суб'єкта господарювання, щодо якого виявилось неможливим провести зустрічну звірку.

Стосовно заявленої позивачем вимоги про зобов'язання відповідача вилучити з інформаційної системи "Податковий блок" інформацію, внесену на підставі акту, суд зазначає наступне.

У ході судового розгляду справи представники позивача пояснили, зокрема, що за результатами складення акту відповідачем відкориговано показники податкової звітності позивача з ПДВ за перевіряємий період.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 лютого 2008 року № 262-р "Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість", розроблено систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 (на час розгляду справи втратив чинність) .

Як вбачається з інформаційного повідомлення на офіційному порталі Міністерства доходів і зборів України, систему "Податковий блок" введено у експлуатацію в органах податкової служби із 01 січня 2013 року відповідно до наказу Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року № 1197.

Таким чином, з урахуванням того, що висновки акту не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з ПДВ, та, оскільки в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" підлягають відображенню виключно задекларовані платником податку у податкових деклараціях показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, суд прийшов до висновку, що відповідач зобов'язаний вилучити з інформаційної системи "Податковий блок" інформацію, внесену на підставі акту.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі вище викладених норм та обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Солюшн Хаус" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 11, 69-71, 86, 94, 122, 158-163, 167, 267 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо проведення документальної виїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Солюшн Хаус" (ідентифікаційний код 37142975), за результатами якої складено акт від 21 серпня 2014 року № 2550/26-55-22-07/37142975 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Солюшн хаус" (податковий номер 37142975) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період із 01.03.2014 по 31.03.2014 року".

3. Зобов'язати державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві вилучити з інформаційної системи "Податковий блок" інформацію, внесену на підставі від 21 серпня 2014 року № 2550/26-55-22-07/37142975 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Солюшн хаус" (податковий номер 37142975) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період із 01.03.2014 по 31.03.2014 року".

4. Позов в іншій частині залишити без задоволення.

5. Зобов'язати державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві у десятиденний строк із дня набрання судовим рішенням законної сили подати до Окружного адміністративного суду міста Києва письмовий звіт про виконання судового рішення.

6. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Солюшн Хаус" (ідентифікаційний код 37142975) здійснений ним судовий збір у розмірі 73,08 грн. (Сімдесят три гривні вісім копійок) із Державного бюджету України.

Копії постанови у повному обсязі направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 06 жовтня 2014 року