Рішення

від 29.09.2014 по справі 910/3972/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3972/14 29.09.14

За позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укзалізничпостач»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют Стіл»

про стягнення 466 545,70 грн.

Головуючий суддя Босий В.П.

Судді Стасюк С.В.

Ломака В.С.

Учасники судового процесу:

від позивача: Становова Ю.В.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укзалізничпостач» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют Стіл» про стягнення 466 545,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач допустив порушення виконання зобов'язань за договором поставки № ЦХП-02-02413-01 від 27.03.2013 р. в частині строків постачання, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 8 369,35 грн. та штрафу у розмірі 458 176,35 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 07.04.2014 р.

Враховуючи неявку представника відповідача в призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду від 12.03.2014 р., керуючись ст. 77 ГПК України, господарський суд відклав розгляд справи на 07.05.2014 р. та повторно зобов'язав відповідача виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у даній справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.05.2014 р. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, проти якого заперечили представники позивача.

Сторонами в даному судовому засідання було подано клопотання про продовження строку розгляду спору у справі № 910/3972/14, яке суд задовольнив.

Судом оголошено перерву в судовому засіданні 07.05.2014 р. до 26.05.2014 р. о 09:50 год. для дослідження доказів у справі.

23.05.2014 р. через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, який залучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 26.05.2014 р. надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.05.2014 р. надав усні пояснення по суті спору, проти позову заперечив та просив суд відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Суд оголосив в судовому засіданні 26.05.2014 р. ухвалу про колегіальний розгляд справи № 910/3972/14 відповідно до ст. 4-6 ГПК України.

Ухвалою від 26.05.2014 р. господарський суд вирішив здійснювати розгляд справи № 910/3972/14 колегіально у складі трьох суддів.

26.05.2014 р. суддя Босий В.П. звернувся до Голови господарського суду м. Києва із заявою щодо колегіального розгляду справи № 910/3972/14.

Розпорядженням Голови господарського суду м. Києва від 26.05.2014 р. для здійснення колегіального розгляду справи визначено наступних суддів: Босий В.П. (головуючий), судді Стасюк С.В. та Ломака В.С., які ухвалою від 26.05.2014 р. прийняли справу № 910/3972/14 до свого провадження, призначили її розгляд на 23.06.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду м. Києва від 23.06.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Босого В.П. у відпустці, передано справу № 910/3972/14 на розгляд колегії суддів у складі: Бойко Р.В. (головуючий), Стасюк С.В. та Ломака В.С.

Ухвалою від 23.06.2014 р. вищевказаною колегією суддів прийнято справу № 910/3972/14 до свого провадження, призначено її розгляд на 28.07.2014 р.

Представник позивача в судовому засіданні 28.07.2014 р. надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.07.2014 р. надав усні пояснення по суті спору, проти позову заперечив та просив суд відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Судом оголошено перерву в судовому засіданні 28.07.2014 р. до 13.08.2014 р. о 11:15 год. для дослідження доказів у справі.

Розпорядженням голови Господарського суду м. Києва від 28.07.2014 р., у зв'язку з виходом судді Босого В.П. з відпустки, передано справу № 910/3972/14 на розгляд колегії суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), Стасюк С.В. та Ломака В.С., які ухвалою від 28.07.2014 р. прийняли справу № 910/3972/14 до свого провадження.

Представник позивача в судовому засіданні 13.08.2014 р. надав усні пояснення по суті спору, повторно позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.08.2014 р. надав усні пояснення по суті спору, повторно проти позову заперечив та просив суд відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Судом оголошено перерву в судовому засіданні 13.08.2014 р. до 10.09.2014 р. о 09:40 год. для дослідження доказів у справі.

Представник позивача в судовому засіданні 10.09.2014 р. надав усні пояснення по суті спору, повторно позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 10.09.2014 р. не з'явився, про поважні причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи неявку в призначене судове засідання представника відповідача, керуючись ст. 77 ГПК України, господарський суд відклав розгляд справи № 910/3972/ на 29.09.2014 р.

Представник позивача в судовому засіданні 29.09.2014 р. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання 29.09.2014 р. не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду, а їх пояснення стосовно предмету спору були заслухані судом в попередніх судових засіданнях.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.03.2013 р. м Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Абсолют Стіл» (постачальник) було укладено договір поставки № ЦХП-02-02413-01 (надалі - «Договір»), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені в цьому договорі.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 4.1 Договору ціна визначається за даним договором і приймається сторонами: в національній валюті України - гривні, на умовах СРТ (перевезення оплачено до …) пункт призначення згідно рознарядки замовника. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у специфікації до даного договору. Ціна продукції, узгоджена в специфікації до даного договору включає: вартість продукції, вартість тари, всі податки і збори, передбачені чинним законодавством, транспортні витрати постачальника згідно з п. 5.1 даного договору.

У відповідності до п. 4.3 Договору загальна сума даного договору на момент його підписання складає - 14 799 750,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 2 959 950,00 грн., що разом становить - 17 759 700,00 грн.

Додатковою угодою №1 від 28.03.2013 р. до Договору внесено зміни до п. 4.3 даного договору, згідно з яким загальна сума договору складає 14 797 750, грн., крім того ПДВ 20 % - 2 959 550,00 грн., що становить разом - 17 757 300,00 грн.

Також вищевказаною додатковою угодою анульовано специфікацію № 1 до договору № ЦХП-02-02413-01 від 27.03.2013 р. та включено до даного договору специфікацію № 2.

Згідно з п. 5.1 Договору постачальник здійснює поставку продукції автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ (перевезення сплачено до …) пункт призначення згідно рознарядки замовника (відповідно до вимог правил «Інкотермс» в редакції 2010 р.). Вантажовідправником продукції може бути третя особа, зазначена постачальником.

Пунктом 5.5 Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 28.03.2013 р. встановлено, що поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договору, тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується в рознарядці, несе замовник.

Рознарядка надається постачальнику в оригіналі та з застосуванням факсимільного зв'язку. Після отримання рознарядки по факсу постачальник повинен протягом доби направити замовнику копію отриманої рознарядки з відміткою, що підтверджує її отримання, або іншим чином підтвердити її отримання.

Кожна партія продукції постачається протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці.

Згідно з п. 5.3 Договору датою поставки продукції вважається дата приймання цієї продукції вантажоодержувачем - кінцевим одержувачем - структурним підрозділом залізниці, зазначеним в рознарядці замовника, що підтверджується належно оформленим актом прийому-передачі, який підписується представниками вантажоодержувача, постачальника та підтверджується керівництвом служби залізниці вантажоодержувача, оригінал якого надається замовнику.

Порядок розрахунків, передачі і приймання продукції обумовлено в розділах 6 та 7 Договору.

У відповідності до п. 10.1 Договору за порушення термінів постачання постачальник оплачує замовнику штраф у розмірі 15 % від суми непоставленої в строк продукції, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1 % від суми непоставленої в строк продукції за кожний день прострочення.

Пунктом 13.7 Договору термін дії даного договору встановлюється з моменту його підписання обома сторонами до 31.12.2013 р., а в разі наявності потреби замовника, що підтверджено відповідним повідомленням та рознарядкою направленими на адресу постачальника - до повного виконання.

На виконання умов Договору № ДП «Укрзалізничпостач» направило 02.04.2013 р. на адресу ТОВ «Абсолют Стіл» рознарядку (дозвіл на відвантаження) № ЦХП-20/1928 від 28.03.2013 р. на загальну суму 5 503 080,00 грн. (належні докази поштового відправлення додано до матеріалів справи).

Відповідач частково виконав умови Договору з поставки товару на суму 2 448 570,60 грн.

28.05.2013 р. ДП «Укрзалізничпостач» направило на адресу ТОВ «Абсолют Стіл» претензію № ЦХП-20/3337 від 27.05.2013 р. (належні докази поштового відправлення даної претензії додано до матеріалів справи) з вимогою сплатити штраф у розмірі 458 176,35 грн. за порушення строків постачання продукції за договором № ЦХП-02-02413-01 від 27.03.2013 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язань з поставки товару за Договором.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

У відповідності до п. 10.1 Договору за порушення термінів постачання постачальник оплачує замовнику штраф у розмірі 15 % від суми непоставленої в строк продукції, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1 % від суми непоставленої в строк продукції за кожний день прострочення.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання щодо оплати виконав належним чином, перерахувавши на рахунок відповідача грошові кошти на виконання умов договору № ЦХП-02-02413-01 від 27.03.2013 р., в той час як відповідач свої зобов'язання щодо строків поставки товару здійснив неналежним чином.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд залишити позовну заяву без задоволення, посилаючись на те, що ТОВ «Абсолют Стіл» не отримувало та не погоджувало рознарядку № ЦХП-20/1928 від 28.03.2013 р. на загальну суму 5 503 080,00 грн., а здійснювало постачання за договором № ЦХП-02-02413-01 від 27.03.2013 р. відповідно до видаткових накладних на загальну суму даного договору, що підтверджується актами звірки поставок та розрахунків між сторонами. Крім того відповідач посилається на ч. 6 ст. 232 ГК України, заперечуючи нарахування пені за 274 дні прострочення поставки.

Однак господарський суд не приймає до уваги вищевказані доводи відповідача, оскільки пунктом 13.7 Договору передбачено, що термін дії даного договору встановлюється з моменту його підписання обома сторонами до 31.12.2013 р., а в разі наявності потреби замовника, що підтверджено відповідним повідомленням та рознарядкою направленими на адресу постачальника - до повного виконання .

Таким чином, предметом спору в даній справі стало порушення строків виконання зобов'язання з постачання продукції, у зв'язку з чим у позивача виникло право нарахувати штрафні санкції. При цьому, частина рознарядки № ЦХП-20/1928 від 28.03.2013 р. відповідачем була виконана, що дає підстави вважати її погодженою відповідачем, однак виконаною з простроченням терміну постачання.

Крім того, посилання відповідача на ч. 6 ст. 232 ГК України, заперечуючи нарахування пені за 274 дні прострочення поставки, є безпідставними, оскільки позивачем здійснено нарахування штрафних санкції на негрошове зобов'язання, що передбачено статтею 231 Господарського кодексу України та п. 10.1 Договору № ЦХП-02-02413-01 від 27.03.2013 р.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, оцінивши всі надані сторонами докази, документи та пояснення в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укзалізничпостач» щодо стягнення пені у розмірі 8 369,35 грн. за період з 27.05.2013 р. до 24.02.2014 р. (274 дні) та штрафу в розмірі 458 176,35 грн. за порушення зобов'язання за договором поставки № ЦХП-02-02413-01 від 27.03.2013 р. в частині строків постачання, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укзалізничпостач» визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют Стіл» (04086, м. Київ, вул. Академіка Щусєва, 18/14, кв. 24, код ЄДРПОУ 34619497) на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укзалізничпостач» (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 11/15, код ЄДРПОУ 19014832) пеню у розмірі 8 369 (вісім тисяч триста шістдесят дев'ять) грн. 35 коп., штраф у розмірі 458 176 (чотириста п'ятдесят вісім тисяч сто сімдесят шість) грн. 35 коп. та судовий збір у розмірі 9 330 (дев'ять тисяч триста тридцять) грн. 91 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.10.2014 р.

Головуючий суддя В.П. Босий

Судді С.В. Стасюк

В.С. Ломака