Рішення

від 29.09.2014 по справі 910/17851/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17851/14 29.09.14 За позовом Публічне акціонерне товариство "БАНК ФОРУМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО-ТРАНС"

про стягнення 747,00 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

від позивача: Сінахова А.В. за довіреністю від 03.07.2014

від відповідача: Заболотько О.В. за довіреністю від 17.09.2014

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

26.08.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява №5928/2.3 від 20.08.2014 Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО-ТРАНС" про стягнення 474,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2014 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № №910/17851/14, розгляд справи призначено на 10.09.2014

В судове засідання, призначене на 10.09.2014 представник позивача з'явився, надав пояснення.

В судове засідання, призначене на 10.09.2014 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали не виконав, проте надіслав до суду телеграму, в якій клопотав про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.

Представник позивача з'явився в судове засідання 10.09.2014, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі. Розгляд справи було відкладено на 29.09.2014.

В судове засідання 29.09.2014 з'явились представники сторін та надали пояснення по справі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.02.2013 між Публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ"(далі позивачем) та Товариствомз обмеженою відповідальністю "ВО-ТРАНС"(далі відповідач) був укладений Договір банківського рахунку (далі - Договір).

З метою можливості відділеним управлінням рахунком за допомогою спеціальних програмних продуктів на виконання вимог п. 1.4. Договору 09.04.2013 Сторони уклали Додаткову угоду про зміну тарифу/тарифного пакету до Договору банківського рахунку № 3-21109/247587 від 06.02.2013.

На підставі зазначеного Договору позивач, зобов'язався надавати відповідачу, як клієнту, послуги щодо відкриття та ведення поточного рахунку, розрахунково-касове обслуговування його операцій.

Відповідач в свою чергу, відповідно до п.п. 3.4.3, 4.2 Договору, зобов'язався щомісяця сплачувати комісію за розрахункове обслуговування рахунку(ів) 26 числа поточного місяця з періодом нарахування з 26 числа попереднього місяця по 25 число поточного місяця згідно шючих тарифів Банку та умов Договору.

Відповідно до Додаткової угоди від 09.04.2013 про зміну тарифу/тарифного пакету до Договору банківського рахунку №3-21109/247587 від 06 лютого 2013 року було змінено тарифи та обрано тарифний пакет «Форум-онлайн».

Відповідно до п. 1.1. Тарифів (копія міститься в матеріалах справи) Відповідач зобов'язаний сплачувати комісію за Розрахункове обслуговування рахунку(ів) в розмірі 249,00 (двісті сорок дев'ять) гривень.

Відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості послуг Позивача не виконує.

У зв'язку із порушенням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором станом на дату звернення з цим позовом заборгованість Відповідача складає 747 гривень, 00 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 1071 ЦК України, банк може списувати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові грошові кошти, що йому надходять. На підставі п.п. 3.3. Договору банківського рахунку від 23.03.2011 на банк покладений обов'язок забезпечувати зарахування коштів, які надходять на рахунок клієнта, в операційний день, дата якого збігається з датою валютування.

За змістом п. 1.37 ст. 1 ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" розрахунково-касове обслуговування є послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.

Відповідно до ч. 4 ст. 1068 ЦК України клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Враховуючи, що банк здійснював розрахункове обслуговування рахунку відповідача та за наявності руху коштів по рахунку останнього за період з 26.02.2014 по 25.05.2014, відповідач зобов'язаний сплатити банку комісію на загальну суму 747 гривень.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

За своєю правою природою Договір банківського рахунку є договором банківського рахунку за яким Банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунку), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком, що закріплено в ч. 1 статті 1066 ЦК України.

За загальним правилом реалізація кредитно-розрахункових відносин у безготівковій формі відбувається шляхом перерахування коштів з одного банківського рахунку на інший. Їй передує укладення договору банківського рахунку, на підставі якого відбувається відкриття рахунку, прийняття, зарахування, перерахування, видача грошових коштів, проведення інших операцій за рахунком.

Банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів (ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 № 2121).

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 5 квітня 2001 року N 2346 банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки. Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.

Ч. 1 коментованої ст. містить визначення договору банківського рахунку, з якого випливає, що вказаний договір є консенсуальним та двостороннім.

Зі змісту ч. 4 ст. 1068 та ст. 1070 ЦК випливає, що він може бути оплатним. При цьому обов'язок із оплати може покладатися як на банк так і на клієнта. Так, відповідно до ч. 4 ст. 1068 клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Отже, суд вважає, що факт наявності основного боргу у відповідача перед позивачем в сумі 747 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем належним чином не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 747 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача в дохід державного бюджету України підлягає сплаті судовий збір.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО-ТРАНС" (01042, м.Київ, вулиця Патріса Лумумби, будинок 7, ідентифікаційний код 38545707) на користь публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, буд. 7, код ЄДРПОУ 21574573) 747 (сімсот сорок сім) грн. 00 коп. основного боргу.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО-ТРАНС" (01042, м.Київ, вулиця Патріса Лумумби, будинок 7, ідентифікаційний код 38545707) в дохід державного бюджету України 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст рішення складено 03.10.2014

Суддя М.О. Лиськов