Ухвала

від 30.09.2014 по справі 815/4884/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

30 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/4884/13-а

Категорія: 10.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Тропанець О.В.,

за участю: представника Одеського ОВ ФСЗІ - Мироненко Тетяни Сергіївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Малого приватного підприємства "Контраст" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року по справі за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Малого приватного підприємства "Контраст" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Одеське ОВ ФСЗІ) звернулося до суду з адміністративним позовом до малого приватного підприємства (далі - МПП) "Контраст" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2012 році у розмірі 29582,60 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 59,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що в порушення приписів Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", відповідачем не забезпечено всіх необхідних заходів по виконанню вимог законодавства щодо створення робочих місць для інвалідів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду, директором МПП "Контраст" подано апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга МПП "Контраст" не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що МПП "Контраст" зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради з 26 березня 1999 року та здійснює свою діяльність з використанням найманої праці.

МПП "Контраст" 27 лютого 2013 року за вхідним № 5132 надано до Одеського ОВ ФСЗІ звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік за формою № 10-ПІ, відповідно до якого серєдньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства у 2012 році становила 46 осіб, з них серєдньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 0 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить 2 особи; фонд оплати праці штатних працівників - 680,4 грн., та середньорічна заробітна плата штатного працівника - 14791 грн.; сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, яка самостійно визначена підприємством становить 29582 грн.

Згідно листа Одеського міського центру зайнятості від 25.04.2013 року № 1641/19/02 МПП "Контраст" у 2012 році не надавав до державної служби зайнятості звітів за формою 3-ПН "Звіт про наявність вакансій" щодо потреби у працівниках і наявності вакансії, на яких може використовуватись праця інвалідів, що підтверджується листом Одеського міського центру зайнятості від 25.04.2013 року № 1641/19/02.

У зв'язку з несплатою підприємством самостійно розрахованих адміністративно-господарських санкцій у строк до 25 квітня 2013 року, останньому була нарахована пеня у розмірі 59,20 грн.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав, що позивачем доведено, що МПП "Контраст" не виконало покладений на нього Законом обов'язок щодо надання відповідним державним органам необхідної для працевлаштування інвалідів інформації та дотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, і відповідно не вжило необхідних заходів для недопущення вказаного правопорушення та своєчасно не сплатило у повному обсязі суму адміністративно-господарських санкцій.

Перевірив обставини справи судова колегія погоджується з таким висновком, вважає його правильним та таким, що відповідає вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст.ст. 18, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

В апеляційної скарзі, на обґрунтування порушення судом першої інстанції норм права МПП "Контраст" зазначило, що чинним законодавством підприємство не зобов'язано самостійно здійснювати пошук інвалідів для їх працевлаштування.

Судова колегія погоджується з таким твердженням, однак вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон №875) визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Частиною 3 ст.18 Закону №875 передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України "Про зайнятість населення" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені вимоги були виконані відповідачем не у повному обсязі.

У звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік відповідачем самостійно визначені адміністративно-господарські санкції, які йому необхідно сплатити за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що свідчить про визнання відповідачем порушення Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

У встановлений ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" строк відповідачем не були сплачені адміністративно-господарські санкції, що дає підстави для нарахування пені відповідно до ст. 20 вищезазначеного Закону і п. 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007р. № 70, яка обчислюється виходячи з 120% річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочення.

Доказів що спростовують таки висновки до суду апеляційної інстанції надані не були.

Частиною першою статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування, але законом на нього покладено обов'язок інформувати належним чином відповідні органи про наявні вакантні місця для працевлаштування інвалідів.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що позовні вимоги Одеського ОВ ФСЗІ обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

Із врахуванням викладеного висновок суду першої інстанції про наявність підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій є правильним.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Контраст" - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її оголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 03 листопада 2014 року.

Головуючий:

Судді: