Постанова

від 23.09.2014 по справі 1570/7095/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/7095/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Бойка А.В.

- Яковлєва О.В.

при секретарі - Єршовій А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом малого приватного підприємства "Макс" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2012 року МПП "Макс" звернулось до суду з позовом до ДПІ в Комінтернівському районі Одеської області ДПС (правонаступник ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області) та з уточненням позовних вимог просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09 листопада 2012 року: №0003922301; №0003932301; №0003942301 та №0003952301.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ в Комінтернівському районі Одеської області ДПС від 09 листопада 2012 року: №0003922301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств; №0003932301 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток; №0003942301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів; №0003952301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Зобов'язано УДКС України у Комінтернівському районі Одеської області стягнути судові витрати у розмірі 2 146 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень) із Державного бюджету України на користь МПП "Макс" (код ЄДРПОУ 22507418, Одеська область, смт. Комінтернівське, вул. Першотравнева, 56, кв.10, р/р 26006216941, відкритий в ПАТ "МАРФІН БАНК" МФО 328168) шляхом їх безспірного списання із рахунку ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС.

В апеляційній скарзі ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В період з 12 вересня 2012 року по 26 жовтня 2012 року ДПС в Одеській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку МПП "Макс" з питань взаємовідносин із ПП "Спецпромтехніка" та ПП "Сервістранс-Н-08" за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2012 року, за результатами якої було складено акт від 26 жовтня 2012 року №34/16-20/22507417.

Згідно висновків зазначеного акту, перевіркою встановлено порушення: п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5, пп.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі - 211 118 грн., у т.ч.: 3 квартал 2009 року - 27 218 грн.; 4 квартал 2009 року - 164 362 грн.; 2 квартал 2010 року - 11 839 грн.; 3 квартал 2010 року - 7 699 грн., та завищення об'єкту оподаткування: за 2009 рік - 137 226 грн.; за 2 квартал 2010 року - 60 655 грн.; п.16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в результаті чого податкова декларація по податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року була подана із порушенням граничних термінів подання; пп.7.2.4, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26, р.24 Декларації), у т.ч. по періодах: серпень 2009 року - 20 662 грн.; вересень 2009 року - 33 358 грн.; жовтень 2009 року - 33 491 грн.; листопад 2009 року - 33 491 грн.; грудень 2009 року - 86 613 грн.; січень 2010 року - 86 613 грн.; лютий 2010 року - 58 684 грн.; березень 2010 року - 57 396 грн.; квітень 2010 року - 78 999 грн.; травень 2010 року - 78 999 грн.; червень 2010 року - 78 999 грн.; липень 2010 року - 78 778 грн.; серпень 2010 року - 78 999 грн.; вересень 2010 року - 51 849 грн.; пп.7.2.4, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі - 167 795 грн., у т.ч. по періодах: грудень 2009 року - 106 969 грн.; лютий 2010 року - 27 929 грн.; вересень 2010 року - 32 897 грн.; пп.7.8.1 п.7.8 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пп.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в результаті чого податкова декларація з ПДВ за вересень 2010 року була подана із порушенням граничних термінів подання.

На підставі акту перевірки від 26 жовтня 2012 року за №34/16-20/22507418, ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС було прийнято податкові повідомлення-рішення від 09 листопада 2012 року за №0003922301, №0003932301, №0003942301, №0003952301, якими МПП "Макс" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 211 118 грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 52 950 грн.; зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 197 223 грн.; збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ із вироблених в Україні товарів на суму 167 795 грн. - за основним платежем та у розмірі 42 119 грн. - за штрафними (фінансовими санкціями); зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі - 40 677 грн. відповідно.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав суду видаткові накладні, товарні накладні, податкові накладні, виписані МПП "Макс" на адресу підприємств ТОВ ВТФ "Елегія", ДП "Придніпровська залізниця", що підтверджують факт реалізації придбаного у ПП "Спецпромтехніка" та ПП "Сервістранс-Н-08" товару, тобто факт подальшого використання товару у господарській діяльності підприємства в оподатковуваних операціях, а відповідачем в свою чергу не доведено суду правомірність та обґрунтованість своїх рішень, у зв'язку з чим вимоги щодо їх скасування підлягають задоволенню.

Судова колегія не погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п.5.1). До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) (пп.5.2.1 п.5.2). Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп.5.3.9. п.5.3).

Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що до валових витрат включаються витрати платника податку, пов'язані з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку.

Відповідно до пп.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

З наведених норм слідує, що витрати платника, які зменшують базу оподаткування податку на додану вартість, мають бути реально понесеними, документально підтвердженими, а документи на обґрунтування таких витрат повинні містити повну та достовірну інформацію про учасників та умови господарських операцій.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Слід також зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість податкового кредиту первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємий період між МПП "Макс" та ПП "Спецпромтехніка" укладено договір купівлі-продажу товару №65 від 11 серпня 2009 року та №8 від 01 березня 2010 року , на виконання якого підприємством надано товарні та податкові накладні.

Також МПП "Макс" були укладені з ПП "Сервістранс-Н-08" договір купівлі-продажу товару, а саме дефектоскоп вихрострумновий портативний ВДЗ-71 НК-ІV У (вагона версія) №66 від 19 листопада 2009 року, на виконання якого підприємством надано податкові та товарні накладні.

Повна оплата позивачем придбаних у контрагентів товарів підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача за відповідні періоди.

При цьому, податковим органом встановлено, що постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 серпня 2011 року за №1-301/2011 року, Явкун В.С., а саме директор ПП "Спецпромтехніка" визнаний винним у скоєнні злочинів, відповідальність за які передбачена ч.2 ст. 205, ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 28 КК України, а також наявність інформації про відсутність у ПП "Спецпромтехніка" та ПП "Сервістранс-Н-08" трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей, у зв'язку з чим апелянтом зроблено висновок, що згідно ч.1, ч.5 ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, угоди укладені між позивачем та вказаними контрагентами за період з 01 липня 2009 року по 31 червня 2012 року мають ознаки нікчемності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що подані МПП "Макс" первинні документи на обґрунтування права на валові витрати та податковий кредит не відповідають вимогам чинного законодавства, не можуть слугувати підставою для внесення відповідних записів до бухгалтерського обліку та, відповідно, не можуть враховуватися підприємством при формуванні даних податкового обліку, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

Судова колегія також зазначає, що висновки про нікчемність правочинів дійсно відносяться до компетенції судів, а не податкових органів, однак, незважаючи на перевищення податковим органом повноважень, щодо викладення такого висновку в акті перевірки, це не може бути підставою для скасування оскаржених рішень, оскільки, як доведено вище їх обґрунтованість підтверджена доказами про безтоварність господарських операцій.

Разом з цим, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що на час виконання розглядуваних операцій контрагенти позивача були зареєстровані в установленому порядку та не мали дефектів у правовому статусі, оскільки платник податку повинен був розумним та обачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів, що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства. Отже, заходи, спрямовані на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та інших документів реєстраційного характеру, не є достатніми, позаяк отримані платником відомості не дозволяють кваліфікувати контрагента як добросовісного партнера, що гарантує виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників.

Судова колегія вважає, що позивачем під час розгляду справи не представлено будь-яких доказів на підтвердження того, що він перевірив повноваження осіб, які діяли від імені його контрагентів, ідентифікував осіб, що підписували документи від імені ПП "Спецпромтехніка" та ПП "Сервістранс-Н-08".

Несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але і в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування, у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів.

З урахуванням наведеного, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції необґрунтовано задоволено позовні вимоги, а саме визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 09 листопада 2012 року: №0003922301; №0003932301; №0003942301 та №0003952301.

На підставі вищевикладеного колегія суддів, керуючись п.3, п.4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ПП "Майстер-клас" в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.3, п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області - задовольнити повністю.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Малого приватного підприємства «Макс» - відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі (після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції).

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв