Рішення

від 07.10.2014 по справі 904/5882/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.10.14р. Справа № 904/5882/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КУПЕЦЬКИЙ ДІМ ПІВДЕНЬ", м.Дніпропетровськ

до В-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС", м. Одеса

В-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Гарант", м. Дніпропетровськ

про стягнення 11 047,96 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: Материнський Є.С., представник за довіреністю № 4 від 01.08.14р.

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2:Домрачев Є.М., представник за довіреністю № 1 від 01.10.14р.

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 08.08.14р. порушено провадження у справі №904/5882/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КУПЕЦЬКИЙ ДІМ ПІВДЕНЬ" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС" (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Гарант" (далі - відповідач-2) про стягнення 11 047,96 грн. Справу призначено до розгляду на 09.09.14р.

Ухвалою господарського суду від 09.09.14р. відкладено розгляд справи на 07.10.14р.

07.10.14р. у судовому засіданні повноважний представник позивача зазначив про те, що у прохальній частині позовної заяви було допущено технічну помилку щодо сум стягнення, у зв'язку з чим останній уточнив заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача-1 заборгованість за поставлений товару у розмірі 8 569,11 грн., пеню у розмірі 674,11 грн., 30% річних у розмірі 1304,74 грн., а солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованість за поставлений товару у розмірі 250,00 грн. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи докази повідомлення відповідача-1 про день, час та місце розгляду справи.

В свою чергу, повноважний представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходяться конверти з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.14р. про порушення провадження у справі та ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.14р., які направлялися на адресу відповідача-1 та були повернутий поштою з відміткою "за закінченням строку зберігання".

Повноважний представник позивача та відповідача-2 наполягали на розгляді справи по суті в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача-1 за наявними в ній матеріалами, оскільки судом та позивачем були вчинені усі необхідні дії щодо належного повідомлення відповідача-1 про день, час та місце розгляду справи.

В матеріалах справи є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.31-32), відповідно до якого адреса відповідача-1 співпадає з адресою зазначеною у позовній заяві, і на яку судом направлялась поштова кореспонденція з повідомленням про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач-1 про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача-1 за наявними в ній матеріалами.

Повноважний представник відповідача-2 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав та не заперечував щодо їх задоволення у повному обсязі.

У судовому засіданні 07.10.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважного представника позивача та відповідача-2, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.11.10р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір поставки № 06/11/10 (далі - Договір поставки), відповідно до умов п. 1.1. якого позивач зобов'язався поставити непродовольчі товари (надалі - товар) відповідно до поданого відповідачем-1 замовлення, а відповідач-1 зобов'язався прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість.

Відповідно до умов вищезазначеного Договору поставки позивач здійснив відповідачу-1 поставку товару на загальну суму 8 819,11 грн., що підтверджується видатковими накладними, на яких стоїть печатка відповідача-1 та підпис повноважного представника про прийняття товару.

Позивач звертає увагу, що після отримання товару, відповідач-1 не заявляв претензій по якості та/або кількості отриманого товару.

В свою чергу, як зазначає позивач, відповідач-1 не розрахувався з позивачем за отриманий товар, у зв'язку з чим у відповідача-1 виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 8 819,11 грн. За неналежне виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань по Договору поставки, позивачем на підставі п. 5.5. була нарахована пеня у розмірі 674,11 грн.

Крім того, відповідно до п. 5.4. Договору поставки та ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем були нараховані 30% річних у розмірі 1 304,74 грн.

Позивач звертає увагу, що 14.02.14р. між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого відповідач-2 поручається перед позивачем за виконання грошових зобов'язань відповідача-1 за вищезазначеним Договором поставки. Пунктом 1.2 Договору поруки сторони передбачили, що відповідач-2 відповідає перед позивачем за невиконання відповідачем-1 своїх зобов'язань в межах 250,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача-1 заборгованість за поставлений товару у розмірі 8 569,11 грн., пеню у розмірі 674,11 грн., 30% річних у розмірі 1304,74грн., а солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованість за поставлений товару у розмірі 250,00 грн.

В свою чергу, відповідач-1 та відповідач-2 доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору поставки на момент розгляду спору до господарського суду не надали. Крім того, відповідач-1 не скористалися наданим йому правам на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував, а відповідач-2 навпаки підтвердив та визнав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача та відповідача-2, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що матеріалами справи підтверджено, що позивач свої обов'язки по Договору поставки виконав належним чином, а саме позивач поставив відповідачу-1 товар без будь-яких зауважень, що підтверджується видатковими накладними, на яких стоїть печатка відповідача-1 та підпис повноважного представника про прийняття товару.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договору поставки та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за поставлений товару у розмірі 8 569,11 грн. є обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 5.5. Договору поставки передбачено, якщо заборгованість відповідача-1 перед позивачем триває більше 2-х місяців також відповідач-1 сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу. При цьому нарахування за цим пунктом договору починається від самого першого дня прострочення відповідача перед позивачем.

На підставі п. 5.5. Договору поставки та вищезазначених норм чинного законодавства України позивачем була нарахована пеня у розмірі 674,11 грн., розрахунок якої судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.4. Договору поставки передбачено, що за порушення строку оплати товарів відповідач-1 сплачує позивачу проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних від суми заборгованості.

На підставі вищезазначеної норми закону та п. 5.4. Договору поставки позивачем були нараховані 30% річних у розмірі 1 304,74 грн., розрахунок яких судом також був перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що:

1. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

2. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

3. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Викладене є підставою для солідарного стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованості за поставлений товару у розмірі 250,00 грн.

На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 543, 549, 554, 599, 610, 612, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 48-49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс" (65102, Одеська область, м.Одеса, Миколаївська дорога, буд. 289/А, кв. 46, код ЄДРПОУ 30496380) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КУПЕЦЬКИЙ ДІМ ПІВДЕНЬ" (49044, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Шевченка, буд. 17, код ЄДРПОУ 34506858) заборгованість за поставлений товар у розмірі 8 569,11 грн. (вісім тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять грн. 11 коп.), пеню у розмірі 674,11 грн. (шістсот сімдесят чотири грн. 11 коп.), 30 % річних у розмірі 1 304,74 грн. (одна тисяча триста чотири грн. 74 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.).

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс" (65102, Одеська область, м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 289/А, кв. 46, код ЄДРПОУ 30496380) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Гарант" (49044,м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, буд. 17, код ЄДРПОУ 37215021) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КУПЕЦЬКИЙ ДІМ ПІВДЕНЬ" (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул.Шевченка, буд. 17, код ЄДРПОУ 34506858) заборгованість за поставлений товар у розмірі 250,00грн. (двісті п'ятдесят грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 08.10.14р.

Суддя Н.Е. Петренко