Рішення

від 07.10.2014 по справі 904/5532/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.09.14 Справа № 904/5532/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СПУТНІК", м. Харків

до Відповідача-1 - товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА-Л", м. Дніпропетровськ

Відповідача-2 - публічного акціонерного товариства "УКРСИББАНК", м. Харків

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача-2 - товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД СЕРВІС"

про визнання недійсною додаткової угоди №6 до договору про надання кредитних послуг №11425903000 від 28.12.2010

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Потапчук П.В.

Представники:

від позивача: Кощеєв В.М., довіреність б/н від 21.07.2014

від відповідача -1: не з'явився

від відповідача -2: Люта В.В., довіреність №3592 від 12.09.2013

від третьої особи: Коростельов С.В., довіреність №01-07 від 01.07.2014

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПУТНІК» (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-Л» (надалі - Відповідач1) та товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСИББАНК» (надалі - Відповідач2) про визнання недійсною додаткової угоди №6 до договору про надання кредитних послуг №11425903000 від 28.12.2010.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2014 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2014 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача2 - товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕНД СЕРВІС».

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2014 строк розгляду спору був продовжений на 15 календарних днів на підставі клопотання Відповідача2, відповідно до ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

В судових засіданнях 12.08.2014, 21.08.2014, 09.09.2014, 22.09.2014 розгляд справи відкладався на 21.08.2014, 09.09.2014, 22.09.2014, 30.09.2014 відповідно, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на порушення норм чинного законодавства України, а саме відсутність усіх істотних умов в договорі №2 про переведення боргу від 10.04.2012, який є підставою для укладення додаткової угоди №6 від 10.04.2012 до договору про надання кредитних послуг №11425903000 від 28.12.2010. У підтвердження позовних вимог Позивач надав суду договір про надання кредитних послуг №11425903000 від 28.12.2010, додаткові угоди №1 від 28.10.2011, №2 від 28.10.2011, №3 від 28.11.2011, №4 від 29.12.2011, №5 від 10.04.2012, №6 від 10.04.2012, №8 від 28.04.2012, №9 від 29.05.2012 до нього, договір №1 від 28.10.2011 про переведення боргу за Договором про надання кредитних послуг №11425903000 від 28.12.2010, договір №2 від 10.04.2012 про переведення боргу за Договором про надання кредитних послуг №11425903000 від 28.12.2010

Позивач керуючись ст.180 Господарського кодексу України, ст.ст.203, 215, 520, 521 Цивільного кодексу України, просить визнати недійсною додаткову угоду №6 від 10.04.2012 до договору про надання кредитних послуг №11425903000 від 28.12.2010.

Відповідач2 позовні вимоги не визнав, надав відзив вих. б/н від 11.08.2014. В обґрунтування своїх заперечень, Відповідач2 посилається на той факт, що додаткова угода №6 від 10.04.2012 була укладена на виконання договору №2 від 10.04.2012 про переведення боргу за договором про надання кредитних послуг №11425903000 від 28.12.2010 та належним чином виконувалась, а отже відсутні підстави для визнання її недійсною.

Третя особа 22.09.2014 надала письмові пояснення щодо обставин, викладених в позовній заяві, позовні вимоги Позивача підтримала та просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач1 у призначені на 12.08.2014, 21.08.2014, 09.09.2014, 22.09.2014, 30.09.2014 судові засідання не з'явився; відзив на позовну заяву не надав; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною у позовній заяві та підтвердженою Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.07.2014 адресою: 49035, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, будинок 72.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача1 документально підтверджена не була, надані Позивачем, Відповідачем2 матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача1 за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 30.09.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Позивача, Відповідача2 та Третьої особи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2010 публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК» (Відповідач2, Банк) та товариство з обмеженою відповідальністю «Східна Торгівельна Компанія - Центр» (Позичальник) уклали договір про надання кредитних послуг №11425903000 (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит в національній валюті, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит в порядку та на умовах, зазначених у даному Договорі.

28.10.2011 товариство з обмеженою відповідальністю «Східна Торгівельна Компанія - Центр» (Первісний боржник), товариство з обмеженою відповідальністю «НІКА-Л» (Відповідач1, Новий боржник) та публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК» (Відповідач2, Кредитор) уклали договір №1 про переведення боргу за Кредитним договором, відповідно до п.1 якого Сторони домовились, що Первісний боржник переводить свій борг на Нового боржника, внаслідок чого Новий боржник заміняє Первісного боржника як зобов'язану сторону у Кредитному договорі, укладеному між Первісним боржником та Кредитором.

На підставі зазначеного Договору №1 про переведення боргу, 28.10.2011 була укладена додаткова угода №2 до Кредитного договору, відповідно до якої (п.1) здійснена заміна зобов'язаної сторони у Кредитному договорі - Позичальника (товариство з обмеженою відповідальністю «Східна Торгівельна Компанія - Центр») на Нового позичальника (товариство з обмеженою відповідальністю «НІКА-Л»).

10.04.2012 товариство з обмеженою відповідальністю «НІКА-Л» (Відповідач1, Первісний боржник), товариство з обмеженою відповідальністю «СПУТНІК» (Позивач, Новий боржник) та публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК» (Відповідач2, Кредитор) уклали договір №2 про переведення боргу за Кредитним договором, відповідно до п.1 якого Сторони домовились, що Первісний боржник переводить свій борг на Нового боржника, внаслідок чого Новий боржник заміняє Первісного боржника як зобов'язану сторону у Кредитному договорі, укладеному між Первісним боржником та Кредитором.

На підставі зазначеного Договору №2 про переведення боргу, 10.04.2012 була укладена додаткова угода №6 до Кредитного договору, відповідно до якої здійснена заміна зобов'язаної сторони у Кредитному договорі - Позичальника (товариство з обмеженою відповідальністю «НІКА-Л») на Нового позичальника (товариство з обмеженою відповідальністю «СПУТНІК»).

Позивач, посилаючись на відсутність в Договорі №2 про переведення боргу від 10.04.2012 всіх істотних умов, а саме відсутність ціни договору та строку його дії, стверджує про його неукладеність. Та з урахуванням того, що Договір №2 про переведення боргу від 10.04.2012 є підставою для укладення додаткової угоди №6 від 10.04.2012 до Кредитного договору, заміна сторони у Кредитному договорі є неможливою, а спірна додаткова угода №6 від 10.04.2012 є такою, що не спрямована на реальне настання правових наслідків, обумовлених нею, а отже має бути визнана недійсною.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Статтями 180 Господарського кодексу України та 628 Цивільного кодексу України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом поряду та формі досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов. Істотними є умови, визначені за законом, чи необхідні для договорів даного виду, а також умови щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Так, відповідно до п. п. 1, 2, 3 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учаснику правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

В силу статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вищевказаних вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В позовній заяві Позивач посилається на відсутність в Договорі №2 про переведення боргу від 10.04.2012 всіх істотних умов, а саме відсутність ціни договору та строку його дії, що на думку Позивача свідчить про його неукладеність.

За змістом ст.ст.513, 520, 521 боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора. Правочин щодо заміни боржника у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, борг за яким переводиться на нового боржника.

З матеріалів справи вбачається, що договір №2 про переведення боргу від 10.04.2012 вчинений в письмовій формі, за згодою кредитора - публічного акціонерного товариства «УКРСИББАНК» (Відповідач2), а отже сторонами при його укладенні дотримані вимоги закону, які визначені обов'язковими для такого правочину.

Посилання Позивача на відсутність ціни в Договорі №2 про переведення боргу від 10.04.2012 спростовується п.3 Договору №2, в якому зазначено, що на дату укладення цього Договору заборгованість Первісного боржника перед Кредитором за Кредитним договором за строковою сумою основного боргу складає 2 760 521,08 грн.

Що стосується взаємовідносин між Первісним боржником та Новим боржником щодо суми сплати за прийняття боргу, то, по-перше, Цивільний кодекс України не встановлює обов'язкової платності за договором про переведення боргу, а по-друге, пунктом 5 Договору №2 сторони встановили, що розмір та строк сплати суми, яку Первісний боржник повинен сплатити Новому боржнику за прийняття боргу встановлюється окремою угодою між Первісним боржником та Новим боржником.

Що стосується посилання Позивача на відсутність строку дії Договору, то воно також є необгрунтованим, оскільки відповідно до п.10 Договору №2 про переведення боргу, договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного та належного виконання його Сторонами.

Таким чином, сторони Договору№2 про переведення боргу дійшли згоди щодо строку його дії.

Відповідно до положень ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.180 Господарського кодексу України, істотними умовами цивільно-правового договору є умова про предмет договору; умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Отже, істотними умовами кредитного договору як господарського договору, відповідно до закону, є умови про предмет, ціну та строк його дії.

Діючим законодавством визначений перелік істотних умов того чи іншого господарського договору, а саме: ч.3 ст.3 272, ч.1 ст.284, ч.ч.2, 3 ст.297, ч.5 ст.318 Господарського кодексу України та ст.ст.695, 982, 1035 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що сторони погодили належним чином всі істотні умови Договору №2 про переведення боргу від 10.04.2012, в отже зазначений договір є укладеним.

Оскільки позовні вимоги про визнання недійсною додаткової угоди №6 від 10.04.2012 до Кредитного договору є похідними від неукладеності Договору №2 про переведення боргу від 10.04.2014, який за висновком суду є укладений, суд відмовляє Позивачу в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 06.10.2014.

Суддя А.Є. Соловйова