Постанова

від 18.12.2014 по справі 904/5532/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2014 року Справа № 904/5532/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сизько І.А.(доповідач)

суддів: Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Ковирєв А.В. представник, довіреність №01-06/1 від 01.06.2014р.;

від відповідача-2: Бондарева Д.Г. представник, довіреність №33-15/40458 від 17.12.2014р.;

від третьої особи: Коростельов С.В. представник, довіреність №01-07 від 01.07.2014р.;

представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СПУТНІК" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2014р. у справі №904/5532/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СПУТНІК", м. Харків

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА-Л", м.Дніпропетровськ

до відповідача-2: публічного акціонерного товариства "УКРСИББАНК", м.Харків

третя особа на стороні відповідача-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД СЕРВІС", м.Дніпропетровськ

про визнання недійсною додаткової угоди №6 до договору про надання кредитних послуг №11425903000 від 28.12.2010р.

ВСТАНОВИВ:

В липні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "СПУТНІК" (далі ТОВ "СПУТНІК") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА-Л" (далі ТОВ "НІКА-Л") та до публічного акціонерного товариства "УКРСИББАНК" (далі ПАТ "УКРСИББАНК") про визнання недійсною додаткової угоди №6 від 10.04.2012р. до договору про надання кредитних послуг №11425903000 від 28.12.2010р., укладеного між ПАТ "УКРСИББАНК", ТОВ "НІКА-Л" та ТОВ "СПУТНІК".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2014р. по справі №904/5532/14 залучено до участі у справі третю особу на стороні відповідача-2 без самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД СЕРВІС" (далі ТОВ"ЛЕНД СЕРВІС").

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2014р. по справі №904/5532/14 (суддя Соловйова А.Є.) в позові відмовлено.

Відмовляючи в позові господарський суд виходив з того, що позовні вимоги про визнання недійсною додаткової угоди №6 від 10.04.2012р. до кредитного договору є похідними від неукладеності договору №2 про переведення боргу від 10.04.2014р., який є укладеним; сторонами при укладенні договору №2 про переведення боргу від 10.04.2012р. дотримані вимоги закону, які визначені обов'язковими для такого правочину, та погоджені всі істотні умови.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ "СПУТНІК" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2014р. по справі №904/5532/14 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "СПУТНІК" про визнання недійсною додаткової угоди №6 до договору про надання кредитних послуг №11425903000 від 28.12.2010р. задовольнити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що пункт 5 договору №2 про переведення боргу не є визначенням ціни, оскільки відповідно ч. 2 ст. 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору, зазначається в договорі у гривнях; ціною в договорі про переведення боргу є сума винагороди, яку первісний боржник повинен сплатити новому боржнику за прийняття боргу, тоді як будь-яких інших домовленостей чи окремих угод між первісним боржником ТОВ "НІКА-Л" та новим боржником ТОВ "СПУТНІК" стосовно розміру та строку сплати суми винагороди за прийняття боргу не існує; ціна є істотною умовою договору, вона повинна зазначатись в договорі, навіть якщо договір є безоплатним; договір №2 про переведення боргу є господарським договором, при його укладенні сторони повинні обов'язково погодити істотні умови - предмет, ціну та строк дії договору; відсутня згода за всіма істотними умовами договору, тому договір №2 про переведення боргу не є укладеним в силу ст. ст. 180, 181 Господарського кодексу України; додаткова угода №6 від 10.04.2012р. до кредитного договору була укладена на підтвердження домовленостей сторін, які були досягнуті в договорі №2 про переведення боргу від 10.04.2012р., оскільки таких домовленостей не існує (договір №2 про переведення боргу є неукладеним), то додаткова угода №6 не може підтверджувати неіснуючих домовленостей, а тому є такою, що не спрямована на реальне настання правових наслідків, обумовлених нею.

Представник ТОВ "НІКА-Л" в судове засідання не з'явився, відзив на апеляційну скаргу не надано, про час та місце судового засідання відповідач-1 був повідомлений належним чином (а.с.196).

В відзиві на апеляційну скаргу ПАТ "УКРСИББАНК" просить у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "СПУТНІК" відмовити в повному обсязі.

ТОВ "ЛЕНД СЕРВІС" відзив на апеляційну скаргу не надано, представник третьої особи в судовому засіданні просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2014р. по справі №904/5532/14, апеляційну скаргу ТОВ "СПУТНІК" задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

28.12.2010р. між ПАТ "УКРСИББАНК" (банк) та ТОВ "Східна Торгівельна Компанія - Центр" (позичальник) укладений договір про надання кредитних послуг №11425903000, за умовами якого банк зобов'язується надати позичальнику кредит в національній валюті, гривня України в сумі 5 707 000, 00 грн., а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у договорі та угодах про надання траншів (п. 1.1 договору).

28.10.2011р. між ТОВ "Східна Торгівельна Компанія - Центр" (первісний боржник), ТОВ "НІКА-Л" (новий боржник) та ПАТ "УКРСИББАНК" (кредитор) укладений договір №1 про переведення боргу за договором про надання кредитних послуг №11425903000 від 28.12.2010р., за умовами якого сторони домовились, що первісний боржник переводить свій борг на нового боржника, внаслідок чого новий боржник заміняє первісного боржника як зобов'язану сторону у договорі про надання кредитних послуг №11425903000 від 28.12.2010р., укладеного між первісним боржником та кредитором (п. 1. договору).

28.10.2011р. на підставі договору №1 про переведення боргу від 28.10.2011р. укладена додаткова угода №2 до кредитного договору, відповідно якої здійснена заміна зобов'язаної сторони у кредитному договорі - позичальника (ТОВ "Східна Торгівельна Компанія - Центр") на нового позичальника (ТОВ "НІКА-Л").

10.04.2012р. між ТОВ "НІКА-Л" (первісний боржник), ТОВ "СПУТНІК" (новий боржник) та ПАТ "УКРСИББАНК" (кредитор) укладений договір №2 про переведення боргу за договором про надання кредитних послуг №11425903000 від 28.12.2010р., за умовами якого сторони домовились, що первісний боржник переводить свій борг на нового боржника, внаслідок чого новий боржник заміняє первісного боржника як зобов'язану сторону у договорі про надання кредитних послуг №11425903000 від 28.12.2010р., укладеного між первісним боржником та кредитором (п. 1. договору).

10.04.2012р. на підставі договору №2 про переведення боргу між ТОВ "НІКА-Л" (позичальник), ТОВ "СПУТНІК" (новий позичальник) та ПАТ "УКРСИББАНК" (банк) укладена додаткова угода №6 до договору про надання кредитних послуг №11425903000 від 28.12.2010р., за умовами якої сторони домовились замінити у договорі зобов'язану сторону - позичальника (ТОВ "НІКА-Л") на нового позичальника (ТОВ "СПУТНІК").

Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання сторонами та припиняє свою дію з дня припинення дії договору (п. 9 додаткової угоди №6).

Позивач, посилаючись на відсутність в договорі №2 про переведення боргу від 10.04.2012р. всіх істотних умов, а саме, ціни та строку дії договору, стверджує про його неукладеність, та, враховуючи, що договір №2 про переведення боргу від 10.04.2012р. є підставою для укладення додаткової угоди №6 від 10.04.2012р. до кредитного договору, заміна сторони у кредитному договорі є неможливою, а додаткова угода №6 від 10.04.2012р. є такою, що не спрямована на реальне настання правових наслідків, обумовлених нею, тому має бути визнана недійсною.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

В силу ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За положеннями ст. ст. 513, 520, 521 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора; правочин щодо заміни боржника у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, борг за яким переводиться на нового боржника.

Договір №2 про переведення боргу від 10.04.2012р. вчинений в письмовій формі, за згодою кредитора - ПАТ "УКРСИББАНК", тобто, сторонами при його укладенні дотримані вимоги закону, які визначені обов'язковими для такого правочину.

Щодо посилання позивача на відсутність ціни в договорі №2 про переведення боргу від 10.04.2012р., то ціною є розмір боргових зобов'язань первісного боржника (ТОВ "НІКА-Л) перед кредитором (ПАТ "УКРСИББАНК"), які переводяться на нового боржника (ТОВ "СПУТНІК"), який зазначено в п. 3 договору, а саме, що на дату укладення договору заборгованість первісного боржника перед кредитором за кредитним договором за строковою сумою основного боргу складає 2 760 521, 08 грн.

Щодо строку дії договору, то відповідно п. 10 договору №2 про переведення боргу від 10.04.2012р. договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного та належного виконання його сторонами.

Відповідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Договір №2 про переведення боргу від 10.04.2012р., відповідно якого борг ТОВ "НІКА-Л" переведено на ТОВ "СПУТНІК", та додаткова угода №6 від 10.04.2012р. до кредитного договору діятимуть до повного та належного виконання обов'язків нового боржника за кредитним договором.

Що стосується взаємовідносин між первісним боржником та новим боржником щодо суми сплати за прийняття боргу, то Цивільний кодекс України не встановлює обов'язкової платності за договором про переведення боргу. Слід також зазначити, що в п. 5 договору №2 про переведення боргу сторони встановили, що розмір та строк сплати суми, яку первісний боржник повинен сплатити новому боржнику за прийняття боргу встановлюється окремою угодою між первісним боржником та новим боржником.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що сторони погодили належним чином всі істотні умови договору №2 про переведення боргу від 10.04.2012р., отже, зазначений договір є укладеним.

Щодо визнання недійсною додаткової угоди №6 від 10.04.2012р. до кредитного договору, то на виконання умов договору №2 про переведення боргу від 10.04.2012р. сторони уклали додаткову угоду №6 від 10.04.2012р. до кредитного договору, якою було змінено умови кредитного договору та введено ТОВ "СПУТНІК" до складу сторін кредитного договору в якості нового позичальника.

В силу ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вимог ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України позивачем не надано належних та допустимих доказів існування в даному випадку правових підстав для визнання недійсними договору №2 про переведення боргу від 10.04.2012р. та додаткової угоди №6 від 10.04.2012р. до кредитного договору.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СПУТНІК", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2014р. у справі №904/5532/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя І.М. Герасименко

Суддя І.Л. Кузнецова

(Повний текст постанови складений 19.12.2014р.)