Ухвала

від 30.09.2014 по справі 810/2174/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2174/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

30 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника позивача представника відповідачаБорисюк Л.П., Кобаля М.І., Собківа Я.М. Чайка О.С. Забіяки Ю.Л. Феніока А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіз Озерне» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тіз Озерне» звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.03.2014 № 0000692204/492.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 27.03.2014 № 0000692204/492.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами ДПІ у Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Тіз Озерне» з питань правильності формування значення рядка 24 податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року.

На підставі висновків Акта перевірки від 20.09.2013 № 367/10-16-22-01-32931921, контролюючим органом зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (рядок 24) у розмірі 4 018 925,00 гривень та вказано на необхідність відобразити зазначену суму у рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року з позначкою «-».

На підставі Акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.09.2013 № 0001412201/368, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за декларацією від 09.09.2013 № 90558751876 за липень 2013 року на 4 018 925,00 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що при перевірці декларації з податку на додану вартість від 19.09.2013 № 9058839436 за серпень 2013 року податковим органом складено Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Тіз Озерне» від 30.09.2013 № 433/10-16-22-01/32931921. Під час перевірки відповідач зробив висновок про неправомірність відображення у рядку 24 декларації з ПДВ за серпень 2013 року суми зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду у розмірі 4 018 925,00 гривень, сформованого за період грудня 2004 року - липня 2010 року, та залишку від'ємного значення, сформованого за серпень 2010 року, у сумі 362, 00 гривень.

На підставі висновків даного Акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.10.2013 № 0000142201/682, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2013 року на 362,00 гривень.

В подальшому ТОВ «Тіз Озерне» не було враховано у декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року висновків Актів перевірок від 20 вересня та 30 вересня 2013 року, що, на думку відповідача, є протиправним, і відповідно, призвело до подальшого завищення податкового кредиту.

Так, відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2013 року. Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Тіз Озерне» розділу 5 наказу № 41 від 25.01.2011 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» та статті 200 Податкового кодексу України, а саме: суми зменшеного значення рядка 24 попереднього періоду контролюючим органом, позивачем не відображено у рядку 21.3 декларації наступного звітного періоду (вересень 2013 року).

На підставі висновків вказаного Акта, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.11.2013 № 0000252201/25, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4 019 287,00 гривень.

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, за результатами якої складено Акт від 22.11.2013 № 1158/10-16-22-01/32931921.

В ході перевірки відповідач зробив висновок про неправомірність відображення у рядку 24 декларації з ПДВ за листопад 2013 року суми, на яку зменшено залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду у розмірі 4 019 287,00 гривень, сформованого за період грудня 2004 року - липня 2010 року, та 13 695,00 гривень залишку від'ємного значення, сформованого за жовтень 2010 року, підприємству необхідно відобразити у рядку 21.3 податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року з позначкою «-».

На підставі висновків Акта камеральної перевірки від 22.11.2013 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.12.2013 № 0000332201/1284, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2013 року у розмірі 4 032 982, 00 гривень.

Крім цього, відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2013 року, за результатами якої складено Акт від 24.12.2013 № 1498/10-16-22-01/32931921.

В ході проведення перевірки відповідачем встановлено, що сума, на яку зменшено залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (р. 24) у розмірі 4 032 982, 00 гривень, сформованого за період грудень 2004 року - жовтень 2010 року, підприємству необхідно відобразити у рядку 21.3 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року з позначкою «-».

На підставі висновків Акта камеральної перевірки від 24.12.2013 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.01.2014 № 0000082201/37, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2013 року у розмірі 4 032 982,00 гривень.

Предметом розгляду даної справи є податкове повідомлення-рішення від 27.03.2014 № 0000692204/492, прийняте за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Тіз Озерне» (код за ЄДРПОУ: 32931921) за грудень 2013 року, що відображено в Акті перевірки від 13.02.2014 № 257/10-16-22-01/32931921.

В ході проведення перевірки відповідачем встановлено, що до податкової декларації з ПДВ ТОВ «Тіз Озерне» за грудень 2013 року включено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, який складає 4 037 344,00 гривень. Отже, ТОВ «Тіз Озерне» протягом 1095-денного терміну не було використано залишок від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 4 037 344,00 гривень, сформованого за період з грудня 2004 року по серпень 2010 року (4 019 287,00 гривень повторно і 4362,00 гривень вперше).

Згідно з наданими до перевірки картками по рахунках 631, 3711 заборгованість ТОВ «Тіз Озерне» перед постачальниками (підрядниками, виконавцями робіт/послуг) відсутня. Таким чином, сума ПДВ є погашеною перед контрагентом в повному обсязі. Податковий орган врахував строк загальної позовної давності, встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України (три роки), а також приписи пункту 102.5 статті 102, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та визнав, що ТОВ «Тіз Озерне» позбавляється права на використання від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 4 037 344,00 гривень.

Суми, зазначені у р. 24 декларацій, не можуть у подальшому бути заявленими платником до відшкодування на розрахунковий рахунок чи в рахунок майбутніх платежів (тобто не можуть бути відображені ні в рядку 23.1, ні в рядку 23.2 декларації з ПДВ). Суму, на яку зменшено залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (р. 24) у розмірі 4 037 344, 00 гривень, сформованого за період грудень 2004 року - грудень 2010 року, підприємству необхідно відобразити у р. 21.3 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року з позначкою «-».

На підставі висновків Акта камеральної перевірки від 13.02.2014 № 257/10-16-22-01/32931921, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.03.2014 № 0000692204/492, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2013 року у розмірі 4 037 344,00 гривень.

Позивач, не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктами 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 102.5 статті 102 ПК України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

З аналізу п. 102.5 ст. 102 ПК України вбачається, що його положення регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість. І саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, Податковий кодекс України не містить.

Як встановлено судом першої інстанції та встановлено колегією суддів, у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року в рядку 24 товариством зазначено залишок від'ємного значення в сумі 4 037 344, 00 гривень, у рядках 23.1 і 23.2 прочерк.

Сума від'ємного значення відображена позивачем в декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року, завищення якої встановлено оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, сформована у період з грудня 2004 року по липень 2010 року.

Залишок від'ємного значення ПДВ виник у ТОВ «Тіз Озерне» у зв'язку з придбанням на митній території України матеріалів, робіт та послуг, пов'язаних з будівництвом спортивного комплексу та відповідної інфраструктури.

При цьому, позивач не заявляв свого наміру на відшкодування цього податку із бюджету, відповідного рішення не приймав та не звертався до відповідача із необхідною заявою.

З огляду на зазначене, відповідачем при проведенні перевірки безпідставно застосовані положення пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, які визначають строки давності на подання заяви про бюджетне відшкодування, до показників рядка 26 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду) декларації з податку на додану вартість.

Пункт 4.6.7 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25.01.2011, про порушення норм якого зазначено відповідачем, регулює порядок заповнення рядку 21.3 декларації по податку на додану вартість в разі збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Так, позивачем був заповнений рядок 24 цієї декларації, а також відсутні методологічні помилки при заповненні позивачем декларації.

Платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до статті 56 Податкового кодексу України, днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, визначеного рішенням контролюючого органу, вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження, а в разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення

Відповідно до пункту 56.15 статті 56 Податкового кодексу України, скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті (10 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення), зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно пункту 4.5 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.11.2012 № 1236, після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби. Одночасно структурному підрозділу, що забезпечує адміністрування облікових показників та звітності, передаються паперові виписки з реєстру податкових повідомлень-рішень за день, до яких включається інформація щодо сум узгоджених грошових зобов'язань та інших показників, які переносяться до карток особових рахунків. Зазначені виписки передаються окремо від кожного структурного підрозділу, що складає податкові повідомлення-рішення, за підписом керівника такого структурного підрозділу.

Таким чином, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення, що виключає обов'язок платника податку враховувати суму неузгодженого грошового зобов'язання у податковій звітності.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення, на підставі яких відповідачем зроблено висновок про неправомірність зазначення у рядку 24 декларації з податку на додану вартість залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, оскаржені позивачем у судовому порядку, що підтверджується листами від 04.10.2013 вих. № 08, від 06.11.2013 вих. № 12, від 28.11.2013 вих. № 13, від 20.12.2013 вих. № 16, від 21.01.2014 № 19 та від 03.04.2014 № 20, якими позивач повідомив податковий орган про процедуру судового оскарження податкових повідомлень-рішень. До зазначених листів позивачем також додавались копії позовних заяв з відмітками канцелярії суду про одержання.

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 у справі № 810/5383/13-а скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.09.2013 №0001412201/368, постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 у справі № 810/5998/13-а скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.10.2013№0000142201/682, постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2013 у справі № 810/6395/13-а скасовано податкове повідомлення-рішення 22.11.2013 №0000252201/25, постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2013 у справі № 810/6974/13-а скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.12.2013 №0000332201/1284, постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2014 у справі № 810/419/14-а скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.01.2014 № 0000082201/37.

Таким чином, на час здійснення камеральної перевірки, оформленої Актом від 13.02.2014 № 257/10-16-22-01/32931921, відповідачем не було враховано те, що грошове зобов'язання, визначене вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, не були узгодженими, а тому у відповідача не було підстав для зменшення суми від'ємного значення в декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року на суму, визначену у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України та є підставами для скасування податкових повідомлень-рішень, а тому, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк М.І. Кобаль Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 07.10.2014

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Кобаль М.І.

Собків Я.М.