Ухвала

від 29.09.2014 по справі 813/3367/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2014 р. Справа № 876/7131/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Ільчишин Н.В.,

Пліша М.А.,

з участю секретаря судового засідання Баранкевич А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року у справі №813/3367/14 за позовом ТзОВ «Стелком» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

07.05.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Стелком» (далі-Товариство) звернулось у Львівський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі-ДПІ), в якому з врахуванням поданих уточнень позовних вимог просить визнати протиправним і скасувати наказ ДПІ у Сихівському районі м.Львова від 28.11.2013р. №454 на проведення виїзної позапланової документальної перевірки та визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення №0001412210, №0001422210, №0001432210 від 26.12.2013р., №0000642201 від 11.02.2014р.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.06.2014р. визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ №0001412210, №0001422210, №0001432210 від 26.12.2013р., №0000642201 від 11.02.2014р. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ДПІ оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.06.2014р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити повністю. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що висновки суду про правомірність формування Товариством валових витрат та податкового кредиту не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки по контрагентах Товариства - ТзОВ «БК АРТ Груп», ТзОВ «Гарант - буд-сервіс», ПП «Один Два Три», ТзОВ «БК Київбудмонтаж» проведено зустрічні звірки та встановлено нереальність господарської діяльності таких. Будь-які первинні документи мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарських операцій. Суд першої інстанції не надав належну оцінку відповіді ПрАТ «Подільський цемент» про те, що працівники вищезгаданих контрагентів на територію підприємства не пропускались, робіт не виконували.

Представник апелянта в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити. Представник позивача апеляційну скаргу заперечив та просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи сторін в їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 09.12.2013р. ДПІ проведено документальну позапланову перевірку Товариства з питань правильно декларування податку на прибуток та податку на додану вартість (далі-ПДВ) при здійснення взаєморозрахунків із ТзОВ «БК АРТ Груп», ТзОВ «Гарант - буд-сервіс», ПП «Один Два Три», ТзОВ «БК Київбудмонтаж» за весь період взаєморозрахунків, за результатами якої складено акт №520/22-10/19332394 яким зафіксовано порушення п. 44.1., п. 138.4. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України (далі-ПК України): заниження податку на прибуток всього в сумі 176 392,00 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року в сумі 81 087,00 грн., 2-3 квартали 2011 року в сумі 106 760,00 грн., 3 квартал 2012 року - 25 673,00 грн., за 2011 рік в сумі 176 392,00 грн. (4 квартал 2011 року - 69632,00 грн.); п. 198.1., 198.3. ст. 198 ПК України: занижено ПДВ на загальну суму 153 384,00 грн., в тому числі: за квітень 2011 року у сумі 13 240,00 грн., травень 2011 року у сумі 26 898,00 грн., за червень 2011 року у сумі 30 372,00 грн., за липень 2011 року у сумі 22 324,00 грн., за жовтень 2011 року у сумі 27 940,00 грн., за листопад 2011 року у сумі 32 610,00 грн.; п. 85.2. ст. 85 ПК України, платником податків не надано посадовим особам державної посадової служби документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, що є наслідком в порядку п. 121.1. ст. 121 ПК України накладення штрафу в розмірі 510,00 грн.

На підставі акта перевірки, 26.12.2013р. ДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення №0001422210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість на суму 191 730,00 грн., в тому числі за основним платежем - 153 384,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 38 346,00 грн.; №0001412210, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток підприємства за основним платежем на суму - 176 392,00 грн.; №0001412210, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - адміністративні штрафи та інші санкції на 510,00 грн.

За наслідком апеляційного узгодження на підставі акта перевірки №520/22-10/19332394 від 09.12.2013р. та рішення Головного управління Міндоходів у Львівській області від 07.02.2014р. № 3044/10/13-01-10-08/179 встановивши порушення п. 198.1., п. 198.3. ст. 198 ПК України 11.02.2014р. ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000642201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість, на суму 3092,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не погодившись з якими позивач оскаржив їх до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Згідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Як це передбачено п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Як передбачено п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Порядок створення, прийняття і відображення в бухгалтерському обліку первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.95р. за № 168/704.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Факт здійснення господарських операцій підтверджується договорами, податковими накладними, актами виконаних робіт, виписками по рахунках, які є належними доказами в підтвердження факту виконання таких.

Як встановлено судом першої інстанції, передумовою для формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за період, охоплений перевіркою, слугували правовідносини, що склалися у Товариства з ВАТ «Подільський цемент» на підставі Договорів підряду №51/01.10 від 12.01.2010р., №3/04.2011 від 28.04.2011р.; Додатку до договору №51/01.10. На виконання Договорів сторонами складено Кошторис на виконання робіт по улаштуванню Центральної операторської.

Господарські відносини підтверджуються виписками з рахунку ТзОВ «Стелком» по розрахункам із ВАТ «Подільський цемент» за весь час розрахунків; актами приймання виконаних підрядних робіт КБ-2в за квітень - листопад 2011 року, податковими накладними за квітень-листопад 2011 року.

На виконання Договору підряду №27/04-11 від 04.04.2011р. укладеного між Товариством та ТзОВ «БК АРТ Груп» сторонами підписано акти приймання виконаних підрядних робіт КБ-2в за квітень - липень 2011 року; виписано податкові накладні за квітень - липень 2011 року, подано виписки по рахунку позивача, платіжні доручення.

В свою чергу взаємовідносини Товариства з ПП «Один Два Три» підтверджуються укладеним Договором підряду № 87/07 від 05 липня 2010 року, на виконання якого сторонами підписано акти виконаних підрядних робіт за липень - жовтень 2010 року; виписано податкові накладні за період липня-жовтня 2010 року, подано платіжні доручення за серпень - жовтень 2010 року.

Договором підряду №17/10-11 від 23.10.2011р. підтверджуються правовідносини між позивачем та ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», на виконання яких сторонами підписано акти приймання виконаних підрядних робіт КБ-2в за листопад 2011 року; виписано податкові накладні; подано платіжні доручення; виписки по рахунку.

Договором підряду № 8/08-11 від 01.08.2011р. підтверджуються правовідносини між позивачем та ТзОВ «БК Київбудмонтаж» на виконання яких сторонами підписано акти приймання виконаних підрядних робіт КБ-2в за серпень - жовтень 2011 року; виписано податкові накладні; подано платіжні доручення; виписки по рахунку.

Колегія суддів зазначає, що первинні документи по досліджуваних господарських операція оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства та містять всі необхідні реквізити передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пунктом 2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку». Застережень щодо оформлення первинних бухгалтерських документів у ДПІ під час проведення перевірки не було, що є наслідком, в тому числі, вважати, що господарські операції між контрагентами відбулася в повному об'ємі, що підтверджується фактичними обставинами по справі.

При цьому Товариством підтверджено наявність господарської мети при придбанні послуг та одержання прибутку внаслідок їх подальшої реалізації ВАТ «Подільський цемент».

Пунктом 201.10 ПК України визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Позивачем на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за перевірений період надано податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством. Зазначені обставини давали право позивачу включити ПДВ по спірних господарських операцій до складу податкового кредиту відповідного періоду та сформувати валові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, факт надання послуг Товариством ВАТ «Подільський цемент» не заперечується, проте ставиться під сумнів надання послуг Товариству його контрагентами ТзОВ «БК АРТ Груп», ТзОВ «Гарант - буд-сервіс», ПП «Один Два Три», ТзОВ «БК Київбудмонтаж», які передані ВАТ «Подільський цемент».

Реальний характер господарських операцій між позивачем і ТзОВ «БК АРТ Груп», ТзОВ «Гарант - буд-сервіс», ПП «Один Два Три», ТзОВ «БК Київбудмонтаж», їх економічний зміст на переконання колегії суддів доведений, оскільки придбані послуги були необхідні позивачеві для виконання, в тому числі укладених договорів підряду з ВАТ «Подільський цемент». Зазначене підтверджує зв'язок операцій, які відповідачем ставляться під сумнів, з господарською діяльністю позивача та доцільність їх реального здійснення й, відповідно, їх необхідність для позивача як об'єктивно існуючої реальності, а не лише у вигляді документування при фактичній відсутності таких операцій.

На підтвердження реальності виконання договірних відносин з ТзОВ «БК АРТ Груп», ТзОВ «Гарант - буд-сервіс», ПП «Один Два Три», ТзОВ «БК Київбудмонтаж», суду подано Свідоцтво про державну реєстрацію ПП «Один Два Три»; Ліцензію на будівельну діяльність ПП «Один Два Три»; Свідоцтво про державну реєстрацію ТзОВ «БК Київбудмонтаж»; Ліцензію на будівельну діяльність ТОВ «БК Київбудмонтаж»; Свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «ГАРАНТ-БУД-СЕРВІС»; Ліцензію на будівельну діяльність ТОВ «ГАРАНТ-БУД-СЕРВІС»; Свідоцтво про державну реєстрацію ТзОВ «Будівельна компанія АТР ГРУП»; Ліцензію на будівельну діяльність ТзОВ «Будівельна компанія АТР ГРУП».

Крім того слід зазначити, що згідно укладених Товариством з ВАТ «Подільський цемент» Договорів підряду в п.2.2.3 яких зазначено, що Товариство (Підрядник) згідний з правом ОСОБА_1 відмовити в доступі на роботу з правом наказати покинути площадку людині, яка працює на Підрядника (або діючого від імені Підрядника), який працює без дотримання вимог, описаних в Додатку 2 до Договору. Отже, умови договору не забороняли Товариству залучити до замовлених підрядних робіт третю особу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ДПІ належними та допустимими доказами не спростовано мету та реальність здійснення господарських операцій з придбання вищевказаних робіт, а також факту використання позивачем вищевказаних товарів у власній господарській діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок господарюючого суб'єкта не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства, тим більше особою, якої така зустрічна звірка безпосередньо не стосувалася. Отже, акти про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть розглядатися як належне підтвердження фактів порушення платником податків податкового законодавства, здобуте в ході перевірки.

Роботи, які були предметом правочинів, не обмежені та не вилучені з цивільного обороту України. Таким чином, господарські операції, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

Колегією суддів також взято до уваги, що спірні господарські операції, в судовому порядку недійсними не визнавались, надавались та оплачувались протягом певного періоду часу, що дає суду підстави вважати, що такі мали реальний характер.

Слід зауважити, що висновки про порушення податкового законодавства контрагентами позивача чи іншими особами не можуть автоматично підтверджувати порушення податкового законодавства самим позивачем, а позивач як платник податку не повинен нести наслідків невиконання своїми контрагентами вимог закону. Така позиція узгоджується й з висновками Верхового Суду України, висловленими, зокрема, у постанові від 31.01.2011 року в справі №21-47а10, постанові від 11.12.2007 року у справі №21-1376во06.

Щодо правомірності податкового повідомлення - рішення №0001432210 від 26.12.2013р. якими позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 510,00 грн. за ненадання ДПІ у повному обсязі документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що такі протиправно застосовані ДПІ до позивача, оскільки визначенні у вимозі № 5646/22-40/136 від 28.11.2013 року документи були подані під час перевірки ДПІ, та на такі є посилання в акті перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження відповідача про нереальність господарських операцій позивача та його контрагентів не обґрунтовані належними та допустимими доказами, що є наслідком вважати про неправомірність висновків відповідача про порушення Товариством податкового законодавства, які ґрунтуються виключно на актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів такого платника податків.

Слід зауважити, що відмова в позові в частині позовних вимог Товариством не оскаржується, а тому в силу приписів ст.195 КАС України не може бути предметом оцінки судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року у справі №813/3367/14 - без змін.

Ухвала набирає законної з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді: Н.В. Ільчишин

М.А. Пліш

Повний текст Ухвали виготовлено 03.10.2014р.