Постанова

від 06.10.2014 по справі 804/12063/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2014 р. Справа № 804/12063/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.

при секретарі судового засідання Пасічнику Т.В.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійногофонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області до Житлово - комунального підприєства смт. Дніпровське про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу з витрат на виплату та доставку пенсій за списком №2 в розмірі 811,46 грн. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем не сплачена сума витрат на виплату та доставку пенсій за червень-липень 2014 року за Розрахунком таких витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за списком №2, який направлений на адресу відповідача.

Сторони у судове засідання не з'явились повідомлялись належним чином, тому у відповідності до ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (ст. 128 КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі та повістка надсилались на адресу, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованими поштовими відправленнями, але на адресу суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких підстав суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, при винесені рішення виходить з наступних підстав та мотивів.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, дані про державну реєстрацію припинення юридичної особи станом на дату розгляду справи відсутні; як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зареєстрований у позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна сума заборгованості складається з витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» ст.13 закону України «Про пенсійне забезпечення», за червень-липень 2014 року в розмірі 811,46 грн., Розрахунки за яким складені та направлені позивачем на адресу відповідача щодо пенсіонера ОСОБА_1.

Розв'язуючи спір, суд відзначає, що відповідно до абз.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» порядок відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату на доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», був визначений Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон про збір).

Згідно з п.1 ст.1 Закону про збір Відповідач віднесений законодавцем до кола осіб, які є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а в силу ст.2 Закону про збір об'єктом оподаткування для Відповідача є, зокрема, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з пп. 6.4. п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.04 за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Відповідно до пп.6.3. п.6 Інструкції №21-1 у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники. Лише у разі ліквідації підприємства без правонаступників повідомлення для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням ліквідованого підприємства не направляється (пп.6.9 п.6 Інструкції).

З приєднаних до справи копій Розрахунків, суми за якими складають спірну суму заборгованість та які направлені на адресу відповідача, вбачається, що такі Розрахунки за формою та змістом відповідають вимогам Інструкції №21-1.

Відповідно до п.6.8 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Доказів оплати відповідачем сум, зазначеної в Розрахунку, або припинення існування такого обов'язку з будь-яких підстав відповідач до суду не подав.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач обтяжений обов'язком відшкодовувати територіальним органам Пенсійного фонду України витрати по доставці та виплаті пенсій, що були призначені особам, які знаходились з ним в трудових правовідносинах і внаслідок цього набули та реалізували право на отримання пільгових пенсій відповідно до п. «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а визначена позивачем в Розрахунку сума відшкодування відповідачем в ході розгляду справи не спростована, заявлена в позові вимога є обґрунтованою, а відтак, підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.7-11, 122, 128, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області до Житлово-комунального підприємства смт. Дніпровське про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Житлово-комунального підприємства смт. Дніпровське (код ЄДРПОУ 25010689) на користь Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за списком №2, призначених колишнім працівникам підприємства, за червень-липень 2014 року в розмірі 811,46 грн. (вісімсот одинадцять гривень 46 копійок).

Судові витрати по справі не стягуються.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Д.О. Власенко