Постанова

від 11.09.2014 по справі 826/11670/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 вересня 2014 року № 826/11670/14

о 15 год. 02 хв.

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А, при секретарі судового засідання Ковалівській Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мельсит» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за участю представників сторін:

від позивача Манічев В.П.,

від відповідача Мірошніченко М.М.,

встановив:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція безпеки «Ратибор» (далі - позивач, ТОВ «АБ «Ратибор») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.04.2014 №0005692205 та від 10.07.2014 №0009902205.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ Мнідоходів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 27.03.2014 №906/26-59-22-05/24928422 щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Альта-Ком», прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.04.2014 №0005692205 та від 10.07.2014 №0009902205, які позивач вважає необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представники позивача надав пояснення аналогічні викладеним в адміністративному позові та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 14.04.2014 №0005692205 та від 10.07.2014 №0009902205. Так, відповідачем вказано на відсутність реальних господарських операцій між позивачем та ТОВ «Альта-Ком».

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходив з наступного.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мельсит», зареєстровано як юридичну особу Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією від 18.06.1999 №10741200000008526, ідентифікаційний код юридичної особи 30435244.

На час розгляду справи ТОВ «Мельсит» зареєстроване як платник податку на додану вартість з 27.07.1999 року (індивідуальний податковий номер 304352426595), відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100349840.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Мельсит» з ТОВ «Форестерцентр», ТОВ «ВК Дейлант», ТОВ «Корадс», ТОВ «Мурелі Груп», ТОВ «ВК Грайдер», ТОВ «Акцепттех», ТОВ «Фрондер» у період 2012-2013 років на предмет перевірки законності формування поадктового кредиту і податкових зобов'язань та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства до бюджету в період 2012-2013 років та складено акт від 25.04.2014 №1011/22-13/30435244.

Відповідно до висновків акту перевіркою встановлено порушення ТОВ «Мельсит»:

- п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 165523 грн.;

- п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 93344 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 14.05.2014 №0006392213, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 116680 грн., у т.ч. за основним платежем в розмірі 93344 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 23336 грн.;

- від 14.05.2014 №0006402213, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 206904 грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 165523 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 41381 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається із акту перевірки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві висновки щодо порушення позивачем приписів Податкового кодексу України зроблено з огляду на встановлення здійснення операцій між ТОВ «Мельсит» та спірними контрагентами з метою штучного формування податкового кредиту та валових витрат за відсутності факту реальності господарських операцій.

Між ТОВ «Мельсит» (замовник) та ТОВ «Фрондер» (підрядник) укладено договір від 11.06.2013 №157, відповідно до якого замовник доручає та зобов'язується оплатити, а підрядник приймає на себе виконання підготовчих, земляних, підсобних робіт при проведенні демонтажних та монтажних робіт по комплектації котелень, монтажі опалювального устаткування, будівництві газового постачання на об'єктах, що належать на праві договору підряду замовнику. (т.1 а.с.110)

До цього договору до суду надано додаток до нього №1, акт виконаних робіт від 27.08.2013, податкові накладні від 27.08.2013 №2707, від 04.07.2013 №402, від 17.07.2013 №1701, від 01.07.2013 №101.

Також між сторонами укладено договір від 15.03.2013 №89, відповідно до якого замовник доручає та зобов'язується оплатити, а підрядник приймає на себе виконання підготовчих, земляних, підсобних, заключних робіт при проведенні демонтажних та монтажних робіт по комплектації котелень, монтажі опалювального устаткування, будівництві газового постачання на об'єктах, що належать на праві договору підряду замовнику. (т.1 а.с.119)

До цього договору до суду надано додатки до нього №1, №2, №3, акти виконаних робіт №1 від 01.07.2013, від 04.07.2013 №2, від 17.07.2013 №3, податкові накладні від 03.08.2012 №302, від 30.08.2012 №2001, від 30.04.2013 №3002, від 01.08.2012 №102, від 11.07.2012 №1101, від 15.10.2012 №1502, виписки за банку про рух активів.

Між ТОВ «Мельсит» (замовник) та ТОВ «ВК Дейлант» (підрядник) укладено договір на виконання робіт від 31.07.2012 №11, відповідно до якого підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати розрахунки для розробки техніко-економічного обґрунтування з ціллю визначення оптимального використання газу як палива згідно «Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України» на об'єкті «Реконструкція з розширенням будівлі кінотеатру під готельний комплекс з надбудовою та прибудовою», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, будинок 19, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити вказані роботи в порядку і на умовах, визначеним цим договором. (т.1 а.с.147)

До цього договору надано додаткові угоди та акти виконаних робіт.

За договором на виконання робіт від 09.07.2012 №5 замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати підготовчі роботи. (т.1 а.с.154)

До цього договору надані додаткові угоди та акти виконаних робіт.

За договором про виконання робіт від 05.07.2012 №4 виконавець зобов'язується у відповідності до технічного завдання замовника надати послуги, щодо виконання розрахунково-аналітичних досліджень системи транспортування теплової енергії КП «Вінницяоблтеплоенерго». (т.1 а.с.161)

До цього договору надані додаткові угоди та акти виконаних робіт, технічне завдання.

За договором про виконання робіт від 03.09.2012 №17 виконавець зобов'язується у відповідності до технічного завдання замовника надати послуги за темою розробка пропозицій щодо підвищення енергоефективності системи транспортування теплоенергії КП «Вінницяоблтеплоенерго». (т.1 а.с.173)

До цього договору надані додаткові угоди та акти виконаних робіт, технічне завдання.

За договором на виконання робіт від 15.01.2013 №78 замовник доручає проведення аналітичних розрахунків та підготовку чорнових ескізних креслень для виготовлення проектної документації для будівництва зовнішнього газопроводу середнього тиску, двох газорегуляторних пунктів та вузлів обліку витрат інфраструктури для обслуговування населення по просп. Оболонському, 26 в Оболонському р-ні м. Києва та зобов'язується прийняти і оплатити роботи та передати її замовнику і порядку і на умовах, визначених цим договором. (т.1 а.с.186)

До цього договору надані додаткові угоди та акти виконаних робіт.

Між ТОВ «Мельсит» (замовник) та ТОВ «Акцепттех» (виконавець) укладено договір на виконання робіт від 18.07.2013 №АК-57/13, відповідно до якого виконавець зобов'язується за завданням замовника виконати підготовчі розрахункові роботи по розробці заходів щодо оптимізації системи теплопостачання м. Чернівці та визначення основних техніко-економічних показників до запропонованих заходів, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити вказані роботи в порядку і на умовах, визначених цим договором. (т.1 а.с.203)

До цього договору надані додаткові угоди та акти виконаних робіт, податкову накладну.

За договором на виконання робіт від 01.08.2013 №АК-99/13, відповідно до якого виконавець зобов'язується за завданням замовника виконати роботи по виготовленню проектної документації в об'ємі: проектна документація для виробництва зовнішнього газопроводу середнього тиску, двох газорегуляторних пунктів та вузлів обліку витрат газу, проектна документація для виносу газопроводу низького тиску, проектна документація для будівництва двох газових котелень на об'єкті «Будівництво житлово-офісного комплексу з об'єктами інфраструктури для обслуговування населення по просп. Оболонському р-ні м. Києва», а замовник зобов'язується прийти і оплатити вказані роботи в порядку і на умовах, визначених цим договором. (т.1 а.с.209)

До цього договору надані додаткові угоди та акти виконаних робіт, податкову накладну.

За договором на виконання робіт від 14.06.2013 №АК-47/13, відповідно до якого виконавець зобов'язується за завданням замовника виконати підготовчі розрахункові роботи з нанесенням на ескізи для виконання проектних робіт, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити вказані роботи в порядку і на умовах, визначених цим договором. (т.1 а.с.215)

До цього договору надані додаткові угоди та акти виконаних робіт, податкову накладну.

Між ТОВ «Мельсит» (покупець) та ТОВ «Мурелі Груп» (постачальник) укладено договір поставки від 11.02.2013 №МГ-11, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити в порядку та на умовах, передбачених цим договором обладнання та сантехнічні матеріали. (т.1 а.с.246) До договору надано акт приймання - передачі обладнання та сантехнічних матеріалів від 27.02.2013.

Також між сторонами укладено договір поставки від 27.06.2013 №МГ-67, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити в порядку та на умовах, передбачених цим договором комплектуюче обладнання до котла. (т.1 а.с.250) До договору надано специфікацію та акт приймання-передачі обладнання.

Відповідно до договору поставки від 22.07.2013 №МГ-95 постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити в порядку та на умовах, передбачених цим договором обладнання. (т.2 а.с.1)

До цього договору надано накладні на передачу матеріалів у виробництво від 31.08.2013 №КА-0000015, прибуткова накладна від 27.08.2013 №ПН-0000196, від 27.02.2013 №ПН-0000033, рахунок-фактура від 29.05.2013 №СФ-0000102, акт виконаних робіт від 08.07.2013, податкові накладні від 23.07.2013 №2301, від 24.07.2013 №2401, від 27.02.2013 №2704, від 22.07.2013 №2203, від 22.07.2013 №2201.

Між ТОВ «Мельсит» (замовник) та ТОВ «ВК Грайдер» (виконавець) укладено договір про виконання роботи від 15.10.2012 №7, відповідно до якого виконавець зобов'язується виконати пошукові, підготовчі роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити вказані роботи в порядку і на умовах, визначених цим договором. (т.2 а.с.15)

До цього договору надано додаток №1, акти здачі-прийняття виконаних робіт від 03.12.2012, акт здачі-прийняття документації від 03.12.2012.

За договором про виконання роботи від 29.10.2012 №12 виконавець зобов'язується у відповідності до технічного завдання замовника надати послуги за темою розробка пропозицій щодо підвищення енергоефективності системи транспортування теплоенергії КП «Вінницяоблтеплоенерго». (т.2 а.с.23)

До цього договору надано додаток №1, акт здачі-прийняття виконаних робіт №1, акт здачі-приймання документації №1, технічне завдання.

За договором про виконання роботи від 30.11.2012 №24 виконавець зобов'язується виконувати розрахункові, підготовчі роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити вказані роботи в порядку та на умовах, визначених цим договором. (т.2 а.с.36)

До цього договору надано додаток №1, акт здачі-прийняття виконання робіт №2, №1.

Між ТОВ «Мельсит» (замовник) та ТОВ «Корадс» (виконавець) укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажу від 30.10.2012 №КО-87, відповідно до якого замовник замовляє й надає для перевезення вантажі, а перевізник зобов'язується здійснювати їх перевезення автомобільним транспортом у міському та міжміському сполученні на території України, а виконавець на підставі заявок замовника здійснює перевезення вантажу власним транспортом або організовує перевезення вантажів із залучення третьої сторони, при цьому виконавець виступає як експедитор. (т.2 а.с.59)

До договору надано акт здачі-прийняття виконаних робіт №1, звіт про виконані роботи.

Також між сторонами укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажу від 03.12.2012 №КО-174 та від 03.01.2013 №КО215.

До цього договору надано акт здачі-прийняття виконаних робіт, звіт про виконані роботи в грудні 2012 року.

Між ТОВ «Мельсит» (замовник) та ТОВ «Форестерцентр» (підрядник) укладено договори від 05.06.2013 №68-13, від 17.06.2013 №103-13, відповідно до якого замовник доручає та зобов'язується оплатити, а підрядник приймає на себе виконання демонтажних, земляних, очисних, монтажних робіт, комплектацію обладнання та матеріалами при будівництві - монтажі систем опалення на об'єктах замовників ТОВ «Мельсит».

До цього договору надано додатки, акти виконаних робіт.

Відповідачем на спростування реальності господарських операцій, здійснених між позивачем та спірними контрагентами, вказано на наступне.

Головним слідчим управлінням фінансових розслідувань Міністерства доходів та зборів України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України. У ході досудового розслідування виявлено діяльність групи осіб, які в період 2011 - 2013 р. з метою прикриття незаконної діяльності на території Києва та Київської області створили/придбали ряд суб'єктів підприємницької діяльності та з метою мінімізації податкових зобов'язань надавали послуги підприємствам реального сектору економіки з штучного незаконного формування податкового кредиту.

Зокрема, у ході досудового розслідування встановлено ряд підприємств, які мають ознаки фіктивності, серед яких: TOB «ФОРЕСТЕРЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 38463525), TOB «ВК ДЕЙЛАНТ» (код ЄДРПОУ 37617335), TOB «КОРАДС» (код ЄДРПОУ 38202228), TOB «МУРЕЛІ ГРУП» (код ЄДРПОУ 38348568), TOB «ВК ГРАЙДЕР» (код ЄДРПОУ 38364857), TOB «АКЦЕПТТЕХ» (код ЄДРПОУ 38657300), TOB «ФРОНДЕР» (код ЄДРПОУ 38312348), вказані підприємства зареєстровані на громадян України, які, будучи допитаними, показали, що до діяльності зазначених підприємств не мають жодного відношення та документів щодо проведення фінансово-господарської діяльності та здачі податкової звітності не підписували, довіреностей на ведення діяльності від свого імені нікому не давали.

Таким чином, встановлено, що, використовуючи реквізити TOB «ФОРЕСТЕРЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 38463525), TOB «ВК ДЕЙЛАНТ» (код ЄДРПОУ 37617335), TOB «КОРАДС» (код ЄДРПОУ 38202228), TOB «МУРЕЛІ ГРУП» (код ЄДРПОУ 38348568), TOB «ВК ГРАЙДЕР» (код ЄДРПОУ 38364857), TOB «АКЦЕПТТЕХ» (код ЄДРПОУ 38657300), TOB «ФРОНДЕР» (код ЄДРПОУ 38312348), які мають ознаки фіктивності, невстановлені особи використали їх для складання документів фінансово-господарської діяльності з реально діючими суб'єктами підприємницької діяльності для мінімізації податкових зобов'язань останніх.

Крім цього, в матеріалах справи наявні протоколи допитів свідків, а саме ОСОБА_3 (номінальний директор ТОВ «Форестерцентр»), ОСОБА_4 (номінальний директор ТОВ «Акцепттех»), ОСОБА_5 (номінальний директор ТОВ «Мурелі Груп»), ОСОБА_6 (номінальний директор ТОВ ВК Грайдер), ОСОБА_7 (номінальний директор ТОВ «ВК Дейлант»), ОСОБА_8 (номінальний директор ТОВ «Корадс»), ОСОБА_9 (номінальний директор ТОВ «Фрондер»), які повідомили про свою непричетність до діяльності та реєстрації підприємств та що вони не здійснювали жодної господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи всі документи підписано цими номінальними директорами, а отже ці документи суд не може взяти як допустимі та належні докази реальності здійснення операцій між позивачем та спірними контрагентами.

Отже, суд бере до уваги доводи відповідача, оскільки документи, надані до матеріалів справи позивачем, судом не можуть бути прийняті як належні та допустимі, оскільки встановлено, що документи, видані та підписані від імені TOB «ФОРЕСТЕРЦЕНТР», TOB «ВК ДЕЙЛАНТ», TOB «КОРАДС», TOB «МУРЕЛІ ГРУП», TOB «ВИ ГРАЙДЕР», TOB «АКЦЕПТТЕХ», TOB «ФРОНДЕР» не мають юридичної сили і доказовості, не є первинними документами бухгалтерського обліку відповідно до вимог, встановлених ст.2, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями), складені в порушення п.п.1.2 п.1 , п.п.2.1, п.2 , п.п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010р. №1112/11/13-10 „Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування (Постанова Верховного Суду України від 08.09.2009р., додаток до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22.04.2010р. №568/11/13-10).

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду України у справах, пов'язаних із отриманням права на податковий кредит та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: встановлення факту здійснення господарської операції; встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. Включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку; встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Отже, належним чином укладений правочин заздалегідь не може свідчити про здійснення суб'єктом господарювання законної господарської діяльності, оскільки укладання такого правочину ще не підтверджує його виконання.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями) необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для включення до складу податкового кредиту суми ПДВ.

З урахуванням викладеного, спірні контрагенти фактично не здійснювали цивільно-правових правочинів з позивачем, оскільки встановлено фіктивність реєстрації контрагента та недоведеність з боку позивача доцільності залучення спірного контрагента, що є свідченням одержання платником необґрунтованої податкової вигоди.

Суд не ставить під сумнів виконання робіт та послуг ТОВ «Мельсит» у своїй діяльності з подальшими контрагентами, разом з тим, позивачем на обґрунтування виконання договорів не надано суду прийнятних доказів щодо дійсності проведення господарської діяльності зі спірним контрагентом.

А отже, підсумовуючи викладене, враховуючи, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, зважаючи на те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, з огляду на те, що позивачем не доведено реальності господарських операцій по взаємовідносинам із спірними контрагентами, зважаючи на доведеність з боку податкового органу фіктивного характеру господарських операцій з вказаними контрагентами, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків акту щодо взаємовідносин позивача з TOB «ФОРЕСТЕРЦЕНТР», TOB «ВК ДЕЙЛАНТ», TOB «КОРАДС», TOB «МУРЕЛІ ГРУП», TOB «ВК ГРАЙДЕР», TOB «АКЦЕПТТЕХ», TOB «ФРОНДЕР».

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мельсит» - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мельсит» (адреса: 03113, м. Київ, пр.-т Перемоги, 62-Б) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4384 (чотирьох тисяч трьохсот восьмидесяти чотирьох) грн. 48 коп.

Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 11 вересня 2014 року.

Постанову у повному обсязі складено 18 вересня 2014 року.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Соколова