Постанова

від 18.09.2014 по справі 826/13615/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 вересня 2014 року № 826/13615/14

о 16 год. 13 хв.

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А, при секретарі судового засідання Ковалівській Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Омніс» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва про визнання протиправною та скасування податкової вимоги за участю представників сторін:

від позивача Нагорна В.В.,

від відповідача Братікова О.П.,

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Омніс» з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києва про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 01.08.2014 №4896-25.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що сума податкового боргу виникла на підставі прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення від 14.05.2014 №0004432207, яке було оскаржене у встановлені строки до податкового органу а згодом в судовому порядку. Позивач вказує на те, що з урахуванням приписів норм чинного податкового законодавства, податкова вимога та право на податкову заставу виникає у разі наявності у платника податків податкового боргу, тобто узгодженого податкового зобов'язання, тому за таких обставин відповідач не мав підстав для направлення на адресу позивача податкової вимоги.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надав до матеріалів справи письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що у зв'язку з наявністю податкового боргу на 01.08.2014 та його несплатою протягом 10 календарних днів, що наступають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, на виконання ст. 59, п.89.3 ст.80 Податкового кодексу України та з урахуванням норм ст. 45, 68 було направлено на податкову адресу позивача податкову вимогу від 01.08.2014 №4896-25.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд у задоволенні позову позивачу відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НТЦ «Омніс» зареєстровано як юридична особа Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією23.04.2003, 27.12.2004 №10731200000002223, ідентифікаційний код юридичної особи32484796, про що свідчить виписка з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Також, керуючись п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючими органами є: органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби; митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, у випадках передбачених у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.57.3 ст.57 кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за результатами проведеної відповідачем перевірки та на підставі складеного за результатами акту від 24.04.2014 №2049/26-58-22-07-17/32484796 прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.05.2014 №0004432207, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 268779,66 грн.

Відповідно до ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно п.56.5 ст.56 цього кодексу, платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач не погодившись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, керуючись вимогами ст.56 Податкового кодексу України оскаржив ці рішення в порядку адміністративного оскарження шляхом направлення до Головного управління Міндоходів у м. Києві скарги від 22.05.2014 вих. №80/05, яку відповідачем отримано 26 травня 2014 року.

Первинна скарга позивача від 22.05.2014(яку отримано вх. від 26.05.2014 №12649/10) розглянута Головним управлінням Міндоходів у м. Києві та за результатами розгляду прийнято рішення від 08.07.2014 №6115/10/26-15-10-06-15 про залишення без змін оскаржуваних податкового повідомлення-рішення, а скаргу ТОВ «НТЦ «Омніс» - без задоволення.

Також, 15.07.2014 позивачем подана скарга на податкове повідомлення-рішення від 14.05.2014 №0004432207 до Державної фіскальної служби України.

Рішенням від 27.08.2014 №2348/5/99-99-10-01-15 Державна фіскальна служба України залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення та скаргу - без задоволення.

Отже, враховуючи дані обставини, позивач скористувався правом звернення до суду і 08.09.2014 оскаржив податкове повідомлення-рішення від 14.05.2014 №0004432207 до Окружного адміністративного суду м. Києві.

Суд зауважує, що відповідно до вимог п.56.15 ст.56 Податкового кодексу України, скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику; днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань що оскаржувались. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків. (п.п.56.16, 56.17 ст.56 Податкового кодексу України)

Таким чином, як витікає із обставин справи, суми грошових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням від 14.05.2014 №0004432207 року були неузгодженими відповідно до положень ст. 56 Податкового кодексу України.

Отже, незважаючи на оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення від 14.05.2014 №0004432207, ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві сформовано, підписано та направлено на адресу позивача податкова вимога від 01.08.2014 №4896-25.

За таких підстав суд приходить до висновку, що податкова вимога ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 01.08.2014 №4896-25 є неправомірною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд прийшов до висновку, що відповідачем у судовому засіданні не доведено та непідтверджено матеріалами справи правомірність прийняття податкової 01.08.2014 №4896-25.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «НТЦ «Омніс».

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Крім того, суд бере до уваги роз'яснення Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року №2135/11/13-11.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Омніс» - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 01.08.2014 №4896-25 Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києва.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НТЦ «Омніс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 487 грн.20 коп.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 18 вересня 2014 року.

Постанову у повному обсязі складено 25 вересня 2014 року.

Суддя О.А. Соколова