Рішення

від 01.10.2014 по справі 910/15916/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15916/14 01.10.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Інокс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уран Груп"

про стягнення 3 825 356,97 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Бобиль В.В. (дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 01.10.14 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно Інокс" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Уран Груп" про стягнення заборгованості за Договором поставки №4 від 11.06.2013р. та Договором зберігання від 08.08.2013р. у розмірі 3 825 356,97 грн., з яких: 3 515 515,43 грн. - основний борг, 174 875,77 грн. - пені, 115 418,01 грн. - інфляційні втрати, 19 547,76 грн. - 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2014 р. порушено провадження у справі № 910/15916/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.08.2014р.

14.08.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Інокс" надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Інокс" в судове засідання 19.08.2014р. не з'явився, витребуваних ухвалою про порушення провадження у справі документів не надав, проте, від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Уран Груп" в судове засідання 19.08.2014р. не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2014р. розгляд справи №910/15916/14 відкладено на 10.09.2014р.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Інокс" в судовому засіданні 10.09.2014р. надав суду витребувані документи та клопотання про продовження строків розгляду спору відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, просив суд його задовольнити.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Уран Груп" в судове засідання 10.09.2014р. не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2014р. продовжено строк вирішення спору у справі № 910/15916/14 на 15 (п'ятнадцять) днів та відкладено розгляд справи на 01.10.2014р.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дісна" в судовому засіданні 01.10.2014р. надав суду документи по справі, заяву про уточнення позовних вимог, пояснення по суті позовних позову, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в редакції уточнень.

В своїй заяві про уточнення позовних вимог, у зв'язку з тим, що п. 9.4. Договору поставки передбачена відповідальність у вигляді штрафу, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 515 515,43 грн. - основний борг, 174 875,77 грн. - штраф, 115 418,01 грн. - інфляційні втрати, 19 547,76 грн. - 3 % річних, а також судовий збір у повному обсязі.

Судом встановлено, що заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а отже подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог позивача зазначених в заяві про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Уран Груп" в судове засідання 01.10.2014р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не надав. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2014р., що повернута поштовим відділенням на адресу суду з посиланням на вибуття адресата.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, незважаючи на те, що представник відповідача у судове засідання 01.10.2014р. не з'явився, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 01.10.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

11.06.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно Інокс" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Уран Груп" (покупець, відповідач) укладено Договір поставки №4 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно проводити оплату товару на умовах, що визначені цим Договором і додатках до нього.

Відповідно до п. 5.1. Договору, загальна сума Договору складає суму поставки всіх партій товару протягом всього строку дії Договору.

Згідно з п. 7.5. Договору, перехід права власності на товар переходить до покупця в момент передачі товару покупцю або перевізнику.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що постачальник зобов'язаний поставити товар дотримуючись умов та вимог цього Договору.

Згідно з п. 8.2. Договору, покупець зобов'язаний здійснити повну оплату вартості товару у строки та порядок визначений Договором.

Пунктом 6.2. Договору визначено, що попередній платіж в розмірі 100% (ста відсотків) від вартості товара за специфікацією. Інші умови оплати регулюються сторонами у додаткових угодах, або у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

На виконання умов Договору, позивач в період з 07.08.2013р. по 17.03.2014р. поставив відповідачу товар на загальну суму 4 883 409,37 грн., що підтверджується видатковими накладними: №3 від 07.08.2013р., №10 від 22.08.2013р., №2 від 06.09.2013р., №8 від 11.09.2013р., №10 від 12.09.2013р., №13 від 20.09.2013р., №14 від 20.09.2013р., №22 від 27.09.2013р., №5 від 09.10.2013р., №6 від 09.10.2013р., №10 від 11.10.2013р., №21 від 24.10.2013р., №25 від 31.10.2013р., №4 від 04.11.2013р., №13 від 29.01.2014р., №14 від 26.02.2014р., №15 від 28.02.2014р., №17 від 17.03.2014р. та довіреностями на тримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких наявні в матеріалах справи, а оригінали надані для огляду в судовому засіданні.

З розрахунку позовних вимог та матеріалів справи вбачається, що в період з 22.04.2014р. по 28.04.2014р. відповідач повернув позивачу товар, згідно видаткових накладних (повернення) на загальну суму 707 628,09 грн.; часткова оплата вартості поставленого товару складає 672 496,25 грн. (698 375,00 грн. - 25878,75 грн. (зайво сплачені кошти за рахунком №123 від 30.08.2013р., що повернуті відповідачу згідно платіжного доручення №5 від 09.09.2013р.); відповідачем згідно з видатковою накладною №19 від 08.04.2014р. передано позивачу товар на суму 2880,80 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором поставки №4 від 11.06.2013р. становить 3 497 515,43 грн.

Також, 08.08.2013р. між позивачем як зберігачем та відповідачем як поклажодавцем був укладений Договір зберігання, відповідно до умов якого позивач зобов'язаний на умовах, установлених даним Договором, за винагороду приймати і зберігати передані поклажодавцем товари і повертати ці товари за вимогою поклажодавця чи іншої особи.

Відповідно до п. 3.2. Договору зберігання, вартість послуг за зберігання товару на протязі одного місяця складає 2000 грн. з урахуванням ПДВ.

Згідно з п. 3.3. Договору зберігання оплата за зберігання здійснюється по закінченню строку дії договору на підставі акту виконаних робіт. Також можливе здійснення оплати на протязі дії договору.

Позивачем у період з серпня 2013 року по квітень 2014 року було надано відповідачу послуги по зберіганню в розмірі 18 000,00 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №2 від 30.04.2014р.

Таким чином, загальний розмір заборгованості за Договором поставки №4 від 11.06.2013р. та Договором зберігання від 08.08.2013р. складає 3 515 515,43 грн. (3 497 515,43 грн. + 18 000,00 грн.).

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами (вих. №1 від 05.01.2014р., вих. №4 від 31.03.2014р., вих. №8 від 19.06.2014р., вих. №4/1 від 14.05.2014р.) про погашення заборгованості за Договором поставки №4 від 11.06.2013р. та Договором зберігання від 08.08.2013р. Також, між сторонами підписано Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.06.2013р. по 22.05.2014р., згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем складає 3 515 515,43 грн.

Оскільки, поставлений позивачем товар та надані послуги зі зберігання товару, відповідач в повному обсязі не оплатив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3 515 515,43 грн. - основного боргу, 174 875,77 грн. - штрафу, 115 418,01 грн. - інфляційних втрат, 19 547,76 грн. - 3 % річних (в редакції уточнень до позову).

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2).

Судом встановлено, що позивачем у період з 07.08.2013р. по 17.03.2014р згідно первинних документів, наявних в матеріалах справи, здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 4 883 409,37 грн.

Враховуючи те, що відповідачем порушено зобов'язання за поставки №4 від 11.06.2013р. у частині оплати поставленого товару, заборгованість у розмірі 3 497 515,43 грн. за даним Договором підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в даній частині.

Згідно положень частини 1 статті 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі (ч. 1 ст. 942 ЦК України).

Згідно зі ст. 938 Цивільного кодексу України, зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у період з серпня 2013 року по квітень 2014 року надано відповідачу послуги по зберіганню в розмірі 18 000,00 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №2 від 30.04.2014р., який підписаний представниками сторін та скріплений печатками сторін.

В матеріалах справи міститься вимога вих. №4/1 від 14.05.2014р. про погашення заборгованості за Договором зберігання від 08.08.2013р. у розмірі 18000,00 грн. , яка отримана відповідачем 15.05.2014р., що підтверджується відміткою про отримання.

Оскільки, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором зберігання від 08.08.2013р. надані позивачем послуги по зберіганню не оплатив, доказів протилежного не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 18000,00 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, розмір невиконаного зобов'язання за за Договором поставки №4 від 11.06.2013р. та Договором зберігання від 08.08.2013р. підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростований, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу 3 515 515,43 грн. підлягають задоволенню судом.

Позивачем, також, заявлено про стягнення інфляційних втрат у розмірі 115 418,01 грн., 3% річних у розмірі 19547,76 грн., нарахованих у період з 21.03.2014р. по 27.05.2014р., та штрафу в розмірі 174 875,77 грн., що нараховані за невиконання грошових зобов'язань за Договором поставки №4 від 11.06.2013р.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 9.4. Договору поставники №4 від 11.06.2013р. передбачено, що за порушення строку оплати товару відповідач сплачує позивачу штрафну санкцію у вигляді штрафу за прострочення зобов'язання з оплати товару у розмірі 5% від вартості несплаченого в строк товару (при простроченні більш 15 днів).

Суд, перевіривши розрахунок штрафу, здійснений позивачем, враховуючи положення ст. 692 ЦК України, встановив, що розрахунок є арифметично вірним, у зв'язку з чим, стягненню підлягає штраф у розмірі 174875,77 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Суд, перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, здійснений позивачем, враховуючи положення ст. 692 ЦК України, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 19547,76 грн. та інфляційні втрати у розмірі 115 418,01 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уран Груп" (01133, м. Київ, провулок Щорса, будинок 5-А, офіс 160, код ЄДРПОУ 38546014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Інокс" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Карла Маркса, будинок 32, офіс 33, код ЄДРПОУ 36877308) 3 515 515 (три мільйони п'ятсот п'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятнадцять) грн. 43 коп. - основного боргу, 174 875 (сто сімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят п'ять) грн. 77 коп. - штрафу, 115 418 (сто п'ятнадцять тисяч чотириста вісімнадцять) грн. 01 коп. - інфляційних втрат, 19 547 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок сім) грн. 76 коп. - 3 % річних, 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 06.10.2014р.

Суддя О.В. Гулевець