Постанова

від 01.10.2014 по справі 910/20024/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2014 р. Справа№ 910/20024/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гончарова С.А.

Самсіна Р.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Волкова В.В. - дов. б/н від 24.09.2014р.

від відповідача: Маслакова І.Ю. - дов. № 014/1/1/7-07 від 13.01.2014р.

Чернюшок Ю.І. - дов. № 550/1/1/7-07 від 22.07.2014р.

від Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України:

Наумов О.В. - дов. № 7/8-9032 від 28.07.2014р.

Єфремова А.Ю. - дов. № 7/8-19773 від 17.12.2013р.

розглянувши апеляційні скарги Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2014р. (повний текст підписано 31.03.2014р.)

у справі № 910/20024/13 (головуючий суддя - Підченко Ю.О.,

судді - Літвінова М.Є., Привалов А.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Укрземпроектування»

до Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний

інститут містобудування»

про припинення чинити перешкоди у користуванні приміщенням та

визнання права на користування приміщенням

В судовому засіданні 01.10.2014р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрземпроектування» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» про усунення перешкод у користуванні приміщенням та визнання права на користування приміщенням.

11.11.2013р. позивачем в порядку ст. 22 ГПК України подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просив суд:

- зобов'язати відповідача припинити чинити перешкоди ТОВ "Укрземпроектування" у користуванні нежитловим приміщенням площею 5 884,2 кв.м., розміщеного за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26А на першому, третьому, п'ятому, сьомому, восьмому та технічному поверхах в межах дії договору № 692 оренди нежитлових приміщень від 01.04.2010р.;

- визнати право на користування нежитловим приміщенням площею 5 884,2 кв.м., розміщеного за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26А на першому, третьому, п'ятому, сьомому, восьмому та технічному поверхах в межах дії договору № 692 оренди нежитлових приміщень від 01.04.2010р. строком до 30.03.2023р.

Дана заява прийнята місцевим господарським судом до розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2014р. по справі № 910/20024/13 позов задоволено.

Зобов'язано Державне підприємство «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» протягом 30-денного строку з дня набрання рішенням законної сили припинити чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрземпроектування» у користуванні нежитловим приміщенням площею 5 884,2 кв. м., розміщеного за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26А на першому, третьому, п'ятому, сьомому, восьмому та технічному поверхах в межах дії договору № 692 оренди нежитлових приміщень від 01.04.2010р.

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрземпроектування» право на користування нежитловим приміщенням площею 5 884,2 кв. м., розміщеного за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26А на першому, третьому, п'ятому, сьомому, восьмому та технічному поверхах в межах дії договору № 692 оренди нежитлових приміщень від 01.04.2010р. строком до 30.03.2023р.

Стягнуто з Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрземпроектування» судовий збір у розмірі 2 294, 00 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» 27.06.2014р. передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014р. сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/20024/13 колегію суддів у складі: головуючий - суддя Скрипка І.М., судді - Гончаров С.А., Ільєнок Т.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 29.07.2014р.

25.07.2014р. від Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України надійшла заява про його залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

28.07.2014р. від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням у службовому відрядженні.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2014р., у зв'язку з перебуванням судді Ільєнок Т.В. у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Гончаров С.А., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2014р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду України від 29.07.2014р. клопотання Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України про залучення їх до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відмовлено, клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено на 24.09.2014р.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2014р. по справі № 910/20024/13, 25.07.2014р. звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 30.07.2014р. передано на розгляд судді Скрипці І.М.

Згідно даних Діловодства спеціалізованого суду (ДСС) для розгляду апеляційної скарги автоматично сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Гончаров С.А., Ільєнок Т.В.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2014р., враховуючи розгляд апеляційної скарги Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» по справі № 910/20024/13 колегією суддів у складі: головуючий - суддя Скрипка І.М., судді - Гончаров С.А., Самсін Р.І. та перебування судді Ільєнок Т.В. у відпустці, керуючись ст. ст. 4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. № 30, згідно п. 2.2. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014р., сформовано для розгляду апеляційної скарги Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України по справі № 910/20024/13 колегію суддів у складі: головуючий - суддя Скрипка І.М., судді - Гончаров С.А., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2014р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України до провадження та призначено до розгляду на 24.09.2014р.

24.09.2014р. від представника Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України надійшло клопотання про витребування у сторін оригіналів примірників документу під назвою «Договір оренди № 692» від 01.04.2010р.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 24.09.2014р. у відповідності до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 01.10.2014р., зобов'язано позивача та відповідача надати для огляду в наступному судовому засіданні оригінали своїх примірників договору оренди № 692 від 01.04.2010р., що відображено в протоколі судового засідання від 24.09.2014р. (а. с. 146-147, т. 2).

У відзиві на апеляційні скарги представник позивача заперечував проти доводів відповідача та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, викладених в апеляційних скаргах, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 01.10.2014р. представником відповідача подано додаткові пояснення до апеляційної скарги, а представником Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України заявлено усне клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.09.2014р. № 7/21-10616, яке колегією суддів задоволено.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 01.10.2014р. підтримали доводи своєї апеляційної скарги та апеляційної скарги Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, просили їх задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Представники Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України в судовому засіданні апеляційної інстанції 01.10.2014р. підтримали доводи своєї апеляційної скарги та апеляційної скарги відповідача, просили їх задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 01.10.2014р. заперечував проти доводів відповідача та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, викладених в апеляційних скаргах, просив їх відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційні скарги відповідача та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України підлягають задоволенню, а рішення підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що 01.04.2010р. між Відкритим акціонерним товариством «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цільовому будівництву» (орендодавець по договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрземпроектування» (орендар по договору) було укладено договір оренди нежилих приміщень № 692, відповідно до якого (розділ 1 договору) орендодавець зобов'язується передати орендареві у строкове платне користування, а орендар прийняти у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 5 884,2 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26А на першому, третьому, п'ятому, сьомому, восьмому та технічному поверхах, та зобов'язується сплачувати орендодавцеві орендну плату. Нежиле приміщення загальною площею 5 884,2 кв.м. було передано по акту № 1 приймання-передачі від 01.04.2010р.

Додатковою угодою № 1 від 30.04.2010р. до договору сторони визначили, що оскільки відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України «Про передачу нерухомого майна» № 116 від 31.03.2010, а також акту приймання-передачі № 1 від 12.04.2010, будівлю за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26А, в якому знаходиться об'єкт оренди, передано на баланс Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування», то він виступає і Орендодавцем.

Відповідно до п. 4.1. договору строк оренди приміщення, що орендується, складає до 30 березня 2023 року з моменту прийняття приміщення, що орендується, за актом приймання-передачі.

Пунктом 10.3 договору сторони погодили, що строк договору починає свій перебіг з момент його підписання та закінчується 30 березня 2013 року з правом пролонгації на термін дії договору.

Позивач, маючи намір в подальшому використовувати орендоване нерухоме майно, 25.02.2013р. звернувся до відповідача з листом № 25/02-13, в якому, керуючись п. п. 4.1, 10.3 Договору в рамках строку оренди приміщення, як добросовісний Орендар, просив відповідача визнати договір пролонгованим на термін до 29.03.2016р. включно. Станом на 01.05.213р. відповіді щодо пролонгації договору, вимог щодо звільнення приміщення або інших пропозицій від відповідача не надходило. Однак, листом № 360-1/1/1/7-10 від 07.05.2013р. відповідач повідомив позивача про те, що договір оренди вважається припиненим та вимагав повернути орендоване приміщення.

08.07.2013р. відповідачем проведено опечатування офісних кабінетів, що орендувались позивачем, що привело до неможливості користуватися орендованим майном позивачем.

Позивач стверджував, що оскільки відповідач вчинив протиправні дії, направлені на унеможливлення позивачем здійснювати своє право орендаря за договором, термін якого не закінчився та який в установленому законом порядку не розірваний, просив суд:

- зобов'язати відповідача припинити чинити перешкоди ТОВ «Укрземпроектування» у користуванні нежитловим приміщенням площею 5 884,2 кв.м., розміщеного за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26А на першому, третьому, п'ятому, сьомому, восьмому та технічному поверхах в межах дії договору № 692 оренди нежитлових приміщень від 01.04.2010р.;

- визнати право на користування нежитловим приміщенням площею 5 884,2 кв.м., розміщеного за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26А на першому, третьому, п'ятому, сьомому, восьмому та технічному поверхах в межах дії договору № 692 оренди нежитлових приміщень від 01.04.2010р. строком до 30.03.2023р.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.03.2010р. № 355-р «Про передачу нерухомого майна ВАТ «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» - ВАТ «КиївЗНДІЕП», наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 116 від 31.03.2010р. передано державне майно - будівлю (літер «А»), площею 9854,2 кв.м. за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 з балансу ВАТ «КиївЗНДІЕП» на баланс Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування».

12.04.2010р. складено комісією та затверджено акт приймання-передачі внутрішнього переміщення основних засобів - будівлі (літера «А»), площею 9854,2 кв.м. за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26.

01.04.2010р. між Відкритим акціонерним товариством «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» (орендодавець по договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрземпроектування» (позивач, орендар по договору) укладено договір оренди нежилих приміщень № 692, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов'язується передати орендареві у строкове платне користування, а орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування приміщення, що визначене у цьому договорі, та зобов'язується сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Згідно п. 1.2. договору адреса будинку, в якому знаходиться приміщення, що орендується: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 літер «А».

Загальна площа приміщення, що орендується 5884, 2 кв.м. (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору строк оренди приміщення, що орендується, складає до 30 березня 2023 року з моменту прийняття приміщення, що орендується, за актом передання-приймання.

Згідно п. 5.1. договору розмір місячної орендної плати з урахуванням її індексації складає: 7,5 грн. за 1 (один) кв. м. в тому числі ПДВ 1,25 грн.

Орендна плата сплачується орендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 10 числа кожного місяця на підставі рахунків наданих орендодавцем (п. 5.2. договору).

Відповідно до п. 6.1 договору орендодавець зобов'язаний, зокрема, не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися орендованим майном на умовах цього договору.

Цей договір, згідно п. 10.2., вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання.

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений п. 10.2. цього договору, та закінчується 30 березня 2013р. з правом пролонгації на термін дії договору (п. 10.3. договору).

Договір, згідно п. 10.5, може бути розірваний на вимогу однієї із сторін договору у разі невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 10.6. договору орендодавець має право розірвати цей договір без згоди орендаря.

Згідно акту приймання-передачі нежилих приміщень № 1 від 01.04.2010р. (копія наявна в матеріалах справи (а. с. 15, т. 1), у відповідності до договору оренди нежилих приміщень № 692 від 01.04.2010р., орендодавець 31.03.2010р. передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежиле приміщення: 08- загальною площею 5 884 кв. м., що розташована на 8, 7, 5, 3, 1-му поверсі корпусу літер «А» та технічний поверх орендодавця за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26.

Додатковою угодою № 1 від 30.04.2010р. до договору ТОВ «Укрземпроектування» та ДП «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» визначили, що у зв'язку з передачею будівлі № 26 літер «А» по бул. Лесі Українки в м. Києві на підставі наказу Мінрегіонбуду № 116 від 31.03.2010р. та акту прийняття-передачі № 1 від 12.04.2010р., орендодавцем тепер виступає Державне підприємство «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування».

Згідно п. 3 додаткової угоди 3 1 від 30.04.2010р. вона є невід'ємною частиною договору № 692.

На виконання вимог суду апеляційної інстанції представником позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 01.10.2014р. було надано для огляду оригінал свого примірника Договору № 692 від 01.04.2010р.

Наявна в матеріалах справи копія договору оренди № 692 від 01.04.2010р. (а. с. 11-14, т. 1) візуально відповідає оригіналу примірника позивача.

Представниками відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 01.10.2014р. не було надано оригінал свого примірника договору оренди № 692 від 01.04.2010р. з посиланням на те, що вказаний оригінал свого примірника договору відповідачем було надано на запит Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

З листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 7/21-10616 від 05.09.2014р., наданого суду апеляційної інстанції, вбачається, що оригінал примірника договору відповідача Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України було надіслано до Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві.

Колегія суддів зазначає, що за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди державного майна, тому до спірних правовідносин слід застосувати спеціальні норми права, які передбачені Законом України «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон).

Статтею 10 Закону чітко регламентовано істотні умови договору оренди, яких сторони повинні досягти при укладенні спірного договору. Таким чином, відповідно до вимог вказаної статті, як спеціальної норми, та ст. ст. 638, 759 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 283 ГК України, як норм загальних, він вважається укладеним, згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 283 Господарського кодексу України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року N 2269-XII визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однією із істотних умов договору оренди є термін, на який укладається договір оренди (ч. 1 ст. 10 Закону). Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З матеріалів справи, рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2013р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013р. у справі № 910/10425/13 вбачається, що 01.02.2013р. відповідач звернувся до позивача з листом № 089/7/3/7-10, в якому повідомив останнього про те, що згідно п. 10.3. договору строк дії договору закінчується 30.03.2013р., а тому просив позивача в порядку, передбаченому чинним законодавством, вчинити дії направлені на продовження терміну дії договору, а у разі невиконання зазначених вимог, відповідач зобов'язаний буде звільнити приміщення в строк до 30.03.2013р., у зв'язку з припиненням договору.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач посилався на те, що маючи намір в подальшому використовувати орендоване нерухоме майно, 25.02.2013р. звернувся до відповідача з листом № 25/02-13, в якому керуючись п. п. 4.1, 10.3 договору в рамках строку оренди приміщення, просив відповідача визнати договір пролонгованим на термін до 30.03.2023р. включно. Оскільки відповідач на дату закінчення договору і протягом місяця після закінчення строку його дії заперечень щодо пролонгації договору не надав, договір вважається пролонгованим.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів звертає увагу на відсутність доказів надсилання даного листа відповідачеві.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що листом № 360-1/1/1/7-10 від 07.05.2013р. відповідач додатково повідомив позивача про те, що договір вважається припиненим та вимагав повернути орендоване приміщення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2013р. у справі № 910/10425/13 за позовом Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрземпроектування» про розірвання договору оренди, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013р. у справі № 910/10425/13, відмовлено в задоволенні позову з мотивів припинення дії договору оренди № 692 від 01.04.2010р., у зв'язку з відсутністю доказів продовження дії договору оренди та доказів, які б свідчили про намір відповідача продовжити дію даного договору.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи те, що при розгляді справи № 910/10425/13 приймали участь ті самі сторони, що і в даній справі, обставини щодо припинення дії договору оренди № 692 від 01.04.2010р. не потребують повторного доказування у справі № 910/20024/13.

З огляду на викладене, посилання позивача на те, що строк оренди приміщень, згідно п. 4.1. договору, встановлено до 30.03.2023р., не приймаються до уваги, оскільки договір оренди припинив свою дію 30.03.2013р.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що ним у відповідності з додатковою угодою № 1 до договору оренди № 692 від 01.04.2010р. було передано, а позивачем прийнято у платне користування нежилі приміщення загальною площею 2 220, 40 кв.м., що підтверджується актом № 1 від 12.04.2010р., згідно якого передано нежилі приміщення, напівпідвальне приміщення, приміщення тамбуру загальною площею 1 828,9 кв.м. та актом № 2 від 01.04.2011р., згідно якого передано нежилі приміщення загальною площею 391,5 кв.м. Вказані акти підписані представниками та скріплені печатками сторін (належним чином завірені копії наявні в матеріалах справи (а. с. 78-80, т. 1).

З матеріалів справи вбачається, що після закінчення терміну дії договору, відповідач листом № 029/7/1/7-07 від 22.01.2014р. надіслав на адресу позивача акт прийому-передачі приміщень до договору оренди № 692 від 01.04.2010р. з проханням підписати його в добровільному порядку та звільнити орендоване приміщення у зв'язку з тим, що 30.03.2013р. закінчився термін дії договору оренди № 692 від 01.04.2010р. (а. с. 157, 160, т. 1).

З наявної в матеріалах справи належним чином завіреної копії акту прийому-передачі приміщень від 21.01.2014р. (а. с. 158-159, т. 1) вбачається, що він підписаний уповноваженою особою та скріплений печаткою зі сторони відповідача.

Станом на момент розгляду справи позивач нежилі приміщення, вказані в акті прийому-передачі приміщень від 21.01.2014р., відповідачу з оренди не повернув.

При цьому, звертаючись з апеляційною скаргою до суду, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України вказувало на те, що Міністерство як уповноважений орган управління не надавало згоду на передачу майна ТОВ «Укрземпронектування» згідно договору оренди № 692 від 01.04.2010р.

Так, відповідно до п. 5 ч. 5 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014р. № 197, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з метою організації своєї діяльності здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, майном підприємств, установ, організацій, що належать до сфери його управління.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України є уповноваженим органом управління державним майном - цілісним майновим комплексом ДП «НДПІ містобудування» відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.11.2011р. № 1114-р «Питання управління Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства об'єктами державної власності».

Відповідно до пункту 11 статті 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» Мінрегіон України зобов'язаний вести облік та здійснювати контроль за ефективним використанням та збереженням об'єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні.

Згідно зі ст. ст. 73, 74 Господарського кодексу України та статуту, ДП «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» є державним унітарним (державним комерційним) підприємством. Майно ДП «НДПІ містобудування» перебуває у державній власності і закріплено за таким підприємством на праві господарського відання.

Згідно п. 5.1. Статуту ДП «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування», затвердженого наказом Мінрегіону України від 11.05.2012р. № 218, майно підприємства та доходи від використання цього майна є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Статтею 136 Господарського кодексу України визначено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до п. 30 ст. 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» уповноважені органи управління, відповідно до покладених на них завдань, серед іншого, надають орендодавцям об'єктів державної власності згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна та здійснення на орендованих підприємствах технічної політики в контексті завдань галузі.

Відповідно до п. 2.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» вирішуючи спори, пов'язані з укладенням договору оренди державного майна, господарські суди повинні з'ясовувати, чи додержано визначений статтею 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» порядок укладення відповідного договору, в тому числі щодо погодження з органом, уповноваженим управляти майном, та органом Антимонопольного комітету України питання про передачу майна в оренду.

Згідно абзацу 1 пункту 3 статті 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орган, уповноважений управляти державним майном, розглядує подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після її надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди.

Міністерство регіонального розвитку, будівництв та житлово-комунального господарства України зазначає, що як уповноважений орган управління, не надавало згоду на передачу в оренду майна ТОВ «Укрземпронектування» згідно договору оренди № 692 від 01.04.2010р.

Крім того, органи, яким надано право бути орендодавцями державного майна, визначено статтею 5 Закону, а саме:

Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам;

органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності;

державне підприємство із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами - щодо нерухомого майна та іншого окремого індивідуально визначеного майна цього підприємства, що передається дипломатичним представництвам та консульським установам іноземних держав, представництвам міжнародних міжурядових організацій в Україні;

підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна.

Таким чином, підприємства, що належать до сфери управління Мінрегіону України, можуть бути орендодавцями державного майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів. В іншому випадку орендодавцями можуть бути відповідні регіональні відділення Фонду державного майна України.

Місцевий господарський суд не дослідив в повному обсязі матеріали справи, не звернув увагу на встановлений спеціальним законом та нормами чинного законодавства порядок передачі державного майна в оренду, припинення в 2013 році дії договору № 692 від 01.04.2010р., відсутність доказів продовження дії договору, а тому дійшов помилкового висновку про задоволення позову та визнання за позивачем права користування нежилим приміщенням площею 5884, 2 кв. м. за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26А в межах дії договору № 692 оренди нежитлових приміщень від 01.04.2010р. строком до 30.03.2013р., одночасно безпідставно зобов'язавши відповідача не чинити перешкод позивачу в користуванні вказаними приміщеннями.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з підстав, викладених в них, підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2014р. у справі № 910/20024/13, прийняте із невірним застосуванням норм матеріального права, без з'ясування усіх обставин, що мають значення для справи, підлягає скасуванню, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, з прийняттям нового рішення про відмову в позові повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача, судові витрати за її подання покладаються на позивача, а у зв'язку з задоволенням апеляційної скарги Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, яке звільнене від сплати судового збору, судовий збір за подання Міністерством апеляційної скарги підлягає стягненню з позивача в дохід Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2014р. у справі № 910/20024/13 задовольнити.

2. Апеляційну скаргу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2014р. № 910/20024/13 задовольнити.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2014р. № 910/20024/13 скасувати.

4. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрземпроектування» відмовити повністю.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрземпроектування» (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд 36-38, код ЄДРПОУ 36049023) на користь Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд 26, літера А, код ЄДРПОУ 01422832) 1 218, 00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги відповідачем.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрземпроектування» (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд 36-38, код ЄДРПОУ 36049023) в дохід Державного бюджету України 1 218, 00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

8. Матеріали справи № 910/20024/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 06.10.2014р.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.А. Гончаров

Р.І. Самсін