Постанова

від 01.10.2014 по справі 825/2983/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2014 року Чернігів Справа № 825/2983/14

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Сугакової Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю " Агрофірма Іванівська"

до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

про скасування податкового повідомлення-рішення

за участю

представників сторін:

від позивача Хоменка В.Ф., довіреність від 17.01.2013 № 2,

від відповідача Сетченко С.М., довіреність від 30.09.2014 № 4616/25-22-10, -

В С Т А Н О В И В:

До Чернігівського окружного адміністративного суду 16.09.2014 року надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Іванівська" (далі - ТОВ "Агрофірма Іванівська") до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Чернігівської ОДПІ), в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 23.05.2014 № 0001501500.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення - необґрунтованим та прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки податковий орган, керуючись положеннями ст. 126 Податкового кодексу України, нарахував ТОВ "Агрофірма Іванівська" штраф в розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу.

При цьому, позивач вважає, що податковий орган неправомірно застосував положення саме цієї статті закону, тому що існує спеціальна норма, а саме п. 7 підр. 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, за якою штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги посилаючись на обставини зазначені у позові з наданням додаткових пояснень.

Представник відповідача проти позову заперечила та просила у його задоволенні відмовити пояснивши, що спірне податкове повідомлення-рішення повністю відповідає чинному законодавству, оскільки п.7 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України стосується порушень податкового законодавства, які допущені при обчисленні платником податкових зобов'язань, а в даному випадку позивачем порушено строки сплати податку.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 02.03.2006 ТОВ "Агрофірма Іванівська" (код 34258214) зареєстровано у якості юридичної особи Чернігівською районною державною адміністрацією, включено до ЄДРПОУ та як платник податків перебуває на податковому обліку.

Судом встановлено, що на підставі пп. 19 1 .1.2 ст. 19 1 , пп. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010, головним державним ревізором-інспектором відділу оподаткування та контролю об'єктів і операцій Безпалим Є.С. проведено перевірку в приміщенні Чернігівської ОДПІ ТОВ "Агрофірма Іванівська" з питання своєчасності перерахування сум ПДВ, що залишаються у розпорядженні с/г підприємства згідно ст.. 209 ПКУ за березень, квітень, травень та липень 2011 року.

Перевірка проводилась 22.04.2014 за результатами якої складено акт перевірки від 22.04.2014 № 71/25-22-15-019 (а.с. 5).

Перевіркою встановлено порушення п. 209.2 ст. 209, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України та п. 3 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках затвердженого постановою КМУ від 12.01.2011 № 11, платником несвоєчасно сплачено (перераховано) податок на додану вартість: за податковою декларацією з ПДВ від 19.04.2011 № 9002311166 (дата нарахування - 30.04.2011, дата погашення - 20.06.011, 21.07.2011), за податковою декларацією від 19.05.2011 № 9003466555 (дата нарахування - 30.05.2011, дата погашення - 21.07.2011), за податковою декларацією від 20.06.2011 № 9003466555 (дата нарахування - 30.06.2011, дата погашення - 21.07.2011), за уточнюючим розрахунком (скороченою декларацією) № 17186 від 20.07.2011 (дата нарахування - 20.07.2011, дата погашення - 21.07.2011).

На підставі акта перевірки від 22.04.2014 № 71/25-22-15-019 Чернігівською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 23.05.2014 № 0001501500, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 3079,70 грн. (а.с. 4)

Згідно розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення від 23.05.2014 № 0001501500, до ТОВ "Агрофірма Іванівська" були застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату (перерахування) податку на додану вартість за податковою декларацією від 20.06.2011 № 9003466555 (дата нарахування - 30.06.2011, дата погашення - 21.07.2011) у розмірі 3079,30 грн., за уточнюючим розрахунком (скороченою декларацією) № 17186 від 20.07.2011 (дата нарахування - 20.07.2011, дата погашення - 21.07.2011) у розмірі 0,4 грн (а.с. 7).

Дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Так, відповідно до п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п. 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 3, 4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №11 від 12 січня 2011 року сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені ст. 203 Податкового кодексу України для перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету.

Згідно ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації).

Судом встановлено, та що не заперечується сторонами, позивачем в декларації з податку на додану вартість сільськогосподарського підприємства за травень 2011 року визначено суму податку на додану вартість, яка спрямовується на спеціальний рахунок в розмірі 30793 грн., а в уточнюючому розрахунку за березень 2011 року визначено суму податку на додану вартість, яка спрямовується на спеціальний рахунок в розмірі 4 грн.

Між тим узгоджені суми грошового зобов'язання ТОВ "Агрофірма Іванівська" сплачені з порушенням строків визначених чинним законодавством, а саме 21.07.2011, що також не заперечується сторонами.

На підставі встановленого порушення Чернігівською ОДПІ було застосовано до позивача ст. 126 Податкового кодексу України, згідно якої, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Поряд з цим, п.7 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України передбачає, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються в розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Таким чином, ст. 203 Податкового кодексу України, передбачає обов'язок ТОВ "Агрофірма Іванівська" самостійно сплатити суму податкового зобов'язання за травень 2011 року, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, тобто до 30.06.2011, а тому суд вважає, що позивач повинен притягуватись до відповідальності за п.7 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, оскільки він вчинив порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року.

З огляду на зазначене, суд констатує, що контролюючим органом безпідставно застосовано до ТОВ "Агрофірма Іванівська" штрафні санкції згідно ст. 126 Податкового кодексу України за порушення строків сплати грошових зобов'язань за податковою декларацією від 20.06.2011 № 9003466555.

При цьому, оскільки позивач був зобов'язаний сплатити узгоджену суму податку на додану вартість за уточнюючим розрахунком (скороченою декларацією) № 17186 до 20.07.2011 року, тобто поза межами встановлених законодавцем "податкових канікул" (з 1 січня по 30 червня 2011 року), то суд вважає, що Чернігівською ОДПІ в цій частині правомірно застосовано до ТОВ "Агрофірма Іванівська" штрафні санкції за ст. 126 Податкового кодексу України.

Таким чином, враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що податкове повідомлення-рішення Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 23.05.2014 № 0001501500 підлягає скасуванню в частині визначення штрафних санкцій за податковою декларацією від 20.06.2011 № 9003466555 на суму 3078,30 грн.

В іншій частині позову, суд вважає за необхідне відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 41, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Скасувати частково податкове повідомлення-рішення Чернігівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 23 травня 2014 року № 0001501500 у сумі 3078,3 грн.

В іншій частині позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя: Ю.О.Скалозуб