Постанова

від 18.09.2014 по справі п/811/2913/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2014 року Справа № П/811/2913/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Власні вікна"

до відповідача - Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про скасування податкових повідомлень-рішень.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "Власні вікна" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач), у якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 14 червня 2013 року №0000870227, №0000860227.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Власні вікна" податковим органом протиправно, без наявності достатніх на те підстав, зроблено висновок про порушення позивачем приписів Податкового кодексу України щодо формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за взаємовідносинами з ТОВ "Созидатель". Відтак, безпідставно, на думку позивача, винесено і оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відповідач до суду подав заперечення на позовну заяву, у яких позов не визнав. Такі заперечення мотивовано тим, позаплановою перевіркою Приватного підприємства "Власні вікна" було виявлено укладення позивачем правочинів із ТОВ "Созидатель" та формування за такими взаємовідносинами витрат і податкового кредиту, відображення відповідних показників у податковій звітності. У свою чергу, ТОВ "Созидатель", не маючи належних виробничих потужностей, на думку податкового органу, здійснює діяльність, спрямовану надання податкової вигоди третім особам, без мети настання реальних правових наслідків. З огляду на викладене відповідач вважає, що ним законно та обґрунтовано винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення (а.с.58-59).

За клопотаннями представників сторін розгляд та вирішення справи судом було здійснено без їх участі у порядку письмового провадження (а.с.57,73).

Розглянувши у письмовому провадженні подані представниками позивача і відповідача документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Власні вікна" зареєстроване як юридична особа 28 листопада 2008 року виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради.

У період з 01 по 03 червня 2013 року посадовими особами Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області була проведена документальна позапланова невиїзна документальна перевірка Приватного підприємства "Власні вікна" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Созидатель" за листопад 2012 року.

За результатами перевірки податковим органом було складено Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 05 червня 2013 року №85/22-7/36200344, згідно якого контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем: пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України №2755-ІV від 02.12.2010 року в частині заниження податку на додану вартість за листопад 2012 року в сумі 20640,00 грн. та пунктів 138.2,138.4,138.8 статті 138, пп.139.1.9 п.139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2012 рік в сумі 21 672,00 грн. (а.с.8-14)

На підставі висновків вказаного Акта перевірки податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення від 14 червня 2013 року:

- №0000860227, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 25800,00 грн (із них за основним платежем - 20640,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5160,00 грн.);

- №0000870227, за яким ПП "Власні вікна" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 27090,00 грн. (із них за основним платежем - 21672,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5418,00 грн.) (а.с.6-7).

Як вбачається матеріалів справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення базуються на висновках акту перевірки про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту в результаті безпідставного формування таких витрат та кредиту за господарськими операціями з ТОВ "Созидатель", які, на думку податкового органу, не мали реального характеру.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

За приписами статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу, а також дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Водночас, відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів , що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У свою чергу, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України містить застереження, за яким не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Зокрема, відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) у паперовому вигляді або в електронній формі. При цьому, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 168/704 від 05.06.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.

Що стосується правових підстав для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, суд вважає за необхідне вказати таке.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

З аналізу наведених правових норм у їх системному зв'язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою правомірності формування податкового кредиту та валових витрат є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне дослідити правомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ "Созидатель" у розрізі фактичного здійснення відповідних господарських операцій.

Основними видами діяльності Приватного підприємства "Власні вікна" за КВЕД є, зокрема, виробництво будівельних виробів із пластмас (22.33), будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20), інші будівельно-монтажні роботи (43.21).

Судом встановлено, що 03 жовтня 2012 року між ПП "Власні вікна" (підрядник) та Військовою частиною 2269 (замовник) було укладено договір підряду на капітальне будівництво №757, за змістом якого підрядник виконати та здати замовнику в установлений строк закінчені будівельно-монтажні роботи щодо капітального ремонту даху казарми БАТЗ військової частини №2269 по вул. Діброви, 77/95 в місті Олександрія Кіровоградської області (а.с.18-23).

З метою дотримання вказаних договірних зобов'язань, 08 листопада 2012 року позивачем укладено договір субпідряду №11/08 з ТОВ "Созидатель", яким на вказаного контрагента покладено обов'язки щодо капітального ремонту даху казарми БАТЗ військової частини №2269 по вул. Діброви, 77/95 в місті Олександрія Кіровоградської області (а.с.16-17).

Так само, 25 жовтня 2012 року між ПП "Власні вікна" (виконавець) та відділом культури і туризму Кіровоградської міської ради (замовник) було укладено договір про надання послуг №224 поточного ремонту музею О.О. Осмьоркіна по вул. Дворцовій, 89 (а.с.24).

З метою виконання вказаних договірних зобов'язань, 01 листопада 2012 року ПП "Власні вікна" (генпідрядник) уклало договір субпідряду №11/10 з ТОВ "Созидатель" (субпідрядник) щодо виконання поточного ремонту художньо-меморіального музею О.О. Осмьоркіна (а.с.51).

На виконання договірних зобов'язань за вказаними договорами ТОВ "Созидатель" у листопаді 2012 року здійснило капітальний ремонт даху казарми БАТЗ військової частини №2269 по вул. Діброви, 77/95 в місті Олександрія Кіровоградської області та виконало поточний ремонт художньо-меморіального музею О.О. Осмьоркіна.

Факт виконання робіт за вищезазначеними договорами підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними від 28 листопада 2012 року №52 та від 08 листопада 2012 року №11 (а.с.25-26), а також відповідними актами здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) (а.с.28-49) на загальну суму 123 840,00 грн. (із них ПДВ - 20 640,00 грн.)

Судом встановлено, що розрахунок за виконані роботи ПП "Власні вікна" здійснювало у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента (а.с.15).

В подальшому, отримані позивачем від ТОВ "Созидатель" роботи позивачем було передано В/ч 2269 та відділу культури і туризму Кіровоградської міської ради, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт(а.с. 28-49).

Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах справи договорів, податкових накладних, актів здачі-прийняття виконаних робіт свідчать про те, що документи, на підставі яких позивач включив понесені витрати до складу валових витрат та сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак - дії позивача щодо формування валових витрат та податкового кредиту є правомірними. Подані позивачем банківські документи, за якими здійснювалася оплата товарів та послуг, є достовірними доказами виконання контрагентом позивача зобов'язань, обумовлених договорами.

Даючи правову оцінку наведеним доказам, суд вважає, що ними підтверджується реальний характер господарських операцій ПП "Власні вікна" та ТОВ "Созидатель", а відтак - і правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що при перевірці позивача податковим органом не було взято до уваги первинні бухгалтерські документи ПП "Власні вікна", а висновки про безтоварність господарських операцій позивача зумовлені відомостями про недостовірність даних, відображених його контрагентом - ТОВ "Созидатель" у податковій звітності. Такі висновки податкового органу суперечать загальноправовим принципам. При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Встановлений судом факт правомірності формування податкового кредиту дає підстави для висновку про протиправне застосування до позивача і штрафних санкцій на суму 5160,00 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням №0000860227 та у сумі 5418,00 грн., застосованих податковим повідомленням-рішенням №0000870227.

За приписами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Водночас, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, у дані справі відповідач не довів правомірності своїх рішень.

Викладене вище дає підстави вважати, що позивачеві було протиправно донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість за основним платежем і за штрафними санкціями, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та для скасування оскаржуваних повідомлень-рішень.

Згідно частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 182,70 грн. (а.с.5), а тому зазначена сума підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №0000860227 від 14 червня 2013 року, яким ПП "Власні вікна" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 25800,00 грн (із них за основним платежем - 20640,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5160,00 грн.).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №0000870227 від 14 червня 2013 року, яким ПП "Власні вікна" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 27090,00 грн. (із них за основним платежем - 21672,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5418,00 грн.).

Присудити Приватному підприємству "Власні вікна" судовий збір у розмірі 182,70 грн., з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук