Ухвала

від 29.09.2014 по справі 820/12049/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2014 р.Справа № 820/12049/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача Стулікова А.В.,

представника відповідачів Часовського І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРИНАЛИТ" ЛТД на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2014р. по справі № 820/12049/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРИНАЛИТ" ЛТД

до Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області , Державний реєстратор прав на нерухоме майно Корнєєва Наталія Сергіївна Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНАЛИТ" ЛТД, звернувся до суду із позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Корнєєвої Н.С. (далі - відповідач 1), Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області (далі - відповідач 2), в якому просив суд скасувати рішення відповідача 1 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №12239311 від 07.04.2014 року; зобов`язати Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Харківської області зареєструвати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Гриналит ЛТД", код 39084088. на нежитлову будівлю складу загальною площею 1663,3 кв. метрів, літ. "ЬІ-1" за адресою: АДРЕСА_1; зобов`язати Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Харківської області виключити з державного реєстру іпотек запис про передачу в іпотеку, як об`єкту обтяження, нежитлову будівлю літ. "ЬІ-1", загальною площею 1663,3кв.м.за адресою: АДРЕСА_1,внесеного в державний реєстр іпотекреєстратором приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, номер запису 8955447 від 10.08.2009року; виключити з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про заборону на нерухоме майно, як об'єкту обтяження нежитлової будівлі, загальною площею 1663,3кв.м.за адресою: АДРЕСА_1, внесеного в єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, номер запису 8955367 від 10.08.2009року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2014р. відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідачів надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду першої інстанції, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідачів, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 20 березня 2014 року представник ТОВ "Гриналит" ЛТД звернувся до реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції із заявою № 5913062 щодо реєстрації права власності на виробничий будинок, загальною площею 1663,3 кв.м. літ. "Ы-1" за адресою: АДРЕСА_1.

За результатом розгляду вказаної вище заяви ТОВ "Гриналит" ЛТД про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та доданих до них документів державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби встановлено наявність підстав для відмови в проведенні державної реєстрації прав власності та прийняте рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 12239311 від 07.04.2014 року.

Вказану відмову мотивовано тим, що в процедурі розгляду заяви № 5913062 проведені пошуки інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. В результаті чого, встановлено наявність записів про обтяження в актуальному стані ( заборона на нерухоме майно реєстраційний номер обтяження № 8955367, іпотека реєстраційний номер обтяження № 8955447) на об'єкт нерухомого майна нежитлову будівлю літ. "ЬІ-1" загальною площею 1663,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, р. № 2142 від 10.08.2009 р., посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4, в яких власником вищезазначеної нежитлової будівлі означена інша фізична особа, а також наявність запису в актуальному стані щодо реєстрації права власності (РПВН № 27717487) на нежитлову будівлю літ. "ЬІ-1" загальною площею 1663,3 кв.м. по АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Шафран" ЛТД, в якому підставою виникнення права власності зазначене рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28.09.2010року по справі № 1-2755/10 ( документ відмінний від наданого до заяви).

Позивач, не погодившись із вказаними діями відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості, оскільки приймаючи оскаржувані рішення державний реєстратор діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

У своїй діяльності, при проведені державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції керується Конституцією України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядком надання інформації з "Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013р (Порядок № 868).

Обов'язковість процедури реєстрації речових прав встановлена ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 4 вищенаведеного Закону, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, у тому числі право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", орган державної реєстрації прав: проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; забезпечує ведення Державного реєстру прав; надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 4 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в такій реєстрації.

Виходячи з положень ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", державний реєстратор в процедурі розгляду заяви про реєстрацію речових прав на нерухоме майно повинен встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Згідно ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається частиною 1 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2)свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3)свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6)інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п 37 Порядку № 868, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є:1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати;5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону;6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат;7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 р. органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею;10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Відповідно по п.1 ст.16 Закону, заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції надана заява про державну реєстрацію права власності на виробничий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, літ. "ЬІ-1" загальна площа 1663,3кв.

У відповідності до вимог вищезазначених норм права, до вказаної заяви представником позивача долучено пакет документів, зокрема: договір № 389 купівлі- продажу, посвідчений 8-ою ХДНК 19.01.1996 р. № 1-733, акт передачі майна від 04.04.1996 р., свідоцтво про право власності від 02.04.1997 р. р. № 493, виданого ФДМ України в Харківській області, згідно з якими 29.07.1998 р. було зареєстровано право власності на склад № 11 в цілому загальною площею 1456,8 кв.м. за вищезазначеною адресою за ТОВ фірмою "ШАФРАН" ЛТД; технічний паспорт, виготовлений КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", за станом на 21.10.2010 р. з відміткою про відсутність змін 20.08.2012 р. на склад № 11 літ. "ЬІ-1" по вул. Єнакіївській, 19, в якому загальна площа нежитлової будівлі зазначена 1663,3 кв.м.; акт приймання - передачі основних засобів від 10.02.2014, відповідно до якого на підставі протоколу № 7 від 10.01.2014 р. засновників ТОВ фірми "Шафран" ЛТД, передається будівля складу та розподільчого пункту загальною площею 1663,3 кв.м., в якому не зазначено інших ідентифікуючих ознак. Вказані обставини не заперечувались представниками позивача у судовому засіданні.

Приписами п.4 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п.15 Порядку № 868 передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Як свідчать письмові докази, державним реєстратором на виконання вимог п.3 п.4 ст.5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", за результатом проведеного пошуку інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено невідповідність заявлених позивачем прав і поданих документів вимогам чинного законодавства, регулюючого спірні правовідносини.

Колегія суддів критично оцінює доводи позивача про те, що Реєстраційна служба, отримавши рішення Апеляційного суду Харківської області від 24.12.2013року № 22-ц/790/6445/13 по справі №2-2755/10, мала провести реєстраційні дії саме відповідно до цього рішення, з огляду на те, що преюдиційним фактом за вказаним судовим рішенням є обставини, які помилково не були враховані відповідачем 1 при винесені оскаржуваного рішення, а саме те, що правовстановлюючим документом на об'єкт нерухомого майна нежитлову будівлю літ. "ЬІ-1" загальною площею 1663,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 є свідоцтво про право власності за ТОВ фірмою "Шафран" ЛТД, яке не скасоване і не визнано недійсним, з огляду на наступне.

Згідно договору №389 купівлі-продажу державного майна цілісного майнового комплексу магазину №115 і складу №11від 29.01.1996 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (надалі - продавець) та членами трудового колективу магазину №115 і складу №11 структурного підрозділу орендного підприємства "Вікторія" об'єднання "Харківплодоовоч" (надалі - покупець), продавцем було передано у власність покупця державне майно цілісного майнового комплексу магазину № 115 складу № 11- структурного підрозділу орендного підприємства "Вікторія" об'єднання "Харківплодоовоч", який знаходиться за адресою: пр. Фрунзе, 24/31.

Вказане майно у складі цілісного майнового комплексу магазину № 115 і складу №11 структурного підрозділу орендного підприємства "Вікторія" об'єднання "Харківплодоовоч" включає всі активи й пасиви, інвентар та інше майно згідно з актом інвентаризації, в тому числі основну споруду складу № 11 по АДРЕСА_1, загальною площею 1098, кв.м. Вказаний договір посвідчений Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою за реєстровим №1-733 02.04.1997року та товариству покупців членів трудового колективу магазину №115 і складу №11 структурного підрозділу орендного підприємства "Вікторія" об'єднання "Харківплодоовоч" видано свідоцтво про право власності за реєстровим №499.

У подальшому, товариство покупців членів трудового колективу магазину №115 і складу №11 структурного підрозділу орендного підприємства "Вікторія" об'єднання "Харківплодоовоч" було перереєстровано у ТОВ фірму "Шафран" ЛТД.

Судом встановлено, що право власності на склад № 11 загальною площею 1456,8 кв.м. по АДРЕСА_1 було зареєстровано за ТОВ фірма "Шафран" ЛТД згідно з реєстраційним посвідченням на об'єкт нерухомого майна від 29.07.1996 року реєстровий номер № 964 на підставі договору купівлі - продажу від 29.01.1996 року, акту передачі майна від 04.04.1996 року та свідоцтва про право власності, виданого 02.04.1997 року Фондом державного майна України по харківській області.

Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28.09.2010 року по справі № 2-2755/10 за позовом ТОВ фірмою "Шафран" ЛТД до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6 про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнано за ТОВ фірмою "Шафран" ЛТД право власності на нежитлову будівлю літ. "ЬІ-1" загальною площею 1663,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Однак, рішенням апеляційного суду Харківської області від 24.12.2013 року скасовано вищевказане рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28.09.2010 року по справі № 2-2755/10 та ухвалено нове рішення, яким в задоволені позову відмовлено.

Таким чином, як станом на час звернення позивача із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.03.104 року, так і станом на час розгляду справи, правовстановлюючим документом, який підтверджує право власності ТОВ фірма "Шафран" ЛТД на склад № 11 загальною площею 1456,8 кв.м. по АДРЕСА_1 є свідоцтво про право власності, видане 02.04.1997 року Фондом державного майна України по Харківській області, яке не скасовано і не визнано недійсним.

Колегія суддів зазначає, що при проведенні поточній інвентаризації було виявлено, що при первинній інвентаризації площа будівлі була помилково вказана 1456,8 кв.м., замість 1663,3 кв.м., а також уточнена літровка нежитлової будівлі, яка змінилася з літ. "А-1" на літ. "Ы-1".

Вказані обставини, також зазначені колегією суддів Апеляційного суду Харківської області у мотивувальній частині рішення від 24.12.2013 року по справі № 2-2755/10, яке містить посилання на лист КП "ХМБТІ" від 16.04.2010 року за № 2097, з якого вбачаються виявлені уточнення.

Однак, колегія суддів не може погодитися з правовою позицією позивача відносно того, що встановлені судом апеляційної в мотивувальній частині судового рішення обставини щодо розміру площі нежитлової будівлі, а також її уточнена літровка, мають преюдиційне значення для даної справи та є підтвердженням права власності ТОВ фірма "Шафран" ЛТД на склад № 11 загальною площею 1663,3 по АДРЕСА_1 з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, законодавцем чітко визначено дві підстави, за яких при розгляді справи не доказуються обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, а саме: за умови, що в ній беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи те, що ані Державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Корнєєва Н.С., ані Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції Харківської області не були сторонами при розгляді цивільної справи № 2-2755/10 та, враховуючи те, що відповідачі заперечують проти достовірності обставини набуття ТОВ фірма "Шафран" ЛТД права власності на склад № 11 саме у розмірі загальної площі 1663,3 по АДРЕСА_1, суд вважає, що до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення частини 1 ст. 72 КАС України.

Окрім того, лише судове рішення, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності є підставою для реєстрації права власності. Висновки суду, викладені в мотивувальній частині судового рішення, не є правовстановлюючим документом, що підтверджує право власності на нерухоме майно.

Як вбачається з листа КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" № 2393698 від 11.12.2006 року, при первинній інвентаризації площа будівлі була помилково вказана 1456,8 кв.м., замість 1663,3 кв.м., а також уточнена літровка нежитлової будівлі, яка змінилася з літ. "А-1" на літ. "Ы-1", але вказаний лист також не є правовстановлюючим документом, підтверджуючим набуття ТОВ фірма "Шафран" ЛТД права власності на склад № 11 саме у розмірі загальної площі 1663,3 по АДРЕСА_1. Окрім того, позивачем також не надано суду відповідних доказів того, що за результатами поточній інвентаризації було внесено відповідні змін чи доповнень у свідоцтво про право власності, яке було видано ТОВ фірма "Шафран" ЛТД 02.04.1997 року Фондом державного майна України по харківській області.

Судом встановлено, що відповідно до Протоколу загальних зборів ТОВ фірми "Шафран" № 7 від 10.01.2014року, ТОВ фірма "Шафран" увійшла до складу новоствореного ТОВ "Граналит" ЛТД та стала його інвестором.

Також, загальними зборами ТОВ фірма "Шафран" постановлено внести в статутний фонд новоствореного ТОВ "Граналит" ЛТД майновий внесок, який складається з приміщення складу загальною площею 1663,3 кв.м. по АДРЕСА_1. Загальна вартість внеску склала 20 000 грн.

Протоколом позачергових загальних зборів ТОВ фірми "Шафран" № 8 від 14.02.2014року затверджено рішення про вихід ТОВ фірми "Шафран" зі складу учасників ТОВ "Граналит" ЛТД та запропоновано останньому купити частку ТОВ фірми "Шафран" ЛТД в статутному капіталі, яка складає 80% або 20000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ фірмою "Шафран" ЛТД (Продавець) та ТОВ "Граналит" ЛТД (Покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства від 18.02.2014року, відповідно до пункту 1 якого, ТОВ "Граналит" ЛТД набув права власності на 80 % в статутному капіталі ТОВ фірмі "Шафран". Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області та зареєстровано в реєстрі за № 348.

Проаналізувавши вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що як станом на час розгляду справи, так і станом на час звернення до органу державної реєстрації прав із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень позивачем придбано частку статутного капіталу ТОВ фірми "Шафран".

Водночас, позивачем не надано жодного правовстановлюючого документа, який підтверджує, що станом на час укладання договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі від 18.02.2014 року, ТОВ фірма "Шафран" мало право власності на приміщення складу загальною площею саме у розмірі 1663,3 кв.м. по АДРЕСА_1.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Частиною 4 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 12239311 від 07.04.2014 року є правомірними, обґрунтованими, прийнятими на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області зареєструвати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Гриналит ЛТД", код 39084088. на нежитлову будівлю складу загальною площею 1663,3 кв. метрів, літ. "ЬІ-1" за адресою: АДРЕСА_1, колегія суддів зазначає, що вони є похідними від першої позовної вимоги, у задоволенні якої судом відмовлено, з огляду на що, позов в цій частині вимог також задоволенню не підлягає.

Щодо заявлених позовних вимог про зобов`язання Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області виключити з державного реєстру іпотек запис про передачу в іпотеку, як об`єкту обтяження, нежитлову будівлю літ. "ЬІ-1", загальною площею 1663,3кв.м.за адресою:АДРЕСА_1, внесеного в державний реєстр іпотекреєстратором приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4,номер запису 8955447 від 10.08.2009року; виключити з єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна запис про заборону на нерухоме майно, як об"єкту обтяження нежитлової будівлі, загальною площею 1663,3кв.м.за адресою: АДРЕСА_1 ,внесеного в єдиний реєстр заборон відчуження об"єктів нерухомого майна приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4,номер запису 8955367 від 10.08.2009року, колегія суддів вважає їх передчасними, з огляду на наступне.

Державна реєстрація обтяження нерухомого майна іпотекою, зміни умов обтяження нерухомого майна іпотекою, анулювання та видачі нової заставної, відступлення прав за іпотечним договором або передачі заставної, видачі дубліката заставної, припинення обтяження нерухомого майна іпотекою проводяться з урахуванням особливостей, визначених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10. 2013 р. N 868.

Пунктом 72 Порядку визначено, що державна реєстрація припинення обтяження нерухомого майна іпотекою проводиться нотаріусом одночасно із зняттям ним заборони, накладеної під час посвідчення договору іпотеки.

Відповідно до п. 78 Порядку, державна реєстрація припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно у результаті зняття нотаріусом заборони проводиться нотаріусом, яким знято заборону.

Під час проведення державної реєстрації зміни умов обтяження нерухомого майна іпотекою, анулювання та видачі нової заставної, відступлення прав за іпотечним договором або передачі заставної, видачі дубліката заставної, припинення обтяження нерухомого майна іпотекою за відсутності державної реєстрації права власності на таке майно в Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить відомості про таку іпотеку з Державного реєстру іпотек до спеціального розділу Державного реєстру прав, після чого на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав вносить до Державного реєстру прав відповідний запис про зміну, припинення обтяження нерухомого майна іпотекою (п. 98 Порядку).

Відповідно до п. 24 -27 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, який затверджений постановою КМ України від 05.07.2004 року № 830, відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи. Обтяжувач чи уповноважена ним особа має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і виключення запису з Реєстру чи про продовження строку дії реєстрації не більше як на п'ять років.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області із заявами про виключення з державного реєстру іпотек запису про передачу в іпотеку, як об`єкту обтяження, спірної нежитлової будівлі чи із заявою про виключення з єдиного реєстру заборон відчуження об'єкту нерухомого майна запису про заборону на нерухоме майно, як об'єкту обтяження нежитлової будівлі.

З огляду на наведене, відповідачем 2 будь - якого рішення, яке б могло вплинути на права та обов'язки позивача, відповідно прийнято не було.

Отже, вищевказані позовні вимоги про зобов'язання виключення з державного реєстру іпотек запису про передачу в іпотеку, як об`єкту обтяження, спірної нежитлової будівлі та про виключення з єдиного реєстру заборон відчуження об'єкту нерухомого майна запису про заборону на нерухоме майно, як об'єкту обтяження нежитлової будівлі, є передчасними, з огляду на недоведеність порушених прав.

Враховуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРИНАЛИТ" ЛТД залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2014р. по справі № 820/12049/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О. Судді (підпис) (підпис) Бартош Н.С. Старостін В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 03.10.2014 р.