Ухвала

від 30.09.2014 по справі 820/13405/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 р.Справа № 820/13405/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2014р. по справі № 820/13405/14

за позовом ТОВ "Триумф-В"

до Західної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Триумф-В" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000222211 від 09.04.2014 р., №0000272203 від 09.04.14р., № 0000232211 від 09.04.14р., № 0000322211 від 25.06.14р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2014 року адміністративний позов ТОВ "Триумф-В" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення - рішення № 0000222211 від 09.04.2014 р., № 0000232211 від 09.04.14р., № 0000322211 від 25.06.14р.В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Західна ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає, що суд при винесенні цього судового рішення порушив норми матеріального і процесуального права та просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2014р. скасувати, прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

ТОВ "Триумф-В" заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги та просить суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні , постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області (надалі -Західна ОДПІ) проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Триумф-В» (код ЄДРПОУ 32236749) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено Акт № 584/20-33-22-01-07/32236749.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

-п. 198.1, п. 198.3, п. 196.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1.3.1. ст. 188, п. 201.1., п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та "Порядку заповнення податкових накладних", затверджених Наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 року з урахуванням змін до Порядку ТОВ "Триумф-В" (код 32236749) встановлено заниження ПДВ всього в сумі 155 996,00 гривень, у тому числі за травень 2011 року в сумі 7267,00 гривень, за червень 2011 року в сумі 7267,00 гривень, за вересень 2011 року у сумі 2201,00 гривень, за листопад 2011 року у сумі 5320,00 гривень, за грудень 2011 року у сумі 7828,00 гривень, за січень 2012 року у сумі 17911,00 гривень, за лютий 2012 року у сумі 10865,00 гривень, за березень 2012 року у сумі 11437,00 гривень, за квітень 2012 року у сумі 12800,00 гривень, за червень 2012 року у сумі 16464,00 гривень, за вересень 2012 року у сумі 21766,00 гривень, за жовтень 2012 року у сумі 17845,00 гривень, за грудень 2012 року у сумі 17025,00 гривень, за рахунок неправомірного віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах з: ТОВ "Дніпропаксервіс" (код 34734098) за травень 2011 року - 7266,67 гривень, за червень 2011 року - 7266,67 гривень , з ПП "Полюс" (код 32350538) за листопад 2011 року - 5320,00 гривень, з ТОВ "Спецфуедаментбуд-Плюс" (код 33972540) за грудень 2011 року - 7827,77 гривень, за січень 2012 року - 6280,00 гривень, з ТОВ "Анкей" (код 20303211) за січень 2012 року - 11631,08 гривень, з ТОВ "Альянс-Іст" (код 38113730) за квітень 2012 року - 12800,00 гривень, з ПМП "Днепр-91" (код 13439826) за червень 2012 року - 16463,79 гривень, з ТОВ "Діксі Буд" (код 38113479) за вересень 2012 року - 17497,60 гривень, з ТОВ "Сідлей" (код 38199158) за вересень 2012 року - 3588,00 гривень, за жовтень 2012 року - 6674,20 гривень, за грудень 2012 року - 4312,00 гривень, з ТОВ "Санторіна" (код 38199142) за вересень 2012 року - 680,40 гривень, за жовтень 2012 року - 11170,00 гривень, за рудень 2012 року - 12712,28 гривень, з ТОВ "Агростройперспектива" (код 35044256) за вересень 2011 року - 2200,84 гривень, з ТОВ "Транс-Атлантіка Сервіс" (код 32694389) за лютий 2012 року - 10864,40 гривень, за березень 2012 року - 11437,12 гривень.

- п. 138.1, п. 138.4, п. 138.6, п. 138.8, п. 138.9 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено заниження ТОВ "Триумф-В" (код 32236749) податку на прибуток всього у сумі 121821,00 гривень, у тому числі: за 2 квартал 2011 року у сумі 16714,00 гривень, за 3 квартал 2011 року - 2531,00 гривень, за 4 квартал 2011 року - 15120,00 гривень, за 1 квартал 2012 року - 42224,00 гривень, за 2 квартал 2012 року - 17287,00 гривень, за 3 квартал 2012 року - 22140,00 гривень, за 4 квартал 2012 року - 5805,00 гривень, за рахунок неправомірного віднесення в рядок 05.1 Декларації з податку на прибуток "Витрати операційної діяльності. В тому числі: Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" витрат по отриманим товарам, роботам, послугам всього в сумі 565870,00 гривень, в т.ч.: за 2 квартал 2011 року у сумі 72670,00 гривень, за 3 квартал 2011 року у сумі 11005,00 гривень, за 4 квартал 2011 року у сумі 65740,00 гривень, за 1 квартал 2012 року у сумі 201065,00 гривень. за 2 квартал 2012 року у сумі 82320,00 гривень. за 3 квартал 2012 року у сумі 105430,00 гривень, за 4 квартал 2012 року у сумі 27640,00 гривень, а саме: послуги від ТОВ "Дніпропаксервіс" (код 34734098) по оренді лебідок в 2 кварталі 2011 року в сумі 72670,00 гривень., придбання коліс кранових від ПП "Полюс" (код 32350538) в 4 кварталі 2011 року в сумі 26600,00 гривень, послуги від ТОВ "Спецфуедаментбуд-Плюс" (код 33972540) в 4 кварталі 2011 року у сумі 39140,00 гривень (по фарбуванню металевих конструкцій на ПАТ "ХПЗ") та в 1 кварталі 2012 року у сумі 31400,00 гривень (по ревізії та ремонту металоконструкцій на ПАТ "Югцемент") , послуги від ТОВ "Анкей" (код 20303211) в 1 кварталі 2012 року в сумі 57155,00 гривень по заміні металевих балок на ПАТ "Електромашпромсервіс", послуги від ПМП "Днепр-91" (код 13439826) по фарбуванню металоконструкцій на ПАТ "Завод крупних електронних машин" в 2 кварталі 2012 року в сумі 82320,00 гривень, послуги від ТОВ "Діксі Буд" (код 38113479) по ремонту металоконструкцій на ПАТ "Завод крупних електронних машин", монтажу та пусконаладці на ПП "Углесорт" в 3 кварталі 2012 року в сумі 87489,00 гривень, витрати по взаємовідносинам з ТОВ "Сідлей" (код 38199158) в 3 кварталі 2012 року в сумі 17941,00 гривень (придбання матеріалів, запчастин, валу переміщення, щіткотримач), в 4 кварталі 2012 року в сумі 27640,00 гривень (придбання башмаку, блоку шестерні та канату поліамідного), придбання крюкової підвіски від ТОВ "Агростройперспектива" (код 35044256) в 3 кварталі 2011 року в сумі 11005,00 гривень, послуги по ремонту металевих балок на ПАТ "Завод крупних електронних машин", монтаж металоконструкцій кранів від ТОВ "Транс-Атлантіка Сервіс" (код 32694389) в 1 кварталі 2012 року в сумі 111510,00 гривень, оскільки не підтверджено реальністю здійснення господарський відносин .

- п 2.6 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637, а саме неоприбуткування готівкових коштів в касу підприємства за 05.06.2012р.на підставі прибуткового касового ордеру №24 від 05.06.2012р. у сумі 1600,00 грн.

Підставою для зазначених висновків слугували посилання на не підтвердження реальності здійснення господарських відносин позивача з такими контрагентами: ТОВ «Дніпропаксервіс» (код 34734098); ПП «Полюс» (код 32350538); ТОВ «Спецфуедаментбуд-Плюс» (код 33972540); ТОВ «Анкей» (код 20303211); ТОВ «Альянс-Іст» (код 38113730); ПМП «Днепр-91» (код 13439826); ТОВ «Діксі Буд» (код 38113479); ТОВ «Сідлей» (код 38199158); ТОВ «Санторіна» (код 38199142); ТОВ «Агростройперспектива» (код 35044256); ТОВ «Транс-Атлантіка Сервіс» (код 32694389) у зв"язку з тим, що зазначені контрагенти не є платниками податку на додану вартість, перебувають в стані припинення, або припинені; наявні акти перевірок контрагентів, в яких документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин та які не здійснювали реальної діяльності, інше.

На підставі акта перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківської області прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.04.2014р.:

- № 0000222211 , яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 121821 грн., у тому числі 21864,00 грн. штрафні санкції.

- № 0000272203 , яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 8000,00 гривень.

- № 0000232211 , яким збільшено суму грошового податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 155996 грн., у тому числі 35368,00 грн. штрафні санкції.

Не погодившись з висновками акту перевірки та податковими повідомленнями - рішеннями 14 квітня 2014 року ТОВ "Триумф-В" звернулось до Головного управління Міндоходів у Харківській області із первинною скаргою , яка залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області - без змін. 18 червня 2014 року ТОВ "Триумф-В" звернулось до Міністерства доходів і зборів України (Державна фіскальна служба) із повторною скаргою на висновки акту перевірки, рішення про результати розгляду первинної скарги та податкові повідомлення-рішення .

26 червня 2014 року ТОВ "Триумф-В" отримало податкове повідомлення - рішення від 25 червня 2014 року № 0000322211, яке прийнято Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області за результатами розгляду первинної скарги ТОВ "Триумф-В" та яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 155996 грн. та штрафними санкціями у розмірі 35367 грн. за порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1.3.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, ст. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.7, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та "Порядку заповнення податкових накладних", затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 року .

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням від 25 червня 2014 року № 0000322211 ТОВ "Триумф-В" 01 липня 2014 року направило до Міністерства доходів і зборів України доповнення до повторної скарги . Листом від 04.07.2014 р. № 12010/6/99-99-10-01-15 Міністерство доходів і зборів України повідомило позивача про результати розгляду повторної скарги, та яким з урахуванням податкового повідомлення-рішення № 4, скаргу ТОВ "Триумф-В" залишено без задоволення, а спірні повідомлення - рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги частково та скасовуючи податкові повідомлення-рішення № 0000222211 від 09.04.2014 р., № 0000232211 від 09.04.14р., № 0000322211 від 25.06.14р. , суд першої інстанції виходив з того , що відповідачем не доведений факт порушення позивачем 198.1, п. 198.3, п. 196.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1.3.1. ст. 188, п. 201.1., п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 та п. 138.1, п. 138.4, п. 138.6, п. 138.8, п. 138.9 ст. 138 Податкового кодексу України .

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову не оскаржується.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.п.138.2 ст.138 Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно 138.4. ст.138 Податкового кодексу України Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно п.п. 139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до вимог стаття 185.1 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно статті 187.1. Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, від'ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об'єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов'язання) та від'ємником (податковим кредитом). Від'ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії -"віднімання", и в силу дії об'єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПП "Дніпропаксервіс" укладено договір оренди №7 від 30.03.11р. В підтвердження виконання зазначеного договору надано акт прийманні-передачі обладнання від 30 квітня 2011 року, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31 травня 2011 року № ОУ-00001 , платіжне дорученнями № 415, 419, виписка з банківського рахунку ТОВ «Триумф-В» , податкова накладна № 514, акт прийманні обладнання з оренди від 30 червня 2011 року, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30 червня 2011 року № ОУ-00002, податкова накладна № 522 , платіжне дорученням № 420.

Здійснюючи свою господарську діяльність позивач використав орендоване обладнання при виконанні робіт по улаштуванню підкранових шляхів, а саме відновлення та ремонт підкранових шляхів на Зміївській ТЕС ВАТ «ДЕК «Центренерго», що підтверджується Договором № 16/33 від 15.02.2011 року на закупівлю робіт з ремонту обладнання та додатків до нього , які містяться в матеріалах справи.

Господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Агростройперспектива» за період вересень 2011 року підтверджуються : рахунком-фактурою № СФ-090201 від 02.09.2011 р., видатковою накладною № РН-090601 від 06.09.2011 року , платіжним дорученням № 529 та №749, податковими накладними ПН № 52 від 02.09.2011 року на суму 950,00 гривень з ПДВ на суму 1541,67; ПН № 129 від 06.09.2011 року на суму 3955,00 гривень з ПДВ на суму 659,17 гривень .

В подальшому позивач 07 вересня 2011 року продав крюкові підвіски в/п 12,5 т (2 шт.) АТ «КДСК» в рамках договору № 34с67/11 від 13 травня 2011 року .

Між позивачем та ПП «Полюс» укладено договір № 411/11 від 14.11.2011 року . В підтвердження виконання зазначеного договору надано рахунок-фактуру № 141111-02 від 14.11.2011 року , накладну № 2282 від 15.11.2011 року , платіжне дорученням №637, податкова накладна №35.

В подальшому позивач 05 грудня 2011 року продав колеса кранового К2Р (2 шт.) ЗАТ «Завод великих електричних машин» в рамках договору № 37/05 від 03 червня 2009 року .

Між позивачем та ТОВ «Спецфундаментбуд-Плюс» укладено договір №21/11-11 від 21.11.2011 року та договір № 22/12-11 від 22.12.2011 року . В підтвердження виконання зазначеного договору надано акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року з відомістю використаних ресурсів до акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року , платіжне дорученнями №8,67, податкова накладна №440 від 27.12.11р., акт приймання виконаних будівельних робіт від 27.01.2012 року , платіжне дорученням №84, податкова накладною №415.

Будівельні роботи, які виконані ТОВ «Спецфундаментбуд-Плюс» здійснені як субпідрядні в рамках Договорів підряду №04-039-11 від 24 листопада 2011 року та № 813 від 03 жовтня 2011 року .

Господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Анкей» за період січень 2012 року підтверджуються : Договором № 51 від 05.12.2011 року , Актом приймання виконаних будівельних робіт від 05.01.2012 року з відомістю використаних ресурсів до акту приймання виконаних будівельних робіт , Актом приймання виконаних будівельних робіт від 06.01.2012 року з відомістю використаних ресурсів до акту приймання виконаних будівельних робіт , платіжними дорученнями №83,82,податковими накладними №375, 485.

Будівельні роботи, які виконані ТОВ «Анкей» здійснені як субпідрядні в рамках Договору підряду №07С-10/11 від 07 жовтня 2011 року .

Господарські взаємовідносини позивача з ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» за період лютий, березень 2012 року підтверджуються : Договором № 5П від 09.02.2012 року , Актом № 1 приймання виконаних робіт від 20.02.2012 року та 21.02.2012 року , Актом № 2 приймання виконаних робіт від 22.02.2012 року , платіжними дорученнями № 183, 29,47,77,88, 174,213, податковими накладними №471,501, Договором № 7 від 27.01.2012 року , Актом приймання виконаних будівельних робіт від 18.03.2012 року із відомістю використаних ресурсів та відповідними розрахунками та 19.03.2012 року , податковою накладною №1180, №1223.

Будівельні роботи, що були виконані ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» здійснені як субпідрядні в рамках Договорів підряду №11711 від 30 листопада 2011 року , № 2 від 06 лютого 2012 року .

Господарські взаємовідносини позивача з ПП «Днепр-91» за період червень 2012 року підтверджуються : Договором №30 К-12 від 30.05.2012 року , Актом приймання виконаних робіт від 15.06.2012 року та від 27.06.12 року із відомістю ресурсів та відповідним розрахунком , платіжними дорученнями № 258, 270, 219, 268, 270, податковими накладними №2, 5 .

Будівельні роботи, що були виконані ПП «Днепр-91» були здійснені як субпідрядні в рамках Договорів підряду №28/12 від 03 квітня 2012 р., № 533 від 25 травня 2012 року .

Господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Альянс-Іст» за період квітень 2012 року підтверджуються : Договором № 20/03-01 від 20.03.2012 року , рахунком на оплату № 42508 від 25.04.2012 року , видатковою накладною № 42508 від 25.04.2012 року , рахунком на оплату № 42709 від 27.04.2012 року , видатковою накладною № 42709 від 27.04.2012 року , платіжними дорученнями №123,132, 279,418, податковими накладними № 35,49.

Розпорядженням ТОВ «Триумф-В» №1-27/04 від 27.04.2012 року створено комісію та введено в експлуатацію нематеріальні активи, а саме: технічну документацію на кран баштовий КБ100, технічну документацію на кран баштовий КБ405 та альбом креслень запасних частин на кран баштовий КБ 160. Всі не матеріальні активи як об'єкти права інтелектуальної власності введено в господарський оборот на підставі Актів № ВЄ-0000007 від 28.04.2012 року та вони обліковуються на балансі Позивача, що підтверджується інвентарними картками обліку об'єктів права інтелектуальної власності .

Господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Діксі Буд» за період вересень 2012 року підтверджуються : Договором № 20/09-12 від 20.09.2012 року , довідкою про договірну ціну з локальним кошторисом, відомістю ресурсів та відповідним розрахунком , Актом приймання виконаних робіт від 21.09.2012 року із відомістю ресурсів та відповідним розрахунком , довідкою про договірну ціну з локальним кошторисом, відомістю ресурсів та відповідним розрахунком , Актом приймання виконаних робіт від 27.09.2012 року із відомістю ресурсів та відповідним розрахунком , платіжними дорученнями №483,474, 467, 457,604, 603,608,611,673, податковою накладною №226, 541,225.

Будівельні роботи, що були виконані ТОВ «Діксі Буд» були здійснені як субпідрядні в рамках Договорів підряду .

Господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Сідлей» за період вересень,жовтень, грудень 2012 року підтверджуються : Договорами № 84 від 29.08.2012 року , № 88 від 09.10.2012 року , № 107 від 21.12.2012 року, видатковими та податковими накладними, рахунками на оплату, платіжними дорученнями, товарно - транспортними накладними , які містяться в матеріалах справи.

Господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Санторіна» за період вересень,жовтень, грудень 2012 року підтверджуються : Договорами № 18 від 25.09.2012 року , № 34 від 29.12.2012 року, № 34 від 29.12.2012 року , податковими та видатковими накладними, банківськими виписками, товарно - транспортними накладними, платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Всі активи введено в господарський оборот на підставі Актів приймання-передачі основних засобів та введено в експлуатацію розпорядженнями, а в подальшому отримані товари продано іншим підприємствам, що підтверджується матеріалами справи.

ТОВ «Дніпропаксервіс» , ПП «Полюс» , ТОВ «Спецфуедаментбуд-Плюс» , ТОВ «Анкей» , ТОВ «Альянс-Іст» , ПМП «Днепр-91» , ТОВ «Діксі Буд» , ТОВ «Сідлей» , ТОВ «Санторіна» , ТОВ «Агростройперспектива» , ТОВ «Транс-Атлантіка Сервіс» на момент здійснення господарських операцій зареєстровані в Єдиному державному реєстрі, мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що під час складання акту перевірки відносно позивача та прийняття спірних податкових повідомлень - рішень у відповідача були в наявності всі документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій, а саме: підтверджується Додатком № 3 до Акту про результати планової виїзної перевірки «Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ТОВ «Триумф-В»; Листом ТОВ «Триумф-В» від 25.04.2013 року були надані всі документи для підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Дніпропаксервіс» ; Листом ТОВ «Триумф-В» від 02.10.2013 року були надані всі документи для підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Санторіна» .

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що на час укладення угод між позивачем та його контрагентами , складання інших первинних документів, позивач та його контрагенти не знаходились в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також не були платниками податку на додану вартість.

Позивачем до матеріалів справи надано докази (договори оренди) , які підтверджують можливість зберігання товару позивачем .

Щодо посилання податкового органу як доказ нереальності здійснення вищезазначених господарських операцій відсутність доказів по транспортуванню колегія суддів зазначає наступне.

В підтвердження транспортування товару позивачем до матеріалів справи надано товарно - транспортні накладні .

Крім того, у позивача право на податковий кредит виникло на дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товару чи послуг, отже відсутність документів по транспортуванню товару , не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки зазначеним документом мають бути підтверджені саме послуги по переміщенню товару , а не засвідчення самого виконання (отримання) послуг (робіт).

Колегія суддів зазначає , що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися, з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв"язку з його господарською діяльністю мали місце.

Колегія суддів зазначає, що податкові накладні оформлені належним чином, крім того з акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що господарські операції позивача з та ТОВ «Дніпропаксервіс» , ПП «Полюс» , ТОВ «Спецфуедаментбуд-Плюс» , ТОВ «Анкей» , ТОВ «Альянс-Іст» , ПМП «Днепр-91» , ТОВ «Діксі Буд» , ТОВ «Сідлей» , ТОВ «Санторіна» , ТОВ «Агростройперспектива» , ТОВ «Транс-Атлантіка Сервіс» мали реальний характер, пов'язані з господарською діяльністю позивача, а відтак позивачем правомірно віднесено суми податку, сплаченого у зв'язку з виконанням робіт до податкового кредиту та сформовано валові витрати .

Також, колегією суддів критично оцінено твердження відповідача, що укладені між позивачем та ТОВ «Дніпропаксервіс» , ПП «Полюс» , ТОВ «Спецфуедаментбуд-Плюс» , ТОВ «Анкей» , ТОВ «Альянс-Іст» , ПМП «Днепр-91» , ТОВ «Діксі Буд» , ТОВ «Сідлей» , ТОВ «Санторіна» , ТОВ «Агростройперспектива» , ТОВ «Транс-Атлантіка Сервіс» правочини є недійсними (нікчемними) відповідно до приписів статті 228 ЦК України, як такі, що порушують публічний порядок, виходячи з наступного.

Належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України, а діяння по відображенню в документах обов'язкової податкової звітності, тобто в офіційних документах завідомо недостовірних відомостей, є об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст.366 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Правовідносини між позивачем та та ТОВ «Дніпропаксервіс» , ПП «Полюс» , ТОВ «Спецфуедаментбуд-Плюс» , ТОВ «Анкей» , ТОВ «Альянс-Іст» , ПМП «Днепр-91» , ТОВ «Діксі Буд» , ТОВ «Сідлей» , ТОВ «Санторіна» , ТОВ «Агростройперспектива» , ТОВ «Транс-Атлантіка Сервіс» не були безтоварними, а укладались з метою реального настання позитивних наслідків для обох сторін, за ними реально було отримано матеріальні цінності та перераховано грошові кошти.

Відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб'єктом владних повноважень до суду також не подано.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції висновків актів перевірок контрагентів позивача, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги та правомірно не прийняті судом першої інстанції , оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п. 6.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків, крім іншого, зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи тощо.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Зазначене узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеною у постановах від 09 вересня 2008 року у справі № 21-500во08 та від 01 червня 2010 року у справі № 21-573во10.

Згідно ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03) визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Однак факт порушення контрагентом-постачальником позивача своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди -відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Норми Податкового кодексу України не пов'язують виникнення права на податковий кредит з особливостями оподаткування постачальників 2-го чи іншого ланцюга.

Діючим законодавством не передбачений і не визначений обов'язок підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

В силу приписів ч.4 ст.70 КАС України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232; далі за текстом - Порядок №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984) отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Тобто, колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для формування валових витрат і нарахування податкового кредиту , в його діях не має порушень вимог Податкового кодексу України, відповідно позивачем правомірно віднесено ці суми до валових витрат та сформовано податковий кредит.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесених податкових повідомлень - рішень належним чином в суді не довів , у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення Західної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000222211 від 09.04.2014 р., № 0000232211 від 09.04.14р., № 0000322211 від 25.06.14р. не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2014р. по справі № 820/13405/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г. Судді (підпис) (підпис) Тацій Л.В. Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 06.10.2014 р.