Постанова

від 03.03.2014 по справі 804/1303/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2014 р. Справа № 804/1303/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Шевцовій М.Ю.

за участю:

представників позивача Шмалько Ю.О., Чернобука О.І.

представника відповідача Товстої Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївське Стіл» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

15.01.14 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївське Стіл» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі- відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В4» від 03.10.2013 року № 000047501, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 326080,00 грн. за період - липень 2013 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Миколаївське Стіл» за результатами якої складений Акт від 18.09.2013р. № 1051/15-1/35201111 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань правильності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з податку на додану вартість за липень 2013 р.». В акті перевірки з урахуванням змін, внесених Листом ДПІ від 30.09.2013 року №10262/10/15-115 «Про надання інформації та відповіді на заперечення», зазначено, що Товариством у порушення п.п.14.1.36, 14.1.181, п.14.1 ст.14, п.198.1, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за липень 2013 року на суму 326080,00 грн. З висновками викладеними в Акті перевірки позивач не згоден з огляду на те, що придбані Товариством послуги - роботи по геологічному вивченню Миколаївської ділянки залізистих кварцитів пов'язані з основним видом господарської діяльності позивача, сума податкового кредиту сформована позивачем відповідно до вимог законодавства, тому, позивач вважає винесене за результатами зазначеного акту перевірки податкове повідомлення-рішення противоправними та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов із зазначених в ньому підстав.

Відповідач - Державна податкова інспекція в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проти позову заперечував, подав до суду письмові заперечення які залучені до матеріалів справи (а.с. 76-78). Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити та пояснив, що отримані ТОВ «Миколаївське Стіл» роботи (послуги) по геологічному вивченню Миколаївської ділянки (геологічні звіти, буріння свердловин, виконання геологічного супроводу, дослідження в свердловині, складання електронної бази даних та надання послуг бухгалтерського обліку, оренда офісу) балансова вартість яких складається із нарахованих витрат на придбання, до введення їх в дію (прийняття в експлуатацію) не використовуються у господарській діяльності платника податку та не вважаються основними фондами, тому суми витрат на придбання таких робіт (послуг) не можуть бути віднесені до складу податкового кредиту підприємства. За таких обставин, висновки податкового органу щодо відсутності у позивача права на формування податкового кредиту є обґрунтованими, а спірне податкове повідомлення - рішення, правомірним.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

В період з 12.09.2013 р. по 18.09.2013 р. 23.07.12 відповідачем на підставі пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПКУ та згідно наказу від 11.09.2013 р. № 379 проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань правильності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з ПДВ за липень 2013 року. Результати перевірки оформлені актом від 18.09.2013 р. № 1051/15-1/35201111. Проведеною перевіркою встановлено, що підприємством порушено: п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.198.1, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2012 р. № 2755-VI, а саме, завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 326080,00 грн. за липень 2013 року та занижено податок на додану вартість у сумі 171,00 грн. (а.с. 8-21).

Як вбачається зі змісту вказаного акту, наведений висновок зроблений відповідачем на підставі даних податкової декларації з ПДВ за липень 2013р. (вх. № 9047558349 від 05.08.2013 р.) з додатками, яким встановлено, що ТОВ «Миколаївське Стіл» неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, сформовані за рахунок отримання робіт (послуг) по геологічному вивченню Миколаївської ділянки (геологічні звіти, буріння свердловин, виконання геологічного супроводу та ін.), які не пов'язані з господарською діяльністю позивача. З посиланням на згаданий акт перевірки, враховуючи встановлені порушення, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.10.2013 р. №0000471501, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 326080,00 грн. за звітний період - 7 місяць 2013 р. (а.с.29).

Означене рішення було оскаржено позивачем до ДПС у Дніпропетровській області та Міністерства доходів і зборів, однак рішенням від 04.12.13 р. №4376/10/04-36-10-08-09 та відповідно від 27.12.2013 р. № 18529/6/99-99-10-01-15, залишено без змін (а.с.30-38).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Судом встановлено, що ТОВ «Миколаївське Стіл» зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 07.06.2007 р. Основними видами діяльності за КВЕД є: добування залізних руд; надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів; розвідувальне буріння; оптова торгівля металами та металевими рудами; неспеціалізована оптова торгівля; діяльність у сфері інжинирінгу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (а.с. 50).

Судовим оглядом акту перевірки від 18.09.2013р. № 1051/15-1/35201111 встановлено, що перевіряючи правомірність визначення позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення рядку 24 декларації за липень 2013 року), контролюючим органом встановлено, що він складає 326080,00 грн. і сформований за період: грудень 2007 року - на суму 2039,00 грн.; січень-грудень 2008 року - на суму 246260,00 грн.; січень-грудень 2009 року - на суму 2432,00 грн.; січень-грудень 2010 року - на суму 10598,00 грн.; січень-грудень 2011 року - на суму 1543,00 грн.; січень та листопад 2012 року - на суму 63208,00 грн. Суми податкового кредиту за вказані періоди сформовані внаслідок отримання послуг (робіт) з дослідження Миколаївського родовища залізистих кварцитів, яке знаходиться в Криничанскому районі Дніпропетровської області по взаємовідносинам з ТОВ «Оберон - Вугілля», ПАТ НАК «Надра України» (с. 4-11 Акту перевірки).

На думку податкового органу, оскільки отримані роботи (послуги) по геологічному вивченню Миколаївської ділянки (геологічні звіти, буріння свердловин, виконання геологічного супроводу, дослідження в свердловині, складання електронної бази даних та надання послуг бухгалтерського обліку, оренда офісу) балансова вартість яких складається з нарахованих витрат на придбання, до введення їх в дію (прийняття в експлуатацію) не використовується у господарській діяльності платника податку та не вважаються основними фондами, суми витрат на придбання таких робіт (послуг) не можуть бути віднесені до складу податкового кредиту підприємства (с. 11 Акту перевірки).

Суд зазначає, що порядок визначення платником суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України (позитивне значення суми) або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) (від'ємне значення суми ) та строки проведення розрахунків з 01.01.11 року врегульований положеннями ст. 200 ПК України. Відповідно до ст.200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4 ст.200 ПКУ).

Згідно з п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

За приписами п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу). Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Судом встановлено, що визначена відповідачем завищеною сума податкового кредиту в розмірі 326080,00 грн. віднесена позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2007 року - на суму 2039,00 грн.; січень-грудень 2008 року - на суму 246260,00 грн.; січень-грудень 2009 року - на суму 2432,00 грн.; січень-грудень 2010 року - на суму 10598,00 грн.; січень-грудень 2011 року - на суму 1543,00 грн.; січень та листопад 2012 року - на суму 63208,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Оберон - Вугілля», ПАТ НАК «Надра України», Казеним підприємством «Південукргеологія», Казеним підприємством «Кіровгеологія».

З пояснень, наданих представником позивача в ході розгляду справи також встановлено, що геологорозвідувальні роботи на Миколаївській ділянці залізистих кварцитів, що знаходиться в Криничанському районі Дніпропетровської області проводилось в послідовності, яка регламентується Положенням про стадії геологорозвідувальних робіт на тверді корисні копалини, затвердженого наказом Державного комітету України з питань геології та використання надр від 15.02.2000 р. № 19 та Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин Державного фонду надр та родовищ руд чорних металів (заліза, марганцю та хрому) затвердженої наказом ДКЗ України від 18.10.2002 р. № 155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2002 р. за № 881/7169 і складаються з наступних етапів виконання робіт: геологічне вивчення виявлених корисних копалин; техніко - економічне обґрунтування кондицій на мінеральну сировину; геолого - економічна оцінка ділянки надр.

Відповідно до Угоди про користування надрами з метою геологічного вивчення родовищ корисних копалин укладеної між Держаною службою геології та надр України та ТОВ «Миколаївське Стіл» 04.04.2013 року, Надрокористувачу (ТОВ «Миколаївське Стіл») надано право користування ділянкою надр з метою геологічного вивчення родовищ корисних копалин на Миколаївській ділянці до 4 кв. 2014 року (а.с. 57-63).

Сторонами визнано, що податковий кредит в розмірі 326080,00 грн. сформований позивачем на підставі наявних договорів: 1) з ТОВ «Обертон - Вугілля» про передачу у власність результатів робіт про геологічне вивчення надр від 13.12.2007 р. № 1-М; 2) з ТОВ «Обертон - Вугілля» - купівлі - продажу геологічної інформації по Миколаївській ділянці залізистих кварцитів від 24.12.2007 р. № 8/Г; 3) з Казеним підприємством «Південукргеологія» - про виконання техніко - економічних розрахунків по варіантах геологорозвідувальних робіт в межах Миколаївської ділянки залізистих кварцитів від 30.09.2009 р. № 233; 4) з ТОВ «Обертон - Вугілля» - купівлі - продажу результату геологорозвідувальних робіт від 13.12.2007 р. № 1; 5) з ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» про проведення геологічної експертизи від 29.08.2012 р. №290812/37; 6) з Казеним підприємством «Кіровгеологія» про проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування; актів виконаних робіт та податкових накладних, які були досліджені перевіряючими в ході перевірки позивача (а.с. 90-192).

В матеріалах справи наявні копії означених первинних документів (а.с. 90-192), судовим оглядом яких не виявлено недотримання в оформленні означених податкових накладних вимог ст.201 ПКУ, зауважень з приводу оформлення зазначених податкових накладних з порушеннями ст. 201 ПК України відповідачем не наведено.

З огляду на наведені положення податкового кодексу, враховуючи фактичність здійснення позивачем та ТОВ «Оберон - Вугілля», ПАТ НАК «Надра України», Казеним підприємством «Південукргеологія», Казеним підприємством «Кіровгеологія» спірних господарських операцій, наявність відповідних первинних документів, порушень в оформлені яких та невідповідність вимогами ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» судом не встановлено, а відповідачем чітко не зазначено, а також податкових накладних, оформлених відповідно до вимог ст. 201 ПКУ, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на податковий кредит за операціями за договорами з ТОВ «Оберон - Вугілля», ПАТ НАК «Надра України», Казеним підприємством «Південукргеологія», Казеним підприємством «Кіровгеологія», а відтак включення позивачем суми ПДВ за відповідними податковими накладеними в розмірі 326080,00 грн. до складу податкового кредиту до Деклараціям з ПДВ за грудень 2007 року - на суму 2039,00 грн.; січень-грудень 2008 року - на суму 246260,00 грн.; січень-грудень 2009 року - на суму 2432,00 грн.; січень-грудень 2010 року - на суму 10598,00 грн.; січень-грудень 2011 року - на суму 1543,00 грн.; січень та листопад 2012 року - на суму 63208,00 грн., є правомірним.

Суд також критично ставиться до висновків податкового органу щодо того, що роботи (послуги), придбані позивачем у ТОВ «Оберон - Вугілля», ПАТ НАК «Надра України», Казеного підприємства «Південукргеологія», Казеного підприємства «Кіровгеологія» не відповідають характеру господарської діяльності позивача, тобто не пов'язані з його господарською діяльністю. Так, відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами діяльності позивача є: добування залізних руд; надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів; розвідувальне буріння; оптова торгівля металами та металевими рудами; неспеціалізована оптова торгівля; діяльність у сфері інжинирінгу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (а.с. 50). ТОВ «Миколаївське Стіл» має ліцензію Державної геологічної служби на пошук (розвідку) корисних копалин та спеціальний дозвіл користування надрами (В № 001698), виданий Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, реєстраційний №3217 від 13.12.07, вид користування надрами: геологічне вивчення, у т.ч. дослідно-промислова розробка, об'єкт надрокористування - Миколаївська ділянка, корисні копалини - залізисті кварцити, надрокористування (робіт): геологічне вивчення залізистих кварцитів з метою визначення речовинного складу, якості та технологічних властивостей, затвердження запасів України за промисловими категоріями, строк дії яких на момент здійснення господарських операцій не сплив (а.с. 55-56). Тобто, роботи (послуги) що здійснювались по вищенаведеним Договорам з контрагентами безпосередньо пов'язані із здійсненням позивачем діяльності по геологічному вивченню та розробці корисних копалин на Миколаївській ділянці залізистих кварцитів, що знаходиться в Криничанському районі Дніпропетровської області.

З огляду на викладене, враховуючи, що судовим розглядом справи встановлено, що позивачем правомірно сформований податковий кредит в розмірі 326080,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ «Оберон - Вугілля», ПАТ НАК «Надра України», Казеним підприємством «Південукргеологія», Казеним підприємством «Кіровгеологія» відповідні роботи (послуги) отримані від контрагентів та оплачені позивачем, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Відповідач правомірність своїх висновків та винесених на їх підставі податкових повідомлень-рішень належним чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені належними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували факт правомірності прийняття ним податкового повідомлення-рішення форми «В4» від 03.10.2013 року № 000047501, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 326080,00 грн., за період липень 2013 року, за таких обставин позовні вимоги ТОВ «Миколаївське Стіл» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївське Стіл» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 03.10.2013 року № 000047501 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 326080,00 грн. за період - липень 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївське Стіл» (код ЄДРПОУ 35201111, адреса: м.Дніпропетровськ, вул. Писаржевського, буд. 1-а) витрати по сплаті судового збору в розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева