Постанова

від 25.09.2014 по справі 821/3133/14

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/3133/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Івлевій В.О., представників позивача Загородного В.М., Зацарної А.Ю., представника відповідача Малини С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Голопристанської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Державної фінансової інспекції в Херсонській області про визнання протиправним та скасування п 9 вимоги № 44-13/1577 від 24.07.2014 р.,

встановив:

Голопристанська районна державна лікарня ветеринарної медицини (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Херсонській області (далі по тексту - відповідач або ДФІ в Херсонській області) про визнання протиправним та скасування п. 9 вимоги № 44-13/1577 від 24.07.2014 р. (з урахуванням уточнень до адміністративного позову).

Позовні вимоги мотивовані тим, що Голопристанською міжрайонною державною фінансовою інспекцією, проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності в Голопристанській районній державній лікарні ветеринарної медицини за період з 01.01.2011р. по 01.04.2014р. За результатами ревізії складено акт від 01.07.2014р. №44-27/13. В акті ревізії визначено ряд порушень та недоліків фінансово-господарської діяльності Голопристанської районної державної лікарні ветеринарної медицини. Позивачем надавались заперечення до акту ревізії подано Голопристанською районною державною лікарнею ветеринарної медицини.

24.07.2014р. Голопристанською міжрайонною державною фінансовою інспекцією направлено висновок на заперечення. Отже, позивач вважає п. 9 вимоги №44-13/1577 неправомірним, оскільки відповідно до Положення про державну лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи на ринку" визначено, що фінансування та матеріально - технічне забезпечення діяльності лабораторій здійснюється за рахунок коштів загального та спеціального фонду державного бюджету. Крім того, відповідно до Постанови 228, передбачено фінансування видатків по заробітній платі лаборантів та ветсанітарів лабораторіях ВСЕ на ринках саме за рахунок коштів загального фонду.

Крім того вказав, що до позивача застосовано заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, а саме: 25.07.2014р. винесено попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства №44-13/1583 та прийнято розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами № 76.

Позивач вважає вимогу про усунення порушень протиправною та просить її скасувати.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував. Заперечення обґрунтовані тим, що ревізією встановлено, що за період з 01.01.2011 року по 01.04.2014 року позивачем в порушення ч.4 ст.13 Бюджетного кодексу, п.23 Порядку №228 покрито за рахунок загального фонду державного бюджету видатків на оплату праці працівників Лабораторії, які мають здійснюватися за рахунок спеціального фонду бюджету на загальну суму 235262,66 грн., в тому числі заробітної плати у сумі 172606,50 грн., та нарахувань на заробітну плату у сумі 62656,16 грн. Отже, вважає вимогу №44-13/1577 про усунення порушення законною.

Представник відповідача в судовому засіданні в задоволені позовних вимог просив відмовити.

Розглянувши подані документи, врахувавши позицію представників позивача, представника відповідача, адміністративний позов та документи покладені в його основу, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, суд приходить до наступного: Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" визначає статус органу державного фінансового контролю, його функції та правові основи діяльності.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головним завданням органу державного фінансового контролю є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік (ч. 2 ст. 11 . Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні").

На виконання п. 1.1.5.2 плану контрольно - ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України в Херсонській області на І квартал 2014 року Голопристаноською міжрайонною державною фінансової інспекцією в Херсонській області проведено ревізію окремих питань фінансово господарської діяльності в Голопристанській районній державній лікарні ветеринарної медицини за період з 01.01.2011 року по 01.04.2014 року, про що складено акт № 44-27/13 ревізії окремих питань фінансово-господарської Голопрстанської районної державної лікарні ветеринарної медицини за період з 01.01.2011 р. по 01.03.2014р. від 01.07.2014р.

Так, актом ревізії встановлено, що за період з 01.01.2011р по 01.03.2014р позивачем спрямовано кошти спеціального фонду на покриття видатків на оплату праці працівників лабораторії на загальну суму 32433,42 грн., в тому числі: за КЕВК 1111 та 2210 - 23795,61 грн. (з яких 19498, 12 грн. перераховано на карткові рахунки працівників), за КЕВК 1120 та 2220 - 8637, 81 грн., що є порушенням ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України, п. 23 Порядку № 228 покриття за рахунок загального фонду державного бюджету видатків на оплату праці працівників Лабораторії, які мають здійснюватись за рахунок спеціального фонду бюджету на загальну суму 235262,66 грн.

Позивачем на адресу Голопристанської районної державної фінансової інспекції направлені заперечення проти викладених висновків в акті.

Висновком Голопристанської міжрайонної державної фінансової інспекції на заперечення до Акту ревізії заперечення позивача спростовані.

На підставі акта ревізії Голопристаноською МДФІ направлено на адресу позивача вимогу від 24.07.2014р. №44-13/1577, п. 9 якої Голопристанську державну лікарню ветеринарної медицини зобов'язано усунути порушення, а саме: провести відшкодування видатків по загальному фонду кошторису на утримання штатних одиниць лабораторії на ринку шляхом зменшення бюджетних асигнувань по загальному фонду кошторису на суму 214310,03 грн., з них : по КЕВК 2111 - 157234,07 грн. та КЕВК 2120 - 57075,96 грн., та за рахунок коштів спеціального фонду здійснити відновлення касових видатків по загальному фонду в межах кошторису установи на суму 20952,63 грн., з них: по КЕКВ 2111 - 15372,43 грн. та КЕКВ 2120- 5580,20 грн.

Згідно із пунктом 7 статті 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Порядком проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами (далі - Порядок проведення інспектування", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. №550 передбачено Процедуру проведення Держфінінспекцією та її територіальними органами інспектування.

Відповідно до пунктів 35, 38 - 47, абзаців 1, 2 пункту 48, пунктів 49 - 52 Порядку проведення інспектування, Акт ревізії повинен містити:

- вступну частину, в якій зазначаються підстава для проведення ревізії, тема ревізії, повна назва об'єкта контролю, його місцезнаходження, відомості про організаційно-правову форму та форму власності, дати початку і закінчення ревізії, період, який підлягав ревізії, перелік посадових осіб контролюючого органу та залучених спеціалістів, що проводили ревізію, перелік посадових осіб, які відповідали за фінансово-господарську діяльність об'єкта контролю у період, що підлягав ревізії;

- констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, висновок про наявність або відсутність порушень законодавства, а також у разі наявності визначений в установленому законодавством порядку розмір збитків, завданих державі чи об'єкту контролю внаслідок таких порушень.

Виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції контролюючого органу, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

У міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Аналізуючи положення Закону № 2939-XII та Порядку проведення інспектування, які регулюють питання щодо оформлення та надсилання вимоги про усунення порушень законодавства, суд доходить висновку, що письмова вимога органу державного фінансового контролю за своєю правовою суттю є рішенням суб'єкта владних повноважень, породжує для зобов'язаної особи правові наслідки у вигляді необхідності вчинення певних дій, а відтак, з огляду на приписи ст.8 Конституції України, має містити чітке викладення суті владного припису, котре унеможливлює неоднозначне розуміння як змісту, так і порядку виконання висунутої органом управління вимоги та допускати реальну можливість виконання владного припису.

Оцінюючи правомірність оскаржених позивачем рішень, суд виходить з наступного.

Відповідно до акта ревізії №41-27/13 від 01.07.2014р., ревізорами зроблено висновки про порушення позивачем вимог ч.4 ст.13 Бюджетного кодексу України, п.23 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок №228), яке полягало у тому, що за період з 01.01.2011р. по 01.03.2014р. було проведено використання коштів спеціального фонду кошторису на виплату заробітної плати в загальній сумі 699301,44 грн. для забезпечення виплати заробітної плати працівникам, що згідно штатного розпису утримуються із загального фонду бюджету.

Суд приходить до висновку, що відповідачем не зазначено сутність порушення, допущеного позивачем і не доведено факту вчинення його позивачем.

Проаналізувавши вказане, суд приходить до висновку, що посадовими особами ДФІ в Херсонській області не вказано в акті та не обґрунтовано в судовому засіданні, яким чином виплата за рахунок коштів загального фонду заробітної плати працівникам, посади яких передбачені та затверджені в установленому порядку штатним розписом та який утримується саме за рахунок коштів загального фонду кошторису Голопристанської державної ветеринарної лікарні є порушенням вимог ч.4 ст.13 Бюджетного кодексу України, п.23 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228 Порядку №228, з огляду на те, що в якості порушення ревізорами лише і виключно констатується сам факт виплати лаборантам заробітної плати.

Суд не приймає до уваги пояснення представника ДФІ в Херсонській області про те, що порушення полягало у покритті витрат спеціального фонду на виплату заробітної плати лаборантам за надані ними платні послуги за рахунок коштів загального фонду, оскільки таке порушення не відображено у наданих до суду матеріалах ревізії.

Пунктом 9 вимоги позивача фактично зобов'язано проводити за рахунок спеціального фонду видатки на виплату лаборантам заробітної плати за виконання обов'язків, передбачених його посадовою інструкцією, але за що надходять грошові кошти до спеціального фонду кошторису Голопристанської державної ветеринарної лікарні.

Так, суд зазначає, що в матеріалах ревізії відсутнє визначення допущеного позивачем порушення, яке слід усунути; а також, відповідачем жодним чином не обґрунтовано порядку і механізму виплати заробітної плати працівнику, який утримується за рахунок коштів загального фонду, тільки за рахунок коштів спеціального фонду та саме у вказаній відповідачем конкретній сумі, не вказані правові підставі для вчинення позивачем таких дій.

Проаналізувавши викладене, суд приходить до висновку, що п.9 вимоги Голопристанської МДФІ від 24.07.2014р. №41-13/1577 не відповідає критеріям законності і обґрунтованості, а тому не підлягає виконанню позивачем.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про протиправність пункту 9 вимоги Голопристанської МДФІ від 24.07.2014р. №41-13/1577.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду справи, Державною фінансовою інспекцією в Херсонській області, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність своїх дій.

В свою чергу Голопристанською районною державною лікарнею ветеринарної медицини надано достатньо належних та допустимих доказів обґрунтованості позовних вимог.

Аналізуючи наведені докази, норми чинного законодавства в їх сукупності суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163,167 КАС України, суд -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати п. 9 Вимоги № 44-13/1577 від 24.07.2014 р. щодо зобов'язання Голопристанської районної державної лікарні ветеринарної медицини вжити заходи та забезпечити відшкодування та усунення фінансових порушень, а саме в порушення ч.4 ст.13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010р. №2456-VI, п.23 Порядку №228 ветеринарною лікарнею проведено використання коштів загального фонду кошторису на виплату заробітної плати працівників Лабораторії, які згідно штатного розпису утримувались за рахунок загального фонду кошторису та виконували роботу по проведенню лабораторних досліджень, приготування реактивів, робочих розчинів, за які надходили грошові кошти до спеціального фонду кошторису ветеринарної лікарні на загальну суму 235262,66 грн., (в тому числі нарахування єдиного внеску на загальне державне соціальне страхування на загальну суму 62656,16 грн.) Усунути фінансове порушення шляхом зменшення бюджетних асигнувань по загальному фонду кошторису на загальну суму 214310,03 та відновити касові видатки по загальному фонду кошторису на суму 20952,63 грн.

Повернути Голопристанській районній державної лікарні ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ 00710925) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 470 (чотириста сімдесят) грн. 53 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 вересня 2014 р.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 9.3