Постанова

від 25.02.2015 по справі 821/3133/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/3133/14

Категорія: 9.3 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

Суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Мадюді В.В.,

представників позивача Зацарни А.Ю. та Загороднього В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Голопристанської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Державної фінансової інспекції в Херсонській області про визнання протиправним та скасування п. 9 вимоги від 24.07.2014 р. №44-13/1577,-

В С Т А Н О В И В:

08 серпня 2014 року Голопристанська районна державна лікарня ветеринарної медицини звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Херсонській області про визнання протиправним та скасування п. 9 вимоги від 24.07.2014 р. №44-13/1577, посилаючись на те, що Голопристанською міжрайонною державною фінансовою інспекцією проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності в Голопристанській районній державній лікарні ветеринарної медицини за період з 01.01.2011 р. по 01.04.2014 р. За результатами ревізії складено акт від 01.07.2014 р. №44-27/13. В акті ревізії визначено ряд порушень та недоліків фінансово-господарської діяльності Голопристанської районної державної лікарні ветеринарної медицини. Позивачем надавались заперечення до акту ревізії. 24.07.2014 р. Голопристанською міжрайонною державною фінансовою інспекцією направлено висновок на заперечення. Отже, позивач вважає п. 9 вимоги №44-13/1577 неправомірним, оскільки відповідно до «Положення про державну лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи на ринку» визначено, що фінансування та матеріально-технічне забезпечення діяльності лабораторій здійснюється за рахунок коштів загального та спеціального фонду державного бюджету. Крім того, відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ №228 передбачено фінансування видатків по заробітній платі лаборантів та ветсанітарів лабораторіях ВСЕ на ринках саме за рахунок коштів загального фонду. Крім того позивач зазначає, що до нього застосовано заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, а саме: 25.07.2014 р. винесено попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства №44-13/1583 та прийнято розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами №76. Позивач вважає вимогу про усунення порушень протиправною та просив задовольнити позов повністю.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року адміністративний позов Голопристанської районної державної лікарні ветеринарної медицини задоволений повністю. Визнано протиправним та скасовано п. 9 Вимоги №44-13/1577 від 24.07.2014 р. щодо зобов'язання Голопристанської районної державної лікарні ветеринарної медицини вжити заходи та забезпечити відшкодування та усунення фінансових порушень, а саме в порушення ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. №2456-VI, п. 23 Порядку №228 ветеринарною лікарнею проведено використання коштів загального фонду кошторису на виплату заробітної плати працівників Лабораторії, які згідно штатного розпису утримувались за рахунок загального фонду кошторису та виконували роботу по проведенню лабораторних досліджень, приготування реактивів, робочих розчинів, за які надходили грошові кошти до спеціального фонду кошторису ветеринарної лікарні на загальну суму 235262,66 грн., (в тому числі нарахування єдиного внеску на загальне державне соціальне страхування на загальну суму 62656,16 грн.) Усунути фінансове порушення шляхом зменшення бюджетних асигнувань по загальному фонду кошторису на загальну суму 214310,03 та відновити касові видатки по загальному фонду кошторису на суму 20952,63 грн.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Державна фінансова інспекція в Херсонській області подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити повністю у задоволенні позову Голопристанської районної державної лікарні ветеринарної медицини.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представників позивача Зацарни А.Ю. та Загороднього В.М., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання п. 1.1.5.2 плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України в Херсонській області на І квартал 2014 року Голопристаноською міжрайонною державною фінансової інспекцією в Херсонській області проведено ревізію окремих питань фінансово господарської діяльності в Голопристанській районній державній лікарні ветеринарної медицини за період з 01.01.2011 року по 01.04.2014 року, про що складено акт №44-27/13 ревізії окремих питань фінансово-господарської Голопрстанської районної державної лікарні ветеринарної медицини за період з 01.01.2011 р. по 01.03.2014 р. від 01.07.2014 р.

Так, актом ревізії встановлено, що за період з 01.01.2011 р. по 01.03.2014 р. позивачем спрямовано кошти спеціального фонду на покриття видатків на оплату праці працівників лабораторії на загальну суму 32433,42 грн., в тому числі: за КЕВК 1111 та 2210 - 23795,61 грн. (з яких 19498, 12 грн. перераховано на карткові рахунки працівників), за КЕВК 1120 та 2220 - 8637, 81 грн., що є порушенням ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України, п. 23 Порядку №228 покриття за рахунок загального фонду державного бюджету видатків на оплату праці працівників Лабораторії, які мають здійснюватись за рахунок спеціального фонду бюджету на загальну суму 235262,66 грн.

Позивачем на адресу Голопристанської районної державної фінансової інспекції направлені заперечення проти викладених висновків в акті.

Висновком Голопристанської міжрайонної державної фінансової інспекції на заперечення до Акту ревізії заперечення позивача спростовані.

На підставі акта ревізії Голопристаноською МДФІ направлено на адресу позивача вимогу від 24.07.2014 р. №44-13/1577, п. 9 якої Голопристанську державну лікарню ветеринарної медицини зобов'язано усунути порушення, а саме: провести відшкодування видатків по загальному фонду кошторису на утримання штатних одиниць лабораторії на ринку шляхом зменшення бюджетних асигнувань по загальному фонду кошторису на суму 214310,03 грн., з них: по КЕВК 2111 - 157234,07 грн. та КЕВК 2120 - 57075,96 грн., та за рахунок коштів спеціального фонду здійснити відновлення касових видатків по загальному фонду в межах кошторису установи на суму 20952,63 грн., з них: по КЕКВ 2111 - 15372,43 грн. та КЕКВ 2120- 5580,20 грн.

Відповідно до акта ревізії від 01.07.2014 р. №41-27/13, ревізорами зроблено висновки про порушення позивачем вимог ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України, п. 23 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. №228 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок №228), яке полягало у тому, що за період з 01.01.2011 р. по 01.03.2014 р. було проведено використання коштів спеціального фонду кошторису на виплату заробітної плати в загальній сумі 699301,44 грн. для забезпечення виплати заробітної плати працівникам, що згідно штатного розпису утримуються із загального фонду бюджету.

Вважаючи вимогу відповідача від 24.07.2014 р. №44-13/1577 пункту 9 протиправною, Голопристанська державна лікарня ветеринарної медицини звернулась до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача при винесенні оскаржуваної вимоги є протиправними та суперечать вимогам чинного законодавства.

Однак, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитися не може з огляду на таке.

Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Положення, Держфінінспекція відповідно), її визначено як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України та який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (пункт 1 цього Положення).

Держфініспекція утворена шляхом реорганізації Головного контрольно-ревізійного управління України відповідно до Указу Президента України від 9 грудня 2010 року №1085/2010.

Частиною першою статті 1 Закону України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №2939-ХІІ) встановлено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Пункт 7 статті 10 Закону №2939-XII закріплює право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів всіх рівнів, державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання визначає Порядок проведення інспектування (пункт 1 цього Порядку).

За правилами пункту 2 зазначеного Порядку інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

За змістом частини шостої статті 2 Закону №2939-XII порядок проведення Держфінінспекцією державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, за правилами пунктів 45, 46 Порядку проведення інспектування у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державної контрольно-ревізійної служби, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо ж вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Згідно з пунктом 50 цього Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, яка розглядається, Інспекція пред'явила вимогу про усунення порушень та недоліків, виявлених під час ревізії Лікарні. При цьому оскаржувана вимога Інспекції вказує на виявлені збитки та їхній розмір.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 07 жовтня 2014 року (№21-368а14).

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову Голопристанської районної державної лікарні ветеринарної медицини.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, але допустив порушення норм матеріального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи спростовують правильність висновків суду.

Відтак, апеляційна Державної фінансової інспекції в Херсонській області підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Херсонській області - задовольнити повністю.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року - скасувати та прийняти нову постанову суду.

У задоволенні адміністративного позову Голопристанської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Державної фінансової інспекції в Херсонській області про визнання протиправним та скасування п. 9 вимоги від 24.07.2014 р. №44-13/1577 - відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення рішення апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов