Постанова

від 23.09.2014 по справі 820/11155/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 р. Справа № 820/11155/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Садовод" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2014р. по справі № 820/11155/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Садовод"

до Державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченка Іллі Леонідовича , Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області треті особи Великобурлуцька районна державна адміністрація Харківської області , Головне управління Держземагентства у Харківській області

про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Садовод", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченка Іллі Леонідовича, треті особи: Великобурлуцька районна державна адміністрація Харківської області, Головне управління Держземагентства у Харківській області, в якому, після уточнення позовних вимог, просив: скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченка Іллі Леонідовича №8842346 від 09.12.2013 р. у державній реєстрації права власності держави на земельні ділянки; скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченка Іллі Леонідовича №8842774 від 09.12.2013 р. у державній реєстрації іншого речового права - права оренди земельних ділянок; зобов'язати Реєстраційну службу Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області на підставі розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області від 27.08.2012 року № 265 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Андріївської сільської ради АТ "Садовод" здійснити заходи по державній реєстрації права власності держави в особі Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області на земельні ділянки сільськогосподарського призначення розташованої за межами населених пунктів на території Андріївської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області Кадастровий №6321480500:02:000:0051 площею 1,1508 га; зобов'язати Реєстраційну службу Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області одночасно із здійсненням заходів по реєстрації прав власності держави на земельну ділянку здійснити заходи по державній реєстрації іншого речового права - права оренди земельних ділянок на підставі розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області від 27.08.2012 року №265 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Андріївської сільської ради АТ "Садовод" та договору оренди землі №32 від 27.12.2012 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством та Великобурлуцткою районною державною адміністрацією Харківської області щодо оренди земельної ділянки Кадастровий №6321480500:02:000:0051 площею 1,1508 га.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2014р. по справі № 820/11155/14 позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2014 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених в ній.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував у повному обсязі, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.

Представники третіх осіб в судове засідання не прибули, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що розпорядженням Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області № 265 від 27.08.2012 року позивачу АТ "Садовод" в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, передано земельні ділянки, площею 520,3066 га , в тому числі багаторічні насадження 411,0184 га, ріллі-103,2493 га, пасовища - 6,0389 га, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя на території Андріївської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області. (а.с. 14).

Також з матеріалів справи слідує, що 27.12.2012 року між Великобурлуцькою районною державною адміністрацією Харківської області (Орендодавець) і ПАТ "Садовод" (Орендар) підписано договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення (а.с. 17-19).

Вказаний договір не пройшов державну реєстрацію.

Частиною 5 ст. 126 Земельного кодексу України (у редакції, що була чинною до 01.01.2013 року) визначалось, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до Закону.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. За положеннями ст. 20 вказаного Закону (у редакції, що була чинною до 01.01.2013 року) договір оренди землі вважається укладеним з дати його державній реєстрації.

Згідно п. 136 Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року № 1021 (втратив чинність з 01.01.2013 року), під час державної реєстрації земельної ділянки здійснюється державна реєстрація державного акта або договору оренди земельної ділянки державної та комунальної власності у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та інших законодавчих актів України" від 11.02.2010 року N 1878-VI, зокрема, викладено в новій редакції Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року N 1952-IV.

Згідно із законодавчими змінами систему органів державної реєстрації прав на нерухоме майно становлять центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та структурні підрозділи територіальних органів Міністерства юстиції України, які забезпечують реалізацію його повноважень та є органами державної реєстрації прав (стаття 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Згідно з пунктами 2, 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та інших законодавчих актів України" від 11.02.2010 року N 1878-VI новий порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запроваджується з 01.01.2013 року.

Відтак, з 01.01.2013 року реєстратори бюро технічної інвентаризації втрачають повноваження щодо проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Такі повноваження здійснюються виключно реєстраторами органів державної реєстрації прав на нерухоме майно та, у передбачених законом випадках, - нотаріусами.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої Законом, за умов якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Оскільки реєстрація прав позивача ПАТ "Садовод" відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, проведена не була, позивач звернувся до відповідача з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Підставою для проведення державної реєстрації прав є документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, подані органу державної реєстрації прав, нотаріусу як спеціальному суб'єкту, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, разом із заявою (ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 30.11.2013 року ПАТ "Садовод" звернувся до Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області із заявою №4259262 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) - права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 6321480500:02:000:0051, розташовану за адресою: с/рада Андріївська, Великобурлуцький район, Харківська область, площею 1,1508 га (відповідно до договору оренду землі №32).

Разом з документами для державної реєстрації похідного права на земельну ділянку Приватним акціонерним товариством "Садовод" до Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області подано розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації від 27.08.2012 року № 265 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Андріївської сільської ради ЗАТ "Садовод" для державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності держави на земельні ділянки, до складу яких входить і земельна ділянка кадастровий номер 6321480500:02:000:0051 площею 1,1508 га.

Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченко І.Л. 09.12.2013 року прийнято рішення за №8842346 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а саме: відмовлено у державній реєстрації права власності, форма власності: державна, розмір частки: 1 на земельну ділянку, що розташована за адресою: с/рада Андріївська, Великобурлуцький район, Харківська область, кадастровий номер 6321480500:02:000:0051, за суб'єктом Великобурлуцька районна державна адміністрація Харківської області у зв'язку з тим, що із заявою звернулась неналежна особа, а повинен звернутись уповноважений відповідний центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин або його територіальні органи.

Також, 09.12.2013 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченко І.Л. прийнято рішення за №8842774 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а саме: відмовлено у державній реєстрації іншого речового права, права оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: с/рада Андріївська, Великобурлуцький район, Харківська область, кадастровий номер 6321480500:02:000:0051, за суб'єктом Приватне акціонерне товариство "Садовод" у зв'язку з тим, що заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності.

Підставою для прийняття вказаних рішень послугував висновок державного реєстратора про те, що із заявою звернулась неналежна особа, щодо реєстрації землі за державою, а стосовно реєстрації прав оренди - відсутність реєстрації прав власності на землю.

Задовольняючи апеляційну скаргу частково, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, що була чинною, на час прийняття Великобурлуцькою районною державною адміністрацією Харківської області розпорядження № 265 від 27.08.2012 року) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з вимогами абзаці 1 п. 12 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (в редакції, що була чинною, на час прийняття Великобурлуцькою районною державною адміністрацією Харківської області розпорядження № 265 від 27.08.2012 року) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені ст. 122 Земельного кодексу України, відповідно до ч. 4 якої (у редакції, яка була чинною до 01.01.2013 року) районним державним адміністраціям на їх території надано право передавати земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) та за межами населених пунктів для, зокрема, для сільськогосподарського використання.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, приймаючи зазначене розпорядження Великобурлуцька районна державна адміністрація Харківської області діяла в межах своїх повноважень. Доказів, які б безспірно свідчили про те, що це розпорядження скасовано, визнано незаконним, до суду не надано.

Зміни редакції ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, внесені Законом України від 06.09.2012 року N 5245-VI, з 01.01.2013 року передбачають, що передача земельних ділянок у користування (в тому числі, укладання договорів оренди) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності здійснюється територіальними органами Держземагентства України.

Правові підстави, які б обумовлювали необхідність повторного звернення позивача АТ "Садовод" до територіального органу Держземагентства України з питання прийняття рішення про передачу їй в оренду вказаної вище земельної ділянки відсутні.

Також, колегія суддів зазначає, що законом визначені особливості державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, які полягають, зокрема, в одночасності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на земельну ділянку з державною реєстрацією похідного речового права на неї (ст. 4-1 Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

При цьому, у разі здійснення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, похідних від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки, відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов'язаний одночасно подати до органу державної реєстрації прав чи державному кадастровому реєстратору відповідну заяву про державну реєстрацію права власності держави чи територіальної громади на вказані земельні ділянки. Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначену земельну ділянку (абзац сьомий ч. 1 ст. 16 зазначеного Закону в редакції, що є чинною з 16.06.2013 року).

Таким чином, Законом України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено імперативну норму щодо обов'язковості проведення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на земельну ділянку, яка сформована із земель державної чи комунальної власності, за відсутності такої реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), одночасно з державною реєстрацією речового права на таку земельну ділянку, що є похідним від права власності. При цьому документи для державної реєстрації права власності та іншого речового права подаються виключно до органу державної реєстрації прав чи державному кадастровому реєстратора.

Державна реєстрація права власності держави чи територіальної громади на земельну ділянку одночасно з державною реєстрацією речового права на неї проводиться на підставі рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування, до якого додаються: витяг з Державного земельного кадастру (пункт 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності"); документ, за яким виникає речове право на земельну ділянку, зокрема договір оренди, користування земельною ділянкою.

Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування разом із іншими зазначеними документами подається правонабувачем (користувачем, орендарем), який є уповноваженою особою власника земельної ділянки відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", одночасно з заявою про державну реєстрацію речового права, що є похідним від права власності.

Відтак, висновки державного реєстратора в оскаржуваних рішеннях про неможливість здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень з підстави, що із заявою звернулась неналежна особа суперечать вимогам закону. Позивач надав рішення компетентного органу виконавчої влади щодо надання землі в оренду.

Закон не зобов'язує проводити повторно переоформлення дозвільних документів при передачі функцій держави від одного органу до іншого. Така передача не робить попередні рішення прийняті органом влади в межах компетенції недійсними.

Таким чином, позивач надав відповідачу рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) в розумінні абз. 7 ч.1 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Враховуючи наведене, підстави відмови в державній реєстрації застосовані відповідачем неправомірно.

Щодо зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, наданої їй розпорядженням Великобурлуцькою РДА Харківської області, колегія суддів в задоволенні вказаних позовних вимог відмовляє, виходячи з наступного.

Так, згідно з ч. 5 ст. 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Спеціальним законодавчим актом у сфері орендних відносин, предметом яких виступає земельна ділянка, є Закон України "Про оренду землі".

Статтею 13 вказаного Закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 14 вказаного Закону договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Типова форма договору оренди землі затверджена постановою Кабінетом Міністрів України від 03.03.2004 року N 220. Відповідно до абзаців шостого та сьомого частини четвертої ст. 15 Закон України "Про оренду землі" невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Згідно з підпунктами 1, 12 і 13 пункту 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року N 703, укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно, відносяться до документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, встановлення наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав (п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") є виключною компетенцією державного реєстратора, а не суду.

З урахуванням обставин справи, колегія суддів зазначає, що факт неправомірності оскаржуваного рішення відповідача, не є безумовною підставою для прийняття судом рішення про захист (відновлення) порушеного права шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення без виконання інших дій, обов'язок виконання яких покладений на нього приписами ч. 2 ст. 9 Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Садовод" задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2014р. по справі № 820/11155/14 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Садовод" до Державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченка Іллі Леонідовича, Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області, треті особи: Великобурлуцька районна державна адміністрація Харківської області, Головне управління Держземагентства у Харківській області про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення Державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченко Іллі Леонідовича №8842346 від 09.12.2013 р. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень у державній реєстрації права власності держави на земельні ділянки.

Скасувати рішення Державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченко Іллі Леонідовича №8842774 від 09.12.2013 р. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень у державній реєстрації іншого речового права - права оренди земельних ділянок.

Зобов'язати Реєстраційну службу Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області на підставі розпорядження Великобурлуцької районної Державної адміністрації Харківської області від 27.08.2012 року № 265 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Андріївської сільської ради АТ "Садовод" повторно розглянути заяву щодо здійснення заходів по державній реєстрації права власності держави в особі Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області на земельні ділянки сільськогосподарського призначення розташовані за межами населених пунктів на території Андріїівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області Кадастровий №6321480500:02:000:0051 площею 1,1508 га.

В іншій частині у задоволенні позову -відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В. Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г. Повний текст постанови виготовлений 29.09.2014 р.