Рішення

від 07.10.2014 по справі 911/3024/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"07" жовтня 2014 р. Справа № 911/3024/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Землемір-проект» , м. Харків

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Трейд» , м. Київ

про стягнення 90793,41 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Болоховцев Є.О., уповноважений, довіреність від 27.02.2014р. б/н;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Землемір-проект», м. Харків звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 10.07.2014р. до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Трейд», с. Щасливе Бориспільського району Київської області, в якому просить суд стягнути з відповідача 90793,41 грн. заборгованості за Договором поставки від 01.11.2013р. № 36-2013, в тому числі: 70000,00 грн. основного боргу, 7661,50 грн. пені, 5211,91 грн. процентів річних, 7920,00 грн. інфляційних втрат, та покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач згідно умов договору поставки від 01.11.2013р. № 36-2013 здійснив поставку відповідачу товару всього на суму 286675,20 грн. Відповідач отриманий товар оплатив частково в сумі 216675,20 грн., в результаті чого за відповідачем рахується прострочена заборгованість в сумі 70000,00 грн.. У зв'язку із простроченням основного зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача також передбачені договором пеню, та відповідно до ст. 625 ЦК України проценти річних та інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.07.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/3024/14 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою від 09.09.2014р., у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням відповідачем витребуваних судом документів, розгляд справи було відкладено на 23.09.2014р.

Від позивача до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач уточнив розрахунок позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 90720,54 грн. заборгованості , в тому числі 70000,00 грн. основного боргу, 7588,63 грн. пені, 7920,00 грн. інфляційних втрат та 5211,91 грн. процентів річних.

Ухвалою від 23.09.2014р. суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, та зазначив, що справа розглядатиметься в редакції позовних вимог відповідно до заяви позивача від 19.09.2014р. про стягнення з відповідача 90720,54 грн. заборгованості , в тому числі 70000,00 грн. основного боргу, 7588,63 грн. пені, 7920,00 грн. інфляційних втрат та 5211,91 грн. процентів річних.

Крім того, з даних Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 11.09.2014р. №19280291, судом встановлено, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт Трейд" змінив своє місцезнаходження на м. Київ, вул. Лятошинського, буд. 14.

Разом із тим, як вбачається з даних залученої до матеріалів справи копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 26.08.2014р. № 19200765, станом на день порушення провадження у справі 23.07.2014р. та станом на 26.08.2014р. місцезнаходження відповідача було Київська область, Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Л.Українки, буд. 26, за таких обставин справа прийнята господарським судом Київської області до свого провадження із дотриманням правил підсудності.

Відповідно частини третьої до ст. 17 ГПК України, справа прийнята господарським судом до свого провадження з додержаннями правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду. Таким чином справа підлягає вирішенню господарським судом Київської області.

Разом із тим в порядку ст. 87 Господарського процесуального кодексу України та пункту 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" суд має належним чином повідомити відповідача про судове засідання для забезпечення рівності сторін та змагальності судового процесу. За таких обставин, ухвалою від 23.09.2014р. суд відклав розгляд справи на 07.10.2014р. та повідомив відповідача про дату та час судового засідання шляхом направлення в порядку ст. 87 ГПК України копії ухвали від 23.09.2014р. на належну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідач в судове засідання 07.10.2014р. не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не подав.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Землемір-проект», м. Харків (далі по тексту - ТОВ «Землемір-проект») до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Трейд», м. Київ (далі по тексту ТОВ «Еліт-Трейд»), всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

01.11.2013р. між ТОВ «Еліт-Трейд» (покупець) та ТОВ «Землемір-проект» (продавець) було укладено Договір поставки №36-2013 (далі - Договір), згідно якого продавець зобов'язується поставити покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар. Відповідно до умов Договору:

- Ціна товару остаточно узгоджується та вказується у накладній (товарно-транспортній накладній) на поставку товару (пункт 2.4 Договору);

- Поставка відбувається на умовах DAP - склад покупця (пункт 5.1 Договору);

- Покупець здійснює оплату товару протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару (пункт 4.1 Договору);

- У випадку прострочення оплати покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки, а також відповідно до ст. 625 ЦК України суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та 10% річних (пункт 8.2 Договору).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 286675,20 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи видатковими накладними, а саме:

від 25.11.2013р. № 512 на суму 279599,04 грн.;

від 28.11.2013р. № 744 на суму 7076,16 грн.

суд звертає увагу на те, що видаткова накладна від 28.11.2013р. № 744 оформлена неналежним чином - відсутній підпис особи, яка прийняла товар. Разом із тим, по-перше, позивачем представлено відповідну податкову накладну з квитанцією про прийняття до електронного реєстру виданих та отриманих податкових накладних, а по друге, суду подано оригінали та копії підписаних обома сторонами та скріплених печатками обох сторін Актів звірки взаєморозрахунків за період січень 2014 - лютий 2014р. та станом на31.05.2014р., з яких вбачається, що поставка товару позивачем відповідачу за накладною від 28.11.2013р. № 744 на суму 7076,16 грн. дійсно відбулася.

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно має бути виконано в цей строк (термін). В порядку пункту 4.1 Договору термін оплати за накладною від 25.11.2013р. сплив 25.12.2013р., а термін оплати за накладною від 28.11.2013р. № 744 сплив 28.12.2013р.

Відповідач за умовами договору оплатив позивачу грошові кошти за поставлений товар в загальній сумі 216675,20 грн.

За таких обставин, за відповідачем рахується прострочена заборгованість за отриманий товар в сумі 286675,20 грн. (сума поставки) - 216675,20 грн.(сума оплати) = 70000,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Суд неодноразово ухвалами від 23.07.2014р., від 09.09.2014р., від 23.09.2014р., витребовував у відповідача документи, що підтверджують сплату відповідачем грошових коштів за договором. Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не подав, доказів оплати коштів за отриманий від позивача товар в більшому розмірі, ніж доводить суду позивач, не представив, відповідно доводи позивача не спростував.

За таких обставин, сума основного боргу відповідача перед позивачем, строк оплати якої настав, складає 70000,00 грн., відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню повністю.

У зв'язку із простроченням основного грошового зобов'язання позивач також просить суд стягнути з відповідача 7588,63 грн. пені, 5211,91 грн. процентів річних та 7920,00 грн. інфляційних втрат, розрахованих станом по 30.06.2014р. Щодо зазначених вимог суд зазначає наступне.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Як вбачається з пункту 8.2 Договору, сторони передбачили, що у випадку прострочення оплати покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Так, відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до частини 3 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Оскільки інший період нарахування пені в Договорі сторонами не встановлено, нарахування пені має розпочатися 26.12 2013р. за накладною від 25.11.2013р. № 512 та 29.12.2013р. за накладною від 28.11.2013р. № 744 та припинитися через шість місяців у відповідне число останнього місяця строку після кінцевого строку оплати.

Крім того, Положеннями частини 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .

Інший розмір процентів річних встановлено пунктом 8.2 Договору, згідно якого у випадку прострочення оплати покупець сплачує продавцю суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та 10% річних.

Пунктом 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» (з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. № 23/466 та на лист Верховного суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997р. № 62-97р) зазначено, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного суду України від 23.01.2012р. у справі №37/64).

Оскільки 3% річних та інфляційні не є штрафними санкціями, то обмеження нарахування процентів річних та інфляційних терміном 6 місяців відповідно до ст. 232 ГК України не застосовується.

Відповідно до пункту 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу , протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

За таких обставин, здійснивши повторно розрахунок пені, 3% річних та інфляційних, не виходячи за межі заявленого розміру зазначених вимог, та періоду їх нарахування:

документНалежить до сплатистрок оплатиФактично сплаченоОсновний боргПеріод простроченняпеняІнфля ційнірічні Накладна № 512 від 25.11.2013 279599,04 25.12.13 276599,04 26.12.13-28.12.13 295,54 0 227,34 Накладна № 744 від 28.11.2013 7076,16 28.12.13 286675,20 29.12.13 - 14.01.14 1735,76 0 1335,20 Платіжне доручення 15.01.14 36675,20 250000,00 15.01.14 - 19.01.14 445,21 500 342,47 Платіжне доручення 20.01.14 50000,00 200000,00 20.01.14 71,23 0 54,79 Платіжне доручення 21.01.14 50000,00 150000,00 21.01.14 - 23.01.14 160,27 0 123,29 Платіжне доручення 24.01.14 50000,00 100000,00 24.01.14 - 20.02.14 997,26 600 767,12 Платіжне доручення 21.02.14 10000,00 90000,00 21.02.14 - 23.02.14 96,16 0 73,97 Платіжне доручення 24.02.14 5000,00 85000,00 24.02.14 - 10.03.14 454,11 0 349,32 Платіжне доручення 11.03.14 10000,00 75000,00 11.03.14 - 23.03.14 347,26 1650 267,12 Платіжне доручення 24.03.14 5000,00 70000,00 24.03.14 - 30.06.14 3354,25 5810 1898,63 всього 286675,20 216675,20 70000,00 7957,05 8560,00 5439,25 судом встановлено, що з відповідача на користь позивача станом на 30.06.2014р. належить до стягнення пеня в сумі 7957,05 грн., проценти річних в сумі 5439,25 грн. та інфляційні втрати в сумі 8560,00 грн.

Позивачем заявлено до стягнення (згідно прийнятої судом до розгляду заяви про зменшення розміру позовних вимог) пеню в сумі 7588,63 грн., 10% річних в сумі 5211,91 грн. та інфляційні втрати в сумі 7920,00 грн. Суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, за таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, процентів річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю в заявлених сумах.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню повністю. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Трейд» на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Землемір-проект» заборгованості в розмірі 90720,54 грн., яка складається з 70000,00 грн. основного боргу, 7588,63 грн. пені, 5211,91 грн. процентів річних та 7920,00 грн. інфляційних втрат. Відповідно до статті 49 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування позивачу сплаченого судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись частиною 1 ст. 11, ст. 16, частиною 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, частиною 1 ст. 530, частиною 1 ст. 546, ст. 549, частиною 2 ст. 614, частиною 2 ст. 625, ст. ст. 627, 712 Цивільного кодексу України, частиною 1 ст. 173, ст. 230, частинами 4, 6 ст. 231, частиною 6 ст. 232, частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 22, 33, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Землемір-проект» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Трейд» (03191, м. Київ, Голосіївський район, вул. Лятошинського, буд.14, ідентифікаційний код 36686455)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Землемір-проект» (61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 21-А, ідентифікаційний код 32759503)

70000,00 грн. (сімдесят тисяч гривень нуль копійок) основного боргу,

7588,63 грн. (сім тисяч п'ятсот вісімдесят вісім гривень шістдесят три копійки) пені;

5211,91 грн. (п'ять тисяч двісті одинадцять гривень дев'яносто одну копійку) процентів річних;

7920,00 грн. (сім тисяч дев'ятсот двадцять гривень нуль копійок) інфляційних втрат;

1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 09.10.2014р.