Постанова

від 07.10.2014 по справі 910/24504/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 року Справа № 910/24504/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.,

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче та видавниче підприємство "Вега" Ltd", м. Київ,

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2014

зі справи № 910/24504/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче та видавниче підприємство "Вега" Ltd" (далі - Товариство), м. Київ,

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі -Підприємець), м. Київ,

про усунення перешкод у користуванні орендованим майном.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Товариства - Кулєш О.М. директор, Мельник Д.М. предст.

(дов. від 20.01.2014)

Підприємця - ОСОБА_5 предст. (дов. від 16.04.2014)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Підприємця про усунення перешкод у здійсненні права користування нежилим приміщенням - напівпідвальним нерухомим приміщенням (в літ. А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кімнати під №№ 1, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 30) загальною площею 196,6 кв.м, а саме звільнення зазначеного приміщення від сторонніх осіб та майна сторонніх осіб із допущенням вселення у нього Товариства.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.03.2014 (суддя Ярмак О.М.) позовні вимоги задоволені, з посиланням на їх обґрунтованість.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2014 (судді Куксов В.В. - головуючий, Авдеєв П.В., Яковлєв М.Л.) рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постанова апеляційного господарського суду зі справи з посиланням, зокрема, на приписи частини статей 759, 764 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) мотивована тим, що договір найму (оренди) нежилого приміщення від 02.05.2007, на підставі якого Товариство займало спірне приміщення як орендар, припинив свою дію, у зв'язку з закінченням строку на який його було укладено, внаслідок чого відсутні підстави для зобов'язання Підприємця усунути перешкоди у користуванні Товариством спірним приміщенням.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить постанову апеляційної інстанції зі справи скасувати, залишивши в силі рішення місцевого господарського суду. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваного судового акту з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Касатором надані додаткові письмові пояснення до касаційної скарги.

У відзиві на касаційну скаргу Підприємець зазначила про безпідставність поданої касаційної скарги та просила касаційну скаргу залишити без задоволення.

Сторони відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Розпорядженням секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 06.10.2014 № 05-05/1582 змінено склад суду для розгляду справи № 910/24504/13 та сформовано наступний склад суду: суддя Палій В.В. -головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М., Харченко В.М.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- на виконання умов укладеного договору найму (оренди) нежилого приміщення від 02.05.2007 (далі -Договір) Підприємець як наймодавець передав за актом приймання - передачі від 02.05.2007 Товариству як наймачу у тимчасове платне користування нежиле приміщення - напівпідвальне нерухоме приміщення (в літ. А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кімнати під №№ 1, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 30) загальною площею 196,6 кв.м. для розміщення закладу громадського харчування;

- відповідно до пункту 4.1 Договору строк дії Договору становить 35 календарних місяців;

- договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 02.04.2010 (п. 4.2 Договору);

- згідно з пунктом 4.3 Договору, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то Договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений даним Договором;

- в квітні 2010 року у відповідності до пункту 4.3 Договору термін дії Договору було продовжено до 01.03.2013 (на 35 місяців).

Апеляційним господарським судом додатково встановлено, що:

- 06.03.2013 Підприємцем було направлено на адресу Товариства (м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 7) заперечення проти поновлення Договору на новий строк, що підтверджено листом з описом вкладення;

- 18.07.2013 Підприємцем повторно направлено на зазначену адресу Товариства повідомлення про припинення дії Договору.

Причиною виникнення спору зі справи є питання стосовно наявності чи відсутності підстав для спонукання Підприємця усунути перешкоди у користуванні Товариством орендованим приміщенням.

Згідно з частиною першою статті 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини четвертої статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з приписами частини другої статті 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною четвертою статті 284 ГК України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди також передбачені статтею 764 ЦК України та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 ГК України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Відповідно до статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Таким чином, після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому, такі заперечення можуть бути висловлені ним як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Отже, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Апеляційним господарським судом встановлено, що волевиявлення Підприємця щодо припинення договору, у зв'язку з закінченням строку на який його було укладено, підтверджується його листом вих. від 06.03.2013 з описом вкладення, який 06.03.2013 було направлено на адресу Товариства, що зазначена, зокрема у Договорі, свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи, позовній заяві.

За наведених обставин, апеляційний господарський суд, на відміну від місцевого господарського суду: повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надав необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права, встановивши, що Договір припинив свою дію, у зв'язку з закінченням строку на який його було укладено, внаслідок чого Товариство втратило статус орендаря спірного приміщення і право на користування ним, - дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи Товариства не спростовують висновків, викладених в оскаржуваному судовому рішенні попередньої інстанції. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111 7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Посилання Товариства на те, що Підприємцем подавалися позовні заяви та зустрічний позов про розірвання Договору, що підтверджує його дійсність і намагання Підприємця його розірвати є недоречними, оскільки звернення з позовом до суду із обраним позивачем способом захисту є правом особи, при цьому обґрунтовуючи підстави для розірвання Договору Підприємець зазначала, зокрема про направлення Товариству повідомлення про припинення дії Договору та необхідність звільнення орендованого приміщення, що Товариством не виконано.

Таким чином, постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 -111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2014 зі справи № 910/24504/13 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче та видавниче підприємство "Вега" Ltd" - без задоволення.

Суддя В. Палій

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко