Постанова від 08.10.2014 по справі 7/77/5022-1044/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2014 року Справа № 7/77/5022-1044/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого,судді Остапенка М.І. суддів Кондратової І.Д. Стратієнко Л.В. (доповідач) з участю представників: позивачів: відповідача: 3-тіх осіб: Флиста Н.З. не з'явився не з'явилися розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дробатюка Віталія Костянтиновича на рішення та постановуГосподарського суду Тернопільської області від 13 серпня 2013 року Львівського апеляційного господарського суду від 17 червня 2014 року у справі№ 7/77/5022-1044/2012 за позовомТернопільського колективного творчо- виробничого підприємства "Тернопільархпроект", Тернопільської обласної організації Національної спілки архітекторів України дотовариства з обмеженою відповідальністю "Агенція" "Тернопіль - Медіа" 3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачівТернопільська міська рада, товариство з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації" на стороні відповідачаДробатюк Віталій Костянтинович про встановлення сервітуту

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 р. позивачі звернулися в суд з позовом до відповідача про встановлення безстрокового, платного, в розмірі 50,00 грн в місяць сервітут щодо приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Крушельницької, 1-а в м. Тернополі, позначеного в інвентарній справі за № 33 та надання права вільного проходу через приміщення № 33.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 13.08.2013 (суддя - Стадник М.С. ), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 (головуючий - Марко Р.І., судді - Бойко С.М., Бонк Т.Б.), позов задоволено частково.

Встановлено Тернопільському колективному творчо-виробничому підприємству "Тернопільархпроект" та Тернопільській обласній організації Національної спілки архітекторів України платний, в розмірі 50,00 грн в місяць, сервітут щодо приміщення, яке знаходиться за адресою: вул. Крушельницької, 1-а в м. Тернополі, позначеного в інвентарній справі за № 33 та надано право вільного проходу через приміщення № 33 строком на 2 роки.

В частині встановлення безстрокового сервітуту відмовлено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача - Тернопільського колективного творчо- виробничого підприємства "Тернопільархпроект" судові витрати.

В касаційній скарзі ОСОБА_4 посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та провадження у справі припинити.

У відзиві на касаційну скаргу позивачі просять залишити її без задоволення.

Заслухавши пояснення представників позивачів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами, рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради народних депутатів № 613 від 24.10.1986 "Про закріплення земельних ділянок за організаціями міста, дозвіл на будівництво та використання приміщень" виділено під виробничі приміщення перший поверх з необхідними переплануваннями 64-квартирного житлового будинку по вул. Крушельницькій, 1-а Управлінню головного архітектора міста і обласному відділенню Спілки архітекторів України.

20.02.2012 між Тернопільською міською радою, в особі Мединського В.В. - начальника Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, як уповноваженого органу по укладенню договорів позички (позичкодавець) та Тернопільською обласною організацією Національної спілки архітекторів України в особі голови правління Водоп’яна А.І., який діяв на підставі статуту (користувач) було укладено договір позички (безоплатного користування) майна комунальної власності № 4016, за умовами якого позичкодавець на підставі рішення Тернопільської міської ради № 6-19/25 від 16.02.2012 передав, а користувач прийняв в строкове користування, для використання під контору, творчу майстерню, окреме індивідуально визначене майно (нежитлові приміщення) комунальної власності. Передане за договором приміщення площею 128,80 кв.м. розміщене на першому поверсі за адресою вул. Крушельницької, 1-а. Договір укладений строком на один рік та діє з 01.01.2012 до 31.12.2012.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що Тернопільське колективне творчо - виробниче підприємство "Тернопільархпроект" в процесі приватизації, на підставі договору купівлі - продажу від 16.04.1998 придбало нежитлове приміщення комунальної власності об'єкт № 1-а по вул. С. Крушельницької площею 173,40 кв.м., яке складається з приміщень: коридор 66-1 пл. 2.5.кв.м., коридор 66-2 пл.10,3кв.м., зал 66-3 пл. 95,1кв.м., майстерня 66-4 пл.23,5кв.м., кладова 66-5 пл.11,4кв.м., архів 66-6 пл.30,6кв.м. Право власності підтверджується свідоцтвом на право власності від 17.06.1998, реєстраційний № 339 та реєстраційним посвідченням від 20.07.1998, виданого Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації, про що внесено запис в реєстрову книгу за № 441.

ТОВ "Агенція" "Тернопіль-Медіа" придбало нежитлові приміщення в будівлі за адресою: м. Тернопіль, вул. С. Крушельницької, 1-А за договорами купівлі - продажу: від 12.09.2005, від 06.06.2008 та від 21.05.2012.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 04.02.2013 у справі було призначено будівельно-технічну експертизу, якою встановлено, зокрема, що відповідно до проектної документації 64 квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Крушельницької, 1-А у м. Тернополі (проект № 96-84-АС), здійснення доступу з приміщень № № 21, 24 до приміщень № № 4, 5, 6, 7, 8, 32 було передбачено через приміщення холу виставки № 27 площею 48,96 м 2 та вестибюль № 31 площею 40,0 м 2 . На день дослідження, доступ з приміщень №№ 21, 24 до приміщень №№ 4, 5, 6, 7, 8, 32 можливий тільки через прилеглу територію. Між фактичним плануванням та плануванням, яке міститься на аркуші 85 (проект № 96-84-АС) наявні відмінності.

Також встановлено, що станом на цей час потреби позивачів у користуванні приміщенням санвузлу за адресою вул. Крушельницької, 1-А у м. Тернополі не можуть бути задоволені, враховуючи відстань, яка становить більше 75 м, що суперечить п.8.1.3 ДБН В.2.2.-9-2009 "Будівлі і споруди. Громадські будинки та споруди" та, що задовольнити потреби позивачів, відповідно до чинних Державних будівельних норм, іншим способом ніж встановлення сервітуту на приміщення холу-виставки № 27 (33), не вбачається можливим.

Разом з тим, зазначено, що прохід до приміщення санвузлу можливо влаштувати через приміщення 2-7 (однак, коридор належить товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція "Тернпіль-Медіа"). Для влаштування санвузла у частині приміщень, які належать Тернопільському колективному творчо-виробничому підприємству "Тернопільархпроект", необхідно провести дослідження (ліцензованою проектною організацією) на можливість влаштування приміщення санвузла, під'єднання до центральної каналізації, витяжних каналів вентиляції, отримати погодження з відповідними виконавчими та дозвільними службами згідно чинних вимог ДБН.

Відповідно до ст. 401, ч. 1 ст. 402 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Таким чином, підставою встановлення сервітуту є відсутність у будь-якої особи, у тому числі й у власника майна, можливості задовольнити свої потреби іншим способом, як встановлення права користування чужим майном - сервітуту.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 403 ЦК України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.

Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку.

Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Отже, з огляду на те, що задовольнити потреб позивачів іншим способом, ніж шляхом встановлення сервітуту неможливо та враховуючи висновки експертизи, якою підтверджено шляхи можливого задоволення потреб позивачів у майбутньому у інший спосіб, але оскільки такі потребують часу для здійснення досліджень ліцензійними службами, розрахунків щодо фінансової спроможності та розгляду пропозиції відповідача згідно норм чинного законодавства, то господарські суди прийшли до правомірного і обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог позивачів та встановлення платного, в розмірі 50,00 грн в місяць (відповідач заперечень щодо розміру плати сервітуту у місяць не заявляв), сервітут щодо приміщення, яке знаходиться за адресою: вул. Крушельницької, 1-а в м. Тернополі, позначеного в інвентарній справі за № 33 та надано право вільного проходу через приміщення № 33 строком на 2 роки.

Відповідно до ч. ч. 4, 6 ст. 403 ЦК України сервітут не підлягає відчуженню, але зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений.

Відповідно до ч. 2 ст. 406 ЦК України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи, що на момент винесення рішення господарським судом ОСОБА_4 не являвся власником нерухомого майна щодо якого встановлено рішенням суду сервітут, а право власності на зазначене приміщення у нього виникло згідно з договором купівлі-продажу від 02.12.2013, то апеляційний суд прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для припинення провадження у даній справі, оскільки в силу вимог ст. 403 ЦК України, сервітут зберігає чинність і у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений.

Доводи касаційної скарги висновків господарських судів не спростовують і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ

касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 13 серпня 2013 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 червня 2014 року у справі за № 7/77/5022-1044/2012 - без змін.

Головуючий, суддя М. Остапенко Суддя І. Кондратова СуддяЛ. Стратієнко