Постанова

від 08.09.2014 по справі 822/3165/14

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/3165/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2014 року 15:45м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКовальчук А.М. при секретаріБачку А.М. за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Славутський цикорієсушильний завод" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

товариство з додатковою відповідальністю "Славутський цикорієсушильний завод" звернулося до суду з позовною заявою до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002982201 від 11 липня 2014 року прийняте Славутською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міністерства доходів і зборів України.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами документальної позапланової перевірки товариства з додатковою відповідальністю "Славутський цикорієсушильний завод" з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 26.04.2004 року №001-Пр за період з 01.01.2012 року по 16.06.2014 року згідно повідомлень ТВБВ №10022/0129 м. Славута І-го типу філії Хмельницького обласного управління Державний ощадний банк України від 05.05.2014 року №358 та від 02.06.2014 року №423. За результатами перевірки складено акт №811-22/02133509 від 26.06.2014 року на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0002982201 від 11 липня 2014 року. На думку позивача Славутською ОДПІ Головного управління Міністерства доходів і зборів України неправомірно винесене податкове повідомлення-рішення №0002982201 від 11 липня 2014 року, а тому просить задоволити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник товариства з додатковою відповідальністю "Славутський цикорієсушильний завод" підтримав заявлені вимоги, підтвердив зазначені в позовній заяві обставини, просив позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, подав письмове заперечення в якому вказує, що за результатами проведеної документальної позапланової перевірки ТДВ "Славутський цикорієсушильний завод" встановлено порушення вимог ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та п. 1 Постанови правління НБУ від 14.11.2013 №453 в частині порушення законодавчо встановленого терміну розрахунків по експортному контракту від 26.04.2004 року № 001-Пр укладеному з ТОВ "Залів", а тому в задоволенні позовних вимог товариства з додатковою відповідальністю "Славутський цикорієсушильний завод" просив відмовити в повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 18.06.2014 року по 19.06.2014 року Славутською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міністерства доходів і зборів України проведено документальну позапланову перевірку товариства з додатковою відповідальністю "Славутський цикорієсушильний завод" з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 26.04.2004 року №001-Пр за період з 01.01.2012 року по 16.06.2014 року згідно повідомлень ТВБВ №10022/0129 м. Славута І-го типу філії Хмельницького обласного управління Державний ощадний банк України від 05.05.2014 року №358 та від 02.06.2014 року №423.

За результатами перевірки складено акт №811-22/02133509 від 26 червня 2014 року.

В ході перевірки виявлені та відображені в акті порушення позивачем вимог: ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та п. 1 Постанови правління НБУ від 14.11.2013 №453 в частині порушення законодавчо встановленого терміну розрахунків по експортному контракту від 26.04.2004 року № 001-Пр укладеному з ТОВ "Залів" відповідно: ЕМД "40040000/2014/000207 від 17.01.2014 року на суму 17066,10 доларів США, з простроченням 1 день на суму 5845,20 доларів США, з простроченням 18 днів на суму 5000,00 доларів США та з простроченням 34 дні на суму 6220,90 доларів США; ЕМД №400040000/2014/000923 від 25.02.2014 року з простроченням 11 днів в сумі 2964,15 доларів США.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №0002982201 від 11 липня 2014 року, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язання та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 11515,8 грн.

Судом встановлено, що між відкритим акціонерним товариством "Славутський цикорієсушильний завод", яке в подальшому реорганізоване в товариство з додатковою відповідальністю "Славутський цикорієсушильний завод" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Залів" (покупець) - юридичною особою, зареєстрованою на території Російської Федерації, укладено зовнішньоекономічний контракт № 001-Пр від 26 квітня 2004 року.

Відповідно до п.1 контракту № 001-Пр від 26 квітня 2004 року продавець передає, а покупець купляє на умовах FCA (Україна, м. Славута), у відповідності із правилами "Інкотермс 2000", продукцію виробництва продавця, в подальшому товар.

Згідно з п.3 вказаного контракту, оплата за товар проводиться за покупцем шляхом переказу грошей на поточний рахунок продавця. Покупець робить попередню оплату в розмірі 37% протягом 10 днів від моменту отримання рахунку-фактури на чергову партію товару. Повна оплата за проданий товар має бути проведена протягом 30-ти днів з моменту надходження товару на територію Росії.

Відповідно до контракту в розділі банківські реквізити зазначено: "Славутский филиал АБ "Брокбизнесбанк" Р/с 26005000001001/810 МФО 315063; ОКПО 021335092, К/с №30101810400000000225 в ОПЕРУ ГУ ЦБ РФ по г.Москве".

29 грудня 2013 року між сторонами контракту підписано додаткову угоду № 18, відповідно до якої змінено реквізити перерахування грошових коштів за поставлений товар, а саме змінено банківські реквізити: "Счет №26007329718609/840 в Хмельницком обласном управлении ПАО "Государственный Сберегательнный банк Украины ТВБВ №10022/0129 МФО 315784".

Продавцем передано покупцю рахунок-фактуру № 1 від 14.01.2014 року на товар вартістю 17066,10 доларів США.

За вище вказану партію товару покупцем 04.04.2014 року були перераховані кошти у розмірі 17066,10 доларів США, на валютний рахунок - 840/USD № 26004100306001 в ПАТ "Брокбізнесбанк", який був закритий за заявою ТДВ "Славутський цикорієсушильний завод" 03.03.2014 року.

З метою повернення помилково перерахованих коштів 04.04.2014 року та 19.06.2014 року Северо-западный филиал ЗАО "Банк Интенза" направляв неналежному отримувачу - ПАТ "Брокбізнесбанк", інформаційні дебетові повідомлення про помилковий переказ в електронному вигляді, в якому просив повернути кошти в сумі 17066,10 доларів США на рахунок позивача.

ПАТ "Брокбізнесбанк" було відмовлено у задоволенні зазначених вимог, у зв'язку із тим, що ПАТ "Брокбізнесбанк" перебуває на стадії ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на проведення такої ліквідації.

Судом встановлено, що позивачем також направлялися запити до ПАТ "Брокбізнесбанк" № 418/1 від 02.06.2014 року та № 456 від 18.06.2014 року.

В подальшому позивача було повідомлено листом про надходження на користь ТДВ "Славутський цикорієсушильний завод" в ПАТ "Брокбізнесбанк" валютної виручки в розмірі 17066,10 доларів США від ООО "Залив" (Росія), у зв'язку з закриттям поточних рахунків позивача в ПАТ "Брокбізнесбанк" до моменту надходження коштів, вказана сума була зарахована на балансовий рахунок 3720 "до з'ясування".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2014 року порушено провадження в справі №910/17705/14 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Залів" до публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" про стягнення 17066,10 доларів США, що еквівалентно 224077,89 грн. та залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з додатковою відповідальністю "Славутський цикорієсушильний завод".

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно зі ст.2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" принципом верховенства закону, як принцип зовнішньоекономічної діяльності, полягає у: регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України; забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.

Із системного правового аналізу наведених норм слідує висновок, що законодавець, визнаючи за суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності свободу у визначенні цивільного зобов'язання, включаючи, зокрема ціну товару в зобов'язанні поставки, строки здійснення поставки та розрахунку за товар, встановлює контроль за виконанням зобов'язання з метою недопущення невиправдано тривалого дисбалансу в активах резидентів, які експортували товар за межі митного кордону України на умовах відстрочення платежу. При цьому розмір валютної виручки, щодо надходження якої встановлений такий контроль, визначається зовнішньоекономічним контрактом. Виключення з цього можуть бути встановлені законами України.

Статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до ст.238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Пеня за порушення встановлених статтями 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахування якої передбачено статтею 4 цього Закону, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Відтак, суд зазначає, що при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності резидента складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Відсутність хоча б одного із вказаних елементів свідчить про відсутність складу правопорушення.

З правового аналізу ч.1 ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" вбачається, що стягнення пені за прострочення одержання резидентом виручки в іноземній валюті відбувається за порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону. Тобто, підставою відповідальності резидента за порушення Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є наявність у його діях факту правопорушення.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що зобов'язання по оплаті за товар, поставлений позивачем згідно ЕМД №400040000/2014/207 від 17.01.2014 року, який перетнув кордон 18.01.2014 року на загальну суму 17066,10 доларів США, фактично виконані покупцем, однак в зв'язку з помилковим зарахуванням коштів ПАТ "Брокбізнесбанк" та відмовою повернути вказані кошти, призвело до не зарахування на валютний рахунок позивача.

Задовольняючи позовні вимоги ТДВ "Славутський цикорієсушильний завод", суд виходить з того, що позивачем було вжито всіх заходів, щодо повернення валютної виручки в розмірі 17066,10 доларів США за продукцію поставлену відповідно до умов контракту №001-Пр від 26.04.2004 року по ЕМД №400040000/2014/000207 від 17.01.2014 року, зокрема: поставлено до відома ООО "Залив" про зміну реквізитів рахунку та підписано додаткову угоду № 18 від 29.12.2013 року, згідно із якою змінено реквізити перерахування грошових коштів за поставлений товар; направлялися листи на адресу ліквідатора ПАТ "Брокбізнесбанк"; направлялися листи на адресу Національного банку України; направлялися листи на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Судом в ході судового розгляду встановлено, що позивач не лише виконав усі умови зовнішньоекономічного контракту, але і вжив усіх можливих від нього заходів спрямованих на попередження та уникнення правопорушення при здійсненні розрахунків у іноземній валюті, що свідчить про відсутність вини у його діях та вважає, що відсутні підстави для застосування до позивача адміністративно-господарської санкції - пені за порушення ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А суд, згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З врахуванням зазначених обставин, норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позивачем доведено та судом встановлено протиправність податкового повідомлення-рішення №0002982201 від 11 липня 2014 року, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, ст. 19 Конституції України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

позов товариства з додатковою відповідальністю "Славутський цикорієсушильний завод" задоволити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002982201 від 11 липня 2014 року прийняте Славутською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міністерства доходів і зборів України.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з додатковою відповідальністю "Славутський цикорієсушильний завод", код ЄДРПОУ 02133509, судовий збір в сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 12 вересня 2014 року

Суддя /підпис/А.М. Ковальчук "Згідно з оригіналом" Суддя