ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 822/3165/14
Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук А.М.
Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.
11 листопада 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б.
секретар судового засідання:Сокольвак Ю.В.,
за участю:
представника відповідача: Розізнани Олександри Федорівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Славутський цикорієсушильний завод" до Славутської об'єднаної державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,
В С Т А Н О В И В :
Товариство з додатковою відповідальністю "Славутський цикорієсушильний завод" звернулося до суду з адміністративним позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002982201 від 11 липня 2014 року.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Представник відповідача в судовому засіданні 11 листопада 2014 року апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі, просила вимоги, що в ній викладені, задовольнити.
Представник позивач в судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.
Як досліджено з матеріалів справи, відповідачем було проведено документальну позапланову перевірку Товариства з додатковою відповідальністю "Славутський цикорієсушильний завод" з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 26.04.2004 року №001-Пр за період з 01.01.2012 року по 16.06.2014 року згідно повідомлень ТВБВ №10022/0129 м. Славута І-го типу філії Хмельницького обласного управління Державний ощадний банк України від 05.05.2014 року №358 та від 02.06.2014 року №423.
Під час перевірки були встановлені порушення вимог: ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та п. 1 Постанови правління НБУ від 14.11.2013 №453 в частині порушення законодавчо встановленого терміну розрахунків по експортному контракту від 26.04.2004 року № 001-Пр укладеному з ТОВ "Залів", у зв'язку з чим винесено акт №811-22/02133509 від 26 червня 2014 року.
На підставі даного акту відповідачем від 11 липня 2014 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002982201.
Не погоджуючись з даним рішенням позивач оскаржив його до Хмельницького окружного адміністративного суду.
Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи вказане податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що податкове повідомлення-рішення відповідача прийняте не обгрунтовано, без урахування усіх істотних обставин, що мають значення для прийняття рішення, а обгрунтування відповідача, наведене в акті перевірки, не відповідає вимогам чинного законодавства.
Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.
У відповідності до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Згідно зі ст.2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" принципом верховенства закону, як принцип зовнішньоекономічної діяльності, полягає у: регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України; забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Судом першої інстанції встановлено, що між відкритим акціонерним товариством "Славутський цикорієсушильний завод", яке в подальшому реорганізоване в товариство з додатковою відповідальністю "Славутський цикорієсушильний завод" та товариством з обмеженою відповідальністю "Залів" - юридичною особою, зареєстрованою на території Російської Федерації, укладено зовнішньоекономічний контракт № 001-Пр від 26 квітня 2004 року.
Відповідно до п.3 вказаного контракту, оплата за товар проводиться за покупцем шляхом переказу грошей на поточний рахунок продавця. Покупець робить попередню оплату в розмірі 37% протягом 10 днів від моменту отримання рахунку-фактури на чергову партію товару. Повна оплата за проданий товар має бути проведена протягом 30-ти днів з моменту надходження товару на територію Росії.
Також, до контракту в розділі банківські реквізити вказано: "Славутский филиал АБ "Брокбизнесбанк" Р/с 26005000001001/810 МФО 315063; ОКПО 021335092, К/с №30101810400000000225 в ОПЕРУ ГУ ЦБ РФ по г.Москве".
29 грудня 2013 року між сторонами контракту підписано додаткову угоду № 18, відповідно до якої змінено реквізити перерахування грошових коштів за поставлений товар, а саме змінено банківські реквізити: "Счет №26007329718609/840 в Хмельницком обласном управлении ПАО "Государственный Сберегательнный банк Украины ТВБВ №10022/0129 МФО 315784".
Однак, за визначену партію товару покупцем 04.04.2014 року були перераховані кошти у розмірі 17066,10 доларів США, на валютний рахунок - 840/USD № 26004100306001 в ПАТ "Брокбізнесбанк", який був закритий за заявою ТДВ "Славутський цикорієсушильний завод" 03.03.2014 року.
Також, з метою повернення помилково перерахованих коштів 04.04.2014 року та 19.06.2014 року Северо-западный филиал ЗАО "Банк Интенза" направляв неналежному отримувачу - ПАТ "Брокбізнесбанк", інформаційні дебетові повідомлення про помилковий переказ в електронному вигляді, однак ПАТ "Брокбізнесбанк" було відмовлено у задоволенні зазначених вимог, у зв'язку із тим, що ПАТ "Брокбізнесбанк" перебуває на стадії ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на проведення такої ліквідації.
В суді першої інстанції встановлено, що позивача було повідомлено листом про надходження на користь ТДВ "Славутський цикорієсушильний завод" в ПАТ "Брокбізнесбанк" валютної виручки в розмірі 17066,10 доларів США від ООО "Залив" (Росія), у зв'язку з закриттям поточних рахунків позивача в ПАТ "Брокбізнесбанк" до моменту надходження коштів, вказана сума була зарахована на балансовий рахунок 3720 "до з'ясування".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2014 року порушено провадження в справі №910/17705/14 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Залів" до публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" про стягнення 17066,10 доларів США, що еквівалентно 224077,89 грн. та залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з додатковою відповідальністю "Славутський цикорієсушильний завод".
В силу вимог ст.238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Пеня за порушення встановлених статтями 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахування якої передбачено статтею 4 цього Закону, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.
Отже, законодавець зазначає, що при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності резидента складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" вбачається, що стягнення пені за прострочення одержання резидентом виручки в іноземній валюті відбувається за порушення резидентами термінів, тобто, підставою для відповідальності резидента за порушення даного Закону є наявність у його діях факту правопорушення.
При розгляді справи в судах першої інстанції та апеляційної інстанції відповідачем не було доведено в діях позивача факту правопорушення щодо виконання ним умов зовнішньоекономічного контракту.
Тобто, матеріалами справи та свідченнями представника позивача знайшло своє підтверження про відсутність у діях позивача факту правопорушення та виконаня умов зовнішньоекономічного контракту, вживання усіх можливих від нього заходів спрямованих на попередження та уникнення правопорушення при здійсненні розрахунків у іноземній валюті.
Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в діях позивача відсутній факт правопорушення щодо виконання умов зовнішньоекономічного контракту, отже Славутською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області неправомірно прийняте податкове повідомлення-рішення №0002982201 від 11 липня 2014 року.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не грунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 13 листопада 2014 року .
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М.
Матохнюк Д.Б.
Суд | Вінницький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2014 |
Оприлюднено | 18.11.2014 |
Номер документу | 41367201 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький апеляційний адміністративний суд
Гонтарук В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні