Постанова

від 19.09.2014 по справі 822/3334/14

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/3334/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2014 року 11:40м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКовальчук А.М. при секретаріБачку А.М. за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

дочірнє підприємство "Хмельницький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому в якій з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.07.2012 року №0007992301/2421, від 10.07.2012 року №0007982301/2420 та від 01.08.2012 року №0008242301/2672 та стягнути з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому проведено документальну позапланову виїзну перевірку дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", код ЄДРПОУ33590975 з питань дотримання вимог податкового законодавства, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП "А.В.П. Тріада", код ЄДРПОУ 32820771 за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків з ПП "А.В.П. Тріада", код ЄДРПОУ 32820771 за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року. За результатами вказаної перевірки складено акт від 25.06.2012 року №4022/22-6/33590975. На підставі акту Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому винесені податкові повідомлення-рішення від 10.07.2012 року №0007992301/2421, №0007982301/2420 та від 01.08.2012 року №0008242301/2672.

В ході перевірки встановлено порушення п.138.1 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, ДП "Хмельницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 42422 грн. у тому числі за: - 4 квартал 2011 року в сумі 42422 грн.; - 2-4 квартал 2011 року в сумі 42422 грн.; п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 45022 грн. в тому числі: - у грудні 2011 року в сумі 45022 грн.

Вище зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржувалися позивачем до ДПС України, однак скарга була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення №0007982301/2420 від 10 липня 2012 року, №0007992301/2421 від 10 липня 2012 року та №0008242301/2672 від 01 серпня 2012 року - без змін.

З прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується та вказує, що між ним та вказаним контрагентом, а саме: ПП "А.В.П. Тріада" укладено договір поставки товару №183-11 від 06.20.2011 року, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали (бензин, дизпаливо, оливи), бітум нафтовий дорожній (БНД 60/90, 90/130), мазут, паливо пічне, котельне паливо. Вказує, що ним було надано до матеріалів справи податкові накладні від 5 грудня 2011 року №10 на поставку 28,1 тон палива пічного, мазуту та № 11 на поставку 8 тон мазуту, а також видаткові та товаротранспортні накладні по цим поставкам. Зазначає, що підприємством правомірно сформовано податковий кредит за результатом вказаних господарських операцій, що підтверджується доданими до позовної заяви копіями первинних документів, в зв'язку з чим просить задоволити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав зазначені в позовній заяві обставини, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просив задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, подав письмове заперечення в якому вказує, що Дочірнє підприємство "Хмельницький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" порушило п.138.1 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 42422 грн. та п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 45022 грн.

Зазначає, що факт відсутності ПП "А.В.П. Тріада" за податковою адресою, відсутність необхідних умов для проведення господарської діяльності, а саме: відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих потужностей, складських приміщень, транспортних засобів, результати почеркознавчого дослідження, свідоцтво платника ПДВ анульовано 10.02.2012 року операції ПП "А.В.П. Тріада" з ДП "Хмельницький облавтодор" не підтверджуються. Вказує, що за результатами податкової звітності з ПДВ, поданої ДП "Хмельницький облавтодор", рахується розбіжність між податковим кредитом, задекларованим ДП "Хмельницький облавтодор" та податковим зобов'язанням за грудень 2011 року по ПП "А.В.П.Тріада" на суму 45022 грн. ПП "А.В.П.Тріада" не задекларовано обсяги поставок по взаєморозрахунках з ДП "Хмельницький облавтодор".

Зазначає, що операції по взаємовідносинах позивача із контрагентом не мали реального товарного характеру, наявність у покупця податкових накладних, видаткових накладних та сплати коштів не є безумовним підтвердженням того, що поставка товару мала місце. Окрім того, між підприємствами здійснювались взаєморозрахунки без мети реального настання правових наслідків, з метою зниження об'єкту оподаткування, несплати податків. А тому на підставі вищевикладеного просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 13.06.2012 року по 19.06.2012 року посадовими особами податкового органу проведена документальна позапланова виїзна перевірка Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП "А.В.П. Тріада", код ЄДРПОУ 32820771 за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків з ПП "А.В.П. Тріада", код ЄДРПОУ 32820771 за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року. За результатами перевірки складений акт №4022/22-6/33590975 від 25.06.2012 року.

У висновку акта перевірки зазначено, що Дочірнє підприємство "Хмельницький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" порушило п.138.1 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 42422 грн. та п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 45022 грн.

На підставі акту №4022/22-6/33590975 від 25.06.2012 року Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому винесені податкові повідомлення-рішення №0007982301/2420 від 10 липня 2012 року, №0007992301/2421 від 10 липня 2012 року. Вище зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржувалися позивачем в адміністративному порядку до ДПС у Хмельницькій області, однак скарга була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення №0007982301/2420 від 10 липня 2012 року та №0007992301/2421 від 10 липня 2012 року - без змін. Крім того, за результатами розгляду первинної скарги ДПС у Хмельницькій області прийняте податкове повідомлення-рішення №0008242301/2672 від 01 серпня 2012 року.

В подальшому вище зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржувалися позивачем до ДПС України, однак скарга була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення №0007982301/2420 від 10 липня 2012 року, №0007992301/2421 від 10 липня 2012 року та №0008242301/2672 від 01 серпня 2012 року - без змін.

Судом встановлено, що між ДП "Хмельницький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (покупець) укладено з ПП "А.В.П. Тріада" (продавець) договір поставки товару №183-11 від 06.20.2011 рок, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали (бензин, дизпаливо, оливи), бітум нафтовий дорожній (БНД 60/90, 90/130), мазут, паливо пічне, котельне паливо.

Факти поставки, оплати та оприбуткування товарів за вказаним договором підтверджуються заявкою від 21.11.2011 року №1565/1 на поставку товару, податковими накладними від 5 грудня 2011 року №10 на поставку 28,1 тон палива пічного, мазуту та № 11 на поставку 8 тон мазуту, а також видаткові та товаротранспортні накладні по цим поставкам.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, згідно положень яких первинні документи - письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ; назва документа (форми); код форми; дата і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Досліджуючи надані позивачем первинні документи встановлено, що останні містять всі необхідні реквізити, наявність яких є необхідною умовою при їх складанні.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 даної статті встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198).

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Форма та порядок заповнення податкової накладної передбачені ст. 201 ПК України, відповідно до п. 201.1 якої платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у даному пункті.

Згідно п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як передбачено п.п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, Податковим кодексом України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

На основі отриманих податкових накладних, суми ПДВ включені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях по податку на додану вартість за відповідні періоди.

З приводу посилань представників відповідача щодо складання ТТН з порушенням вимог чинного законодавства, суд враховує, що згідно Закону України "Про автомобільний транспорт" перевезення вантажів здійснюється на підставі цивільно-правових договорів, без застереження щодо обов'язкового застосування ТТН, які за своєю суттю можуть бути тільки однією з рекомендованих форм договору перевезення. Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року, діють в частині, що не суперечить цьому Закону, а тому дотримання вимоги про наявність ТТН під час перевезення вантажів є обов'язковим для перевізників. За їх порушення останні можуть притягатися до відповідальності органами, що здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт в процесі виконання перевезень вантажів. Отже, ТТН є документами, що регламентують тільки взаємини перевізника і замовника як учасників транспортного процесу.

Також, суд зважає на те, що ТТН є підставою для списання ТМЦ у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України та не є єдиним і безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу ТМЦ. Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що ТТН не відносяться до обов'язкових документів податкової звітності, передбаченої ПК України.

Крім того, суд звертає увагу, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що законодавець не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Зважаючи на зазначене, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на акт про неможливість проведення зустрічної перевірки контрагента щодо підтвердження господарських відносин з позивачем в зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням як на підставу для висновків про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за наслідками таких господарських операцій.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З врахуванням наведеного, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності своїх висновків про порушення позивачем п.138.1 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, вони є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи, податкові повідомлення-рішення від 10.07.2012 року №0007992301/2421, від 10.07.2012 року №0007982301/2420 та від 01.08.2012 року №0008242301/2672 не відповідають дійсним обставинам справи та прийняті з порушенням норм чинного податкового законодавства, в зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 158 - 163 КАС України, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 193, 198, 200, 201 ПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

позов дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" задоволити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.07.2012 року №0007992301/2421, від 10.07.2012 року №0007982301/2420 та від 01.08.2012 року №0008242301/2672.

Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", код ЄДРПОУ 31100492, судовий збір в сумі 33 (тридцять три) грн. 00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 24 вересня 2014 року

Суддя /підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя А.М. Ковальчук