Постанова

від 25.09.2014 по справі 822/3283/14

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/3283/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014 року 16:10м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКовальчук А.М. при секретаріБачку А.М. за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон-Т" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю "Аквілон-Т" звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.07.2014 року №0000192207, №0000182207.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що у період з 25.06.2014 року по 02.07.2014 року ДПІ у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Аквілон-Т" з питань документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "Компанія РВК" (код ЄДРПОУ 37240922) за серпень 2011 року, ТОВ "Десна Консалтинг" (код ЄДРПОУ 24841299) за червень 2013 року, ТОВ "Мега-Проект" (код ЄДРПОУ 38748806) та ПП "Техмашсервіс-2004" (код ЄДРПОУ 33061353) за жовтень 2013 року їх реальності та повноти відображення в обліку. За результатами якої складений акт №2996/22-07/34912811 від 09.07.2014 року.

Відповідно до висновків акту перевірки, перевіркою виявлено порушення: п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.1, п.201.7, п.201.10, ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ "Аквілон-Т" занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет в загальній сумі 88233 грн. в тому числі по звітних періодах: - серпень 2011 року на суму ПДВ - 4815 грн.; - вересень 2011 року на суму ПДВ - 1335 грн.; - червень 2013 року на суму ПДВ - 30197 грн.; - вересень 2013 року на суму ПДВ - 992 грн.; - жовтень 2013 року на суму ПДВ - 50894 грн., порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.3, абз. "б" п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК України ТОВ "Аквілон-Т" завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації з ПДВ за жовтень 2013 року) на 3103 грн., порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200, п.201.1, п.201.7, п.201.10, ст.201 ПК України ТОВ "Аквілон-Т" завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 20.2 декларації з ПДВ за жовтень 2013 року) на суму 773 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено: - податкове повідомлення-рішення (форми "Р") за №0000192207/1908 від 25.07.2014 року, яким відповідачем донараховано позивачу суму основного платежу по податку на додану вартість 88233 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 22058 грн.; - податкове повідомлення-рішення (форми "В4") за № 0000182207/1907 від 25.07.2014 року, яким відповідачем визначено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 773 грн.

З прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погоджується, вважає їх незаконними, такими що прийняті з порушенням норм податкового законодавства та з неправильним їх застосуванням.

Просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 25.07.2014 року №0000192207, №0000182207.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, подав заперечення проти позову, в якому вказує, що при дослідженні взаємовідносин позивача з контрагентами встановлено порушення позивачем вимог Податкового кодексу України. Зазначає, що в зв'язку з відсутністю у даних постачальників фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення господарської діяльності, ними проводилось лише документальне оформлення операцій з придбання та подальшого продажу продукції за даними податкового обліку з метою формування показників бухгалтерського та податкового обліків для кінцевих споживачів та мінімізації ними податкових зобов'язань. Зазначає, що згідно системи автоматизованого співставлення на рівні Міністерства доходів і зборів України АІС "Податковий Блок" встановлено розбіжність між даними податкових зобов'язань ТОВ "Десна Консалтинг" та податкового кредиту ТОВ "Аквілон-Т" за червень 2013 року на загальну суму ПДВ - 34291 грн. 67 коп. Вказує, що згідно відомостей отриманих від УДАІ УМВС України в Хмельницькій області автоматизованої системи фіксації і розпізнавання номерних знаків "ВІДЕОКОНТРОЛЬ РУБІЖ" позивач фактично не здійснював перевезення ТМЦ від ТОВ "Десна Консалтинг" з м. Чернігів до м. Хмельницького за вказаний в товарно-транспортних накладних періодах.

Вважає прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.07.2014 року №0000192207, №0000182207 правомірними та просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази у їх єдності, взаємному зв'язку та сукупності, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 25.06.2014 року по 02.07.2014 року ДПІ у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Аквілон-Т" з питань документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "Компанія РВК" (код ЄДРПОУ 37240922) за серпень 2011 року, ТОВ "Десна Консалтинг" (код ЄДРПОУ 24841299) за червень 2013 року, ТОВ "Мега-Проект" (код ЄДРПОУ 38748806) та ПП "Техмашсервіс-2004" (код ЄДРПОУ 33061353) за жовтень 2013 року їх реальності та повноти відображення в обліку.

В результаті проведеної перевірки виявлено порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.1, п.201.7, п.201.10, ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ "Аквілон-Т" занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет в загальній сумі 88233 грн. в тому числі по звітних періодах: - серпень 2011 року на суму ПДВ - 4815 грн.; - вересень 2011 року на суму ПДВ - 1335 грн.; - червень 2013 року на суму ПДВ - 30197 грн.; - вересень 2013 року на суму ПДВ - 992 грн.; - жовтень 2013 року на суму ПДВ - 50894 грн., порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.3, абз. "б" п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК України ТОВ "Аквілон-Т" завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації з ПДВ за жовтень 2013 року) на 3103 грн., порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200, п.201.1, п.201.7, п.201.10, ст.201 ПК України ТОВ "Аквілон-Т" завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 20.2 декларації з ПДВ за жовтень 2013 року) на суму 773 грн.

На підставі виявлених порушень складено акт №2996/22-07/34912811 від 09.07.2014 року та винесено податкові повідомлення-рішення від 25.07.2014 року №0000192207/1908, яким відповідачем донараховано позивачу суму основного платежу по податку на додану вартість 88233 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 22058 грн. та № 0000182207/1907, яким відповідачем визначено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 773 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та контрагентами укладались договори зокрема із ТОВ "Компанія РВК" договір підряду №01/08/11 від 01 серпня 2011 року, із ТОВ "Десна Консалтинг" договір поставки товару №17/06 від 17.06.2013 року, із ПП "Техмашсервіс-2004" договір поставки товару №21/10 від 21.10.2013 року, із ТОВ "Мега-Проект" договір підряду №12/08/13 від 12 серпня 2013 року та договір підряду №01/10/13 від 01 жовтня 2013 року.

Згідно умов укладених договорів зокрема підряду вказані підприємства зобов'язуються на власний ризик виконати будівельно-монтажні роботи, а відповідно до умов договорів поставки підприємства зобов'язуються поставляти покупцю товар, а позивач (покупець) зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах договорів.

Факти поставки, виконання, оплати та оприбуткування товарів за вказаними договорами підтверджуються відповідними накладними, видатковими, податковими та транспортними накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), договірних цін до кожного договору, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, згідно положень яких первинні документи - письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ; назва документа (форми); код форми; дата і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Досліджуючи надані позивачем первинні документи встановлено, що останні містять всі необхідні реквізити.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 даної статті встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198).

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Форма та порядок заповнення податкової накладної передбачені ст. 201 ПК України, відповідно до п. 201.1 якої платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у даному пункті.

Згідно п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як передбачено п.п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, Податковим кодексом України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

На основі отриманих податкових накладних, суми ПДВ включені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях по податку на додану вартість за відповідні періоди.

З приводу посилань представника відповідача на відсутність зареєстрованого перетину меж Хмельницької області за перевіряємий період автомобілів, зазначених у ТТН, а також посилань щодо складання ТТН з порушенням вимог чинного законодавства, суд враховує, що згідно Закону України "Про автомобільний транспорт" перевезення вантажів здійснюється на підставі цивільно-правових договорів, без застереження щодо обов'язкового застосування ТТН, які за своєю суттю можуть бути тільки однією з рекомендованих форм договору перевезення. Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року, діють в частині, що не суперечить цьому Закону, а тому дотримання вимоги про наявність ТТН під час перевезення вантажів є обов'язковим для перевізників. За їх порушення останні можуть притягатися до відповідальності органами, що здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт в процесі виконання перевезень вантажів. Отже, ТТН є документами, що регламентують тільки взаємини перевізника і замовника як учасників транспортного процесу.

Також, суд зважає на те, що ТТН є підставою для списання ТМЦ у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України та не є єдиним і безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу ТМЦ. Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що ТТН не відносяться до обов'язкових документів податкової звітності, передбаченої ПК України.

Крім того, суд звертає увагу, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що законодавець не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Зважаючи на зазначене, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на акти про неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів щодо підтвердження господарських відносин з позивачем в зв'язку з їх відсутністю за місцезнаходженням як на підставу для висновків про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за наслідками таких господарських операцій.

Суд також критично ставиться до посилань представника відповідача на розбіжності в АІС, оскільки останнім не доведено, що такі розбіжності існували в момент вчинення господарської операції.

Щодо порушень при оформленні податкової накладної ТОВ "Компанія РВК" суд зазначає наступне. В акті перевірки зазначено, що оплата за виконані роботи (надані послуги) та приймання виконаних робіт відбулось 30.08.2013 року, а податкова накладна №221 ТОВ "Компанія РВК" оформлена 31.08.2013 року не відповідає вимогам "першої події" і не є такою, що дає право на формування податкових зобов'язань продавця та податкового кредиту покупця зазначених послуг. Однак вищевказане спростовується наступним, наказом №1 від 02.08.2011 року ТОВ "Аквілон-Т" передбачено, що прийняття виконаних будівельних та/або ремонтних робіт залученими підрядними організаціями робіт в будівництві проводиться комісією після оцінки ступені їх завершеності із складанням відповідного акту. 31 серпня 2011 року комісією ТОВ "Аквілон-Т" в присутності представника ТОВ "Компанія РВК" складено відповідний акт прийняття результатів ремонтних робіт за серпень 2011 року по реконструкції котельні та системи опалення адмінбудинку ТОВ "Агро-Союз-Хмельницький" за адресою м. Хмельницький, вул. Чорновола, 155/1, що відповідає вимогам п.187.1 ст.187 ПК України.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності своїх висновків щодо порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.1, п.201.7, п.201.10, ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ "Аквілон-Т" занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет в загальній сумі 88233 грн. в тому числі по звітних періодах: - серпень 2011 року на суму ПДВ - 4815 грн.; - вересень 2011 року на суму ПДВ - 1335 грн.; - червень 2013 року на суму ПДВ - 30197 грн.; - вересень 2013 року на суму ПДВ - 992 грн.; - жовтень 2013 року на суму ПДВ - 50894 грн., порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.3, абз. "б" п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК України ТОВ "Аквілон-Т" завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації з ПДВ за жовтень 2013 року) на 3103 грн., порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200, п.201.1, п.201.7, п.201.10, ст.201 ПК України ТОВ "Аквілон-Т" завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 20.2 декларації з ПДВ за жовтень 2013 року) на суму 773 грн., вони є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи, податкові повідомлення-рішення від 25.07.2014 року №0000192207, №0000182207 не відповідають дійсним обставинам справи та прийняті з порушенням норм чинного податкового законодавства, в зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 198, 200, 201 ПК України, ст.ст. 71, 158 - 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон-Т" задоволити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 25.07.2014 року №0000192207, №0000182207.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 30 вересня 2014 року

Суддя /підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя А.М. Ковальчук