Ухвала

від 12.11.2014 по справі 822/3283/14

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/3283/14

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук А.М.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

12 листопада 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С.

за участю секретаря судового засідання: Мартинюк В.В.

за участю представників сторін:

представника позивача: Ромашина В.М.

представника відповідача: Царука Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон-Т" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.07.2014 року №0000192207, №0000182207.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю, а саме: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 25.07.2014 року №0000192207, №0000182207.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також на неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у період з 25.06.2014 року по 02.07.2014 року ДПІ у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Аквілон-Т" з питань документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "Компанія РВК" (код ЄДРПОУ 37240922) за серпень 2011 року, ТОВ "Десна Консалтинг" (код ЄДРПОУ 24841299) за червень 2013 року, ТОВ "Мега-Проект" (код ЄДРПОУ 38748806) та ПП "Техмашсервіс-2004" (код ЄДРПОУ 33061353) за жовтень 2013 року їх реальності та повноти відображення в обліку.

В результаті проведеної перевірки виявлено порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.1, п.201.7, п.201.10, ст. 201 ПК України ТОВ "Аквілон-Т" занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет в загальній сумі 88233 грн. в тому числі по звітних періодах: - серпень 2011 року на суму ПДВ - 4815 грн.; - вересень 2011 року на суму ПДВ - 1335 грн.; - червень 2013 року на суму ПДВ - 30197 грн.; - вересень 2013 року на суму ПДВ - 992 грн.; - жовтень 2013 року на суму ПДВ - 50894 грн., порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.3, абз. "б" п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК України ТОВ "Аквілон-Т" завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації з ПДВ за жовтень 2013 року) на 3103 грн., порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200, п.201.1, п.201.7, п.201.10, ст.201 ПК України ТОВ "Аквілон-Т" завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 20.2 декларації з ПДВ за жовтень 2013 року) на суму 773 грн.

На підставі виявлених порушень складено акт №2996/22-07/34912811 від 09.07.2014 року та винесено податкові повідомлення-рішення від 25.07.2014 року №0000192207/1908, яким відповідачем донараховано позивачу суму основного платежу по податку на додану вартість 88233 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 22058 грн. та № 0000182207/1907, яким відповідачем визначено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 773 грн.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови про задоволення позову виходив з того, що висновки акту перевірки є необґрунтованими, суперечать чинному законодавству України з питань оподаткування та фактичним обставинам справи, а тому оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті на його основі є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, а тому перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції.

Так, з матеріалів справи встановлено, що між позивачем та контрагентами укладались договори зокрема із ТОВ "Компанія РВК" договір підряду №01/08/11 від 01.08.2011 року, із ТОВ "Десна Консалтинг" договір поставки товару №17/06 від 17.06.2013 року, із ПП "Техмашсервіс-2004" договір поставки товару №21/10 від 21.10.2013 року, із ТОВ "Мега-Проект" договір підряду №12/08/13 від 12.08.2013 року та договір підряду №01/10/13 від 01.10.2013 року.

Відповідно до умов укладених договорів зокрема підряду вказані підприємства зобов'язуються на власний ризик виконати будівельно-монтажні роботи, а відповідно до умов договорів поставки підприємства зобов'язуються поставляти покупцю товар, а позивач (покупець) зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах договорів.

В свою чергу, факти поставки, виконання, оплати та оприбуткування товарів за вказаними договорами підтверджуються відповідними накладними, видатковими, податковими та транспортними накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), договірних цін до кожного договору, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Підпунктом 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, визначена необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Водночас, надані позивачем первинні документи містять всі необхідні реквізити.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.3 ст. 198 право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Форма та порядок заповнення податкової накладної передбачені ст. 201 ПК України, відповідно до п. 201.1 якої платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у даному пункті.

Вимогами п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Разом з тим, як передбачено п.п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, ПК України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

На основі отриманих податкових накладних, суми ПДВ включені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях по податку на додану вартість за відповідні періоди.

Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Крім того, законодавець не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Враховуючи зазначене, посилання представника відповідача на акти про неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів щодо підтвердження господарських відносин з позивачем в зв'язку з їх відсутністю за місцезнаходженням як на підставу для висновків про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за наслідками таких господарських операцій є безпідставними.

Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги доводи представника відповідача щодо порушень при оформленні податкової накладної ТОВ "Компанія РВК", оскільки наказом №1 від 02.08.2011 року ТОВ "Аквілон-Т" передбачено, що прийняття виконаних будівельних та/або ремонтних робіт залученими підрядними організаціями робіт в будівництві проводиться комісією після оцінки ступені їх завершеності із складанням відповідного акту. 31.08.2011 року комісією ТОВ "Аквілон-Т" в присутності представника ТОВ "Компанія РВК" складено відповідний акт прийняття результатів ремонтних робіт за серпень 2011 року по реконструкції котельні та системи опалення адмінбудинку ТОВ "Агро-Союз-Хмельницький" за адресою м. Хмельницький, вул. Чорновола, 155/1, що відповідає вимогам п.187.1 ст.187 ПК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Оскаржена постанова суду ґрунтується на об'єктивно встановлених обставинах у даній справі та ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 13 листопада 2014 року .

Головуючий Сушко О.О.

Судді Залімський І. Г.

Смілянець Е. С.