Рішення

від 01.10.2014 по справі 26/185-54/306

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 26/185-54/306 01.10.14

За заявоюПублічного акціонерного товариства «Укрпластик» про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2013 р. за нововиявленими обставинами у справі №26/185-54/306

за позовомПублічного акціонерного товариства «Укрпластик» доПублічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» провизнання розрахунку №15/ДК-12/33-2010 неправомірно виставленим Суддя Босий В.П.

Представники сторін: від позивача:Лисенко І.К. від відповідача:Лазаренко Ю.Г.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укрпластик» (надалі - ПАТ «Укрпластик») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (надалі - ПАТ «АК «Київводоканал») про визнання розрахунку № 15/ДК-12/33-2010 неправомірно виставленим.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.01.2013 р. у справі № 26/185-54/306, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2013 р. та постановою Вищого господарського суду від 15.10.2013 р., у задоволенні позову відмовлено повністю.

13.12.2013 р. до канцелярії господарського суду міста Києва надійшла заява ПАТ «Укрпластик» про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2013 р. у справі №26/185-54/306 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2014 р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 р., в задоволенні заяви ПАТ «Укрпластик» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2013 р. у справі №26/185-54/306 відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.06.2014 р. ухвалу господарського суду міста Києва від 21.01.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 р. скасовано, а справу №26/185-54/306 передано на новий розгляд заяви ПАТ «Укрпластик» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2014 р. справу прийнято до провадження, розгляд заяви призначено на 08.07.2014 р.

08.07.2014 р. від представника відповідача у справі надійшли письмові пояснення, в яких відповідач проти задоволення заяви ПАТ «Укрпластик» заперечував з огляду на те, що на момент прийняття рішення у даній справі листа Головного управління юстиції у м. Києві №349/349 від 08.11.2013 р. не існувало, а відтак його не можна розглядати в якості ново виявленої обставини.

Розгляд справи неодноразово відкладався з незалежних від суду причин.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 01.10.2014 р. справу передано для розгляду заяви ПАТ «Укрпластик» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2013 р. судді Босому В.П., у зв'язку з його поверненням з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.10.2014 р. справу прийнято до провадження суддею Босим В.П.

В судове засідання представник позивача з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2013 р. у справі №26/185-54/306 підтримала повністю.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав пояснення по суті спору, проти задоволення заяви позивача заперечував повністю.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Перегляд рішень, ухвал, постанов господарського суду за нововиявленими обставинами регулюється Розділом XIII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Згідно з п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу ХІІ ГПК.

В обґрунтування заяви про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2013 р. у справі № 26/185-54/306 за нововиявленими обставинами ПАТ «Укрпластик» вказує на лист Головного управління юстиції у місті Києві № 349/349 від 08.11.2013 р., в якому зазначено про відсутність державної реєстрації розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.06.2003 р. № 1073 «Про затвердження Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації м. Києва» в Головному управлінні юстиції у місті Києві та відсутність його правової експертизи.

Вказані обставини, на думку заявника, є свідченням ненабрання чинності Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації м. Києва, які були затверджені розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1073 від 18.06.2003 р., та на підставі яких позивачу у даній справі було складено оспорюваний розрахунок №15/ДК-12/33-2010.

Із рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2013 р. вбачається, що приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд керувався тим, що розпорядження КМДА від 04.08.2009 р. № 876 «Про затвердження Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва» не набрало чинності, а станом на грудень 2010 р. приймання стічних вод у систему каналізації м. Києва врегульовувалось Правилами, що були затверджені розпорядженням КМДА від 18.06.2003 р. № 1073.

З огляду на викладене, правомірність дій відповідача та виставленого ним розрахунку 15/ДК-12/33-2010 підлягало оцінці на відповідність Правилам приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1073 від 18.06.2003 р.

В той же час, із листа Головного управління юстиції у м. Києві №349/349 від 08.11.2013 р. вбачається, що розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.06.2003 р. № 1073 «Про затвердження Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації м. Києва» також не було зареєстроване в Головному управлінні юстиції у м. Києві, як і не була проведена його правова експертиза.

Вказана обставина має значення для прийняття судового рішення у даній справі, оскільки під час розгляду справи по суті правомірність виставленого відповідачем розрахунку №15/ДК-12/33-2010 була встановлена саме на підставі такого розпорядження.

Більш того, вказаний лист Головного управління юстиції у м. Києві №349/349 від 08.11.2013 р. лише фіксує обставини, які існували на момент розгляду даної справи, що підтверджується висновками Вищого господарського суду України, викладеними в постанові від 03.06.2014 р. у даній справі.

За змістом ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Отже, нововиявленою обставиною, є матеріально-правовий факт ненабрання чинності розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1073 від 18.06.2003 р. «Про затвердження Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва», на підставі якого відповідачем було виставлено оспорюваний рахунок.

При цьому, наведена обставина існувала і на момент розгляду даної справи, проте з огляду на відсутність належних доказів на підтвердження викладених фактів суд виходив зі зворотного.

Дана обставина має істотне значення для вирішення справи, оскільки спростовує висновки суду про відповідність дій ПАТ «АК «Київводоканал» в частині складення та виставлення позивачеві розрахунку №15/ДК-12/33-2010 вимогам Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, затверджених розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1073 від 18.06.2003 р.

З огляду на викладене суд вважає, що обставини, наведені заявником в заяві про перегляд господарського суду міста Києва від 21.01.2013 р. є істотними, про їх існування заявник, суд та інші учасники судового розгляду не знали та не могли знати, а тому вимоги заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2013 р. у справі №26/185-54/306 - скасуванню.

Відповідно до ч. 8 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

09.12.2010 р. ПАТ «АК «Київводоканал» були відібрані разові проби стічних вод, які скидаються в міську каналізацію з водовідводу ПАТ «Укрпластик», розташованого в м. Києві по вул. М.Раскової, 1.

Крім того, 09.12.2010 р. лабораторією хіміко-аналітичного контролю за якістю стічних вод Управління екологічного нагляду відповідача проведено вимірювання показників та властивостей проб стічних вод, за результатами якого складено протокол від цієї ж дати.

При вимірюванні виявлено перевищення ПАТ «Укрпластик» рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах позивача, що скидаються у міську каналізацію, у зв'язку з чим здійснено розрахунок сплати за скид стічних вод у міську каналізацію з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин №15/ДК-12/33-2010 р. на загальну суму 521 367,17 грн.

15.12.2010 р. відповідач листом №15/1886-л (отриманий позивачем 16.12.2010 р.) повідомив позивача про перевищення забруднюючих речовин, а 11.11.2011 р. відповідач надіслав відповідачу лист-попередження про необхідність сплатити плату за скид стічних вод з перевищенням вмісту в них забруднюючих речовин у розмірі 521 367,17 грн. відповідно до розрахунку №15/ДК-12/33-2010 р.

Спір у справі виник у зв'язку з неправомірним, на думку позивача, складенням та виставленням розрахунку №15/ДК-12/33-2010 р.

Суд відзначає, що на момент виникнення спірних правовідносин водопостачання ПАТ «Укрпластик» та прийняття каналізаційних стоків здійснювалось на підставі договору № 02351/5-04, укладеного 25.04.2003 р. з Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (після зміни найменування - ПАТ «АК «Київводоканал»), пунктом 5.3 якого визначено, що всі питання, які не передбачені цим договором, регулюються діючим законодавством, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, Правилами приймання стічних вод в Київську міську каналізацію.

Як вбачається із матеріалів справи (лист №15/1886-л від 15.12.2010 р. та лист-попередження від 11.11.2011 р.) оспорюваний розрахунок 15/ДК-12/33-2010 р. було здійснено виходячи з Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації м. Києва, які були затверджені розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.08.2009 р. № 876.

При цьому, вказане розпорядження не було оприлюднене у визначеному чинним законодавством порядку, що підтверджується листом Головного управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.11.2012 р. № 059/10-2867, як і не пройшло реєстрації в Головному управлінні юстиції у м. Києві.

Відтак, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.08.2009 р. № 876 «Про затвердження Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва» не набрало чинності.

Більш того, розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1073 від 18.06.2003 р. «Про затвердження Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва» на момент виставлення відповідачем спірного розрахунку також не набрало чинності, оскільки не було зареєстроване Головному управлінні юстиції у м. Києві та не пройшло правової експертизи.

Твердження відповідача про те, що розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1073 від 18.06.2003 р. не підлягає обов'язковій реєстрації в територіальних органах Міністерства юстиції України, судом не приймаються до уваги з огляду на наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій підлягають державній реєстрації у відповідних органах юстиції в установленому органом порядку і набирають чинності з моменту їх реєстрації, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію.

Статтею 1 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від №493 від 3.10.1992 р. встановлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

За змістом п. 1 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №731 від 28.12.1992 р., державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, антикорупційної експертизи, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Пунктом 3 вказаного положення на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами «Для службового користування», «Особливої важливості», «Цілком таємно», «Таємно» та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

Відповідно до п. 6 вказаного положення державну реєстрацію нормативно-правових актів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших підрозділів, територіальних органів центральних органів виконавчої влади здійснюють головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно з п. 1.3 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Головного управління юстиції у м. Києві та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Головного управління юстиції в м. Києві №97/02 від 18.04.2007 р., цей Порядок установлює процедуру підготовки та подання до Головного управління юстиції у місті Києві нормативно-правових актів Київської міської державної адміністрації, її управлінь, відділів, інших підрозділів, а також територіальних органів центральних органів виконавчої влади, акти яких підлягають державній реєстрації відповідно до чинного законодавства, а також єдиний механізм їх розгляду та державної реєстрації у Головному управлінні юстиції у місті Києві.

Таким чином, нормативно-правові акти Київської міської державної адміністрації станом на момент виставлення відповідачем розрахунку сплати за скид стічних вод у міську каналізацію з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин згідно п. 6.2.18 «Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва» №15/ДК-12/33-2010 мали подаватися до Головного управління юстиції в м. Києві для проведення правової експертизи та проведення державної реєстрації.

При цьому, приписи ч. 5 ст. 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» в редакції, чинній на момент складення такого розрахунку, пов'язували момент набрання чинності нормативно-правових актів КМДА саме з проведенням їх державної реєстрації.

Оскільки розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1073 від 18.06.2003 р. є нормативно-правовим актом, який прийнятий КМДА як ораганом виконавчої влади, та який має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування, таке розпорядження на підставі Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від №493 від 3.10.1992 р., Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №731 від 28.12.1992 р. та Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Головного управління юстиції у м. Києві та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Головного управління юстиції в м. Києві №97/02 від 18.04.2007 р. мало бути подане до Головного управління юстиції у м. Києві для проведення правової експертизи та державної реєстрації.

В той же час, з листа Головного управління юстиції у місті Києві № 349/349 від 08.11.2013 р. вбачається, що вказаний нормативно-правовий акт на державну реєстрацію не подавався.

Згідно з п. 15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №731 від 28.12.1992 р., міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

З огляду на викладене, розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1073 від 18.06.2003 р. «Про затвердження Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва» станом на момент виставлення відповідачем оспорюваного розрахунку не набрали чинності, як і розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.08.2009 р. № 876 «Про затвердження Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва», а тому не можуть бути застосовані до спірних правовідносин у стягуваний період.

За таких обставин, виставлення відповідачем ПАТ «Укрпластик» розрахунку сплати за скид стічних вод у міську каналізацію з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин згідно п. 6.2.18 «Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва» №15/ДК-12/33-2010 є неправомірним.

Стосовно способу захисту порушеного права, обраного позивачем під час звернення до суду із даним позовом, суд відзначає наступне.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В пунктах 1-10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів. Крім того, встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 Цивільного кодексу України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду України від 21.05.2012 р. у справі №6-20цс11 та від 12.06.2013 р. у справі № 6-32цс13

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та визнання розрахунку ПАТ «АК «Київводоканал» сплати за скид стічних вод у міську каналізацію з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин №15/ДК-12/33-2010 у сумі 521 367,17 грн. таким, що виставлений ПАТ «Укрпластик» неправомірно.

Відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду судового рішення приймаються: 1) рішення - у разі зміни або скасування рішення; 2) постанова - у разі зміни або скасування постанови; 3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. При цьому, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Судові витрати за подання заяви про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2013 р. у справі №26/185-54/306 за нововиявленими обставинами згідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства «Укрпластик» про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2013 р. у справі №26/185-54/306 за нововиявленими обставинами - задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2013 р. у справі №26/185-54/306 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрпластик» задовольнити повністю.

5. Визнати розрахунок Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» сплати за скид стічних вод у міську каналізацію з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин №15/ДК-12/33-2010 у сумі 521 367,17 грн. таким, що виставлений Публічному акціонерному товариству «Укрпластик» неправомірно.

6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лецпцизька, 1-А; ідентифікаційний код 03327664) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрпластик» (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 1; ідентифікаційний код 00203588) судовий збір за подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у розмірі 573 (п'ятсот сімдесят три тисячі) грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.10.2014 р.

Суддя В.П. Босий