Ухвала

від 08.10.2014 по справі 821/1367/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 08 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/1367/14 Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої судді –Шевчук О.А., суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г., при секретарі Берекет Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (Білозерське відділення) на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонбудіндустрія" до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (Білозерське відділення) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИЛА: В квітні 2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.01.2014 №0000022200, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 18396,25 грн., в тому числі за основним платежем на 14717,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 3679,25 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було проведено перевірку підприємства, складено акт, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Позивач вважає, що воно прийняте з порушенням норм податкового законодавства, а тому звернувся до суду про його скасування. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року позовні вимоги задоволено повністю. Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового  розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Херсонбудіндустрія" як платник податків перебуває на податковому обліку в Цюрупинській ОДПІ (Білозерське відділення) та є платником податку на додану вартість. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 19.12.2013 № 487/22/01352764, складеного за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "ТОРГОВА ФИРМА "ПРАЙС" за липень 2013 року (далі - акт № 487, акт перевірки). За змістом акта перевірки Цюрупинською ОДПІ встановлено, що у перевіреному періоді ТОВ "Херсонбудіндустрія" формувало податковий кредит та витрати від ТОВ "ТОРГОВА ФИРМА "ПРАЙС". Цюрупинською ОДПІ отримано акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 05.09.2013 № 1010/26-55-22-07/38605027 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТОРГОВА ФИРМА "ПРАЙС". Згідно з цим актом працівниками ДПІ у Печерському районі встановлено, що за юридичною адресою цього підприємства особа, що відповідає за ведення його фінансово-господарської діяльності відсутня, фактичне місцезнаходження підприємства за період з моменту реєстрації та в ході проведення перевірки встановити немає можливості, відсутні первинні та бухгалтерські документи: договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь-які інші первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності. Посилаючись на акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, Цюрупинська ОДПІ в акті перевірки позивача зазначає, що в ході перевірки не підтверджено фактичного здійснення реалізації ТОВ "ТОРГОВА ФИРМА "ПРАЙС" товарів ТОВ "Херсонбудіндустрія", що свідчить про те, що правочини між цими суб'єктами господарювання в липні 2013 року здійснені без мети настання реальних наслідків, отже ці правочини не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Цюрупинська ОДПІ як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність спірного податкового повідомлення-рішення. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Згідно до п. 123.1 ст. 123  ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. Відповідно до п.  198.1  ст.  198 ПК України  право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України   обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Згідно до ч. 1, 2 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "ТОРГОВА ФИРМА "ПРАЙС" звертались з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва, яким оскаржували дії    ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві. Постановою суду від 29.11.2013 р. у справі № 826/16428/13-а визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "ТОРГОВА ФИРМА "ПРАЙС", за результатами якої складено акт від 05 вересня 2013 року № 1010/26-55-22-07/38605027 "Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА ФИРМА "ПРАЙС" (код ЄДРПОУ 38605027) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.03.2013-31.07.2013 року" (а.с. 22-33). Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у вказаній частині залишено без змін (а.с. 34-42). З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки фактично єдиною підставою для збільшення грошових зобов'язань ТОВ "Херсонбудіндустрія" за спірним податковим повідомленням-рішенням став акт № 1010/26-55-22-07/38605027, дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "ТОРГОВА ФИРМА "ПРАЙС", за результатами якої складено зазначений акт рішенням суду були визнані неправомірними, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є безпідставним, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Херсонського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається. Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись  ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, – УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (Білозерське відділення) – залишити без задоволення. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року – залишити без змін. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали. Головуюча суддя:                                                                                     О.А. Шевчук Суддя:                                                                                                        Л.Є. Зуєва           Суддя:                                                                                                        А.Г. Федусик